[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

У важких умовах заслання 1847 — 1857 років Тарас Шевченко, незважаючи на царську заборону писати та малювати, виконав величезну кількість мистецьких творів, які ввійшли у скарбницю образотворчого мистецтва українського, російського і казахського народів.

Це стало можливим завдяки співчутливому ставленню до Шевченка з боку передових російських офіцерів, зокрема капітан-лейтенанта О. І. Бутакова, начальника експедиції по дослідженню Аральського моря та його берегів, «друга, товариша, командира», за висловом самого художника, а також майора І. О. Ускова, коменданта Новопетровського укріплення, та при моральній підтримці його друзів, польських політичних засланців і простих казахських людей.

З усієї мистецької спадщини Шевченка твори періоду заслання довго залишались найменш вивченими. Лише в умовах радянської дійсності мистецтвознавці одержали необмежені можливості для їх глибокого дослідження і публікації, а широкі кола радянської громадськості — для ознайомлення з ними.

У VIII томі «Повного зібрання творів Тараса Шевченка» вміщено акварелі, сепії та рисунки, виконані у перший період заслання (1847 — 1850 рр.) під час перебування в Орській кріпості, в Аральській експедиції та в Оренбурзі.

Ці твори складають чотири групи: до першої увійшли найбільш завершені твори; до другої — два дорожні альбоми з рисунками 1846 р. та часу Аральської експедиції; до третьої — ескізи, етюди та начерки і до четвертої — твори сумнівні щодо Шевченкового авторства, які вимагають додаткового дослідження. Разом у VIII томі опубліковано 193 твори і до кожного з них додано опис і відповідний коментар. /VI/

Більшість творів першої групи складають акварелі та рисунки, які виконав Шевченко як художник Аральської експедиції під час переходу з Орської кріпості до укріплення Раїм, в Раїмі, під час першого плавання по Аральському морю, зимівлі на Кос-Аралі, другого плавання по Аральському морю та в період перебування в Оренбурзі.

Прикомандирований до Аральської експедиції як художник, Шевченко зобов’язаний був виконувати завдання О. І. Бутакова. Однак художник вийшов далеко за межі поставлених вимог. Перебування в Аральській експедиції мало винятково важливе значення для подальшого зміцнення реалістичних принципів Шевченка-художника. Тут, зокрема, широко розкрився його талант як майстра реалістичного пейзажу. Пам’ятаючи настанови свого вчителя К. П. Брюллова «не копируй, а всматривайся», Шевченко розвинув у собі здатність глибокого і багатогранного пізнання природи. Вже в творах часу Аральської експедиції він наблизився до того естетичного ідеалу, який висловив пізніше у листі до Бр. Залеського від 10 лютого 1857 року: «Ботанике и зоологии нужен восторг, а иначе ботаника и зоология будет мертвый труп между людьми. А восторг этот приобретается только глубоким пониманием красоты, бесконечности, симметрии и гармонии в природе» ¹.

Ці твори переконливо свідчать, що Шевченко, одержавши високу професіональну підготовку живописця і графіка в Петербурзькій Академії художеств у К. П. Брюллова, продовжував у роки заслання розвивати кращі реалістичні традиції. Це виявилось в таких його акварельних пейзажах, як «Пожежа в степу», «Форт Кара-Бутак», «Дустанова могила», «На березі Аральського моря», «Шхуни біля форту Кос-Арал» та ін. На відміну від пейзажів, виконаних на Україні до заслання, твори часу Аральської експедиції глибше передають просторові далі; деякі з них більш стримані в колориті та значно багатші тональністю. Крім великої мистецької цінності, вони становлять значний науково-пізнавальний інтерес для істориків, географів, археологів, етнографів і дослідників природи.

Як художник-реаліст, Шевченко не міг утриматись від того, щоб не вводити у свої пейзажі образи людей та окремі риси їх побуту. На нього неприємно впливала відсутність людини в природі. «Это все равно, что прекрасный пейзаж, не оживленный человеческой фигурой» ².

¹ Тарас Шевченко, Повне зібрання творів в десяти томах, К., 1957, т. VI, стор. 128.

² Там же, т. III, стор. 258.

З особливою людяністю, душевним теплом і сердечністю ставився Шев-/VII/ченко до казахів, зокрема до казахських дітей. Виконані під час зимівлі на Кос-Аралі, сповнені життєвої правди і краси малюнки «Казахський хлопчик розпалює грубку», «Казахський хлопчик дрімає біля грубки», «Казахи біля вогню». Це перші твори в казахському образотворчому мистецтві, які з глибоким співчуттям передають життя і побут пригніченого царатом казахського народу. Ще вищого рівня в побутовому жанрі досяг Шевченко в творах, виконаних під час другого періоду заслання (див. том IX). Не випадково казахський народ вважає Шевченка основоположником казахського національного образотворчого реалістичного мистецтва.

Визначних успіхів досяг Шевченко в цей час і в галузі портретного мистецтва. Про це свідчать такі твори, як «Автопортрет» 1847 р. (олівець), «Автопортрет» 1849 р. (сепія), «Портрет невідомого з гітарою» 1848 — 1849 pp. та кілька портретів різних осіб, виконаних в Оренбурзі в 1849 — 1850 pp. Близькі до портретів, створених на Україні, вони відзначаються більш глибокою психологічною характеристикою і тонким моделюванням форм засобами світлотіні.

Значний пізнавальний інтерес має важливий документальний матеріал, зібраний і відтворений у дорожних альбомах Шевченка 1846 — 1850 pp.

Рисунки, начерки та ескізи композицій, що вміщені в першому альбомі, виконані частково на Україні під час розкопок могили Переп’ят (див. том VII), однак переважна їх частина відноситься до часу Аральської експедиції, а саме: зарисовки топографічних робіт, начерки з казахського народного побуту та ескізи до згодом завершених творів.

Більшість рисунків, начерків та ескізів другого альбома виконав Шевченко під час Аральської експедиції та в Оренбурзі. В альбомі є багато зарисовок гористих берегів Аральського моря, шхун і човнів під вітрилами та зимових будівель на Кос-Аралі. Тут є також начерки портретів та ескізи до кількох творів, що були завершені під час другого періоду заслання (див. том IX).

Весь художній матеріал обох альбомів свідчить про напружену творчу діяльність Шевченка. Цей матеріал розкриває задуми і мистецькі плани художника, допомагає встановити дати окремих завершених творів.

Третю групу VIII тома складають ескізи, етюди і начерки, виконані Шевченком на окремих аркушах паперу. Частина з них знайшла своє художнє завершення в творах, що відображають перехід з Орська до Раїма та окремі епізоди Аральської експедиції. Завдяки цим матеріалам і зарисовкам в альбомах набагато ширше розкривається коло творчих задумів Шевченка, виникає /VIII/ можливість простежити історію розвитку того чи іншого сюжету та розкрити творчий метод художника.

До четвертої групи тома включено кілька творів, сумнівних щодо Шевченкового авторства.

Після коментарів подано також описи творів, які не збереглися або ще не знайдені, однак відомі з літературних і архівних джерел. Ці описи збагачують нашу уяву про творчі задуми Шевченка під час першого періоду заслання.

Твори Тараса Шевченка, вміщені в VIII томі, — значна і цінна частина мистецької спадщини художника років заслання. Вони знаменують новий, вищий етап розвитку його таланту і разом з тим свідчать про високий рівень українського реалістичного мистецтва першої половини XIX ст.

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення