Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





9. «кая раны дорога, братіе»



У цій фразі «Слова» неясним є слово кая. Переважна більшість дослідників вважає його питальним займенником (перші видавці «Слова», Я. О. Пожарський, М. Ф. Грамматін, М. О. Максимович, Д. М. Дубенський, Ф. І. Буслаєв, О. Ф. Вельтман, Я.Малашев, П. П. В’яземський, О. М. Огоновський, О. О. Потебня, Д. І. Прозоровський, О. О. Партацький, О. О. Гонсіоровський, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, П. В. Владимиров, Ф. Є. Корш, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, О. С. Орлов, Д. С. Лихачов, М. К. Гудзій, І. П. Єрьомін, В. І. Стеллецький, О. К. Югов, О. В. Творогов, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв). При Цьому, щоб узгодити займенник кая з іменником раны, дослідники дуже часто виправляють раны на рана (О. М. Огоновський, О. О. Потебня, О. О. Партацький, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, О. С. Орлов, М. К. Гудзій, І. П. Єрьомін, О. В. Творогов), значно рідше — кая на кыя (М. Ф. Грамматін — виправляє ще й дорога на дорогы, О. О. Гонсіоровський), а Ф. І. Буслаєв і Я.Малашев наводять обидва названі варіанти (у другому варіанті виправляють ще й дорога на дорогы).

Аналізовану фразу згадані дослідники перекладають: «Якими, браття, ранами подорожить він» (перші видавці «Слова»), «Які, браття, рани для нього будуть дорогими» (Я. О. Пожарський), «Які рани дорогі, браття» (М. Ф. Грамматін, М. О. Максимович), «Якої рани побоїться той, браття» (Д. М. Дубенський), «Яка рана дорога...» або «Які рани дорогі...» (Ф. І. Буслаєв), «Які дорогі рани, браття» (О. Ф. Вельтман), «Які рани страшні для того, браття» (Я.Малашев), «Які рани можуть бути дорогими....» (П. П. В’яземський), «Яка ж рана, браття, йому задорога» (О. М. Огоновський), «Яка рана дорога...» (О. О. Потебня, Є. В. Барсов), «Які рани, браття, дорожчі від його ран?» (Д. І. Прозоровський), «Чи ж найдемо, браття, днесь ( сьогодні. — В. С.) ціну для княжеської дорогої рани?» (О. О. Партацький), «От які удари, дороге браття, наносить князь» (О. О. Гонсіоровський), «Щó йому, браття, рани» (В. О. Яковлєв), «Що тому рана, браття» (C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «Яка рана дорога, браття» (О. С. Орлов), «Яка із ран дорога [відчутна, близька] тому, хто [у запалі битви], браття» (Д. С. Лихачов), «Якої рани убоїться, браття» (M. K. Гудзій), «Що тому рани, браття» (І. П. Єрьомін), «Що рани тому, браття» (В. І. Стеллецький), «Чтó раны, дорогие братья» (О. К. Югов), «Яка рана утримає, браття» (О. В. Творогов), «Що там рани, дороге браття» (Л. Є. Махновець), «Що тому рани, дороге браття» (Л. О. Дмитрієв).

Існують й інші погляди на слово кая. В. Ф. Міллер приймає кая за дієприкметник від дієслова каяти (дорога братіє — звертання до слухачів). О. І. Соболевський вважає кая формою аориста від каяти із значенням «нехтувати (рос. презирать)»: «Він (Всеволод) знехтував рани, дороге браття». З О. І. Соболевським погоджується В. М. Перетц. Г. А. Ільїнський теж розглядає кая як аорист від каяти, але з іншим значенням дієслова («мститися»); словосполучення дорога братіє (до обох слів вносяться кон’єктури), на його думку, не є звертанням: «Він (Всеволод) помстився за рани дорогої братії». Р. О. Якобсон виправляє кая на дая: «Пороздавав він удари, дороге браття». До кон’єктури Р. О. Якобсона прихильно поставився Л. А. Булаховський. В. П. Адріанова-Перетц схильна вбачати в кая все ж дієприкметник, аналогічний забывъ: «Нехтуючи (рос. презирая) рани...». Дієприкметником вважають кая М. О. Мещерський та О. О. Бурикін: «нехтуючи рани, о дороге браття».

Ми також вважаємо, що кая є формою називного відмінка однини короткого активного дієприкметника теперішнього часу від дієслова каяти «не звертати увагу, нехтувати». В аналізованій фразі ця форма виступає вже як дієприслівник. Значення «не звертати увагу, нехтувати» для дієслова каяти не відбите в словниках давньоруської мови, але такі знавці давньоруських текстів, як О. І. Соболевський, В. М. Перетц, В П. Адріанова-Перетц, М. О. Мещерський стверджують, що значення «нехтувати» було властиве дієслову каяти в давньоруській мові (див. вище). Значення «не звертати увагу, нехтувати» тісно пов’язане з основним значенням дієслова каяти — «ганити, гудити, осуджувати», добре засвідченим пам’ятками і відбитим у словниках давньоруської мови. Більше того, значення «не звертати увагу, нехтувати», без всякого сумніву, розвинулося із значення «ганити, гудити, осуджувати», причому в досить давній час, можливо, навіть у праслов’янський період. В усякому разі це вторинне значення властиве дієслову хаяти (фонетичному варіанту каяти) в українській та болгарській мовах: укр. діал. хаяти «ганити, гудити; ставитися з презирством, зневажати, нехтувати» 42, болг. діал. хая «не звертати увагу, нехтувати, не дбати» 43.

М.Фасмер схильний розглядати хаяти як експресивний варіант каяти 44. Як би там не було, але факт залишається фактом: у ряді слов’янських мов дієслово каяти отримало варіант хаяти, пор.: укр. каятися, діал. каяти «докоряти, дорікати» і діал. хаяти «ганити, гудити; ставитися з презирством; зневажати, нехтувати»; рос. діал. кая́ть «ганити, гудити, осуджувати, докоряти, дорікати, умовляти; примушувати каятися» і хáять «ганити, гудити, паплюжити, неславити»; друс. каяти «ганити, гудити, осуджувати; сповідати» і хаяти «ганьбити, паплюжити»; болг. кая се «розкаюватися; каятися» і діал. хая «не звертати увагу, нехтувати, не дбати».

Ми згодні з тими дослідниками, які словосполучення дорога братіе вважають звертанням (В. Ф. Міллер, О. О. Гонсіоровський, О. І. Соболевський, Р. О. Якобсон, М. О. Мещерський, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв), а тому в аналізованій фразі кому слід перенести на одне слово назад (поставити її після «раны»). Інших кон’єктур аналізована фраза («Кая раны, дорога братіє»), на наш погляд, не потребує. Пропонуємо такий її переклад: «Нехтуючи рани (не боячись ран), дороге браття».



42 Желеховський Є., Недільський С. Зазнач. праця. — Т. 2. — С. 1035.

43 Геров Н. Речник на българския език c тълкуване речите на български и на руски. — Пловдив, 1904. — Т. 5. — С. 490.

44 Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х т. — М., 1973. — Т. 4. — С. 227.

















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.