Уклінно просимо заповнити Опитування про фонему Е  


Попередня     Головна     Наступна





36. «Ни хытру, ни горазду, ни птицю горазду, суда Божіа не минути»



У цій фразі «Слова» не зовсім зрозумілим є вираз «ни птицю горазду». Переважна більшість дослідників не сумнівається, що тут дійсно йдеться про птаха (перші видавці «Слова», О. С. Шишков, Я. О. Пожарський, М. Ф. Грамматін — виправляє птицю на птицею, М. О. Максимович, Д. М. Дубенський, О. Ф. Вельтман, Я.Малашев, О. М. Огоновський — виправляє птицю на птичю, В. Ф. Міллер, О. О. Потебня — виправляє птицю на п(ъ)тичю, Д. І. Прозоровський, А. М. Майков, В. О. Яковлєв, А. В. Лонгінов’ С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, О. С. Орлов, Р. О. Якобсон — виправляє горазду на горласту, Д. С. Лихачов, В. В. Німчук — виправляє птицю на птичю, О. К. Югов, Л. О. Дмитрієв). Згаданий вираз вони перекладають: «хоч би птахом літав» (перші видавці «Слова», М. О. Максимович), «ні навіть хто по-пташиному здатний літати» (О. С. Шишков), «ні птахові вмілому» (Я. О. Пожарський, В. О. Яковлєв, Д. С. Лихачов), «ні такому умільцю, який, як птах, літає» (М. Ф. Грамматін), «ні птахові швидкому» (Д. М. Дубенський, О. О. Потебня), «ні птахові ширяючому» (О. Ф. Вельтман), «ні птахові проворному» (Я.Малашев), «ні так швидкому, як птах» (О. М. Огоновський), «ні проворному птахові» (Д. І. Прозоровський), «летай хоть птицей» (А. М. Майков), «ні, як птах, умілому» (А. В. Лонгінов), «будь він за птаха прудкіший» (M. K. Грунський), «ні птахові відважному» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «ні птахові досвідченому» (О. С. Орлов), «ні щебетливому пташеняті» (Р. О. Якобсон), «ни тому, кто птицы быстрей» (О. К. Югов), «ні птахові верткому» (Л. О. Дмитрієв). Ряд дослідників вважає, що у виразі «ни птицю горазду» йдеться про людину, яка вміє ворожити по птахах (Ф. І. Буслаєв — виправляє птицю на птичю, П. П. В’яземський, І. О. Новиков, М. К. Гудзій, В. І. Стеллецький): «ні птичому хитруну, що вміє довідуватися про долю по птахах» (Ф. Т. Буслаєв), «ні вмілому ворожбиту по птахах» (П. П. В’яземський), «ни по птице гораздому» (І. О. Новиков), «ні у ворожінні вмілому» (М. К. Гудзій), «ні чаклуну вмілому» (В. І. Стеллецький).

З приводу аналізованого виразу Л. А. Булаховський зазначає: «в «ни хытру, ни горазду, ни птицю горазду», усупереч звичайному розумінню, не бачу слова птиць (птичь) у будь-якому можливому значенні» 178. На його думку, птицю тут — перекручення якогось іншого слова, найімовірніше, слова пытьць (дав. одн. пытъцю) «чарівник, чаклун» 179. Учений пропонує такий переклад усієї фрази: «ні хитрому, ні мудрому (вмілому), ні чарівнику мудрому (вмілому) суду божого не минути».

Кон’єктуру Л. А. Булаховського О. А. Назаревський назвав блискучою 180. Її прийняли С. І. Маслов («навіть мудрому чарівникові»), І. П. Єрьомін («ні чаклуну розумному»), М. О. Мещерський («ні чаклуну вмілому»), Л. Є. Махновець («ні чаклуну спритному»). Однак переважна більшість дослідників «Слова» її не прийняла. На заваді став, очевидно, той факт, що пам’ятки давньоруської мови не засвідчують слова пытьць.



178 Булаховський Л. А. Зазнач. праця. — С. 521.

179 Там же.

180 Назаревский А. А. О некоторых конъектурах к тексту «Слова о полку Игореве» // Вісн. Київськ. ун-ту. — 1958. — №1. — Сер. філології та журналістики. — Вип. 1. — С. 47.



Ми також, як і Л. А. Булаховський, вважаємо, що птицю в аналізованому виразі є неправильним прочитанням іншого, близького за написанням слова, і це слово, на наш погляд, — пЂвцю (друс. пЂвьць «співець»). На користь висловленого припущення наводимо такі міркування:

1. Автор «Слова», цитуючи Бояна, іноді додає свої слова: ««тяжко ти, головы кромЂ плечю; зло ти, тЂлу кромЂ головы», Рускои земли безъ Игоря». У наведеному випадку слова автора «Слова» легко відділити від слів Бояна. Набагато складніший випадок — аналізована фраза. Проте, якщо аналізовану фразу порівняти із прислів’ям, яке знаходимо в пізнішій (XIII ст.) редакції «Слова Данила Заточника» («суда де божия ни хитрууму, ни горазну не минути»), то можна зробити висновок, що слова «ни птицю горазду» (на наш погляд, «ни пЂвцю горазду») автор «Слова» сказав від себе. І говорячи їх, він мав на увазі самого Бояна, співця надзвичайно вмілого, якого він цитує (і ця цитата — про всесилля смерті), але якого вже немає. У «Задонщині» про Бояна сказано: «Боянъ гораздъ гудець», «Восхвалимъ вЂщаго Бояна въ городЂ КіевЂ, горазда гудца».

2. Кон’єктура Ђв замість ти палеографічно достовірна. Оскільки в рукописах XVI ст. на кінцях горизонтальної риски (перекладки) півуставної літери Ђ писалися дві палички, спущені вниз (ліва паличка спускалася до самого низу, як і в літері т 181), то ця літера при стертій петлі була схожа на т (три палички з верхньою горизонтальною рискою). Оскільки в рукописах XVI ст. півуставна літера в являла собою чотирикутник або квадрат, то, якщо дві горизонтальні рисочки стерлися, вона могла бути прийнята за и.



181 Щепкин В. Н. Зазнач. праця. — С. 118.



3. Словосполучення пЂвьцъ гораздыи існувало в давньоруській мові, пор. пЂвецъ гораздыи (Літопис за Іпатїївським списком, під 1137 р.; Літописець Переяславля Суздальського, під 1137 р.).

Отже, ми пропонуємо таке прочитання аналізованої фрази: «Ни хытру, ни горазду», ни пЂвцю горазду, «суда Божіа не минути» («Ні хитрому, ні вмілому», ні співцю вмілому, «суду Божого не минути»).














Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.