Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





2. «Иже истягну умь крЂпостію своею, и поостри сердца своего мужествомъ»



У наведених двох фразах «Слова» найбільші труднощі викликає слово истягну. Серед великої кількості осмислень цього слова виділимо його переклад як «затягнув, підперезав» (Я. О. Пожарський, Д. М. Лубенський, В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, В. М. Перетц, М. К. Грунський, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, І. О. Новиков, Д. С. Лихачов), зумовлений у більшості випадків зближенням аналізованої фрази із фразою апостола Петра в першому соборному посланні: «препоясавше чресла помышленія вашего», причому половина з наведених дослідників истягну читає як u стягну (Д. М. Лубенський, В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, В. М. Перетц).

Труднощі існують і в розумінні другої фрази («и поостри сердца своего мужествомъ»), оскільки не зовсім ясно, що погострив Ігор — серце чи розум. Якщо брати до уваги тільки розуміння другої фрази, то всіх дослідників можна поділити на дві групи: тих, хто вважає, що Ігор погострив серце своє (мужністю), і тих, хто думає, що Ігор погострив розум (серця свого мужністю). Дослідники першої групи обидві аналізовані фрази перекладають: «Цей Ігор, напруживши розум свій міцністю, погостривши серце своє мужністю...» [* Тут і далі переклад з російської мови на українську наш (перекладається лише проза, поезія не перекладається).] (перші видавці «Слова»), «який підперезав розум міцністю, вигострив серце своє мужністю» (Я. О. Пожарський), «який спрямував усі свої думки на подвиг цей і погострив серце своє мужністю» (М. Ф. Грамматін), «який увійшов у досконалий смисл, укріпив серце мужністю» (Ф. І. Буслаєв), «який розширив розум міцністю сил, вигостривши мужністю серце» (О. Ф. Вельтман), «що скріпив ум силою своєю і погострив серце своє завзяттям» (О. М. Огоновський), «який, напруживши розум міцністю своєю, нагостривши серце своє мужністю...» (Д. І. Прозоровський), «що ум скріпив своєю силою і серце мужеством-завзяттям погострив» (О. О. Партицький), «І розум підперезав він міцністю своєю і серце своє вигострив він мужністю» (Є. В. Барсов), «який підперезав розум свій міцністю, погострив серце своє мужністю» (В. О. Яковлєв), «який затягнув розум твердістю своєю і погострив серце своє мужністю» (А. В. Лонгінов), «что опоясал ум / крепостию / и изострил серце свое / мужеством» (І. О. Новиков), «який підперезав розум міцністю своєю [підпорядкував свої думки своїй «міцності» — мужності, хоробрості] і погострив серце своє мужністю» (Д. С. Лихачов), «який своєю міццю коваля викував рішення і мужністю вигострив своє серце» (І. Д. Тіунов), «який напружив розум міцністю своєю і вигострив серце своє мужністю» (M. K. Гудзій), «який випробував розум своєю міцністю і вигострив своє серце мужністю» (Р. О. Якобсон), «який напружив розум волею своєю і вигострив серце своє мужністю» (В. І. Стеллецький), «що вгамував розум упертістю своєю і заохотив серце своє мужністю» (В. В. Німчук).

Дослідники другої групи аналізовані фрази перекладають так: «який здобув розум своєю силою, погострив його мужністю серця» (М. О. Максимович), «який підперезав розум міцністю своєю, вигострив серця свого доблестю» (Д. М. Лубенський), «який укріпив свій розум, вигострив його мужністю свого серця» (Я.Малашев), «який напружив розум у всю свою міцність і погострив (розум свій) мужністю серця свого» (Й. П. В’яземський), «що підперезав розум міццю своєю і нагострив (його) мужністю свого серця» (M. K. Грунський), «який стягнув розум міцністю своєю і вигострив серця свого мужністю» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «який збудив розум міцністю своєю і погострив (його) мужністю свого серця» (О. С. Орлов), «що відвагою загартував себе, загострив серця свого мужністю» (І. П. Єрьомін), «який приборкав розум своєю доблестю і погострив серця свого мужністю» (О. В. Творогов), «який викував розум твердістю своєю і нагострив його мужністю свого серця» (М. О. Мещерський), «що відточив намір силою своєю і вигострив серця свойого мужністю» (Л. Є. Махновець), «який укріпив дух волею своєю і погострив його мужністю серця» (Л. О. Дмитрієв).

Ми згодні з І. Д. Тіуновим, що в аналізованих фразах наявний образ із ковальської справи. «Потовщене, притуплене від довгого вживання лезо стального знаряддя (сокири, коси) коваль розігріває на вогні і виковує тонше — відтягує (суч. технічний термін), витягує, а потім відточує на бруску» 12.



12 Тиунов И. Д. Несколько замечаний к «Слову о полку Игореве» // Слово о полку Игореве: Сб. исслед. и статей. — М.; Л., 1950. — С. 196.



Проте ми не згодні з перекладом аналізованих фраз І. Д. Тіуновим («який своєю міццю коваля викував рішення і мужністю вигострив своє серце»), з якого випливає, що відтягують одне, а гострять інше. Гострять завжди те, що відтягують, для того його й відтягують, щоб погострити. Отже, Ігор погострив розум, а не серце. Звичайно, щоб відтягнути щось притуплене, треба вдаряти по ньому чимось твердим і важким, тому крЂпостію слід перекласти «твердістю», а не «мужністю» чи «міцністю», тим більше що друс. крЂпость означає «твердість». Переклад аналізованих фраз пропонується такий (ніяких змін у текст ми не вносимо): «який відтягнув розум (ум) твердістю своєю і погострив (його) серця свого мужністю».
















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.