Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





6. «Влъци грозу въсрожлтъ по яругамъ»



У цій фразі «Слова» загадковим є слово въсрожатъ. Воно відсутнє в інших давньоруських пам’ятках, і значення його невідоме. У зв’язку з цим дослідники по-різному перекладають фразу «влъци грозу въсрожатъ по яругамъ»: «вовки по яругах виттям своїм страх наводять» (перші видавці «Слова»), «вовки множать страх по яругах» (Я. О. Пожарський), «вовки жах породжують виттям по яругах» (М. Ф. Грамматін), «і вовки грозу віщують по яругах» (М. О. Максимович), «вовки грозу накликають по яругах» (Д. М. Дубенський, І. П. Єрьомін, Л. О. Дмитрієв), «вовки в ущелинах грозу накликають» (О. Ф. Вельтман), «вовки по яругах віщують грозу» (Я.Малашев), «вовки грозу відчувають по яругах» (Д. І. Прозоровський), «вовки грозу (бурю) піднімають по яругах» (О. О. Гонсіоровський), «по яругах вовки навивають жах» (Є. В. Барсов), «вовки грізно виють по яругах» (В. О. Яковлєв), «вовки підіймають грозу по яругах» (В. М. Перетц), «волки по оврагам / накликают грозу» (І. О. Новиков), «вовки грозу віщують по ярах» (M. K. Грунський), «вовки грозу викликають виттям по яругах» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, В. І. Стеллецький), «вовки по яругах (виттям) викликають жах» (О. С. Орлов), «вовки страх наводять по яругах» (М. К. Гудзій, Л. Є. Махновець), «грозу викликають виттям вовки по яругах» (Р. О. Якобсон), «уж волки побоища ждут по яругам» (О. К. Югов), «вовки бідою грозять по яругах» (О В. Творогов), «Вовки страх наганяють по яругах» (М. О. Мещерський). О. М. Огоновський въсрожатъ вважає деномінативним утворенням від прикметника срогъ, пор. стсл. срагъ «страшний, жахливий». Л А. Булаховський схильний виводити це загадкове слово від въссрожити, яке, можливо споріднене з п. srogi «суворий, жорстокий; страшний, жахливий», srożyć się «шаленіти, скаженіти». Ряд дослідників (Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, В. І. Стеллецький та ін.) въсрожатъ пов’язує з рогъ «ріг (труба)» і розглядає його як префіксальне утворення від незасвідченого рожити «трубити в ріг», стосовно вовків — «вити».

Цілий ряд дослідників вносить свої поправки до въсрожатъ: въсърожать (М. Ф. Грамматін), вьсрожать (М. О. Максимович, М. С. Тихонравов, О. М. Огоновський, В. М. Перетц, Л. А. Булаховський, О. В. Творогов, Л. О. Дмитрієв), върожатъ «ворожать, передвіщають» (І. М. Снєгірьов), въгрожать — від въгрозити «наганяти грозу», тобто «погрожувати» (В. Ф. Міллер), въсрашаютъ або въсорошаютъ — від друс. въсрашати «скуйовджувати (рос. взъерошивать), піднімати дибом волосся» (О. О. Потебня: «вовки піднімають страх (грозу) по ярах», тобто виттям викликають жах), ворожать — від друс. ворожити «передвіщати» (Ф. Є. Корш), въсрошатъ, въсрашатъ або въсорошаютъ — «скуйовджують (рос. взъерошивают), збуджують» (Д. С. Лихачов: «вовки [виттям своїм] грозу піднімають по яругах»).

В аналізованій фразі труднощі викликає осмислення не тільки слова въсрожатъ, але й грозу, яке дослідники перекладають: «гроза (атмосферне явище)» (О. О. Гонсіоровський, Д. С. Лихачов, В. І. Стеллецький, Л. О. Дмитрієв), «жах, страх» (перші видавці «Слова», Я. О. Пожарський, М. Ф. Грамматін, О. М. Огоновський, В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, Є. В. Барсов, О. С. Орлов, Л. А. Булаховський, М. К. Гудзій, М. О. Мещерський, Е. Я. Гребньова, Л. Є. Махновець), «погроза» (В. О. Яковлєв), «побоїще» (О. К. Югов), «біда» (О. В. Творогов). Ми вважаємо, що в аналізованій фразі слово гроза має метафоричне значення «битва». На таке значення вказує інша фраза із «Слова» — «быти грому великому, итти дождю стрілами...», де майбутня битва порівнюється з грозою, що насувається.

У загадковому въсрожатъ ми вбачаємо въс(т)ражатъ від въстражити «устерегти, углядіти вчасно», утвореного за допомогою префікса въ 29 від стражити «сторожити, стерегти» (укр. сторожити «уважно стежити, стерегти», рос. сторожúть «т. с.»), пор. укр. устерегтú, рос. устерéчь «устерегти, углядіти вчасно» (напр., устеречь подход неприятеля), діал. усторожúть «устерегти, підстерегти, углядіти», друс. устеречи «підстерегти».



29 Цей префікс виник на місці префікса у- внаслідок злиття на давньоруському ґрунті двох старих префіксів оу- і въ- в один з двома фонетичними варіантами (у-/въ-) і з двома функціями (див.: Історія української мови: Морфологія. — К., 1978. — С. 250; Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов / За ред. О. С. Мельничука. — К., 1966. — С. 246 — 247.



Дієслово устерéчь у наведеному прикладі (устеречь подход неприятеля), взятому із словника живої великоруської мови В. І. Даля, вжито, на наш погляд, у тому самому контексті, що й вьсрожать у «Слові». Реконструйовану фразу «влъци грозу въс(т)ражатъ по яругамъ» ми схильні перекласти так: «вовки битву підстерігають по яругах». Вовки в яругах бояться проґавити битву, вони хочуть углядіти її вчасно, щоб потім взяти участь у кривавому банкеті (пор. фразу в «Слові» «звЂри кровь полизаша»).

Що ж до зробленої нами кон’єктури в слові въсрожатъ (виправлено на въс(т)ражатъ), то її дуже легко обгрунтувати палеографічно: перше т у въс(т)ражатъ було виносним і стерлося, а літери а і о в рукопису «Слова» мали схожі написання 30.



30 Козловский И. И. Палеографические особенности погибшей рукописи Слова о полку Игореве // Древности: Тр. Императ. моск. археол. о-ва. — М., 1890. — Т. 13. Вып. 2. — С. 7-8.



Фраза «влъци грозу въс(т)ражатъ по яругамъ» перебуває в тісному семантичному зв’язку з попередньою фразою — «уже бо бЂды его пасетъ птиць подобію», а тому для перевірки правильності осмислення аналізованої фрази необхідно розглянути й попередню, тим більше що в її прочитанні теж немає одностайності серед дослідників. У фразу «уже бо бЂды его пасетъ птиць подобію» дослідники внесли цілий ряд поправок: до слова бЂды бЂда (О. О. Потебня, В. О. Яковлєв); до слова пасетъ — пасеть (О. М. Огоновський, В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, В. М. Перетц), пасуть (М. Ф. Грамматін, М. О. Максимович), пасутъ (П. В. Владимиров); до слова птиц — птич (О. М. Огоновський, Л. А. Булаховський, М. О. Мещерський та О. О. Бурикін), Птичь (Б. О. Рибаков), птичи (О. О. Потебня), птиця (М. О. Максимович — 1859), птицы (П. В. Владимиров); до слова подобію по лозію або по лозию (М. О. Максимович — 1859, О. М. Огоновський, А. С. Петрушевич), по дубію або по дубию (В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, Є. В. Барсов, Ф. Є. Корш, В. М. Перетц, О. С. Орлов, М. К. Грунський, Л. А. Булаховський, М. К. Гудзій, Б. О. Рибаков, В. І. Стеллецький, В. П. Адріанова-Перетц, О. В. Творогов, М. О. Мещерський та О. О. Бурикін, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв), под облакы або подъ облакы (В. О. Яковлєв, П. В. Владимиров, Д. В. Айналов), подоб[олоч]ию (Р. О. Якобсон). Відповідно до зроблених поправок усю фразу дослідники перекладають: «уже птахи біду йому передрікають» (перші видавці «Слова»), «уже птахи біду його стережуть» (Я. О. Пожарський), «уже біди його пасуть птахів» (М. Ф. Грамматін), «уже біди його ждуть птахи» (М. О. Максимович), «уже птахи жадають його погибелі» (Д. М. Дубенський), «Уже птахи ждуть його погибелі» (Я.Малашев), «Уже птах по дуб’ю його бід пильнує» (Є. В. Барсов), «а вже біди його доглядають птахи в лозах» (О. М. Огоновський), «А тим часом птахи очікують його біди» (Д. І. Прозоровський), «а біда вже скликає птахів під хмарами» (В. О. Яковлєв), «птахи по деревах вистерігають його нещастя (його лиха)» (В. М. Перетц), «Уже Біда його жене птахів по дубах» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «Уже беды его по дубовью / птицы пасут» (І. О. Новиков), «Уже ж бо біди його стереже птах по дубах» (О. С. Орлов), «уже лихо його стережуть птахи по деревах» (M. K. Грунський), «Адже вже нещастя його [тобто поразки Ігоря] підстерігають [хижі] птахи по дубах [чекають здобичі на полі бою]» (Д. С. Лихачов), «І вже перед його бідою ховаються птахи по дібровах» (Л. А. Булаховський), «Уже на дубах Птич готує призначені йому (Ігорю) нещастя» (Б. О. Рибаков; Птич — образ, близький до Солов’я-розбійника на дев’яти дубах), «Уже біду його підстерігають птахи по дубах» (M. K. Гудзій), «Уже біду його стережуть птахи по дубах» (І. П. Єрьомін), «І вже перед його бідою птахи ховаються під хмари» (Р. О. Якобсон), «Та вже біду його підстерігають птахи по дібровах» (В. І. Стеллецький), «Уж птица беды его / алчет, как водится» (О. К. Югов), «Уже загибелі його чекають птахи по дібровах» (О. В. Творогов), «Уже від біди його застерігають птахи по дубах» (М. О. Мещерський), «Уже-бо біди його птахи ждуть по дуб’ю» (Л. Є. Махновець), «Уже ж біду його стережуть птахи по дібровах» (Л. О. Дмитрієв).

Ми повністю погоджуємося із заміною птиць на птичь і подобію на по дубію (заміна пасетъ на пасеть, як і въсрожатъ на въсрожать, не є обов’язковою). Як зазначає Л. А. Булаховський, у збірному іменнику птичь заміна ч на ц зумовлена впливом слова птица 31. В аналізованій фразі саме птичь виступає підметом, а не бЂды. Смисл фрази правильно зрозуміли Я. О. Пожарський, Я.Малашев, Є. В. Барсов, О. М. Огоновський, В. Ф. Міллер, В. М. Перетц, І. О. Новиков, О. С. Орлов, М. К. Грунський, Д. С. Лихачов, М. К. Гудзій, І. П. Єрьомін, В. 1. Стеллецький, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв. Наш переклад мало чим відрізняється від їхнього: «уже ж бо біду його підстерігають (стережуть) птахи по дубах». Хижі птахи на дубах стежать за пересуванням Ігоревого війська («Игорь къ Дону вои ведетъ»), вони чекають його нещастя, його загибелі, щоб мати велику поживу. Чекають битви і вовки в яругах. У цих двох фразах («уже бо бЂды его пасеть птичь по дубію, влъци грозу въс(т)ражатъ по яругамъ») — повний паралелізм, що свідчить на користь правильності їх осмислення, зокрема правильності прочитання загадкового въсрожатъ як въс(т)ражатъ, синонімічного до пасетъ.














Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.