Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








100. Кочак. Тонований папір, олівець (16,6 × 31,4). [VIII 1851].

Зліва внизу олівцем рукою Шевченка напис: 40. Кочакъ.

Справа вгорі чорнилом позначено: № 11761.

Кочак, або Кочак-Сага, — затока Каспійського моря на північному березі півострова Мангишлак.

За розпорядженням командира окремого Оренбурзького корпусу це місце було визначене як база постачання експедиції продовольчих продуктів: «За продовольствием на следующие месяцы ваше благородне будете посылать ежемесячно состоящих при вашем отряде верблюдов от места разработки каменного угля к заливу Кочак, куда оно будет доставляться на почтовых судах или на пароходе «Кама» и сгружаться на берег на удобном месте, где будет храниться под караулом особенной команды, имеющей быть наряженной из Новопетровского укрепления в составе одного офицера, одного унтер-офицера, 25-ти рядовых пехоты» («Из предписания командира отдельного Оренбургского корпуса поручику Антипову от 28-го марта 1851 года за № 309», ЦДІАЛ, ф. 44, 1850 p., спр. № 30, арк. 93 — 94 зв.).

Як і рисунки № 99 і 103, цей рисунок дозволяє припустити, що з стоянки біля колодязя Тарла Шевченко їздив на продовольчу базу до затоки Кочак. Під час подорожі він виконав 3 рисунки і пронумерував їх послідовно: 39, 40, 41. Номером 42 позначено знову рисунок долини Тарла (див. № 104).

На березі — намети та дві чоловічі постаті. Зображення подібних наметів див. № 87, 101, 102.

Інше зображення цієї ж затоки див. № 103. Див. також прим. до № 198.

Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, ЧМТ — № 296, ЧІМ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 533.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.