Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








23. Мис Бай-Губек. Папір, акварель (13,6 × 22,8). [Бай-Губек]. [20.VIII 1848].

Під малюнком на альбомному аркуші чорнилом (можливо, рукою О. М. Бутакової) напис: Заливъ Аральского моря, куда рыба заходила метать икру (работы Шевченко).

На звороті альбомного аркуша зліва олівцем рукою С. Глазенапа напис і підпис: Изъ альбома А. И. Бутакова С. Глазенапъ.

Назва малюнка встановлена на підставі запису в щоденнику Бутакова: «Бай-Губек — единственный мыс, выдающийся в море далее прочих... На нем две небольшие бухточки глубиною около 4 саж. с песчаным грунтом: одна выходит на OSO, а другая на S. Первая замечательна тем, что белый известняк у горизонта воды весь облит икрою — по-видимому, весною рыба мечет тут икру и набивается туда в неимоверном множестве («Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 21).

Експедиція висаджувалась тут 20.VIII 1848 р. і зробила обстеження та обміри мису і затоки.

Цей же краєвид з іншої точки див. № 24.

В літературі малюнок зустрічається під такими назвами: «Залив Аральського моря, куди риба заходить нереститись» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 60, №335); «Затока Аральського моря» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 65 — 66) та «Затока Усть-Урт» («Украинская жизнь», М., 1912, № 11, стор. 76).

Попередні місця збереження: власність Бутакових, Глазенапів, КММ, ВІМШ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 744.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.