Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








7. Туркменські аби в Кара-Тау. Папір, акварель (16 × 29,1). [20.VI 1851 — 13.V 1857].

На звороті внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 9. Туркменскіе абы (гробницы) въ Кара-Тау.

Малюнок був надісланий Шевченком Бр. Залеському для «Віленського альбома» (див. прим. до № 58) і є повторенням (з незначними змінами) рисунка «Кладовище Агаспеяр», створеного під час Кара-тауської експедиції (див. № 76 та примітку до нього).

Зображення подібних гробниць див. на рис. № 79 та 105, а також в офорті Бр. Залеського «Кладовище Агаспеяр» (альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, між стор. 54 — 55).

Кладовище Агаспеяр знаходиться в однойменній долині між Кара-Тау і Південним Ак-Тау. В пояснювальному тексті до офорта Бр. Залеський пише: «Мавзолеї, за звичаєм, розповсюдженим в цій частині степу, споруджені із дрібних камінців, зцементованих піском, з гончарної глини та вапна й облицьовані добре обтесаними плитами з крейди. Вхід, зроблений так низько, що треба зігнутися вдвоє, щоб увійти в нього, завжди залишається відкритим навстіж. Всередині декілька простих надгробних камнів, або просто невеликі підвищення, означають місця поховання і вказують, що в даному мавзолеї знайшли спочинок декілька чоловік, можливо ціла родина... Поряд з великими монументами на кладовищі є велика кількість малих пам’ятників всіх видів; найчастіше попадаються у вигляді обеліска з закругленою верхівкою, вкритого рельєфними арабесками у східному дусі».

Початкова дата визначається часом перебування експедиції в долині Агаспеяр після першої тривалої зупинки біля колодязя Апазир (див. також прим. до № 1 — 17).

В літературі зустрічається під назвами: «Туркменські гробниці в Кара-Тау» («Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского», т. II, Чернигов, 1900, стор. 181, № 262), «Туркменські аби (надгробки)» («Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 28).

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 262, ЧІМ, ГКШ.

1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 19, № 38).


ДМШ, інв. № г — 499.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.