Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





22. «Коли соколъ въ мытехъ бываетъ»



Уцій фразі зі «Слова» не зовсім ясним є значення виразу въ мытехъ. Для друс. мыть встановлюється значення «час, коли птахи скидають пір’я, час линяння птахів» 99, хоч, на наш погляд, це слово в давньоруській мові означало не стільки час линяння птахів, скільки сам процес линяння, пор. рос. ст. мыть «линяння ловчих птахів» 100.Як зазначає М. В. Шарлемань, «вираз «въ мытехъ» і до цього часу зберігся подекуди серед мисливців; цим терміном називають линяння...» 101.



99 Там же. — Т. 2. — Стб. 221; Словарь-справочник «Слова о полку Игореве» / Сост. В. Л. Виноградова. — Л., 1969. — Вып. 3 — С. 127.

100 Бурнашев В. Опыт терминологического словаря сельского хозяйства, фабричности, промыслов и быта народного. — СПб., 1834. — Т. 1. — С. 410.

101 Шарлемань Н. В. Из реального комментария к «Слову о полку Игореве» // Тр. Отд. древнерус. лит. — М.; Л., 1948. — Т. 6. — С. 112.



Аналізовану фразу дослідники перекладають: «Коли сокіл перелиняє» (перші видавці «Слова», C. K. Шамбінаго та В. ф. Ржига — 1961, В. І. Стеллецький), «Коли сокіл линяє» (M. Ф. Грамматін, Я.Малашев, O. M. Огоновський, M. K. Грунський, І. О. Новиков, М. К. Гудзій), «Коли сокіл пір’я скидає» (М. О. Максимович, І. П. Єрьомін), «Коли сокіл пташенят виводить» (Д. М. Дубенський, В. О. Яковлєв), «Коли сокіл у линянні» (О. Ф. Вельтман), «Коли сокіл у линянні буває» (Д. І. Прозоровський, А. В. Лонгінов, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «Коли роняє сокіл пір’я зветшале своє» (О. О. Партицький), «Коли сокіл (весною) пір’я міняє» (О. С. Орлов), «Коли сокіл надів оперення дорослого птаха» (Д. С. Лихачов), «Коли сокіл перелиняв» (Д. С. Лихачов — 1982), «Якщо сокіл перелиняв» (Р. О. Якобсон), «Коли сокіл змужніє» (О. В. Творогов, Л. О. Дмитрієв), «Навіть коли сокіл линяє» (М. О. Мещерський), «Коли сокіл пір’я міняє» (Л. Є. Махновець).

На думку переважної більшості дослідників, в аналізованій фразі йдеться про линяння соколів: «Коли сокіл линяє (пір’я міняє, пір’я.скидає тощо)». Проте не можна ігнорувати того факту, що процес линяння сокіл переносить хворобливо, втрачаючи силу і бойові якості, і в цей період він навряд чи здатен виявляти особливу енергію (О. О. Потебня, В. П. Петрусь, О. О. Зимін, Р. О. Якобсон, М. А. Робінсон і Л. І. Сазонова та ін.). Разом з тим слід мати на увазі, що стосовно ловчих птахів вік визначався кількістю линянь, пор. рос. діал. сокол двух, трех мытей «сокіл двох, трьох років» 102. У зв’язку з цим деякі дослідники розуміють вираз въ мытехъ, вжитий у «Слові», як «у літах» (О. О. Потебня, Р. О. Якобсон — 1973). О. В. Творогов (1969 р.), спираючись на списки повісті про Акіра Премудрого, де говориться про сокола трьох «митей», схильний розглядати вираз въ мытехъ як результат перекручення слів г̃ мытей (г̃ — позначення цифри 3) первісного тексту «Слова». В. П. Петрусь у виразі въ мытехъ «Слова» вбачає зовсім іншу лексему — мыто «мито, данина, податок»: «Коли сокіл бере данину з птахів (тобто полює)». Слід зазначити, що набагато раніше вираз въ мытехъ пов’язував з лексемою мыто «мито, данина, податок» Я. О. Пожарський («Коли сокіл на добуванні буває»). М. А. Робінсон та Л. І. Сазонова пропонують повернутися до розуміння виразу въ мытехъ як «у линянні», хоч визнають, що сокіл під час линяння не відзначається бойовитістю. На їхню думку, тут мають місце риторичні питання, звернені до слухачів: «Коли соколъ въ мытехъ бываетъ, высоко птицъ възбиваетъ? Не дасть гнЂзда своего въ обиду?». Поставлені питання повинні були викликати у знавців ловчих птахів негативну відповідь: під час линяння сокіл не може успішно переслідувати птахів.

Услід за О. О. Потебнею і Р. О. Якобсоном, ми вважаємо, що вираз въ мытехъ у «Слові» означає «в літах». «Роки ловчих птахів рахуються за линяннями (рос. по мытам)» 103, «за кількістю линянь позначають їхній (соколів або яструбів. — В. С.) вік» 104.



102 Даль В. Зазнач. праця. — СПб.; М., 1881. — Т. 2. — С. 366.

103 Там же. — СПб.; М., 1882. — Т. 4. — С. 262.

104 Левшин В. Книга для охотников до звериной и птичьей ловли. — М., 1913. — Ч. 2. — С. 247.



Оскільки вік довчих птахів визначався за кількістю линянь, то, подібно до укр. в літáх, рос. в годáх «у літах» стосовно літньої людини, автор «Слова» вжив вираз въ мытехъ стосовно досвідченого сокола. Таке значення виразу въ мытехъ добре вписується в контекст аналізованої фрази. Святослав київський запитує: «А чи диво ся, братіє, стару помолодити?» («А чи диво, браття, старому помолодіти?»), маючи на увазі себе (очевидно, хтось сказав, що він вже застарий для походів на половців, можливо, Ігор чи Всеволод). І тут же відповідає: «Коли соколъ въ мытехъ бываетъ, высоко птицъ възбиваетъ, не дастъ гнЂзда своего въ обиду» («Коли сокіл у літах (досвідчений) буває, високо (він) птахів ганяє; не дасть гнізда свого скривдити»). Як бачимо, він відповідає в дусі народних прислів’їв на зразок укр. «старий віл борозни не псує». Справа в тому, що старі соколи «стають сильнішими і хитрішими в ловлі» 105. Біда — не похилий вік Святослава. Не в цьому зло, а в тому, що він не має допомоги від князів («Нъ се зло: княже ми непособіе»).



105 Левшин В. Зазнач. праця. — С. 247.

















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.