Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Головна




Шрифт Litopys New Roman


Модифікація стандартного Times New Roman. (оновлено 14.XI.2002)



ЗАВАНТАЖИТИ ШРИФТ (276K)         ZIP (172K)



Для старослов’янських букв в стандартній таблиці юнікодів передбачено спеціальні позиції:

Ѡ — Буква омега велика (Ѡ)
ѡ — Буква омега мала (ѡ)
Ѣ — Буква ять велика (Ѣ)
ѣ — Буква ять мала (ѣ)
Ѥ — Буква єсть йотована велика (Ѥ)
ѥ — Буква єсть йотована мала (ѥ)
Ѧ — Буква юс малий, велика (Ѧ)
ѧ — Буква юс малий, мала (ѧ)
Ѩ — Буква юс малий йотований, велика (Ѩ)
ѩ — Буква юс малий йотований, мала (ѩ)
Ѫ — Буква юс великий, велика (Ѫ)
ѫ — Буква юс великий, мала (ѫ)
Ѭ — Буква юс великий йотований, велика (Ѭ)
ѭ — Буква юс великий йотований, мала (ѭ)
Ѯ — Буква ксі велика (Ѯ)
ѯ — Буква ксі мала (ѯ)
Ѱ — Буква псі велика (Ѱ)
ѱ — Буква псі мала (ѱ)
Ѳ — Буква фіта велика (Ѳ)
ѳ — Буква фита мала (ѳ)
Ѵ — Буква іжиця велика (Ѵ)
ѵ — Буква іжиця мала (ѵ)
Ѷ — Буква іжиця з подвійним знаком наголосу велика (Ѷ)
ѷ — Буква іжиця з подвійним знаком наголосу мала (ѷ)
Ѹ — Буква ук велика (Ѹ)
ѹ — Буква ук мала (ѹ)
Ѻ — Буква омега кругла, велика (Ѻ)
ѻ — Буква омега кругла, мала (ѻ)
Ѽ — Буква омега з титлом, велика (Ѽ)
ѽ — Буква омега з титлом, мала (ѽ)
Ѿ — Буква от велика (Ѿ)
ѿ — Буква от мала (ѿ)

Для давньоукраїнських текстів потрібні також букви, для яких маємо використати чужі позиції:
Ӕ — Буква я (а йотована) велика (на місце слов’янського Æ) (Ӕ)
ӕ — Буква я (а йотована) мала (на місце слов’янського æ) (ӕ)
Ү — Ліґатура ук велика (на місце слов’янського Y)(Ү)
ү — Ліґатура ук мала (на місце слов’янського y) (ү)


Якщо на моніторі замість таких символів у правій колонці лише порожні прямокутники, це означає, що шрифт Litopys New Roman на комп’ютері не встановлено.



ЗАВАНТАЖИТИ ШРИФТ (276K)         ZIP (172K)






Див. тексти, набрані слов’янським шрифтом:

Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)

Лаврентіївський літопис (ПСРЛ, Т. I, 1926-28)

Серафим Юшков. Руська Правда (Тексти на основі 7 списків та 5 редакцій).

Сергій Бугославський. Анонімне Повідання про свв. кнн. Бориса та Гліба в редакції Торжественника.

Густинський монастирський літопис (1600-40).

Ярослав Книш. Фрагменти невідомого списку Іпатіївського літопису











Головна




Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.