Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





28. «Суть бо у ваю желЂзныи папорзи подъ шеломы латинскими»



У цій фразі загадковим є слово папорзи, відсутнє в інших давньоруських текстах. Дослідники його перекладають: «лати» (перші видавці «Слова»); «панцирі», вбачаючи здебільшого в папорзи слово *паперси «верхня частина панциря, що лежала на грудях», пов’язане з рос. перси «груди» (М. О. Максимович, П. П. Вяземський,

І. О. Новиков, М. К. Гудзій, Р. О. Якобсон, В. І. Стеллецький, Л. О. Дмитрієв); «нагрудники», також вбачаючи, як правило, в папорзи слово *паперси «верхня частина панциря, що лежала на грудях», пов’язане з рос. перси «груди» (М. Ф. Грамматін, Ф. І. Буслаєв, Я.Малашев, В. О. Яковлєв, В. М. Перетц, М. К. Грунський, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, М. О. Мещерський — виправляє папорзи на паперси); «груди» (О. Ф. Вельтман), «кольчуги» (І. П. Єрьомін); «крила», пов’язуючи папорзи з рос. діал. пáпороток «кістка у пташиному крилі» (Д. М. Дубенський, М. О. Максимович — 1859, О. М. Огоновський); «плечі», пов’язуючи папорзи з рос. діал. папорзок «другий суглоб крила птаха» (Г. А. Ільїнський); «наплічники» (О. К. Югов); «прапорці», виправляючи папорзи на прапорьци «прапорці» (О. О. Потебня); «попруги», вбачаючи в папорзи слово *папруги «попруги» (Д. І. Прозоровський); «зав’язки, шворки», вбачаючи в папорзи слово *павор(о)зи «т. с.», пор. рос. діал. пáвороз «шнурок, зав’язка» (Д. М. Дубенський — варіантне прочитання, О. О. Гонсіоровський — виправляє папорзи на паворози, Ф. Є. Корш — виправляє папорзи на паворози, Ю. М. Лотман — виправляє папорзи на паворзы, О. В. Творогов — виправляє папорзи на паворзи); «папороті», зближуючи папорзи з укр. пáпороть (О. О. Партицький — виправляє папорзи на папързи); «наперсні хрести», вбачаючи в папорзи слово *паперси «наперсні (нагрудні) хрести», пов’язане з рос. пéрси «груди» (А. В. Лонгінов); «молодці», вбачаючи в папорзи слово паробци «молодші члени дружини, отроки» (П. В. Владимиров, О. С. Орлов — виправляє папорзи на паробци, Д. С. Лихачов — виправляє папорзи на паробци, В. П. Адріанова-Перетц, Л. Є. Махновець — виправляє папорзи на паробци).

Ми приймаємо кон’єктуру паворзи (замість папорзи) як найобґрунтованішу. По-перше, вона дуже достовірна з палеографічного боку: у півуставі XVI ст. літера в, що являла собою чотирикутник або квадрат, легко могла бути прийнята за п, якщо нижня сторона чотирикутника або квадрата стерлася. По-друге, ця кон’єктура добре підтверджується фактами: у «латинських» (західноєвропейських) шоломах XII ст. зав’язка справді була залізною (виготовленою із ремінців, укріплених залізними пластинками) і знаходилася поверх кольчуги, на відміну від руських шоломів, у яких зав’язка була шовковою і знаходилася під кольчугою 129.



129 Лотман Ю. М. О слово «папорзи» в «Слове о полку Игореве» // Тр. Отд. Древнерус. лит. — М.; Л., 1958. — Т. 14. — С. 39 — 40.



Постає питання, чому ж більшість дослідників не прийняла цієї досить давньої кон’єктури, а шукала іншого розв’язання проблеми. Тому Що зав’язка в шоломі здавалася надто дрібною деталлю, щоб про неї міг писати автор безсмертного «Слова». До того ж від зав’язок, навіть залізних, не могла загриміти земля. Інша справа — від хлопців-молодців (маємо на увазі кон’єктуру паробци). На наш погляд, скептицизм Щодо кон’єктури паворзи зумовлений насамперед тим, що дослідники (навіть ті, які правильно осмислили слово папорзи) неправильно зрозуміли всю фразу. При значному розмаїтті осмислення слова папорзи дослідники одностайні в тому, що в аналізованій фразі прикметник желЂзныи виступає означенням, узгодженим з іменником папорзи, пор. переклади аналізованої фрази: «У вас лати залізні під шоломами латинськими» (перші видавці «Слова»), «бо є у вас залізні панцирі під латинськими шоломами» (Я. О. Пожарський), «У вас залізні нагрудники під шоломами латинськими» (М. Ф. Грамматін), «У вас залізні панцирі під шоломами латинськими» (М. О. Максимович), «бо у вас залізні крила під шоломами німецькими» (Д. М. Дубенський), «Чи не у вас під шоломом латинським залізні груди?» (О. Ф. Вельтман), «В обох вас залізні нагрудники під латинськими шоломами» (Я.Малашев), «Є у вас залізні крила при шоломах латинських» (О. М. Огоновський), «Бо у вас залізні попруги під шоломами латинськими» (Д. І. Прозоровський), «Є у вас желізні чудотворні папороті під латинськими шоломами» (О. О. Партицький), «Бо у вас залізні нагрудники під шоломами латинськими» (В. О. Яковлєв), «Бо існують у вас залізні наперсні хрести під шоломами латинськими» (А. В. Лонгінов), «бо у вас обох залізні плечі під латинськими шоломами» (Г. А. Ільїнський), «У вас-бо залізні нагрудники під шоломами латинськими» (M. K. Грунський), «В обох у вас залізні нагрудники під шоломами латинськими» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «Ибо есть у вас / железные панцыри / под шеломами / латинскими» (І. О. Новиков), «Бо у вас залізні молодці під шоломами латинськими» (О. С. Орлов, Д. С. Лихачов), «В обох у вас залізні панцирі під шоломами латинськими» (М. К. Гудзій), «У вас залізні кольчуги під шоломами латинськими» (І. П. Єрьомін), «Ну й залізних панцирів у вас під шоломами латинськими!» (Р. О. Якобсон), «Бо є у вас воїни в панцирях залізних під шоломами латинськими» (В. І. Стеллєцький), «Не у вас ли оплечья железные / под шеломами латинскими?!» (О. К. Югов), «Бо у ваших воїнів залізні зав’язки під шоломами латинськими» (О. В. Творогов), «Бо є у вас обох залізні нагрудники під шоломами латинськими» (М. О. Мещерський), «Єсть-бо у вас залізнії молодці під шоломами латинськими» (Л. Є. Махновець), «Бо у воїнів ваших панцирі залізні під шоломами латинськими» (Л. О. Дмитрієв).

Аналізовану фразу ми розуміємо інакше. Слово желЂзныи членуємо на короткий прикметник желЂзны та підсилювальну частку и, і тепер желЂзны виступає в реченні у функції іменної частини іменного складеного присудка — суть желЂзны (у давньоруській мові предикативну функцію виконували, як правило, саме короткі прикметники 130).



130 Історія української мови. Синтаксис. — С. 54.



Аналізована фраза набуває такого вигляду: «Суть бо у ваго желЂзны и паворзи подъ шеломы латинскими». Переклад: «Бо у вас залізні навіть зав’язки під шоломами латинськими». Зазначаючи, що у Романа і Мстислава навіть зав’язки під шоломами залізні, автор «Слова» цим самим сказав, що Роман і Мстислав повністю були закуті в залізо. Від таких дійсно могла загриміти земля. Отже, після внесених змін у текст аналізованої фрази кон’єктура паворзи втрачає всі свої недоліки, стає доречною і логічною.

Можна було б на цьому поставити крапку. Але залишається сумнів. Не щодо кон’єктури, не щодо внесених змін у текст аналізованої фрази, а щодо завершеності фрази. Усі без винятку дослідники завершують аналізовану фразу саме словом «латинскими» (ставлять, як правило, крапку). Нова фраза — «ТЂми тресну земля». Проте відразу ж впадає у вічі, що тЂми добре вписується в кінцівку попередньої фрази: «подъ шеломы латинскими». Після внесених змін у текст аналізованої фрази доцільність приєднання тЂми до попередньої фрази стає очевиднішою, оскільки тЂми виступає тут по суті заміною слова желЂзными (а втім, це наше особисте сприйняття). На користь приєднання тЂми до попередньої фрази свідчить і той факт, що трохи нижче автор «Слова» пише «подъ тыи мечи харалужныи», хоч раніше про мечі не йшла мова (як і про шоломи). Звернімо тепер увагу на фразу «ТЂми тресну земля». Відразу виникає запитання — що чи кого слід розуміти під «тЂми»? Одні вважають — шоломи, другі — «папорзи», незалежно від того, яке значення вкладають вони в це слово, треті — Романа і Мстислава, четверті — воїнів Романа і Мстислава, хоч якраз про воїнів у тексті не згадується (згадується лише в перекладах деяких дослідників). Отже, слово «тЂми» у фразі «ТЂми тресну земля» нічого не прояснює, а тільки заплутує текст. Це не в манері автора «Слова», який в аналогічних випадках пише просто і виразно: «земля тутнетъ», «стукну земля». До речі, вираз «стукну земля» не тільки близький до виразу «тресну земля» за структурою, а й тотожний йому за смислом. Беручи до уваги все сказане про «тЂми», ми вважаємо, що слово «тЂми» слід перенести до попередньої (аналізованої) фрази, тобто крапку поставити не перед «тЂми», а після нього.

Наводимо текст обох фраз: «Суть бо у ваго желЂзны и паворзи подъ шеломы латинскими тЂми. Тресну земля». Переклад: «Бо у вас залізні навіть зав’язки під шоломами латинськими тими. Загриміла земля».


















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.