Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення





ПОКАЖЧИК
ВЛАСНИХ ІМЕН, ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ, УСТАНОВ, МИСТЕЦЬКИХ ЗАКЛАДІВ



А

Аджи-Бай, Ажи-Бай (урочище на південно-західному узбережжі Аральського моря; нині — Кара-Калпакської АРСР) 155

Ак-Джулпас (могила на березі затоки Сари-Чаганак на північному узбережжі Аральського моря) 81

Акішев Артемій Анікієвич (прапорщик корпусу топографів, учасник Аральської експедиції) 22, 30, 154

Ак-Кудук («білий колодязь»; річка на шляху Аральської експедиції від Орська до Раїма) 146, 147

Ак-Тумсук, Ак-Тумсик («білий мис»; мис на західному узбережжі Аральського моря; нині — Кара-Калпакської АРСР) 187

Актюбінська обл. (Казахської РСР) 184 — 186

Алексєєва Глафіра Іллівна (дружина І. О. Нікольського, колишня власниця Шевченкового малюнка) 13

Альтман П. (літературознавець) 37

Аральська експедиція (в якій брав участь Т. Г. Шевченко; тривала з 11.V 1848 до 22.IX 1849 р. під керівництвом О. І. Бутакова з метою дослідження Аральського моря) 2 — 45, 2, 3, 5 — 8, 11, 17 — 20, 22, 23, 25, 26 — 31, 30, 33 — 35, 44, 47 — 49, 50, 52, 56 — 137, 61, 64, 70, 71, 75, 86, 95, 107 — 137, 110, 113 — 117, 119 — 121, 123, 125, 126, 128 — 132, 136, 137, 140, 142 — 146, 154, 155, 157 — 161, 166, 173, 175, 179, 181, 183 — 191, 195, 196, 204, 205

Аральське море 2 — 45, 2, 19, 20, 2225, 26 — 31, 27, 28, 29, 30, 31, 34, 41, 44, 45, 56 — 137, 75, 78 — 81, 105, 107, 107 — 137, 113 — 117, 119 — 121, 123, 128, 131, 132, 136, 146, 150, 151, 154 — 160, 167, 172 — 174, 180, 183 — 190, 205 — 207

Аральський район (Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 19, 20, 150, 151, 154, 161, 181, 183

Архів департаменту поліції (Петербург) 56 — 137

Аульє — див. Токпак-Атисе-Аульє

Афендик Олена Антонівна 49, 54




Б

Бажанов М. І. (орський старожил) 194

Бай-Губек (мис на західному узбережжі Аральського моря, на плато Усть-Урт) 23, 24

Балаховський Д. Г. (колишній власник рисунка Шевченка) 174

Барса-Кельмес («підеш — не вернешся»; острів на півночі Аральського моря; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 22, 2631, 154

Башкирія 140

Берг Лев Семенович (1876 — 1950, видатний радянський вчений, академік, географ і біолог) 36, 40, 41, 129, 132, 153, 204

Бескін Осип Мартинович (російський радянський мистецтвознавець, автор статті про Т. Г. Шевченка) 38, 166

Биш-Кум, Бес-Кум («п’ять пісків»; урочище на південному узбережжі Аральського моря; нині — Кара-Калпакської АРСР) 189

Біловодський Я. В. (колишній власник Шевченкового малюнка) 49

Бларамберг Іван Федорович (1800 — 1878, підполковник, квартирмейстер військ в Оренбурзькому краї) 49

Бларамберг Олена Степанівна (дружина підполковника І. Ф. Бларамберга) 49

Боткін Сергій Сергійович (1859 — 1910, професор-терапевт Військово-медицинської академії, лейб-медик, член Петербурзької Академії художеств, колекціонер, колишній власник малюнків Т. Г. Шевченка) 39

Бразоль Софія Дмитрівна (дружина полтавського губернського предводителя дворянства, колишня власниця колекції творів Т. Г. Шевченка) 5, 6, 10, 11, 15, 19 — 21, 29, 142, 144 — 146, 148, 150 — 156, 161 — 164, 166, 179 — 181, 183 — 185, 187, 189, 190, 200

Бузулукський повіт (Самарської губ.) 53

Бурачек Микола Григорович (1871 — 1942, український радянський художник, заслужений діяч мистецтв УРСР) 37, 204

Бусай (півострів в східній частині Аральського моря; нині на картах не значиться) 180

Бусай (затока в східній частині Аральського моря) 180

Бутаков Олексій Іванович (1816 — 1869, відомий російський мореплавець, очолював наукову експедицію по вивченню Аральського моря в 1848 — 1849 pp.) 2 — 45, 2, 3, 6 — 9, 15, 19, 20, 22 — 24, 26 — 31, 26 — 28, 30, 35 — 37, 40, 41, 43 — 45, 47, 50, 56 — 137, 81, 123, 129, 132, 137, 138, 148, 150, 151, 152, 154 — 157, 174, 177, 179 — 181, 183 — 190, 200, 204, 205

Бутакова Ольга Миколаївна (дружина О. І. Бутакова, знайома Т. Г. Шевченка, живописець, офортист) 3, 7, 8, 9, 23, 24, 26, 28, 36, 41

Бутакови (див. — Бутаков О. І. та Бутакова О. М.; колишні власники малюнків Шевченка) 8, 16, 23, 24, 26 — 28, 36, 37, 40, 41, 45

Бухара 132




В

В. Г. 12

Венгржиновський Аркадій (служив в Оренбурзі, польський засланець, приятель Шевченка, колишній власник автопортрета Т. Г. Шевченка) 47

Веневітінов Дмитро Володимирович (1805 — 1827, російський поет) 37

Вернер Хома (польський політичний засланець, учасник Аральської експедиції, приятель Шевченка) 48

Виставка артистичних творів Тараса Шевченка в Києві (1911) 14, 25, 38, 42, 49, 54

Виставка образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (1951) 1, 3

Виставка творів Т. Шевченка в Чернігові (1929) 4 — 6, 10, 11, 15, 17 — 20, 22, 25, 30, 31. 34, 35, 55

Владимирський Георгій Давидович (російський радянський мистецтвознавець) 22

Владич Леонід Володимирович (Ройзенберг Іоанн) (нар. 1913 p., український радянський мистецтвознавець) 204

Волинь 56 — 137, 195

«Временная комиссия для разбора древних актов» (комісія, організована в 1843 р. в Києві, в якій Т. Г. Шевченко працював художником 1845 — 1846 pp.) 56137

Всеукраїнський історичний музей імені Т. Г. Шевченка в Києві (ВІМШ) 8, 16, 23, 24, 26 — 28, 33, 36, 37, 40, 41, 43, 45, 46, 54, 174, 192, 193




Г

Галагани 1, 52

Галерея картин Т. Г. Шевченка в Харкові (ГКШ) 3 — 6, 7, 8 — 13, 15 — 35, 37, 38, 40 — 43, 45, 49, 53 — 55, 56 — 137, 138 — 146, 148 — 168, 170 — 175, 178 — 190, 192, 193

Герн Карл Іванович (штабс-капітан, квартирмейстер 23-ї піхотної дивізії, окремого Оренбурзького корпусу, близький приятель Шевченка) 55, 191, 207

Глазенап Сергій Павлович (1848 — 1937, відомий радянський астроном, почесний член АН СРСР, власник альбома малюнків Т. Г. Шевченка) 8, 23, 24, 2627, 37

Глазенапи 8, 16, 23, 24, 26 — 28, 36, 37, 40, 41, 45

Горьковський художній музей 50

Греція 108




Д

Державна публічна бібліотека АН УРСР у Києві 35, 43, 157

Державна Третьяковська галерея в Москві (ДТГ) 53

Державний архів Оренбурзької обл. 50

Державний історичний музей у Москві (ДІМ) 3, 6, 11, 46, 140, 141, 145, 146

Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР в Києві (ДМШ) 1 — 13, 15 — 43, 16, 48, 49, 52 — 55, 138 — 146, 148 — 168, 170 — 175, 178 — 190, 192, 193

Державний російський музей в Ленінграді (РМ) 3, 7, 9, 12, 25, 32, 38, 39, 42

Джалан-Гач (озеро на шляху переходу Аральської експедиції від Орська до Раїма) 9

Джаман-Мурун — див. Улькун-Тумсук Джангис-агач (одиноке дерево) 5

Джан-Такти-Булак («джерело, біля якого ростуть верблюжі колючки»; урочище на півострові Куланди) 21

Дустан (казахський батир) 6, 93

Дустанова могила, Достанова могила (могила на березі річки Іргиз) 6, 144




Е

Е. В. Н. — див. Нудатов

Ейсмонт (поручик, знайомий Т. Г. Шевченка в час перебування в Раїмі) 197

Ендіміон (за грецькою міфологією, славетний своєю вродою юнак, якому боги дали вічний сон з безсмертям і юністю) 108 — 110




Ж

Жангиз-агаш — див. джангис-агач

Жан-Такти-Булак — див. Джан-Такти-Булак

Жемчужников Лев Михайлович (1828 — 1912, художник-офортист, живописець, збирач українського фольклору, ініціатор і організатор видання альбома «Живописная Украина», один з авторів вміщених в ньому офортів, приятель Т. Г. Шевченка, колишній власник його творів) 14, 25, 38, 42, 210, 211




З

Забіла Яків Платонович (автор статті про Шевченка) 56 — 137

Залеський Броніслав (1820 — 1888, польський політичний засланець, близький друг Т. Г. Шевченка, художник, автор альбома офортів, виданого в Парижі 1865 р.) 5, 111

Затока Перовського (на північному узбережжі Аральського моря) 146, 174

Затока Чернишова (на північно-західному узбережжі Аральського моря) 183




І

Ізеньди-А рал, Ізенде-Арал, Ізен-Арал, Ізень-Арал (мис на півострові Куланди; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 151, 152

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві (ІА) 3, 7, 56 — 137, 56 — 106, 107 — 137, 210, 211

Інститут Тараса Шевченка (Харків — Київ) (ІТШ) 9, 12, 13, 25, 32, 38, 42, 49, 53, 138

Іофанов Данило Михайлович (український радянський літературознавець) 197

Іргиз (річка на шляху переходу Аральської експедиції від Орська до Раїма) 6

Іргиз-Кала (укріплення на річці Іргиз, місце днювання Аральської експедиції) 7, 11, 145

Ісаєв Микола (прапорщик) 54

Істомін Олександр (старший фельдшер Аральської експедиції) 37, 41, 177




К

Казахська РСР 19, 20, 150, 151, 154, 161, 181, 184, 183 — 186

Калаушин Матвій Матвійович (російський радянський літературознавець) 14

Кара-Бутак (річка на шляху Аральської експедиції між Орськом та Раїмом) 3

Кара-Бутак (форт на р. Кара-Бутак, заснований 1848 p., місце днювання Аральської експедиції під час переходу від Орська до Раїма) 3 5, 142

Кара-Калпакська АРСР 155, 156, 187 — 189

Кара-Тамак («чорна долина»; урочище на західному узбережжі Аральського моря; нині Челкарського р-ну, Актюбінської обл., Казахської РСР) 184

Кара-тауська експедиція (по розшуку вугілля, відбулася влітку 1851 р. з участю Т. Г. Шевченка) 12, 204

Кара-Туп, Кара-Тюбе, Кара-Тюп — див. Тюбе-Коран

Карачевська А. (музейний працівник) 5, 31, 34, 35

Карзунди (урочище на північно-західному узбережжі Аральського моря; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 183

Каска — Джул, Каска- Жол («головний шлях»; долина на західному узбережжі Аральського моря; нині — Челкарського р-ну, Актюбінської обл., Казахської РСР) 186

Квятковський (колишній власник автопортрета Т. Г. Шевченка) 192

Кзил-Ординська область (Казахської РСР) 19, 20, 150, 151, 154, 161, 181, 183

Києво-Софійський собор (закладений Ярославом Мудрим в 1037 р.) 94

Кизил-Булак (колодязь на західному березі Аральського моря) 185

Кизил-Джар, Кизил-Жар («червоний обрив»; урочище у гирлі Сир-Дар’ї; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 161163

Київ 2, 12, 88, 94; див. також: Виставка артистичних творів Тараса Шевченка (1911); «Временная комиссия для разбора древних актов; Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка (ВІМШ); Державний музей Т.Г.Шевченка АН УРСР (ДМШ); Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ІЛ); Києво-Софійський собор; Київський губвиконком; Київський міський музей (КММ); Республіканська ювілейна шевченківська виставка (ЮШ) (1939); Центральний музей Т. Г. Шевченка (ЦМШ)

Київський губвиконком 193

Київський міський музей (КММ) 8, 16, 23, 24, 26, 28, 36, 37, 40, 41, 45, 54, 174

Київщина 56137

Киргизія 140

Кількевич (лікар в Раїмському укріпленні) 197

Клеменсов Д. (записав спогади прапорщика Нудатова про Шевченка) 197199

Козачковський Андрій Осипович (1812 — 1889, міський лікар у Переяславі, пізніше штаб-лікар і викладач медицини у Полтавській семінарії, близький приятель Т. Г. Шевченка, колишній власник його творів) 4 — 6, 10, 11, 15, 19 — 21, 29, 142, 144 — 146, 148, 150 — 156, 161 — 164, 166, 179 — 181, 183 — 185, 187, 189, 190

Кок-А рал — див. Куг-Арал

Кок-Суйру (одна з гір пасма Північного Ак-Тау) 140, 169

Кольцов Олексій Васильович (1808 — 1842, російський поет) 37

Кониський Олександр Якович (1836 — 1900, український письменник, публіцист, біограф Т. Г. Шевченка) 47, 210, 211

Конопасевич 50

«Константин» (одна з шхун Аральської експедиції, на якій плавав Т. Г. Шевченко) 9, 15, 16, 43, 81, 132, 205

Кос-Арал (острів у південно-східній частині Аральського моря, на якому Т. Г. Шевченко в складі експедиції О. І. Бутакова провів зиму (6.Х 1848 — 6.V 1849); нині — острів Шевченка) 2 — 45, 13, 31 — 41, 43, 59, 61, 62, 83, 87, 91, 119, 126, 173 — 177, 203

Косенко І. А. (власниця альбома малярських творів, в якому були і роботи Т. Г. Шевченка) 1, 52

Косян Василь Хомич (шевченкознавець) 50

Коховський Всеволод Порфирович (1835 — 1891, генерал-лейтенант, педагог, директор педагогічного музею, військово-учбових закладів (Петербург), знайомий Шевченка, колишній власник збірки його малюнків) 4 — 6, 10, 11, 15, 19 — 21, 29, 142, 144 — 146, 148, 150 — 156, 161 — 164, 166, 179 — 181, 183 — 185, 187, 189, 190, 200, 201, 202, 205

Кочубей Варвара Василівна (колишня власниця малюнка Т. Г. Шевченка) 14

Краков (Польща) 58

Краніхфельд Володимир Павлович (1865 — 1918, літератор, автор праці про Т. Г. Шевченка) 194

Крилов Іван Андрійович (1768 — 1844, славетний російський письменник-байкар; в 1838 — 1840 pp. T. Г. Шевченко виконав його портрет) 123

Куван-Дар’я (річка, впадає в Аральське море) 157

Куг-Арал («зелений острів»; острів у північній частині Аральського моря; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 19, 149, 150

Куланди (від слова «кулан» — вид дикого осла; півострів на північно-західному узбережжі Аральського моря; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 20, 21, 22, 107, 151 — 153, 164, 181

Кум-Суат (затока на північно-західному узбережжі Аральського моря) 183, 184

Кунган-Сандан (урочище в східному узбережжі Аральського моря) 180

Кундеревич Фадей Фадейович (колекціонер, антиквар, колишній власник творів Т. Г. Шевченка) 193

Куян-суюк, каян-суюк («заячий кущ»; різновидність акації, росте на деяких островах Аральського моря) 166




Л

Лавров (лікар у Раїмському укріпленні) 197

Лазаревська Катерина 209

Лазаревський Василь Матвійович (1817 — 1890, брат М. М. і Ф. М. Лазаревських, в 1847 — 1848 pp. служив у Оренбурзі, приятель Т. Г. Шевченка, власник його малюнків) 12, 30, 39

Лазаревський Гліб Олександрович 209

Лазаревський Дмитро Сергійович (онук В. М. Лазаревського, колишній власник малюнка Т. Г. Шевченка) 39

Лазаревський Михайло Матвійович (1818 — 1867, служив в Оренбурзькій прикордонній комісії, з 1846 р. був попечителем прилінійних казахів у Троїцьку, близький приятель Т. Г. Шевченка; в 1849 та 1858 pp. Шевченко виконав його портрети) 51, 55, 191, 194, 207

Лазаревський Сергій Васильович (син В. М. Лазаревського, брат М. М. Лазаревського, приятель Т. Г. Шевченка) 50

Лазаревський Федір Матвійович (1820 — 1890, брат М. М. Лазаревського, з 1846 р. працював в Оренбурзькій прикордонній комісії, колишній власник картин Т. Г. Шевченка; в 1849 і 1850 pp. Т. Г. Шевченко виконав його портрети) 46, 61, 206, 209

Латмі (гора в Греції) 108

Ленінград — див.: Державний російський музей (РМ); «Пушкинский дом» — Літературний музей Інституту російської літератури АН СРСР (ПД); Центральний державний архів Військово-Морського Флоту СРСР (ЦДАВМФ)

Лизогуб Андрій Іванович (1804 — 1864, поміщик з м. Седнева, один з близьких приятелів Т. Г. Шевченка, власник його творів; в 1846 — 1847 pp. Шевченко намалював його портрет) 1, 52, 138, 204, 210, 211

Лизогуб Ілля Іванович (1787 — 1867, брат А. І. Лизогуба; Т. Г. Шевченко намалював його портрет) 204

Лікін В. А. (художник, власник Шевченкового малюнка) 50

Лот (персонаж біблійної легенди) 111

Львів — див.: Львівський державний музей українського мистецтва (ЛДМУМ); Музей Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка.

Львівський державний музей українського мистецтва (ЛДМУМ) 47




М

М. І. — див. Бажанов М. І.

Макшеєв Олексій Іванович (помер 1892 p., учасник Аральської експедиції, на той час штабс-капітан, приятель Т. Г. Шевченка, автор спогадів про нього) 2, 3, 5, 9, 13, 16, 19, 22, 23, 144, 146, 196

Матов А. І. (співробітник «Волжского вестника» і других видань) 194

Мацапура Микола Іванович (український радянський шевченкознавець) 51, 191

Меншиков Олександр Сергійович (1787 — 1869, адмірал, генерал-адъютант, начальник морського штабу військового міністерства) 3, 148

Миронов Микола Михайлович (московський колекціонер, колишній власник Шевченкового рисунка) 2

«Михаил» (одна з рибальських шхун на Аральському морі) 16

Михайлов Григорій Карпович (1814 — 1867, академік історичного живопису, вчився в Академії художеств разом з Т. Г. Шевченком, його приятель) 37

Мордовець (Мордовцев) Данило Лукич (1830 — 1905, письменник, публіцист та історик, знайомий Т. Г. Шевченка і автор спогадів про нього, колишній власник малюнків Т. Г. Шевченка) 55

Москва 37, 55; див. також: Виставка образотворчого мистецтва Української РСР в Москві (1951 p.); Державна Третьяковська галерея (ДТГ); Державний історичний музей (ДІМ); Шевченківська виставка в Москві (1911)

Музей Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка у Львові 47

Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові (ЧМТ) 46, 10, 11, 15, 17 — 22, 29 — 31, 34, 35, 48, 55, 56 — 137, 138 — 145, 148 — 168, 170 — 173, 175, 178 — 190, 192

Мула-Доса-Мал (могила на півострові Куланди) 21

Мурашко Є. (син художника і педагога М. І. Мурашка) 192




Н

Н. — див. Нудатов.

Навуходоносор II (вавілонський цар, 604 — 561 pp. до н. е.) 77

«Николай» (одна з шхун Аральської експедиції) 9, 15, 174

Нікольський Іван Олексійович (племінник P. C. Нікольського, лікаря Новопетровського укріплення, колишній власник малюнка Т. Г. Шевченка) 13

Новицький Олексій Петрович (1862 — 1934, історик мистецтва, академік АН УРСР, автор досліджень про Т. Г. Шевченка-художника) 12, 13, 15, 22, 23, 24, 26, 29, 30, 31, 33, 35, 37 — 40, 42, 43, 50, 55, 138, 140, 141, 150, 155, 167, 173, 181, 186, 188, 190, 191, 195

Новопетровське укріплення (форт на північно-східному узбережжі Каспійського моря, на півострові Мангишлак, місце заслання Т. Г. Шевченка (17.Х 1850 — 2.VIII 1857); нині — форт Т. Г. Шевченка, Шевченківського р-ну, Гур’євської обл., Казахської РСР) 50, 55

Нудатов Ераст Васильович (нар. 1829, прапорщик, знайомий Шевченка під час перебування його в Раїмі, автор спогадів про Т. Г. Шевченка) 197 — 199




О

Обручов Володимир Панасович (1793 — 1866, командир Оренбурзького корпусу, генерал-губернатор Оренбурзького краю в 1842 — 1851 pp.) 35, 43, 200, 206

Обручова Матильда Петрівна (дружина В. П. Обручова) 206

Обручови (колишні власники альбома з малюнками Шевченка) 3, 7, 9, 32, 33, 43, 206

Овручський повіт (на Волині) 195

Огієвська Ганна Матвіївна (сестра М. М. та Ф. М. Лазаревських) 51, 209

Одеса 47

Олоферн (герой біблійного оповідання, воєначальник над військом царя Навуходоносора II) 77

Ор (річка, притока р. Урал) 2

Оренбург (місцеперебування Т. Г. Шевченка під час заслання — 9 — 14.VI 1847 p.; X 1849 — IV 1850 p.) 2 — 45, 37, 39, 46 — 55, 107 — 137, 124, 191 — 193, 206, 207, 208, 211. Див. також: Оренбурзька прикордонна комісія; Оренбурзький край; Оренбурзький лінійний батальйон

Оренбурзька прикордонна комісія 51

Оренбурзький край 49

Оренбурзький лінійний батальйон 3, 6, 7

Орськ (повітове місто Оренбурзької губ., місце заслання Т. Г. Шевченка (23.VI 1847 — 11.V 1848; 12.V — IX 1850); нині — Оренбурзької обл., Казахської РСР) 1, 2, 5, 8, 64 — 71, 86, 95, 146, 194, 211

Орська кріпость 1, 2 — 45, 46, 56 — 137, 146

Острів Возрождєнія — див. о. Ніколая

Острів Константіна (один з островів, відкритих О. І. Бутаковим на Аральському морі 1848 р.) 26 — 31

Острів Куг-Арал 19, 149

Острів Меншикова (один з островів, відкритих О. І. Бутаковим в східній частині Аральського моря) 157, 205

Острів Наслєдніка (один з островів, відкритих О. І. Бутаковим на Аральському морі 1848 р.) 26 — 31

Острів Ніколая (один з островів, відкритих О. І. Бутаковим на Аральському морі 1848 р.) 26 — 31, 107, 119, 129, 165 — 168, 170 — 172, 201, 202

Острів Обручова (один з островів, відкритих О. І. Бутаковим в південно-східній частині Аральського моря) 200




П

Павлов Капітон Степанович (1792 — 1852, російський художник, викладач малювання в Ніжинському ліцеї та в Київському університеті) 2

Палій Семен (один з ватажків селянського повстання проти польської шляхти 1702 — 1704 pp. на Поділлі та Волині 97

Переп’ят (могила в Васильківському пов., Київської губ., в розкопках якої 1846 р. Т. Г. Шевченко брав участь; нині — Васильківського р-ну, Київської обл., УРСР) 58, 60, 92, 98 — 100

Петербург 37

Племянников Андрій Васильович (майор у відставці, поміщик с. Покровського, Бузулукського пов., Самарської губ.) 53

Племянников Василь Андрійович (син А. В. Племянникова, колишній власник портрета роботи Шевченка) 53

Плещинський Іларіон Миколайович (1892 — 1961, український радянський художник-графік, професор) 22, 24

Поділля 56137

Покровське (село Бузулукського пов., Самарської губ., нині — Покровна, районний центр Оренбурзької обл.) 53

Полтава (губернське місто; нині — центр Полтавської обл. УРСР) 54; див. також: Полтавський державний пролетарський музей; Полтавський земський музей

Полтавський державний пролетарський музей 49

Полтавський земський музей 49

Поспєлов Ксенофонт Єгорович (прапорщик, учасник Аральської експедиції) 174

Потоцький П. (власник Шевченкового малюнка) 44

«Пушкинский дом» (Літературний музей Інституту російської літератури АН СРСР в Ленінграді) (ПД) 51




Р

Раєвський Сергій Євдокимович (нар. 1905, український радянський мистецтвознавець, автор монографії та статей про Шевченка-художника) 12, 39, 43, 190

Раїм (казахський батир) 9, 11

Раїм (озеро поблизу р. Сир-Дар’ї та Аральського моря) 9

Раїм (причал) 9, 15

Раїм (форт в гирлі Сир-Дар’ї, заснований 1847 p., місцеперебування Т. Г. Шевченка в складі експедиції О. І. Бутакова в VI — VII 1848 р. та взимку 1848 — 1849 рР.) 2 — 45, 2, 5, 8 — 18, 32, 56, 64 — 71, 86, 95, 132, 146, 148, 196 — 199

Рейтерн Євграф Євграфович (1836 — помер в 70-х роках XIX ст., петербурзький колекціонер, дійсний член і член Ради Академії художеств, колишній власник малюнків Т. Г. Шевченка) 12

Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві (1939) 3, 7, 12, 29, 32, 39, 42, 52

Рєпніна Варвара Миколаївна (1809 — 1891, дочка М. Г. Рєпніна, близька приятелька Т. Г. Шевченка, колишня власниця його автопортрета) 38, 55, 203, 208

Ровінський Дмитро Олександрович (1824 — 1895, російський мистецтвознавець, почесний член Академії наук і Академії художеств) 5, 26, 28, 36

Розанова Олександра Олексіївна (нар. прибл. 1820 p., донька О. М. Розанова) 50

Розанов Олексій Максимович (нар. прибл. 1799 p., кореспондент Російського географічного товариства) 50

Рубінштейн (колишній власник рисунка Т. Г. Шевченка) 195

Русов Олександр Олександрович (1847 — 1915, земський діяч, статистик, автор статті про Т. Г. Шевченка) 183, 200, 201, 202, 205




С

Савичев Микита Федорович (нар. 1820 p., хорунжий Уральського козачого війська, літератор, художник-аматор, знайомий Т. Г. Шевченка, автор спогадів про нього) 12

Савінов Олексій Миколайович (нар. 1904 p., російський радянський мистецтвознавець) 22

Садовський-Тобілевич Микола Карпович (1856 — 1933, видатний український актор, колишній власник портрета роботи Т. Г. Шевченка) 54

Самарська губ. 53

Санкт-Петербург — див. Петербург

Седнів (містечко Чернігівської губ., нині — Чернігівського р-ну тієї ж області УРСР) 210

Сари-Чаганак (затока на північному узбережжі Аральського моря) 81, 190

Селена (за грецькою міфологією — богиня місяця) 108 — 110

Середня Азія 140

Сир-Дар’я (річка) 9, 15, 35, 36, 161

Стороженко М. І. 56137




Т

Таранушенко Степан Андрійович (нар. 1889 p., український радянський мистецтвознавець, власник Шевченкового малюнка) 2

Тарновський Василь Васильович (1837 — 1899, поміщик, колекціонер, знайомий Т. Г. Шевченка, власник його творів) 12, 22, 29, 30, 31, 34, 35, 140, 157, 159, 165, 168, 171, 172, 173, 188, 192

Тевяшов Є. М. (власник малюнка Т. Г. Шевченка) 12

Терещенко Іван Николович (промисловець, збирач творів російських і українських художників, колишній власник малюнків Т. Г. Шевченка) 25, 38, 42

Токмак-Аульє — див. Токпак-Атясе-Аульє

Токпак-Ата — див. Токпак-Атисе-Аульє

Токпак-Атисе-Аульє («старий Токпак»; скеля біля східного берега півострова Куланди; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 181, 182

Трегубов Єлисей Купріянович (викладач історії Київської жіночої гімназії, колишній власник автопортрета Т. Г. Шевченка) 1, 52

Трегубова Катерина Єлисеївна (колишня власниця автопортретів Т. Г. Шевченка) 1, 52

Трінклер Н. її. (колишній власник автопортрета Т. Г. Шевченка) 191

Троїцьк (повітове місто Оренбурзької губ., нині — Челябінської обл. РСФСР) 51

Тюбе-Коран, Тюбе-Кара («чорний кущ», «чорне дно»; мис і півострів на північному узбережжі Аральського моря; нині — Аральського р-ну, Кзил-Ординської обл., Казахської РСР) 150




У

Уваров Сергій Семенович (1786 — 1855, президент Академії наук, міністр народної освіти) 194

Узун-Каїр (мис на півострові Куланди) 152

Україна (див. Київщина, Волинь, Поділля) 56 — 137, 56 — 106, 56, 101, 107 — 137, 210

Улькун-Джар — див. Кизил-Джар

Улькун-Тумсук, Улькен-Тумсик («великий мис»; мис на західному узбережжі Аральського моря; нині — Кара-Калпакської АРСР) 188

Ургун-Мурун, Урга (урочище на південно — західному узбережжі Аральського моря; нині — Кара-Калпакської АРСР) 156

Ускова Агата Омелянівна (дружина коменданта Новопетровського укріплення, знайома Т. Г. Шевченка, автор спогадів про нього) 50

Усть-Урт (затока на західному узбережжі Аральського моря) 23, 24

Усть-Урт (плато) 157, 184

Усь-Чека, Уч-Чоку («три сопки»; гора на північному узбережжі Аральського моря) 190

Уч-Уткуль (затока в східній частині Аральського моря) 180




X

Харківський державний музей образотворчого мистецтва 45

Харків — див.: Галерея картин Т. Г. Шевченка в Харкові (ГКШ); Інститут Тараса Шевченка (ІТШ)




Ц

Царські острови (група островів, відкритих О. І. Бутаковим в Аральському морі 1848 p., до якої входять острови Ніколая, Константіна та Наслєдніка) 26 — 31

Центральний державний архів Військово-Морського Флоту СРСР в Ленінграді (ЦДАВМФ) 3, 15, 123, 148

Центральний музей Т. Г. Шевченка в Києві (ЦМШ) 1, 3,7, 12, 29, 32, 39, 42, 46, 52

Цибісов (провіантський урядовець в Раїмі) 197

Цибісова (дочка Цибісова) 197




Ч

Чалий Михайло Корнійович (1816 — 1907, інспектор другої київської гімназії, знайомий і біограф Т. Г. Шевченка) 46

Чекан-Арал, Чикан-Арал, Чакан (острів у східній частині Аральського моря; зараз в зв язку з підняттям рівня води зник) 45, 179

Челкарський р-н (Актюбінської обл., Казахської РСР) 184 — 186

Чернігів (губернське місто, нині обласний центр УРСР) — див.: Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові (ЧМТ); Чернігівський обласний історичний музей (ЧІМ)

Чернишов (козак) 196

Чернишов P. M. (колишній власник альбома рисунків з копіями Шевченкових робіт) 3, 6, 11, 30, 140, 141, 145, 146

Чернігівський обласний історичний музей (ЧІМ) 4 — 6, 10, 11, 15, 17 — 22, 29, 31, 34, 35, 55, 56 — 137, 138 — 146, 148 — 168, 170 — 173, 175, 178 — 190

Честахівський Григорій Миколайович (1820 (?) — 1893, український художник, приятель Т. Г. Шевченка, автор спогадів про нього, колишній власник його творів) 55

Чикита-Арал (острів в північно-східній частині Аральського моря) 44

Чир-Кала-Тау, Чир-Кала (одна з гір, що утворює пасмо Ак-Тау) 140, 169




Ш

Шагінян Марієтта Сергіївна (нар. 1888, радянська письменниця, доктор філологічних наук, автор книги про Т. Г. Шевченка) 12, 37

Шевченківська виставка в Москві (1911) 13, 42, 55

Шевченківська виставка в Нижньому Новгороді (1911) 50

Шероцький Кость Віталійович (1886 — 1919, український історик мистецтва) 55, 208

Шрейбер Іван Петрович (1794 — 1861, генерал-майор, начальник головного транспорту під час переходу Аральської експедиції від Орська до Раїма) 2




Ю

Юдіф (персонаж біблійної легенди) 77




Я

Янжул Ольга Федорівна (дочка Ф. М. Лазаревського, колишня власниця портретів роботи Т. Г. Шевченка) 46, 51

Яремич Степан Петрович (1869 — 1939, російський художник і мистецтвознавець, колишній власник Шевченкових малюнків) 33, 36










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.