Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
|
У виданні «Слова» 1800 р. |
Наше прочитання |
Наш переклад |
1. |
«растЂкашется мыслію по древу» |
«растЂкашется мыслію по древу» |
«розливався думкою по дереву (на дощечці)» |
2. |
«иже истягну умь крЂпостію своєю, и поостри сердца своего мужествомъ» |
«иже истягну умь крЂпостію своею и поостри сердца своего мужествомъ» |
«який відтягнув ум твердістю своєю і погострив (його) серця свого мужністю» |
3. |
«Спала Князю умь похоти» |
«Спала князю умь похоть» |
«Спало князю на ум бажання» |
4. |
«рища въ тропу Трояню чресъ поля на горы» |
«рища въ тропу Трояню чресъ поля на горы» |
«линучи (в думках) стежкою Трояновою (тобто стежкою, яка веде до статуї бога Трояна) через поля на гори» |
5. |
«свисть звЂринъ въ стазби; дивъ кличетъ връху древа» |
«свисть звЂринъ въста: зби(т) дивъ кличетъ връху древа» |
«свист звіриний піднявся: зігнаний (потривожений) Див кричить на верху дерева» |
6. |
«влъци грозу въ срожатъ, по яругамъ» |
«влъци грозу въс(т)ражатъ по яругамъ» |
«вовки битву підстерігають по яругах» |
7. |
«Длъго. Ночь мркнетъ, заря свЂтъ запала, мъгла поля покрыла» |
«Длъго ночь мрькнетъ: заря-свЂтъ запала, мъгла поля покрыла» |
«Довго ніч темніє: ранкова зоря сховалася, туман поля покрив» |
8. |
ту ся саблямъ потручяти о шеломы Половецкыя» |
«ту ся саблямъ потручяти о шеломы половецкыя» |
«тут шаблям погриміги об шоломи половецькі» |
9. |
«Кая раны дорога, братіе» |
«Кая раны, дорога братіе» |
«Нехтуючи рани (не боячись ран), дороге браття» |
10. |
«и на канину зелену паполому постла» |
«и на Канина зелену паполому постла» |
«і на зелений килим Канина (назва річки або струмка) поклала» |
11. |
«погибашеть жизнь Даждь-Божа внука» |
«погибашеть жизнь Даждьбожа внука» |
«гинуло надбання (володіння) Дажбожого внука (тут — Олега Святославича)» |
12. |
«Въстала обида въ силахъ Дажь-Божа внука. Вступить дЂвою на землю Трояню, въсплескала лебедиными крылы на синЂмъ море у Дону плещучи, у буди жирня времена» |
«Въстала обида въ силахъ Дажьбожа внука, вступила дЂвою на землю Трояню, въсплескала лебедиными крылы. На синЂмъ море у Дону плещучи, убуди жирня времена!» |
«Постала обида у військах Дажбожого внука (тут — київського князя Святослава), вступила дівою на землю Троянову (Київську землю), захлопала лебединими крилами. На синьому морі біля Дону хлопаючи, розбуди добрі часи!» |
13. |
«За нимъ кликну Карна и Жля, по скочи по Руской земли» |
«За нимъ кликну Кар(ь)на, и ж(ь)ля поскочи по Руской земли» |
«За ним заголосила Плачниця, і плач поскакав по Руській землі» |
14. |
«смагу мычючи въ пламянЂ розЂ. Жены Рускія въсплакашась» |
«смагу (людемъ) мычючи. Въ пламянЂ розЂ жены рускія въсплакашась» |
«печаль (людям) розкидаючи. При полум’яному розі (тобто при сонячному затемненні) жони руські заголосили» |
15. |
«уже лжу у буди, которую то бяше успилъ отецъ ихъ Святъславь грозный Великый Кіевскый. Грозою...» |
«уже лжу убуди(ста), которую то бяше успилъ отецъ ихъ Святъславь грозныи великыи кіевскыи грозою» |
«уже насилля розбудили, яке приспав отець їхній Святослав грізний великий київський битвою» |
16. |
«иже погрузи жиръ во днЂ Каялы рЂкы Половецкія, Рускаго злата насыпаша» |
«иже погрузи жиръ во днЂ Каялы, рЂкы половецкія. Рускаго злата насыпаша!» |
«який потопив здобуток (здобуту Святославом перемогу над половцями) на дні Каяли, річки половецької. Руського золота (тобто руських воїнів) насипали!» |
17. |
«уже дьскы безъ кнЂса вмоемъ теремЂ златовръсЂмъ» |
«Уже дьскы безъ кныса в моемъ теремЂ златовръсЂмъ» |
«Уже дошки без стовпа в моєму теремі золотоверхому» |
18. |
«босуви врани» |
«Бусови врани» |
«Бусові ворони» (тобто половці, названі так від імені половецького хана Буса) |
19. |
«на болони бЂша дебрь Кисаню, и не сошлю къ синему морю» |
«На болони бЂша дебрьıє и(с) сан(ь)ю, и несоша(с) ıа къ синему морю» |
«На вільному раніше просторі були непрохідні хащі із зміями (драконами), і неслися вони (змії чи дракони) до синього моря» |
20. |
«Темно бо бЂ въ г̃ день: два солнца помЂркоста» |
«Темно бо бЂ. Въ г̃ день два солнца помЂркоста» |
«Бо було темно (або: бо було затемнення). Позавчора два сонця померкли (тобто Ігоря і Всеволода взято в полон)» |
20. |
«Се бо Готскія красныя дЂвы въспЂша на брезЂ синему морю» |
«Се бо готскія красныя дЂвы въспЂша на брезЂ синему морю» |
«Це тому, що готські красні діви оспівали [помсту] на березі синього моря» |
21. |
«Уже снесеся хула на хвалу; уже тресну нужда на волю» |
«Уже снесеся хула на хвалу, уже тресну нужда на волю» |
«Уже спустилася хула на хвалу, уже вдарило, як грім, насилля на волю» |
22. |
«Коли соколъ въ мытехъ бываетъ» |
«Коли соколъ въ мытехъ бываетъ» |
«Коли сокіл у літах (досвідчений) буває» |
23. |
«на ниче ся годины обратиша» |
«на ниче ся годины обратиша» |
«в ніщо добрі часи обернулися» |
24. |
«живыми шереширы стрЂляти» |
«живыми тереширы стрЂляти» |
«живими вогненними стрілами стріляти» |
25. |
«не ваго ли злачеными шеломы по крови плаваша?» |
«Не ва ли злачеными шеломы по крови плава(с)та?» |
«Чи не ви золоченими шоломами по крові плавали?» |
26. |
«меча времены чрезъ облаки» |
«меча времены чрезъ облаки» |
«метаючи «времена» (листи із строго визначеним часом на виконання висловлених у них вимог) через хмари» |
27. |
«храбрая мысль носить васъ умъ на дЂло» |
«Храбрая мысль носить васъ умьно дЂло» |
«Хоробра думка носить вас на розумне діло» |
28. |
«Суть бо у ваю желЂзныи папорзи подъ шеломы латинскими. ТЂми тресну земля» |
«Суть бо у ваю желЂзны и паворзи подъ шеломы латинскими тЂми. Тресну земля» |
«Бо у вас залізні навіть зав’язки під шоломами латинськими тими. Загриміла земля» |
29. |
«Хинова» |
«хинова» |
«угорці» (букв. «гуни») |
30. |
«не худа гнЂзда шестокрилци» |
«Не худа гнЂзда шестокрилци!» |
«Не поганого гнізда витязі!» |
31. |
«притрепа славу дЂду своему Всеславу, a самъ подъ чрълеными щиты на крова†тра†притрепанъ Литовскыми мечи. И схоти ю на кровать, и рекъ» |
«притрепа славу дЂду своему Всеславу, a самъ подъ чрълеными щиты на крова†травЂ, притрепанъ литовскыми мечи, исхыти ю на кровать, и рекь» |
«прим’яв славу дідові своєму Всеславу, а сам під черленими щитами на кривавій траві, прим’ятий литовськими мечами, узяв її (славу) на криваве ложе і сказав» |
32. |
«Которое бо бЂше насиліе отъ земли Половецкыи! На седьмомъ вЂцЂ Трояни...» |
«Которое бо бЂше насиліе отъ земли Половецкыи на седьмомъ вЂцЂ Трояни?» |
«Бо яке було насилля від землі Половецької на сьомому віці Трояновому?» |
33. |
«Тъй клюками подпръся о кони, и скочи къ граду Кыеву, и дотчеся стружіемъ злата стола Кіевскаго» |
«Тъй клюками подпръся о копии, скочи къ граду Кыеву и дотчеся стружіемъ злата стола Кіевскаго» |
«Той хитрощами обперся об спис, скочив до міста Києва і доторкнувся древком списа до золотого престолу київського» |
34. |
«обЂсися синЂ мьглЂ» |
«обЂсися синЂ мьглЂ» |
«повис у синій імлі (тобто розчинився у синій імлі)» |
35. |
«утръ же возни стрикусы оттвори врата Нову-граду» |
«угрЂ же возни (к), c тр(и) и(с)кусы отвори врата Новуграду» |
«уранці ж з’явився, з трьох спроб відчинив ворота Новгороду» |
36. |
«ни хытру, ни горазду, ни птицю горазду, суда Божіа не минути» |
«Ни хытру, ни горазду», ни пЂвцю горазду, «суда Божіа не минути» |
«Ні хитрому, ні вмілому», ні співцю вмілому, «суду Божого не минути» |
37. |
«нъ рози нося имъ хоботы пашутъ» |
«нъ розьно ся имъ хоботы пашуть» |
«але нарізно в них бунчуки розвіваються» |
38. |
«и скочи съ него босымъ влъкомъ» |
«и скочи съ него босымъ влъкомъ» |
«і зіскочив з нього білоногим вовком» |
39. |
«Не тако ли, рече, рЂка Стугна худу струю имЂя, пожръши чужи ручьи, и струты ростре на кусту? Уношу Князю Ростиславу затвори ДнЂпрь темнЂ березЂ» |
«Не така ли, рече, рЂка Стугна: худу струю имЂя, пожръши чужи ручьи и струга, росширена к усту, уношу князя Ростислава затвори днЂ при темнЂ березЂ» |
«Не така ж, як сказав він (Боян), річка Стугна: малий струмінь маючи, поглинувши чужі струмки і потоки, розширена до гирла, юнака князя Ростислава закрила (сховала) на дні коло темного берега» |
40. |
«сорокы не троскоташа, полозію ползоша только, дятлове тектомъ путь къ рЂцЂ кажуть» |
«сорокы не троскоташа по лозію, ползоша только дятлове, тектомъ путь къ рЂцЂ кажуть» |
«сороки не скрекотали по лозах, повзали тільки дятли, стуком путь до річки показують» |
41. |
«Рекъ Боянъ и ходы на Святъславля пЂстворца стараго времени Ярославля Ольгова Коганя хоти» |
«Рекъ Боянъ исходЂ на Святъславля, пЂс(но)творьць стараго времени Ярославля — Ольгова, коганя хоти» |
«Сказав Боян на кончині Святослава, піснотворець старого часу Ярославового — Олегового, жоні князя» |