Попередня     Головна     Наступна

40. «Полозію ползоша только»

У першому виданні «Слова» (1800 р.) винесений у заголовок текст відділений з обох боків комами, тому його можна назвати фразою, але лише умовно, оскільки цілий ряд дослідників звужує або розширює її. У зв’язку з цим наведемо текст, який містить, крім аналізованої, також попередню і наступну фрази: «сорокы не троскоташа, полозію ползоша только, дятлове тектомъ путь къ рЂцЂ кажуть».

Велика група дослідників сприймає аналізовану фразу так, як і перші видавці «Слова» (тобто вважає, що тут говориться про сорок) і розглядає полозію як сполучення прийменника по з іменником лозіе у формі давального відмінка однини (Я. О. Пожарський, І. М. Снєгірьов, Д. М. Дубенський, Ф. І. Буслаєв, M. C. Тихонравов, Я.Малашев, О. М. Огоновський, О. О. Партицький, А. С. Петрушевич, В. О. Яковлєв, А. В. Лонгінов, В. М. Перетц, С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, О. К. Югов). їхні переклади, будучи тотожними за змістом, відзначаються деякою різноманітністю, оскільки по-різному перекладаються по лозію (або по лозию) і ползоша: «але рухалися тільки по суччях» (перші видавці «Слова»), «але тільки по лозах скакали» (Я. О. Пожарський), «по лозах тільки стрибали» (Д. М. Дубенський), « — тільки повзали по гілках» (Я.Малашев), «вони тільки по лозині поповзували» (О. М. Огоновський), «тихо повзають по лозині» (О. О. Партицький), «тільки стрибали по гілках» (В. О. Яковлєв), «по лозняку (поповзом) повзали тільки» (А. В. Лонгінов), «по гілках повзали тільки» (C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «по верболозу повзали тільки» (C. K. Шамбінаго та В. Ф. Ржига — 1961), «по веткам ползали только!..» (О. К. Югов).

О. С. Орлов звужує аналізовану фразу (з кон’єктурою по лозию), відносячи «только» до наступної фрази (правда, лише в перекладі, не в тексті): «по гілках повзали, тільки [дятли стуком показують шлях до річки]». Деякі дослідники, навпаки, розширюють аналізовану фразу (з кон’єктурою по лозію або по лозию) за рахунок першого слова наступної фрази — «дятлове» (М. Ф. Грамматін, М. О. Максимович, О. Ф. Вельтман, О. О. Потебня, Р. О. Якобсон): «тільки в лісі по деревах бігали дятли» (М. Ф. Грамматін), «тільки дятли, повзаючи по гілках» (М. О. Максимович), «і тільки повзають дятли по гілках» (О. Ф. Вельтман), «Тільки дятли снували по лозах» (Р. О. Якобсон).

Цілий ряд дослідників, не виходячи за межі винесеної у заголовок фрази, трактує її інакше, оскільки інакше осмислює слово полозію. Деякі з них в полозію вбачають назву птаха, близького до дятла — повзика, і полозію виправляють на полозіе (В. Ф. Міллер, Є. В. Барсов, І. О. Новиков, В. І. Стеллецький): «и поползни / ползали только» (І. О. Новиков), «повзики (не свистіли) повзали тільки» (В. І. Стеллецький). Більшість же дослідників вважає, що тут ідеться про полозів великих змій і теж виправляє полозію на полозіе або полозие (М. К. Грунський, М. В. Шарлемань, Д. С. Лихачов, М. К. Гудзій І. П. Єрьомін, В. П. Адріанова-Перетц, О. В. Творогов, М. О. Мещерський, Л. Є. Махновець, Л. О. Дмитрієв): «гади (полози) плазували тільки» (M. K. Грунський), «полози [степові змії] повзали тільки» (Д. С. Лихачов), «полози повзали тільки» (М. К. Гудзій, Л. Є. Махновець), «повзали змії-полози тільки» (І. П. Єрьомін), «тільки полози повзали» (О. В. Творогов, М. О. Мещерський, Л. О. Дмитрієв).

Д. І. Прозоровський слово полозію трактує як «повзком» і всю аналізовану фразу перекладає: «утікачі тільки повзком повзли».

Усі наведені осмислення аналізованої фрази ми вважаємо помилковими. На наш погляд, аналізована фраза не потребує ніяких кон’єктур (крім по лозію замість полозію), потрібно лише переставити коми, якими в першому виданні «Слова» ця фраза відділена з обох боків: і першу, і другу коми слід переставити через одне слово вперед. Текст стає таким: «сорокы не троскоташа по лозію, ползоша только дятлове, тектомъ путь къ рЂцЂ кажутъ». Переклад: «сороки не скрекотали по лозах, повзали тільки дятли, стуком путь до річки показують». Слід зазначити, що другу кому переставляє через одне слово вперед (ставить після дятлове, а не після только) О. С. Шишков.

Потреба в обгрунтуванні внесених у текст змін відпадає, оскільки у втраченому рукописі «Слова» текст був суцільним, без розбивки на слова, а тим більше не було ніяких розділових знаків (розставили їх перші видавці «Слова» на свій розсуд і не завжди правильно).

Зазначимо лише, що сороки дійсно водяться в лозах (а також на деревах, у кущах), де і в’ють свої гнізда.

Попередня     Головна     Наступна