Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





39. «Пожръши чужи ручьи, и стругы ростре на кусту?»



У цій фразі «Слова» значні труднощі при прочитанні викликає словосполучення «ростре на кусту», крім того дослідники по-різному розуміють значення слова стругы, перекладаючи його як «струги, човни» (друс. стругъ «човен»), «струмені, течії» (друс. струга «струмінь, течія»), «потоки, протоки». Значна частина дослідників (переважно XIX століття) ростре пов’язує з дієсловом трЂти (тьрЂти) «терти» або прострЂти «простерти», а кусту — з іменником кустъ «кущ» (перші видавці «Слова», Я. О. Пожарський, М. Ф. Грамматін, М. О. Максимович, Д. М. Дубенський, О. Ф. Вельтман, О. М. Огоновський, Є. В. Барсов, Г. А. Ільїнський, І. О. Новиков, Р. О. Якобсон), пропонуючи такі переклади всієї фрази: «поглинає чужі струмки і розбиває струги біля кущів» (перші видавці «Слова»), «і поглинувши чужі струмки, розтрощила струги на кущах» (Я. О. Пожарський), «яка поглинає чужі струмки і розбиває струги (вид суден) об кущі» (М. Ф. Грамматін), «вона поглинула чужі струмки і розметала струги по кущах!» (М. О. Максимович), «вона, поглинувши чужі струмки, розбила струги об кущі» (Д. М. Дубенський), «чужі струмки поглинає і ламає судна на кущах» (О. Ф. Вельтман), «однак же пожерла чужі ручаї і розлила повінь по кущах» (О. М. Огоновський), «поглинувши чужі струмки і потоки, розтерта по кущах» (Є. В. Барсов), «поглинувши чужі струмки, розпростерла на кущах [юнака]» (Г. А. Ільїнський), «пожравши чужие ручьи, / и струги растирает она / по кустам» (І. О. Новиков), «поглинувши чужі струмки і потоки, затерла в двох кущах...» (Р. О. Якобсон). І.І. Срезневський лише на підставі аналізованої форми із «Слова» увів у свій словник давньоруської мови дієслово рострЂти «затерти» 196.



195 Скляренко В. Г. Зазнач. праця. — С. 4, 6.

196 Срезневский И. И. Зазнач. праця. — Т. 3. — Стб. 172.



М. О. Максимович у виданні «Слова» 1859 р. стругы трактує як «протоки», спираючись на свідчення з Наддніпрянської України, де струга — «протік бігучої води між річними плавнями або островами, зарослими кущами, деревами або очеретом», а ростре виправляє на простре. Його розуміння стругы («протоки, потоки») було прийняте багатьма дослідниками. M. C. Тихонравов запропонував словосполучення «ростре на кусту» членувати «рострена к усту», перекладаючи всю фразу: «поглинувши чужі струмки і до гирла розширена хвилями». Так само членують згадане словосполучення Я.Малашев, О. О. Потебня, А. В. Лонгінов, C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, О. С. Орлов, Д. С. Лихачов, В. І. Стеллецький, О. В. Творогов, М. О. Мещерський та О. О. Бурикін, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв, хоч дещо інакше перекладають аналізовану фразу: «поглинувши чужі струмки, і струменями розширена до гирла» (Я.Малашев), «але поглинувши чужі струмки і потоки, розширена до гирла» (О. О. Потебня), «яка поглинула чужі струмки і потоки, розширена до гирла» (А. В. Лонгінов), «забравши чужі потоки і хвилі, широка в усті» (M. K. Грунський), «поглинувши чужі струмки і потоки, розширяючись до гирла» (C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «поглинувши чужі струмки і потоки, розширена до гирла» (О. С. Орлов, Д. С. Лихачов — 1982), «поглинувши чужі струмки і човни, розширена до гирла» (Д. С. Лихачов), «поглинувши чужі струмки і потоки, розширившись до гирла» (В. І. Стеллецький), «поглинувши чужі струмки і потоки, розширилася до гирла» (О. В. Творогов, Л. О. Дмитрієв), «поглинула чужі струмки і потоки, розширилась до гирла» (М. О. Мещерський), «пожерши чужі ручаї і притоки, широка до устя» (Л. Є. Махновець). Д. В. Айналов при такому ж членуванні згаданого словосполучення, перекладаючи стругы як «човни», пропонує незначну кон’єктуру — «стругы рострепа к усту», тобто Стугна, наводнившись, «човни розтріпала до гирла». Кон’єктуру Д. В. Айналова приймає M. K. Гудзій («поглинувши чужі струмки і човни розметавши до гирла»). В. О. Яковлєв замість рострена читає ростеш («вона поглинула чужі струмки і, розливши струмені до гирла...»).

В. Ф. Міллер не погодився з прочитанням «рострена к усту», запропонованим М. С. Тихонравовим, і залишає на кусту, a растре, услід за М. О. Максимовичем, виправляє на простре: «поглинула вона чужі струмки, простерла хвилі (протоки) на кущі». І.І. Козловський підтримав заміну ростре на простре і збереження на кусту, перекладаючи: «(але) поглинувши чужі струмки, простерла (свої) хвилі на (прибережні) кущі». В. М. Перетц також змінює ростре на простре, але схильний читати «прострена на кусту», вважаючи, що з двох на, які стояли поруч, одне було пропущено.

Ми приймаємо запропоноване M. C. Тихонравовим членування словосполучення «ростре на кусту» як «рострена к усту» і в рострена вбачаємо росширена (друс. росширити «розширити, поширити»). У рукописах XVI ст. літери т і ш були дуже близькими за написанням: три палички і там і там, а горизонтальна риска, яка їх з’єднує (вгорі або внизу), будучи тоншою від паличок, очевидно, стерлася. Якщо наступне и припадало на кінець рядка, то воно могло бути передане через ``, яке теж стерлося (якщо стерлася горизонтальна риска в попередній літері, то тим більше повинен був постраждати кінцевий у рядку надрядковий знак). Оскільки «Слово» було написане, за словами О. І. Мусіна-Пушкіна, на лощеному папері 197, то вірогідність припущення, що в рукопису «Слова» окремі кінцеві в рядку знаки стерлися, є досить високою.



197 Калайдович К. Биографические сведения о жизни, ученых трудах и собрании российских древностей графа Алексея Ивановича Мусина-Пушкина // Зап. и тр. Об-ва истории и древностей рос. — М., 1824. — Ч. 2. — С. 35.



Слід зазначити, що Ф. Є. Корш теж читає рострена як росширена: «(у Треполя) росширена къ устію»198. Що ж до усту, точніше к усту, то в давньоруській мові іменник усто не засвідчений, відсутній він і в сучасних слов’янських мовах, але про його існування в минулому свідчить друс. уста (мн.) «рот; вуста, губи; гирло», пор. прус. austo «рот». Цілий ряд дослідників залишає в тексті усту (Я.Малашев В. О. Яковлєв, М. К. Гудзій, О. В. Творогов, М. О. Мещерський та О. О. Бурикін, Л. О. Дмитрієв), хоч більшість міняє усту на устью або устию/устію (О. О. Потебня, Ф. Є. Корш, А. В. Логінов, C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, О. С. Орлов, Д. С. Лихачов, В. І. Стеллецький, Л. Є. Махновець). Про можливість існування в давньоруській мові форми однини усто для позначення гирла річки свідчить наявність у давньоруській мові форми однини усть «гирло річки». Слово стругы перекладаємо як «потоки» (стукр. строуга «потік, струмок» 199).

Отже, ми попонуємо таке прочитання всієї фрази: «Не така ли, рече, рЂка Стугна: худу струю имЂя, пожръши чужи ручьи и стругы, росширена к усту...». Переклад: «Не така ж, як сказав він (Боян), річка Стугна: малий струмінь маючи, поглинувши чужі струмки і потоки, розширена до гирла...».

M. K. Гудзій вважає, що прочитання словосполучення «ростре на кусту» як «рострена к усту» важко прийняти, оскільки кожна річка до гирла розширюється і тут нічого характерного для Стугни немає 200. Характерним для Стугни є те, що вона має малу течію. І автору треба було пояснити, чому в такій маленькій річці потонув Ростислав. І якщо автор зазначає, що Стугна поглинула чужі струмки і потоки (тут теж нічого характерного для Стугни немає), то лише для того, щоб потім сказати про її розширеність і повноводність біля гирла («росширена к усту»), де потонув Ростислав.



198 Корш Ф. Е. Слово о полку Игореве. — СПб., 1909. — С. 27.

199 Словник староукраїнської мови XIV — XV ст. — К., 1978. — Т. 2. — С. 395.

200 Гудзий Н. К. Судьбы печатного текста «Слова о полку Игореве» // Тр. Отд. Древнерус. лит. — М.; Л., 1951. — Т. 8. — С. 51.



Проаналізована фраза тісно пов’язана з наступною — «Уношу Князю Ростиславу затвори ДнЂпрь темнЂ березЂ», у якій теж не все ясно. За прочитанням цієї фрази дослідників можна поділити на дві групи: тих, хто днЂпрь сприймає як одне слово — назву річки (перші видавці «Слова», Я. О. Пожарський, М. Ф. Грамматін, М. О. Максимович, Д. М. Дубенський, О. Ф. Вельтман, М. С. Тихонравов, Я.Малашев, О. М. Огоновський, Д. І. Прозоровський, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, П. В. Владимиров, Ф. Є. Корш, А. В. Лонгінов, В. М. Перетц, C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, І. О. Новиков, M. K. Гудзій), і тих, хто в днЂпрь вбачає два слова — днЂ при із заміною кінцевого ь на и (П. П. Вяземський, В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, О. О. Партацький, M. K. Грунський, О. С. Орлов, І. П. Єрьомін, Р. О. Якобсон, В. І. Стеллецький, О. В. Творогов, М. О. Мещерський, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв).

Дослідники першої групи аналізовану фразу перекладають так: «Юному князеві Ростиславу зачинив Дніпро берега темні» (перші видавці «Слова»), «Юному князеві Ростиславу зачинив Дніпро похмурі береги свої» (Я. О. Пожарський), «Юнакові князю Ростиславу зачинив Дніпро темні (лісом зарослі) береги свої» (М. Ф. Грамматін — виправляє темнЂ на темна), «Дніпро — зачинив він свої темні береги юному князеві Ростиславу» (М. О. Максимович — виправляє ДнЂпрь на ДнЂпръ), «і юному князеві Ростиславу зачинив Дніпро похмурі береги (свої)!» (Д. М. Дубенський — виправляє ДнЂпрь на ДнЂпръ), «А Дніпро зачинив береги свої темні юному князеві Ростиславу» (О. Ф. Вельтман), «зачинила Дніпро юнакові князю Ростиславу? На темному березі...» (М. С. Тихонравов), «загородила юнакові князю Ростиславу темні береги Дніпра» (Я.Малашев), «Молодому ж князеві Ростиславичу зачинив Дніпро темні свої береги» (О. М. Огоновський — виправляє ДнЂпрь на ДнЂпръ, темнЂ березЂ на темны берези), «зачинивши юному князеві Ростиславу Дніпро темним берегом» (Д. І. Прозоровський — виправляє уношу на уному, ДнЂпрь на ДнЂпръ), «юнакові князю Ростиславу зачинила Дніпро. На темному березі...» (Є. В. Барсов — виправляє уношу на уному, В. О. Яковлєв — виправляє ДнЂпрь на ДнЂпръ), «молодику князеві Ростиславу зачинила Дніпро (при її) темному березі» (А. В. Лонгінов), «й юнакові князю Ростиславу зачинила Дніпро. На темному березі...» (В. М. Перетц), «юнакові князю Ростиславу зачинила Дніпро коло темного берега» (C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, М. К. Гудзій), «так и юноше князю она — / Ростиславу — / Днепр затворила, / и на темном ее берегу...» (І. О. Новиков).

Як бачимо, одні дослідники першої групи вважають, що Дніпро зачинив свої темні береги юнакові князю Ростиславу (перші видавці «Слова», Я. О. Пожарський, М. Ф. Грамматін, М. О. Максимович, Д. М. Дубенський, О. Ф. Вельтман, О. М. Огоновський); інші думають, що Стугна зачинила Дніпро юнакові князю Ростиславу (М. С. Тихонравов, Я.Малашев, Д. І. Прозоровський, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, І. О. Новиков, М. К. Гудзій), при цьому деякі з дослідників словосполучення «темнЂ березЂ» відносять до наступної фрази (M. C. Тихонравов, Є. В. Барсов, В. О. Яковлєв, В. М. Перетц, І. О. Новиков).

Переклади аналізованої фрази дослідниками другої групи, як правило, мало чим відрізняються один від одного: «юнака князя Ростислава закрила на дні коло темного берега» (П. П. В’яземський), «і юнака князя Ростислава зачинила на дні коло темного берега» (В. Ф. Міллер — перед днЂ вставляє прийменник въ), «Вона ж і молодого Ростислава затопила в своїм дні при темнім березі» (О. О. Партицький), «потопила на дні коло темного берега юнака князя Ростислава» (М. К. Грунський), «замкнула вона на дні коло темного берега юнака князя Ростислава» (О. С. Орлов), «потопила у вирві коло темного берега юнака князя Ростислава» (І. П. Єрьомін), «(затерла в двох кущах) юнака князя Ростислава, зачинила у вирві поблизу темного берега» (Р. О. Якобсон), «юнака князя Ростислава сховала на дні коло темного берега» (В. І. Стеллецький), «і юнака князя Ростислава сховала на дні біля темного берега» (О. В. Творогов, Л. О. Дмитрієв), «юнака князя Ростислава зачинила на дні коло темного берега» (М. О. Мещерський), «юнака князя Ростислава погребла на дні при темнім березі» (Л. Є. Махновець). Значна частина дослідників другої групи в тексті аналізованої фрази виправляє князю Ростиславу на князя Ростислава (П. П. В’яземський, В. Ф. Міллер, О. О. Потебня, О. О. Партицький, В. І. Стеллецький, О. В. Творогов, М. О. Мещерський та О. О. Бурикін).

Від наведених трактувань аналізованої фрази відрізняється точка зору Д. С. Лихачова, в якій поєднуються підходи обох попередніх груп дослідників (з одного боку, днЂпрь сприймається як одне слово — назва річки, а з другого, стверджується, що Стугна потопила юнака князя Ростислава): «[колись] юнака князя Ростислава [брата Володимира Мономаха] замкнула [потопила під час утечі від половців після поразки]. На темному березі Дніпра...».

Безперечно, аналізованою фразою автор хотів сказати про загибель у Стугні юного князя Ростислава. Проте в її прочитанні дослідниками першої групи ця інформація занадто завуальована. Говорити, що Дніпро зачинив свої темні береги юнакові князю Ростиславу, так само туманно і неприродно, як і сказати, що Стугна зачинила Дніпро юнакові князю Ростиславу. Автор високохудожнього твору так написати не міг. При прочитанні аналізованої фрази дослідниками першої групи «текст залишається неясним як із смислової, так і з граматичної точки зору» 201. Набагато художнішим, виразнішим і природнішим ми вважаємо прочитання аналізованої фрази дослідниками другої групи, яке й приймаємо без будь-яких додаткових кон’єктур: «уношу князя Ростислава затвори днЂ при темнЂ березЂ» («юнака князя Ростислава закрила (сховала) на дні коло темного берега»).

Усі кон’єктури, внесені в текст аналізованої фрази дослідниками другої групи, легко обгрунтувати. Оскільки один із переписувачів «Слова» сприйняв днЂпри за назву річки Дніпро, то кінцеве и він прийняв за ь через подібність цих літер у рукопису «Слова» 202 і відповідно підправив текст, змінивши князя Ростислава на князю Ростиславу (міркуючи при цьому так: Стугна закрила Дніпро князю Ростиславу, а не князя Ростислава). М. О. Мещерський та О. О. Бурикін вважають, що написання князю Ростиславу замість князя Ростислава зумовлено впливом форми уношу (уношю). Щодо відсутності в тексті прийменника на перед іменником дні, то місцевий безприйменниковий (на позначення місця) був властивий давньоруській мові 203, а тому вставляти прийменник у текст, як роблять деякі дослідники (В. Ф. Міллер), немає потреби.



201 Стемецкий В. И. Зазнач. праця. — С. 206.

202 Слово о полку Игореве / Ред., пер. и объясн. прив.-доц. С. К. Шамбинаго. — С. 50.

203 Історія української мови: Синтаксис. — С. 130.



Отже, прочитання обох аналізованих фраз пропонуємо таке: «Не така ли, рече, рЂка Стугна: худу струю имЂя, пожръши чужи ручьи и стругы, росширена к усту, уношу князя Ростислава затвори днЂ при темнЂ березЂ». Переклад: «Не така ж, як сказав він (Боян), річка Стугна: малий струмінь маючи, поглинувши чужі струмки і потоки, розширена до гирла, юнака князя Ростислава закрила (сховала) на дні коло темного берега».













Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.