[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення

5. Джангис-агач. Папір, акварель (13,6 × 22,4). [26.V 1848].

Під малюнком був авторський напис чорнилом: Джанъ-гысъ-агачъ (див. примітку до № 2 — 45).

Про дерево джангис-агач, або жангиз-агаш (що означає «одиноке дерево»), Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»: «...верстах в двух от дороги, в ложбине, зеленело тополевое старое дерево. Я застал уже вокруг него порядочную [толпу], с удивлением и даже (так мне казалося) с благоговением смотревшую на зеленую гостью пустыни. Вокруг дерева и на ветках его навешано набожными киргизами кусочки разноцветных материй, ленточки, пасма крашеных лошадиных волос и самая богатая жертва — это шкура дикой кошки, крепко привязанная к ветке...» (див. т. IV, стор. 90).

Т. Г. Шевченко дає і поетичний опис цього дерева у вірші «У бога за дверима лежала сокира»: «І кайзаки не минають || Дерева святого. || На долину заїзжають.|| || Дивуються з його, || І моляться, і жертвами || Дерево благають, || Щоб парості розпустило || У їх біднім краї» (див. т. II, стор. 60 — 61).

Про це дерево розповідає також учасник експедиції О. Макшеєв:

«26-го мая, не доходя несколько верст до Кара-Бутака, мы увидели влево от транспортной дороги джан-гыс-агач, одно дерево, и поскакали к нему. Это /7/ единственное на всем пути от Орска до Раима дерево было осокор, толщиною у корня сажени в две в обхвате и вышиною сажен в пять. На нем было гнездо — тальги, птицы из породы орлов. Киргизы считали это дерево священным, аулие, и украшали его...» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 31).

Бр. Залеський відтворив це дерево в офорті (див. альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, табл. 6).

В літературі зустрічається під назвою «Дерево серед гірського перевалу» (Л. Карачевська, Виставка Т. Шевченка, Чернігів, 1930, ч. 2, стор. 20, № 66).

Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, ЧМТ — № 201, ЧІМ, ГКШ.

1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, ч. 2, стор. 20, № 66).

ДМШ, інв. № г — 440.

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення