[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення

55. Розп’яття. Ескіз. Папір, сепія (19,6 × 11,8). [Оренбург]. [III 1850].

Про запрестольний образ розп’яття, який Шевченко мав бажання виконати для оренбурзького костьолу, він згадує в листі до В. М. Рєпніної від 7.III 1850 р. (див. т. VI, стор. 61).

Після оренбурзького арешту малюнок міг зберігатись у К. І. Герна, який пізніше повернув Шевченкові всі його речі: «Все бывшие у меня на сохранении эскизы, бумаги я ему возвратил» («Письма К. И. Герна к М. М. Лазаревскому о Шевченке», «Киевская старина», 1899, кн. 2, стор. 69).

В описі Шевченкових речей Г. М. Честахівського (№ 57) помилково зазначено, що малюнок виконано в Новопетровському укріпленні, тобто в 1850 — 1857 pp.

В «Каталоге шевченковской выставки в Москве по поводу пятидесятилетия со дня его смерти» (М., 1911, стор. 12, № 180) зареєстрований під назвою «Смерть спасителя», у О. Новицького («Тарас Шевченко як маляр», Львів — Москва, 1914, стор. 73, № 524, табл. 68) має назву «Смерть Христа».

Попередні місця збереження: власність Д. Л. Мордовця, ЧМТ, ЧІМ, ГКШ.

1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 17, № 10).

В літературі є згадка про виконання самої ікони розп’яття (К. Шероцький, Шевченко — художник, «Русский библиофил», 1914, № 1, стор. 42). Див. також примітку до № 208.

ДМШ, інв. № г — 713. /32/

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення