Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





21. «Уже снесеся хула на хвалу: уже тресну нужда на волю»



Наведені дві фрази не містять явних «темних місць», проте обидва вжиті тут дієслова викликають певні труднощі при перекладі, тим більше що дієслово снесеся не зафіксовано в інших пам’ятках давньоруської мови. Це зумовило досить суттєві відмінності в розумінні аналізованих фраз різними дослідниками. Розглянемо кожну з наведених фраз окремо. Першу фразу — «Уже снесеся хула на хвалу» дослідники перекладають: «Уже хула переважила хвалу» (перші видавці «Слова»), «Уже напала хула на хвалу» (Я. О. Пожарський), «Уже піднялася хула на хвалу» (М. Ф. Грамматін), «Уже хула навалилася (рос. нанеслась) на хвалу» (М. О. Максимович), «Уже в ганьбу обернулася слава» (Д. М. Дубенський), «Напала хула на хвалу» (О. Ф. Вельтман), «Уже осуд змінив славу» (Я.Малашев), «Уже наруга понеслась на хвалу» (О. М. Огоновський), «Уже спустилася ганьба на славу» (В. Ф. Міллер, Г. А. Ільїнський, О. С. Орлов), «Уже погана слава взяла гору над доброю» (О. О. Потебня), «Уже хула перейшла на хвалу» (Д. І. Прозоровський), «Вже ганьба станула в похвалі» (О. О. Партицький), «Уже хула піднеслася над хвалою» (В. О. Яковлєв), «Уже спустилася (рос. снеслась) хула на хвалу» (А. В. Лонгінов), «узяла гору погана слава над доброю» (В. М. Перетц), «уже ганьба понеслася на хвалу» (М. К. Грунський), «Уже покрила ганьба славу» (C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «Уже бесчестие славу сменило» (І. О. Новиков), «Уже спустилася ганьба на славу [ганьба поразки заслонила собою колишню славу]» (Д. С. Лихачов), «Уже безчестя перемогло славу» (M. K. Гудзій), «Уже насіла хула на хвалу» (І. П. Єрьомін), «Уже хула обрушилася на хвалу» (Р. О. Якобсон), «Уже налетіло Безчестя на Славу» (В. І. Стеллецький), «Уже пересилила / хула хвалу» (О. К. Югов), «Уже впата хула на хвалу» (О. В. Творогов, М. О. Мещерський, Л. Є. Махновець), «Уже подолала хула хвалу» (Л. О. Дмитрієв).

Смисл аналізованої фрази переважна більшість дослідників зрозуміла правильно: поразка Ігоревого війська звела нанівець попередні перемоги над половцями, заслонила собою колишню славу. Ця думка пронизує все «Слово», але кожного разу автор висловлює її інакше, говорячи то від себе, то вкладаючи її в уста київського князя Святослава: «Тіи бо два храбрая Святъславлича, Игорь и Всеволодъ, уже лжу убуди, которую то бяше успилъ отецъ ихъ Святъславь грозный Великий Кіевскый» (автор «Слова»), «на ниче ся годины обратиша» (Святослав). Аналізована фраза — із відповіді бояр Святославу, початок тези третього періоду (відповідь бояр ділиться на три періоди, кожен період складається принаймні з двох компонентів — тези і причини, кожна теза починається із слова уже, див. с. 55 — 56). Бояри теж вважають, що поразка Ігоревого війська принесла Русі ганьбу замість колишньої слави, але вони схильні думати, що ця ганьба («хула») звалилася на Русь зверху, що її вимолили у богів «готскія красныя дЂвы», які оспівували помсту і надихнули цим половців на перемогу. Саме тому в аналізованій фразі вжито дієслово снесеся, яке, хоч і не засвідчене іншими пам’ятками давньоруської мови, є дуже прозорим за своїм значенням: якщо друс. възнестися — «піднятися (угору)», то сънестися (з протилежним за значенням префіксом) може означати тільки «спуститися (вниз)». І. І. Срезневський Для друс. сънестися встановлює значення «накинутися; пересилити», спираючись виключно на аналізовану фразу із «Слова» 95,



95 Срезневский И. И. Зазнач. праця. — СПб., 1903. — Т. 3. — Стб. 774.



з чим не можемо погодитися. На думку В. Л. Виноградової, друс. сънестися означає «кинутися, кинутися вниз, спуститися» 96. Лише деякі дослідники дієслово снесеся перекладають як «спустилася» (В. Ф. Міллер, Г. А. Ільїнський, О. С. Орлов, Д. С. Лихачов). Усі інші переклади цього дієслова («переважила», «напала», «піднялася», «навалилася», «обернулася», «змінив» / «змінило», «понеслася», «взяла гору», «перейшла», «станула», «піднеслася», «понеслася», «покрила», «перемогло», «насіла», «обрушилася», «налетіло», «пересилила», «упала», «подолала») слід визнати помилковими (адже є й прямо протилежні за змістом переклади — «піднялася», «піднеслася») або неточними. Як зазначає Л. А. Булаховський, «префікси дієслів, що зустрічаються в «Слові», — звичайні, але утворювані за їх допомогою лексеми в більшості випадків унікальні» 97. Це, безперечно, стосується і дієслова снесеся.



96 Словарь-справочник «Слова о полку Игореве» / Сост. В. Л. Виноградова. — Л., 1978. — Вып. 5. — С. 185.

97 Булаховський Л. А. Зазнач. праця. — С. 463.



Що ж до слів хула і хвала, то вони дуже добре збереглися як у сучасній українській літературній мові, так і в російській, а тому, якщо ми хочемо зберегти образну символіку автора «Слова», немає ніякої потреби шукати їм замінників (хула дослідники часто перекладають як «ганьба», а хвала — як «слава»).

Отже, на наш погляд, аналізовану фразу («Уже снесеся хула на хвалу») слід перекласти: «Уже спустилася хула на хвалу».

Переклад дослідниками другої фрази («уже тресну нужда на волю») характеризується такою ж різноманітністю, як і першої: «уже насилля піднялося на волю» (перші видавці «Слова»), «уже піднялася біда на волю» (Я. О. Пожарський), «уже піднялося насилля на волю» (М. Ф. Грамматін), «уже насилля впало (рос. разразилось) на волю» (М. О. Максимович), «уже насилля прибило (рос. сразило) волю» (Д. М. Дубенський), «упала (рос. разразилась) нужда (рос. нужда) на достаток» (О. Ф. Вельтман), «уже насилля нагрянуло на волю» (Я.Малашев), «уже неволя тріснула об волю» (О. М. Огоновський), «уже вдарило насилля на волю» (В. Ф. Міллер, Г. А. Ільїнський), «Уже з тріском (з громовим ударом) вийшла Нужда (міфологічна особа) на волю» (О. О. Потебня), «уже рвонулася нужда (рос. нужда) на волю» (Д. І. Прозоровський), «Лжа приспана кинулась на волю» (О. О. Партицький — виправляє нужда на Лжа), «уже вирвалася нужда (рос. нужда) на волю» (В. О. Яковлєв), «уже грянув примус на волю» (А. В. Лонгінов), «уже насилля вдарило по волі» (M. K. Грунський), «уже впало (рос. разразилось) насилля на волю» (C. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «уже насела неволя на волю» (І. О. Новиков), «уже вдарило насилля на волю» (О. С. Орлов, Л. Є. Махновець), «уже вдарило насилля [половецьке] на волю [руських]» (Д. С. Лихачов), «уже насилля вдарило на волю» (М. К. Гудзій), «уже перемогло насилля волю» (І. П. Єрьомін), «Уже неволя грянула на волю» (Р. О. Якобсон), «уже вдарило Насилля на Волю» (В. І. Стеллецький), «уже сразила / неволя волю» (О. К. Югов), «уже вдарило насилля по волі» (О. В. Творогов), «уже накинулася нужда (рос. нужда) на волю» (М. О. Мещерський), «уже розбило насилля волю» (Л. О. Дмитрієв).

На відміну від снесеся, дієслово тресну засвідчують інші пам’ятки давньоруської мови, що дозволило І. І. Срезневському досить надійно встановити значення для друс. тріснути (треснути) — «загриміти, затріщати; ударити громом» 98.



98 Срезневский И. И. Зазнач. праця. — Т. 3. — Стб. 1028.



Із значенням «загриміти» дієслово треснути вжито в іншому місці «Слова» — «тресну земля» («загриміла земля»). Проте слово тресну в аналізованій фразі дослідники перекладають, як правило, зовсім інакше: «піднялося» / «піднялася», «впало» / «упала», «прибило» / «прибила», «нагрянуло», «вдарило», «рвонулася», «кинулась», «вирвалася», «грянув» / «грянула», «насіла», «перемогло», «накинулася», «розбило». На нашу думку, суть образної символіки в аналізованій фразі полягає в тому, що насилля (друс. нужда — «насилля, насильство») половців порівнюється з громовим ударом (воно вдарило на Русь з такою ж силою, з якою ударяє грім). Згадаймо, що з громом автор «Слова» порівнює битву: «быти грому великому, итти дождю стрЂлами...». Щоб зберегти образну символіку автора «Слова», ми пропонуємо аналізовану фразу перекласти так: «уже вдарило, як грім, насилля на волю».

Таким чином, обидві аналізовані фрази («Уже снесеся хула на хвалу, уже тресну нужда на волю»), на наш погляд, слід перекласти: «Уже спустилася хула на хвалу, уже вдарило, як грім, насилля на волю»















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.