[Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973. — Т. 1. — С. 465-527.]
Попередня
Головна
Наступна
ПІСНІ. ВІРШІ. БАЙКИ
САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЂСНЕЙ
Збірка «Сад божественных пЂсней» включає 30 творів, написаних Сковородою в 50-80-х роках XVIII ст. Найбільш рання з датованих пісень відноситься до 1753 р., а найбільш пізня — 1785 р. Проте слід думати, що більша частина пісень була написана в 60-х роках. Пісні писались з різних приводів і були об’єднані в окрему збірку пізніше, очевидно, після 1785 р. (тобто після написання найпізнішої пісні).
Автограф збірки «Сад божественных пЂсней» до нас не дійшов. Однак у четвертому томі рукописного зібрання М. І. Ковалинського (відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР *, ф. 86, № 24) серед листів Сковороди знаходимо автографи окремих пісень, що належать до 50 — 60-х років і увійшли до збірки пізніше.
До нас дійшли чотири списки «Сада божественных пЂсней». Найповніший із них міститься у другому томі рукописного зібрання Ковалинського і зараз зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 7). Цей список «Сада божественных пЂсней» міститься в одному зошиті з автографами Сковороди, на аркушах 1/73 — 36/108 (нумерація аркушів внутрішня і загальна). Список належить до кінця XVIII ст. Він включає 30 пісень, написаних українською книжною мовою, та одну пісню в латинському й українському варіантах. Цей список є найповнішим і найбільш авторитетним із списків, що дійшли до нас. Він зроблений за правописом, яким Сковорода користувався після 1785 р.
Другий список збірки зберігається в Ленінграді в Архіві АН СРСР серед паперів І. І. Срезневського, за шифром ф. 216, оп. 3, № 1062, який включає 29 пісень. Немає пісень 29-ї та 30-ї, а 14-а та 15-а — переставлені місцями. Папір має цифрові філіграні «1790». У виданні 1961 р. неточно твердиться, що у відділі письмових джерел Державного історичного музею в Москві (фонд Барятинських № 342, од. збер. 96, арк. 54 — 61) немовбито є четвертий список збірки. Насправді там є список тільки частини пісень, розміщених у такому порядку: арк. 54 — 14-а; арк. 55 — 28-а; арк. 59 — 11-а; арк. 60 — 19-а; арк. 602 — 29-а; арк. 61 — 30-а; арк. 1342 — «Мелодіа»; арк. 136 — 11-а (вдруге), 8-а; арк. 1362 — 7-а; арк. 1372 — 12-а; арк. 139 — 5-а.
Можливо, що список «Саду» увійшов до зібрання Є. М. Філомафітського, але місцезнаходження цього зібрання не відоме. Дві пісні з нього збереглися серед паперів І. І. Срезневського в Архіві АН СРСР (ф. 216, оп. 3, № 1061).
Окремі пісні збірки друкувалися у різних журналах середини XIX ст. Вперше збірка «Сад божественных пЂсней» в цілому була надрукована І. Т. Лисенковим ** у виданні 1861 р. (стор. 1 — 46) за списком, який нині зберігається у відділі рукописів ІЛ за шифром ф. 86, № 1.
У виданні 1894 р.*** в основу публікації покладено список з рукописного зібрання Ковалинського. У нашому виданні «Сад божественных пЂсней» подається за цим же списком, як найбільш повним і найближчим до оригіналу (відділ рукописів ІЛ, ф. 86, № 7).
* Далі назву Інституту даємо скорочено — ІЛ.
** Сочинения в стихах и прозе Григория Саввича Сковороды. Санкт-Петербург MDCCCLXI, стор. 268 — 287. Далі це видання називаємо скорочено — виданням 1861 р.
*** Сочинения Григория Саввича Сковороды, собранные и редактированные проф. Д. И. Багалеем, Харьков, 1894. Далі це видання називаємо скороченно — виданням 1894 р.
ПЂснь 1-я
Автограф, що становить складову частину листа Сковороди до М. І. Ковалинського, зберігається в ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 88). Друга редак-\467\ція пісні дійшла тільки у чотирьох списках «Сада божественных пЂсней».
Різночитання списків:
1 У списку, що зберігається у відділі рукописів ІЛ під шифром ф. 86 № 1 * Блажени непорочніи, в путь ходящіи в законЂ господнії. 2 У сп. 86/1 з злой **. 3 У сп. 86/1 та у сп. Архіву АН СРСР, ф. 216, оп. 3, № 1062 душі. 4 У сп. 86/1 та 1062 град. 5 У сп. 1062 себя. 6 У сп. 1062 Хрістови; у сп. 86/1 ХрістовЂ; в обох списках слово Хрістос та похідні від нього тут і далі пишуться через і в середині слова. 7 У сп. 86/1 нощ. 8 У сп. 1062 слови. 9 У сп. 86/1 святой. 10 У сп. 86/1 широких. 11 У сп. 86/1 слова ни немає. 12 У сп. 1062 если. 13 У сп. 1062 умеры <я> й. 14 У сп. 86/1 далі пізніше дописаний прийменник с. 15 У сп. 86/1 та 1062 мертв. 16 У сп. 1062 далі на полі О! 17 У сп. 1062 в меня. 18 У сп. 1062 в тебя. 19 У пс. 86/1 сладост/ей/ и твоей. 20 У сп. 96/1 та 1062 беседЂ. 21 У сп. 86/1 та у вид. 1894 р. тут і далі слова конец немає.
До стор. 60. ...Перуна огниста... — Перун — в міфології східних слов’ян — бог грому та блискавки.
ПЂснь 2-я
У IV томі рукописного зібрання М. Ковалинського на арк. 951,2 , 961 зберігся один із ранніх автографів пісні. Подаємо цей автограф.
Остав, о дух мой, вскорЂ
Всы земляніи мЂста!
Взойди, дух мой, на горы,
Где правда живет свята,
Где покой, тишина
От вЂчних царствует лЂт,
Где блещит та страна,
В коей неприступной свЂт.
Остав земны печалы
И суетность мірских дЂл!
Будь чист, хоть на час малій,
Дабы ты виспр взлетЂл,
Где Іаковль господь,
Где невечерня заря,
Где весь ангелскій род
Лице его вину зрят.
Се сілоамскы воды!
Омій скверну от очес,
Омій всЂ членов роды,
Дабы возлетЂть до небес.
Ибо сердцем нечист
Не может бога узрЂть,
И нелзя до тЂх мЂст
Земленному долетЂть.
Кинь весь мір сей прескверній,
Он тот же есть темній ад.
Пусть летит невЂж враг черній;
Ты в горній возвисись град.
И, по земли ходя,
Вселися на небесах,
Как учит Павел тя
В своих чистих словесах.
* Далі назву цього списку подаємо скорочено, вказуючи тільки його фонд і номер.
** Далі назву цього списку подаємо скорочено, зазначаючи тільки його номер. \468\
Душа наша тЂлесним
Не может доволна быть;
Она всігда небесним
Горит скуку наситить,
Как поток к морю скор,
Так сталь к магниту прядет,
Пламень дрожит до гор,
Так дух наш к богу взор рвет.
СпЂши ж во вЂчну радость
Крилмы умнимы отсель.
Ты там обновиш младость,
Как быстропарній орел.
О треблаженна стать
Всего паче словесе! —
Кто в свой ум может взять,
Раз†сшедшій с небесе?
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 По земли. 2 У сп. 86/1 собраніе. 3 У сп. 86/1 та 1062 земляные, у вид. 1894 р. земныи. 4 У сп. 86/1 та 1062 блещет. 5 У сп. 86/1 далі <ах>. 6 У сп. 86/1 мирскіх. 7 У сп. 86/1 ангельскій. 8 У сп. 1062 вину; у сп. 86/1 в<и>ыну. 9 У сп. 86/1 сілоамскі<и>я. 10 У сп. 86/1 та 1062 взлетЂть. 11 У сп. 1062 И нельзя до тЂх мЂст. 12 У вид. 1894 р. довольная. 13 У сп. 1062 к магніту придет. 14 У сп. 1062 слова взор немає. 15 У сп. 86/1 мир. 16 У сп. 86/1 Он в точь. 17 У сп. 1062 невежь. 18 У сп. 86/1 спЂшиш. 19 У сп. 86/1 та 1062 младость.
До стор. 61. ...силоамски воды... — Силоам, Силоамська купіль — джерело, що витікає зі скали поблизу Єрусалима; воду джерела вважали священною.
До стор. 61. Как учит Павел... — Йдеться про біблійного апостола Павла, якого Сковорода особливо виділяв серед інших апостолів і до висловлювань якого часто звертався.
ПЂснь 3-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 та 1062 Проросте. 2 У сп. 86/1 разбогатЂют. 3 У сп. 86/1 та 1062 Ісаія. 4 У сп. 1062 прошла. 5 У сп. 1062 под земные. 6 У сп. 1062 та 86/1 тебя. 7—8 У вид. 1894 р. дает. 9 У сп. 86/1 та 1062 весна. 10 У сп. 86/1 слова то немає. 11 У сп. 1062 <бЂдЂ> водЂ. 12 У сп. 86/1 мен<е>я.
ПЂснь 4-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 языци<ы>. 2 У сп. 86/1 зближайтеся. 3 У сп. 86/1 сотворившій. 4 У сп. 1062 та у вид. 1894 р. Станьте. 5 У сп. 86/1 приближайтеся. 6 У сп. 86/1 во. 7 У сп. 86/1 возможет. 8 У сп. 86/1 покажет. 9 У сп. 86/1 господеви. 10 У сп. 1062 принимаем.
До стор. 63. Из купины пламеню! — Купина неопалима, згідно з біблійною легендою — кущ, що горить і не згоряє, у вигляді якого немовбито бог з’явився Авраамові.
ПЂснь 5-я
Пісня подається за тим же списком, що і вся збірка «Сад божественных пЂсней». Проте в IV томі зібрання М. Ковалинського (ф. 86, № 24, арк. 692) зберігся список твору, писаний рукою М. Ковалинського.
Cantus nativit[a]tis Christi
Тайна странна и преславна!
Се — вертеп мЂсто небес!
ДЂва, херувимов главна,
И престолом вишним днес. \469\
А вмЂщен тот в яслех полно,
Коего ест не доволно
ВмЂстити и небо небес.
О блаженны тіи очи,
Что на сю тайну зрят,
Коих в мірской злой полночЂ
Довела к богу заря.
Ангелской ум тайну видит,
А мірской толк ненавидит,
Та бо всЂм буйство им есть,
Мы же секрет сей небесній
Всегорящим сердцем чтим
И, хоть как скот безсловесній,
Спод Христа сЂно ядим.
Пока, в мужа совершенна
Взросши, возможем блаженно
Самого бога вкусить.
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 та 86/1 Рождеству Хрістову. 2 У сп. 86/1 та 1062 яслех. 3 У сп. 86/1 далі Чтоб вмЂстить. 4 У сп. 1062 тые. 6 У сп. 86/1 мирской. 6 У сп. 86/1 апостольскій муж; у вид. 1894 р. мірской толк. 7 У сп. 1062 ...буйство им есть. 8 У сп. 1062 возможе.
До стор. 63. Из-под Христа сЂно ядим. — Біблійні легенди твердять, немовбито Ісус Христос народився в яслах, на сіні.
ПЂснь б-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 та 1062 далі Богоявленію. 2 У сп. 1062 Изпусти. 3 У сп. 1062 та 86/1 твою. 4 У сп. 1062 та 86/1 Воньми. 5 У вид. 1894 р. возратися. 6 У сп. 1062 Краснозрачная. 7 У сп. 86/1 отворите. 8 У сп. 1062 Предытечу; у сп. 86/1 Предотечу. 9 У сп. 86/1 земній; у сп. 1062 земные. 10 У сп. 1062 та 86/1 языцы. 11 У сп. 1062 та 86/1 ангельскія. 12—13 У сп. 86/1 сниде. 14 У вид. 1894 р. возлюбленный. 15 У сп. 1062 облаков; у сп. 86/1 облака. 16 У сп. 1062 Мессіа. 17 У даному списку слово конец дописане пізніше.
До стор. 64. Предитечу Іоанна... — За біблією, Іоанн Хреститель вважається Предтечею Христа, бо він пророкував скору появу Спасителя — Мессії, який начебто має знищити зло і встановити справедливість на землі.
ПЂснь 7-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 та 1062 Единонадесят. 2 У сп. 86/1 мир. 3 У сп. 1062 меня. 4—5 У сп. 86/1 если. 6 У сп. 86/1 лЂтнЂй. 7 У сп. 86/1 дает. 8 У сп. 86/1 сраспны. 9 У сп. 86/1 внЂшной. 10 У сп. 86/1 изчезнет. 11 У сп. 1062 та 86/1 Буйство. 12 У сп. 1062 закром.
До стор. 65. О буйства Афин! — Очевидно, йдеться про дану в біблії оцінку життя афінського суспільства. У виданні 1861 р. до цих слів дається така примітка: «Конечно для тЂх, кои, подобно афинянам, в том только время и проводят, что говорят и слушают что-нибудь новое» («Діяння апостолів», 77, вірш 21).
ПЂснь 8-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 та 86/1 Захаріа. 2 У сп. 86/1 Исаія. 3 У сп. 1062 та 86/1 обошли. 4 У сп. 1062 тьма. 5 У сп. 86/1 болЂзны. 6 У сп. 1062 поскорЂй. 7 У сп. 1062 враг. 8 У сп. 1062 страдальцев; у сп. 86/1 страдальцов.
До стор. 65. ...страждет елень скорый. — І в піснях, і в філософських діалогах Сковорода неодноразово звертається до образу оленя, що «на- \470\жравшись змей, скачет на горы к чистым источникам». Алегорично-символічне витлумачення оленя сягає в сиву давнину. В світосприйманні язичництва, в міфах, а потім і в християнстві він був символом різноманітних моральних уявлень та понять. Так, у народній дохристиянській свідомості він символізував сонячне божество. В біблії він іноді вважався символом Христа. Улюбленим образом він був також у візантійських мініатюрах та житіях святих. Таке уявлення поширилося і закріпилося у Середньовіччі як у писемній літературі, так і в народній творчості (див.: Н. Сумцов. Культурные переживання. Олень в произведенийх народной словесности и искусства. «Киевская старина», 1889, січень).
До стор. 65. ...на Голгофу... — Голгофа — гора, на якій, за біблією, був розп’ятий Ісус.
ПЂснь 9-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 далі зерна. 2 У сп. 86/1 дух твой благ и наставит. 3 У сп. 86/1 Снишед. 4 У сп. 86/1 цЂркуль. 5 У сп. 86/1 творче. 6 У сп. 1062 та 86/1 же. 7 У сп. 86/1 два останніх рядки йдуть на початку строфи. 8 У сп. 1062 восточной. 9 У вид. 1894 р. на. 10 У сп. 1062 по счастью; у сп. 86/1 по щастья. 11 У сп. 1062 та 86/1 иный. 12 У вид. 1894 р. иной. 13 У вид. 1894 р. спросит. 14 У сп. 1062 стрыжет. 15 У сп. 1062 нам в прах мысль сЂет.
До стор. 66. ...вот кто-то косит! — Сковорода натякає на народний анекдот про жінку, яка сперечалася зі своїм чоловіком, відомий під назвою «Стрижене — кошене», або «Жінка поперек».
ПЂснь 10-я
Пісня вперше надрукована А. Хиждеу в журн. «Телескоп». 1831, ч. VI, стор. 578 — 582.
Д. І. Багалій у вид. 1894 р. надрукував її за тим же списком, що і всю збірку «Сад божественных пЂсней», але доповнив її строфою, взятою з чернетки-автографа, та деякими різночитаннями списку й автографа. Цей автограф, що має епіграф: Solum curo feliciter mori, ми знаходимо у IV томі рукописного зібрання М. І. Ковалинського (ф. 86, № 24, арк. 802):
Solum curo feliciter mori *
Всякому городу прав и права,
Всяка<я> имЂет свой ум голова,
Всякому сердцу своя ест любов,
Всякому горлу свой вкус ест таков.
А мнЂ одна толко в свЂтЂ дума,
А мнЂ одно толко не йдет с ума...
Тот непрестанно стягает грунта,
Сей со всЂх націй заводит скота,
<Ты перестроюєш в> Домы строиш на новій манЂр,
Он весь в процентах, пожалуй, повЂр.
А мнЂ... etc.
<Сват> Петр для чинов угли панскіи трет,
Федка-купец при аршинЂ все лжет, <А мнЂ...>
Крутит на свой тон приказній права,
С диспут студенту трещит голова.
А мнЂ... etc.
Тот на картинах малюет собак,
ТЂх шумит дом от гостей, как кабак,
Сих безпокоит венерін амур,
Всякому голову мучит свой дур.
* Дбаю лише про те, щоб щасливо померти (лат.). \471\
<А мнЂ... etc.>
А мнЂ одна толко в свЂтЂ дума,
Как бы умерти мнЂ не без ума.
Смерте страшна! Замашная косо!
Ты не щадиш <и царских> ничіих волосов
Ты не глядиш, где мужик, а где цар,
ВсЂ Ђси так, как весною пожар.
Кто на ея плюет острую сталь?
Тот, в ково совЂсть, как чистой хрусталь.
На тій же сторінці з правого боку від основного тексту:
Тот панигірік сплЂтает со лжей,
ЛЂкар в подряд ставит мертвих людей,
Сей образы жирових чтет тузов,
Стіопка <так как бы родился> бЂжит, как на сватбу, в позов.
З лівого боку сторінки — напис: Как бы умерти мнЂ не без ума.
Внизу сторінки: Всякому голову мучит свой дур.
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 цих слів немає. 2 У сп. 86/1 поучится. 3 У сп. 86/1 Сираха; у сп. 1062 Сир. 4 У сп. 86/1 <горлу> городу (виправлення над рядком). 5 У сп. 86/1 имЂт. 6 У сп. 86/1 3-й та 4-й рядки перемінено місцями. 7 У сп. 1062 та 86/1 панскіе. 8 У сп. 1062 та 86/1 новой. 9 У сп. 1062 та 86/1 замість останніх двох рядків А мнЂ одна і проч. 10 У сп. 86/1 иностранный. 11 У сп. 86/1 та 1062 замість останніх двох рядків А мнЂ одна и проч. 12 У сп. 1062 С диспот. 13 У сп. 86/1 умереть. 14 У сп. 86/1 слова мнЂ немає. 16 У даному списку останній рядок дописаний іншим почерком. 16 У сп. 86/1 волос. 17 У сп. 86/1 жреш.
ПЂснь 11-я
Як і всі інші пісні збірки «Сад божественных пЂсней», 11-а пісня подається за списком (ф. 86, № 7). Крім того, зберігся і ранній автограф у листі Сковороди до М. Ковалинського (ф. 86, № 24, арк. 1141,2), де він і опублікований.
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 слів в конец сего немає. 2 У сп. 1062 ты. 3 У сп. 86/1 цього слова немає. 4 У сп. 1062 та 86/1 нельзя. 5 В інших списках окиана. 6 У сп. 86/1 забросить. 7 У сп. 1062 та 86/1 нельзя. 8 У сп. 86/1 капли. 9 У сп. 86/1 вылетЂл. 10 У сп. 1062 отсюда-то. 11 У сп. 1062 Невеждый.
До стор. 69. Бездна бездну призывает... — В основі цього афоризму — біблійне висловлювання з Псалтиря Давида (гл. 8, псалом 41), повний текст якого звучить так: «Безодня безодню закликає голосом водоспадів твоїх; всі води твої і хвилі твої пройшли наді мною».
ПЂснь 12-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062. Блажени нищіи духом. 2 У сп. 1062 си есть. 3 У сп. 1062 праздника. 4 У сп. 1062 дЂяніях. 5 У сп. 1062 рефрен скорочений: О дубр.! О зел.! и проч., у сп. 86/1 О Дубрава!, о зелена! и прочая. 6 У сп. 1062 далі печалей пхнуть. 7 У сп. 86/1 одежд. 8 У сп. 86/1 ними; у сп. 1062 з повними. 9 У сп. 1062 О Дубрава! и пр.; у сп. 86/1 тут і далі О дубрава! О зелена! и прочая. 10 У сп. 86/1 иты. 11 У сп. 1062 статским. 12 У сп. 1062 О дуброва и проч. 13 У сп. 1062 и проч. 14 У сп. 86/1 по покой. 15 У сп. 86/1 злата. 16 У сп. 1062 мнЂ се. 17 У сп. 86/1 та 1062 если. 18 У сп. 1062 та 86/1 лучше. 19 У сп. 86/1 мой мысли покою. 20 У сп. 1062 ты мой будь вЂк, а я; твой. 21 У сп. 86/1 хочу умреть. \472\
ПЂснь 13-я
Пісня дійшла до нас у ранньому автографі (ф. 86, № 24, арк. 83) та у чотирьох списках збірки «Сад божественних пЂсней». Вперше опублікована А. Хиждеу в журналі «Телескоп» (1831, ч. VI, стор. 578 — 582). У виданні 1894 р. пісня надрукована за списком із зібрання М. Ковалинського з деякими різночитаннями раннього автографа.
Автограф має епіграф, узятий з «Георгік» Вергілія. Публікуємо цей ранній автограф повністю:
O fortunatos nimium bona si sua norint agricolas. Virg., 2 Georg., vers. 458 *
Ах, поля, поля зелены,
Поля, цвЂтмы респещренны!
Ах долины, яры,
Круглы могилы, бугры!
Ах вы, вод потокы чисты!
Ах вы, берега трависты!
Ах, вашы волоса,
Вы, кудрявіи лЂса!
Жаворонок меж полямы,
Соловейко меж садамы,
Тот, виспр летя, свирчит,
А сей на голлях лящит.
А когда взойшла денница,
Свистит в той час всяка птица,
Музікою воздух
Разстворенній шумит вкруг.
Толко ж сонце виникает —
Пастух овцы виганяет.
И на свою свирель
Видает дрожливо трель.
Пропадайте, думы трудны,
Города премноголюдны!
А я с хлЂба куском
Умру на мЂстЂ таком.
В кінці автографа — розчерк Сковороди.
Різночитання списків:
1 Наявного в автографі епіграфа з Вергілія тут немає. 2 У сп. 1062 Изыйдите. 3 У сп. 1062 на стезЂ. 4 У сп. 86/1 рада. 5 У сп. 86/1 ПЂсни пЂсней. 6 У сп. 86/1 кудрявыи. 7 У сп. 86/1 жаворонок. 8 У сп. 1062 та 86/1 на вЂтвях. 9 У сп. 1062 та 86/1 взошла. 10 У сп. 1062 та 86/1 круг. 11 У сп. 1062 выгоняет. 12 У сп. 86/1 дрожащій.
* О надзвичайно щасливі хлібороби, якби вони тільки знали про свої блага — Вергілій, 2 «Георгіки», вірш 458 (лат.).
ПЂснь 14-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 та 86/1 малоросійская. 2 У сп. 1062 та 86/1 на стражЂ. 3 У сп. 86/1 изыду. 4 У сп. 86/1 Аввакума. 5 У сп. 86/1 слів Обновленна в 1782 лЂтЂ немає. 6 У сп. 1062 зря. 7 У сп. 86/1 звЂра. 8 У сп. 86/1 о предревной баснЂ; у сп. 1062 глашает о древней басни о седмиглавнЂй зміЂ, именуемой гидра. 9 У сп. 1062 водяный. 10 У сп. 1062 Голая; у сп. 86/1 цього слова немає. 11 У сп. 86/1 разженных. 12 У сп. 1062 пьяна. 13 У сп. 86/1 звЂра. 14 У сп. 1062 та 86/1 то. 15 У сп. 86/1 окіан. 16 У сп. 86/1 Сирин; у сп. 1062 грецького слова Σείρην немає. 17 У сп. 86/1 слова сирЂчь немає. 18 У сп. 1062 голосом. 19 У сп. 86/1 цього слова немає. 20 У вид. 1894 р. потопныя. 21 У сп. 86/1 камени. 22 У сп. 86/1 объян. 23 У сп. 86/1 у мути. \473\ 24 У сп. 86/1 мир. 25 У сп. 86/1 всЂ. 26 У вид. 1894 р. яд! 27 У вид. 1894 р. зевает. 28 У вид. 1894 р. поглощает. 29 У сп. 86/1 избегнет. 30 У сп. 86/1 звЂра. 31 У сп. 1062 мира. 32 У сп. 1062 цифри 7 немає. 33 У сп. 86/1 главна. 34 У сп. 1062 начинаніях. 35 У сп. 86/1 мЂт. 36 У сп. 86/1 ум. 37 У сп. 86/1 лодочка. 38 У сп. 86/1 есть-то. 39 У сп. 86/1 гавань е. 40 У сп, 1062 та 86/1 крыла. 41 У сп. 86/1 может. 42 У сп. 86/1 избавися. 43 У сп. 86/1 зенницы. 44 У сп. 86/1 потекут; у сп. 1062 потечеш. 45 У сп. 86/1 Лучше жить. 46 У сп. 1062 та 86/1 далі (во ад нас влекущих). 47 У сп. 1062 Іолай. 48 У вид. 1894 р. выскочить. 49 У сп. 86/1 праведнЂе. 50 У сп. 86/1 Еллинскій. 51 У сп. 1062 та 86/1 сіесть. 52 У сп. 86/1 польскій. 53 У сп. 86/1 Сырен. 54 У сп. 86/1 мирских. 55 У сп. 1062 Кефа. 56 У сп. 1062 далі Для того, что святиня и блаженство есть тожде. Для чего? 57 У сп. 86/1 чистое. 58 У сп. 1062 Кефа. 59 У сп. 1062 архикефа. 60 У сп. 86/1 архи-вар-Іона. 61 У сп. 1062 стражи. 62 У сп. 86/1 на страже. 63 У сп. 1062 та 86/1 взыду. 64 У сп. 1062 на камень на кефу. 65 У сп. 1062 та 86/1 пЂнящее. 66 У сп. 1062 та 86/1 клокощущее. 67 У сп. 86/1 мирскими. 68 У сп. 1062 сребролюб; у сп. 86/1 сребролюбія. 69 У сп. 1062 та 86/1 сластолюбіе. 70 У сп. 1062 та 86/1 возволнуются. 71 У сп. 1062 нечестивые; у спр. 86/1 нечестивіи. 72 У сп. 1062 могут. 73 У сп. 1062 урины. 74 У сп. 1062 неключимы, разделяемые. 75 У сп. 1062 далі между водою бог. 76 У сп. 1062 оные. 77 У сп. 86/1 лучшій. 78 У сп. 1062 та 86/1 и Іереи.
До стор. 72. Древняя малороссійска о суетЂ и лести мірской. — Ці слова, мабуть, означають те, що ця старовинна книжна пісня користувалася популярністю серед читачів XVIII ст.
До стор. 72. Ираклій. — Геракл, або Геркулес — міфічний грецький герой. Сковорода має на увазі міф про знищення Гераклом лернейської гідри.
До стор. 72. ...друга своего Іолея. — Іолай — друг, небіж і супутник Геракла, який віддав йому свою дружину Мегару, шлюб з якою не подобався богам.
До стор. 72. Сирен лестный окіана... — У грецькій міфології сирени — міфічні істоти (напівптахи, напівжінки), які живуть на острові і своїм чарівним співом заманюють мореплавців у небезпечні місця, де ті гинуть. Сковорода алегорично витлумачує їх як образ примар суєтного світу, які зваблюють людину на манівці.
До стор. 73. Кита звЂря... — Згідно з біблією, пророка Іону, який порушив наказ бога, проковтнув кит і через кілька днів живим викинув на берег. В уявленні Сковороди кит символізує пристрасть, ненажерливість, неспокій житейського моря.
ПЂснь 15-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 слів Из сего зерна немає. 2 У вид. 1894 р. Аще. 3 У сп. 86/1 внидут. 4 У сп. 86/1 неслыханныи. 6 У сп. 1062 Давыдов. 6 У сп. 86/1 С мудростий. 7 У сп. 86/1 убий. 8 У сп. 1062 Давыдов; у сп. 86/1 останнього рядка немає.
До стор. 74. Сыне Давидов, Лазаря воззвавый... — Сином Давида був Соломон. Але в даному разі це метафора: мається на увазі Ісус Христос. За євангельською притчею, жебрак Лазар за страждання на землі потрапив у царство небесне, а багатій — у пекло («Євангеліє від Луки», гл. 16).
ПЂснь 16-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 духу. 2 У сп. 86/1 поставлю. 3 У сп. 1062 та 86/1 Прошли. 4 У сп. 86/1 Прошла. 5 У сп. 86/1 нам. 6 У сп. 1062 цієї примітки немає. 7 У сп. 86/1 мирскаго. 8 У сп. 1062 вихрь. 9 У сп. 86/1 мір. 10 У сп. 1062 Давыдовска. 11 У сп. 86/1 тут є примітка: Кифа, праведнЂе же кефа, есть слово еврейское, или святаго Петра основаніе блаженная церькви. Еллин-\474\скій Петра, сирЂч каменна гавань и град. 12 У сп. 86/1 мір. 13 У сп. 86/1 ввошло.
До стор. 75. О прелестный мір! Ты мне — окіан... — Уподібнення світу бурхливому та небезпечному океанові становить один з найпопулярніших мотивів всієї давньої поезії і передусім так званих духовних віршів, традиції яких сприйняв і Сковорода.
До стор. 75. ...голубочка мнЂ мир вЂщает. — Мається на увазі вісниця миру і спокою голубка, що, за біблією, принесла Ною звістку про кінець всесвітнього потопу.
ПЂснь 17-я
Крім трьох списків у збірці «Сад божественных пЂсней», до нас дійшов рукопис цієї пісні, зроблений рукою М. Ковалинського (ф. 86, № 24, арк. 392).
Нижче подано текст рукопису:
Hymnus
Житейское море etc.
Видя житія сего я море,
Кипящое, как Чермное море.
Вихром скорбей, напастей, бЂд,
Разслаб, ужаснулся, поблЂд.
О горе сущим в нем!
Возвратил я бЂдній бЂг мой вскорЂ,
Чтоб не скритись с фараоном в морЂ.
Се к пристани тихой бЂжу
И воплем плачевним глашу,
ВоздЂв горЂ руцЂ.
О Христе, не даждь сотлЂти во адЂ!
Даждь мнЂ в твоем жить небесном градЂ,
Да не повлечет мя в свой слЂд,
Блудница-мір, сей черній свЂт!
О мілости бездна!
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 Из сего: «Житейское море, воздвизаемое зря» и пр. 2 У сп. 1062 сего горе. 3 У сп. 86/1 побЂд. 4 У сп. 86/1 бЂдной. 5 У сп. 86/1 в сорЂ. 6 У сп. 86/1 пристанЂ. 7 У сп. 1062 сотлеть.
ПЂснь 18-я
Пісню вперше опублікував А. Хиждеу в журналі «Телескоп» (1831, ч. VI, стор. 578 — 582).
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 та 86/1 жолтобока. 2 У сп. 86/1 высока. 3 У сп. 86/1 Вот. 4 У сп. 1062 та 86/1 хощет. 5 У сп. 1062 Он вашею живет кровью. 6 У сп. 86/1 Вот-вот! 7 У даному сп. <.ногти> кохти; у сп. 1062 та 86/1 ногти. 8 У вид. 1894 р. ветра. 9 У сп. 1062 повывают. 10 У сп. 1062 минЂ. 11 У сп. 1062 тих. 12 У сп. 1062 милой. 13 У сп. 1062 Буду2 щастлив1 (з цифрами зверху).
До стор. 76. Ой ты, птичко жолтобоко... — За Потебнею, ця пісня об’єднує в собі мотиви двох груп народних пісень, а саме: давніх пісень про ремеза та мотивів, які знайшли вираження у пісні «Ой не стій, вербо, над водою» (див.: А. А. Потебня. Объяснение малорусских и сродных народных песен. Варшава, 1883, стор. 237). \475\
ПЂснь 19-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 воспріймете. 2 У сп. 1062 мечь. 3 У сп. 1062 мене ты измлада; у сп. 86/1 смлада. 4 У сп. 1062 платье. 5 У сп. 86/1 далі так. 6 У сп. 86/1 если. 7 У сп. 1062 ражденет; у сп. 86/1 разженет. 8 У сп. 1062 третій, четвертий та п’ятий рядки цієї строфи розміщені неправильно, на полі є виправлення.
До стор. 77. ...в селЂ КавраЂ. — Тут у поміщика С. Томари Сковорода в 1753 — 1759 рр. з перервою працював домашнім вчителем, навчаючи його сина Василя. Ці роки й відіграли істотну роль у формуванні світогляду майбутнього філософа.
ПЂснь 20-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 Нареченна. 2 У сп. 86/1 Сигорь. 3 У сп. 1062 на камени. 4 У сп. 1062 взыдет. 6 У сп. 1062 тому. 6 У сп. 1062 О мір! 7 У даному списку після слова вихрь прочерк; у сп. 1062 Вихрь, слышь развЂет. 8 У сп. 1062 клеветничьих. 9 У сп. 1062 В том. 10 У сп. 1062 любят. 11 У сп. 1062 губят. 12 У вид. 1894 р. другим. 13 У сп. 1062 той. 14 У сп. 1062 с души. 15 У сп. 1062 весь.
До стор. 77. ...Сигор. — Моавітське місто, одне з п’яти міст содомського Пентиполя, яке, за біблією, було збережено для Лота від знищення, що його зазнали Содом і Гоморра.
До стор. 77. ...Лот со дщерьми. — За біблією, з усіх мешканців міст Содома і Гоморри врятувалися тільки Лот та його дочки. Дружина Лота була перетворена на соляний стовп. Сковорода здійснив алегорико-символічну інтерпретацію цієї легенди у творі «Жена Лотова».
ПЂснь 21-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 в полдень; у сп. 1062 в полу в день. 2 У вид. 1894 р. голуби. 3 У сп. 86/1 возвЂстите. 4 У сп. 1062 <ц> свЂт. 5 У сп. 1062 мудрые; у сп. 86/1 мудріи. 6 У сп. 86/1 льеш. 7 У сп. 1062 замість останніх, трьох рядків — щастіе и проч. 8 У сп. 86/1 тут і далі останні три рядки дані повністю, як і попередні; у сп. 1062 О щастіе... и проч. 9 У сп. 1062 та 86/1 на земли. 10—11 У сп. 1062 и проч. 12 У сп. 1062 младой. 13 У сп. 1062 та 86/1 крин. 14 У сп. 1062 <с> цвЂт. 15 У сп. 86/1 срящеш. 16 У сп. 1062 та 86/1 отврати. 17 У сп. 1062 та 86/1 воскрыляет. 18 В інших списках вышще. 19 У сп. 1062 та 86/1 восперяет. 20 У сп. 1062 и проч. 21 У сп. 1062 О щастіе и проч. 22 У сп. 1062 О щастіе, мой свЂт ясный и проч.
До стор. 79. ...Харрань... — Місто в Месопотамії, один з центрів вавілонської культури; прославилось багатством і достатком. Згадується вкнижках Старого завіту біблії.
До стор. 79. ...в Гергесенских полях... — Гергесенська земля згадується в біблії; у Сковороди виступає як символ того життя, якого він не приймає.
ПЂснь 22-я
У IV томі рукописного зібрання М. Ковалинського (ф. 86, № 24, арк. 941,2) зберігся ранній автограф цієї пісні під назвою «Помни послЂдняя...» \476\
Помни послЂдняя...
Распростри вдаль взор твой и разумны лучы
И конец послЂдній поминай.
ВсЂх твоих дЂл в кую мЂть стрЂла улучит,
Наблюдая всЂх желаній край,
На коих вещах основал ты дом?
Если камень, то дом соблюдет.
Если ж на песку твоих стать хором,
От лица земли вЂтр разметет.
Всякая плоть песок есть и мірска вся слава,
И его вся омерзЂет сласть.
Возлюби узкой путь, бЂгай обща нрава;
Будь твоя господь с Давідом часть,
Если нужно есть вернутся в Сіон,
То зачем тебЂ в мір снисхождать?
Путь опасен есть во Іерихон,
Живи в градЂ, иже всЂх нас мать.
Если жь опустился ты в сію дорогу,
Бог скорЂе путь да преградит,
Ибо знаєш, что снишовши в бездну многу,
То ум в безднЂ зол наш не радит.
О ты, иже все дух тойжде еси
И число твоих не скуднет лЂт,
Ты разбойничы в нас духы смЂси!
Твоя буря да сокрушит сЂть!
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 слова (Сирах) немає. 2 У сп. 1062 последня яже. 3 У сп. 86/1 Прит. 4 У сп. 86/1 твой взор. 5 У сп. 86/1 розумныи. 6—7 У сп. 1062 Если. 8 У сп. 86/1 на пЂсцЂ; у сп. 1062 пескЂ. 9 У сп. 86/1 храм. 10 У сп. 86/1 слова земли немає. 11 У сп. 1062 вихрь. 12 У сп. 1062 песок. 13 У сп. 1062 та 86/1 узкій. 14 У вид. 1894 р. права. 15 У сп. 86/1 с Давыдом. 16 У сп. 1062 та 86/1 Сердца. 17 У сп. 1062 Если. 18 У сп. 1062 еврейск. 19 У сп. 1062 Знач. 20 У сп. 1062 еллин; у сп. 86/1 еллины. 21 У сп. 86/1 слова так немає. 22 У сп. 1062 назыв. Іерус; у сп. 86/1 римскій. 23 У сп. 1062 славен; у сп. 86/1 цього слова немає. 24 У сп. 86/1 снисходить. 25 У сп. 86/1 в. 26 У сп. 1062 та 86/1 широким. 27 У сп. 1062 та 86/1 вводит. 28 У сп. 1062 та 86/1 гидрины. 29 У сп. 86/1 цього слова немає. 30 У сп. 86/1 живый. 31 У сп. 86/1 снишедши. 32 У сп. 86/1 та у вид. 1894 р. не родит. 33 У сп. 86/1 той же. 34 У сп. 1062 скуднет.
До стор. 80. ...Іерихон... — Місто в Палестині, яке, за біблією, було зруйноване від звуку сурм та криків ізраїльських воїнів. У Сковороди Ієрихон виступає символом неприйнятного та ненависного світу.
ПЂснь 23-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 цієї пісні немає. 2 У сп. 1062 разумЂйте. 3 У сп. 1062 составлен. 4 У сп. 1062 тут і далі лучше. 5 У сп. 1062 если. 6 У сп. 1062 respondit.
ПЂснь 24-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 ця пісня йде під номером 23. 2 У сп. 1062 Горація. 3 У сп. 1062 перетолкована. 4 У сп. 86/1 году. 5 У сп. 1062 та 86/1 и проч. 6 У сп. \477\ 86/1 содержит благое. 7 У сп. 1062 тебя; у сп. 86/1 цього слова немає. 8 У сп. 1062 та 86/1 крыла. 9 У сп. 1062 болш. 10 У сп. 86/1 сим. 11 У сп. 86/1 поудержимо. 12 У сп. 1062 та 86/1 дает. 13 У сп. 86/1 тот же. 14 У сп. 1062 летает. 15 У сп. 1062 быстрЂе. 16 У сп. 1062 та у вид. 1894 р. рады... 17 У сп. 86/1 вот. 18 У сп. 86/1 напр. 19 У сп. 86/1 побЂды. 20 У сп. 86/1 покои. 21 У сп. 86/1 рагіе. 22 У сп. 1062 примітки немає.
До стор. 82. Римскаго пророка Горатія... — Горацій (65 — 8 до н. е.) — римський поет, до творів якого Сковорода ставився з великою прихильністю. В розумінні Сковороди справжній поет ототожнюється з пророком, оскільки навчає не про видиме і скороминуще, а про вічне, істинне.
До стор. 82. Otium divos... — Покою просить у богів у відкритому морі (лат.).
ПЂснь 25-я
Автограф цієї пісні зберігся у листі Сковороди до Гервасія Якубовича (ф. 86, № 24, арк. 66 — 67).
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 ця пісня йде під номером 24. 2 У сп. 1062 та 86/1 Переяслава. 3 У сп. 86/1 цього рядка немає. 4 У сп. 86/1 замість останніх трьох слів отсель тебЂ будь. 5 У сп. 1062 исчезнить. 6 У сп. 86/1 подорожніи. 7 У сп. 86/1 скоропослушніи. 8 У сп. 1062 долини. 9 У сп. 86/1 лейтесь. 10 У сп. 1062 та 86/1 дожди. 11 У сп. 86/1 Вара. 12 У сп. 1062 Щастливо. 13 У сп. 1062 Щастит. 14 У сп. 1062 та 86/1 завистливые. 15 У сп. 1062 та 86/1 есть позвавши.
До стор. 83. ПЂснь отходная. — В давніх поетиках цей панегіричний жанр користувався чималою популярністю.
До стор. 83. Отцу Гервасію Якубовичу... — Гервасій Якубович — бєлгородський архімандрит, який підтримував Сковороду, запросив його на викладацьку роботу до Харківського колегіуму.
ПЂснь 26-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 ця пісня йде під номером 25. 2 У сп. 86/1 Переаслав. 3 У сп. 86/1 слова из немає. 4 У даному сп. дату було вказано помилково. Слід читати 1753 р.; у сп. 1062 — 1758; у сп. 86/1 дати немає. 5 У сп. 1062 движет и дух. 6 У сп. 86/1 подвиг. 7 У сп. 86/1 Переаслав. 8 У сп. 1064 тебя. 9 У сп. 1062 кораблЂ. 10 У сп. 1062 врач. 11 У сп. 86/1 излей святой. 12 У сп. 1062 зря.
До стор. 83. Епископу Іоанну Козловичу... — Козлович з 1753 р. до 17 березня 1757 р. був Переяславським епіскопом; під його наглядом перебувала Переяславська семінарія, в якій Сковорода в 1750/51 навчальному році викладав курс поетики. Раніше вважалося, що саме він вигнав Сковороду з семінарії, але насправді це зробив його попередник — Никодим Срібницький.
ПЂснь 27-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 ця пісня йде під номером 26. 2 У вид. 1894 р. Іосафу. 3 У сп. 1062 та 86/1 и проч. 4 У сп. 1062 развій. 5 У сп. 1062 весенній. 6 У сп. 1062 тво<я>й. 7 У сп. 1062 тебЂ. 8 У сп. 1062 свышш. 9 У сп. 86/1 Больших маленких. 10 У сп. 1062 цей рядок звучить так Больших и маленьких соньм весь. 11 У сп. 86/1 Тых. 12 У сп. 86/1 милосердный. 13 У сп. 86/1 благовЂстит. 14 У сп. 1062 С самых апостолских. 15 У сп. 1062 та 86/1 прочь. 16 У сп. 1062 та 86/1 льстящ. 17 У сп. 86/1 цього рядка немає. 18 У сп. 86/1 та 1062 лучшій. 19 У вид. 1894 р. святій. 20 У сп. 1062 та 86/1 слів т. е. записка ради памяти немає. 21 У сп. 86/1 КозелцЂ. 22 У сп. 86/1 Во. 23 У сп. 1062 та 86/1 благочестно. 24 У сп. 1062 1760-е и 63-е и 4-е. 25 У сп. 86/1 быв. 26 У сп. 1062 та 86/1 удивляяся. \478\
До стор. 84. ...Іоасафу Миткевшу... — Єпіскоп Іоасаф Міткевич очолював Бєлгородську єпархію. Під його безпосереднім наглядом перебував Харківський колегіум, в якому Сковорода спочатку викладав поетику, а потім грецьку мову та синтаксис і знову в 1763/64 поетику. Міткевич прихильно ставився до Сковороди, намагався використати його знання та педагогічні здібності. Очевидно, саме йому Сковорода присвятив вірш латиною «In natalem Bilogrodensis episcopi».
ПЂснь 28-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 ця пісня йде під номером 27. 2 У сп. 86/1 слова сердца немає. 3 У сп. 1062 та 86/1 мір. 4 У сп. 86/1 отщетится душы своея. 5 У сп. 1062 Версалскіи. 6 У сп. 86/1 цього слова немає. 7 У сп. 86/1 вздень. 8 У сп. 86/1 златую. 9 У сп. 1062 та 86/1 весел. 10 У сп. 1062 всіо. 11 У сп 1062 цЂлой вЂк. 12 У сп. 86/1 внутр. 13 У сп. 86/1 весел. 14 У сп. 1062 всіо; у сп. 86/1 все. 15 У сп. 86/1 весел, то все. 16 У сп. 86/1 Коперниканскіи. 17 У сп. 1062 та 86/1 мір. 18 У сп. 1062 полском. 19 У даному списку була помилкова дата 1743 г.; у сп. 1062 та 86/1 цієї фрази немає. 20 У сп. 1062 славен; у сп. 86/1 славенскій; у вид. 1894 р. словенски. 21 У сп. 1062 гиря. 22 У сп. 86/1 души. 23 У сп. 1062 весіол; у сп. 86/1 весел. 24 У сп. 1062 та 86/1 лучшій. 25 У сп. 1062 та 86/1 наилучшій. 26 У сп. 86/1 далі Саваофа вседержителя. 27 У сп. 86/1 сдура. 28 У сп. 1062 в тебЂ. 29 У сп. 1062 сыщешь. 30 У сп. 1062 писал. 31 У сп. 86/1 фурія. 32 У сп. 86/1 яд. 33—34 У сп. 86/1 ад. 35 У сп. 86/1 взгляду. 36 У сп. 1062 весіол; у сп. 86/1 весел. 37 У сп. 1062 убудь святую. 38 У сп. 1062 на цьому текст пісні кінчається і подальшої примітки немає. 39 У сп. 86/1 горничном. 40 У сп. 86/1 жезлом. 41 У сп. 86/1 богомудрыя. 42 У сп. 86/1 камени. 43 У сп. 86/1 церьковь. 44 У сп. 86/1 волю свою. 45 У сп. 86/1 не яко же. 46 У сп. 86/1 наша брань. 47 У сп. 86/1 плоти и крови. 48 У сп. 86/1 наст. 49 У сп. 86/1 и прочая.
До стор. 86. ...Версальскіи лЂса... — Сковорода супроводжує це приміткою, яка потребує доповнення. Йдеться про Версальський палац та парковий ансамбль, спорудження яких розпочалося за Людовика XIV. Цей палац з парками вважається одним з найпрекраснїших місць на землі.
До стор. 87. ...Августин пЂвал... — Августин Аврелій (354 — 430) — один з отців християнської церкви, зачинатель неоплатонізму в християнській філософії, згодом заміненого витлумаченим у християнському дусі арістотелізмом. Твердження Августина про те, що пекло — в самій душі людини і що завдання полягає в тому, щоб вбити злу волю, віддатися на волю божу.
До стор. 87. Что нужность не трудна, что трудность не нужна. — Так Сковорода переосмислює одне з близьких йому положень етики Епікура, який у листі до Менекея пише, що «все природне легко видобувається, а пусте (зайве) важко досягається» (див.: Материалисты древней Греции. Госполитиздат. М., 1955, стор. 211).
ПЂснь 29-я
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 ця пісня йде під номером 28; у сп. 1062 її немає. 2 У сп. 86/1 и прочая. 3 У сп. 86/1 и море. 4 У сп. 86/1 міра. 5 У сп. 86/1 навкрила. 6 У сп. 86/1 <небес> бездн. 7 У сп. 86/1 исчезает. 8 У сп. 86/1 тленныи.
До стор. 88. И нЂсть мнЂ навклира. — Навклір — керманич корабля.
До стор. 88. ...Пèтра... — Очевидно, мається на увазі св. Петро, ім’я якого походить від грецького petra — скала, камінь, що є символом певності, надії. \479\
ПЂснь 30-я
Різночитання списків:
1 У сп. 1062 цієї пісні немає; у сп. 86/1 пісня йде під номером 29. 2 У даному списку виправлено замість пришла; у вид. 1894 р. прошла. 3 У вид. 1894 р. отвержим. 4 У сп. 86/1 желая. 5 У сп. 86/1 с малой; у вид. 1894 р. за малой. 6 У сп. 86/1 не убог. 7 У вид. 1894 р. Харьковскаго. 8 У сп. 86/1 далі напис: Конец божественным пЂсням, прозябщим из зерн священного писанія.
До стор. 89. Наслаждайся дней твоих... — Цю старовинну грецьку епіграму Сковорода виявив, коли знайомився з бібліотекою Троїце-Сергієвої Лаври. Про це він писав в одному з листів до М. Ковалянського. У пісні Сковорода, свої улюблені ідеї висловлює досить точними афористичними формулами.
До стор. 89. Так живал афинейскій, так живал и еврейскій Епикур — Христос. — У цих рядках, що завершують цикл пісень «Саду», образно висловлена одна з важливіших думок Сковороди про те, що біблейний Христос — це алегоричний образ праведного способу життя. Така позиція суперечила ортодоксальній церковній ідеології. Про це зокрема свідчить той факт, що церковна цензура у виданні 1861 р. примусила видавців замінити це місце словами:
Так живал афинейскій
Проводил день-денской
В садах Эпикур.
До стор. 89. ...во время открытія Харьковскаго намЂстничества... — Це намісництво утворено 29 вересня 1780 р.
Carmen
У четвертому томі рукописного зібрання М. Ковалинського (ІЛ, ф. 86, № 24, арк. 781) зберігся черновий автограф цієї пісні, який має значні відмінності від даного тексту:
In imaginem concipientis Mariae
Picta stat ecce vides virgo <purissima> castissima, cuius
Pomum, anguis, mundus lunaque praessa pede.
Falsa venena voluptatis pomum illud adumbrata (tecta venena).
Ad quas, ut serpens, illicit ipsa caro.
Errorum vulgi male sueti mundus imago est,
At bona fluxa suo nomine luna notat.
<Cures ut vincas hac quattuor auspice Christo
Castus et ipse hoc virgo eris ipse quoque>
Tuque tuo verbum (2) capies in corpore Christi (1),
Si virgo fueris, corpore castus in est.
Ce видит дЂва стоит чиста ложеснамы
Яблоко, змій <свЂт>, мір, луна под ея ногамы.
Чрез яблоко значится плотска сласть безчестна
К коим, как змій хитра, <плоть> страсть <тягнет> ведет и прелестна
<СвЂт> мір ест образ меж людьми глупих вообще мнЂній,
Чрез луну розумЂй тЂнь благ скоропремЂнних.
ПобЂди сія. Христос и в тебЂ вселится
Будь чист, как дЂва. Мудрость с сластмы не мЂстится
Quattor haec vincas capies in corpore Christum.
Vivere in impura carne Sophia nequit.
Sancta Sophia inerit si tibi pura caro
In castis membris vera Sophia manet. \480\
Vince haec, et Christi capies in corpore mentem
Vivere in impura carne Sophia nequit.
Різночитання списків:
1 У сп. 86/1 пісня (латинський та український варіанти) міститься не після 26-ї пісні, а в кінці, після всіх пісень. 2 У сп. 1062 Charcopoli. 3 У сп. 1062 carissima. 4 У вид. 1894 р. pomus. 5 У сп. 86/1 изображенна. 6 У сп. 86/1 меліода. 7 У сп. 1062 Піитической. 8 У даному списку виправлено замість мир; у сп. 1062 та 86/1 мір. 9 У сп. 86/1 Хріста. 10 У даному списку виправлено замість мыра; у сп. 1062 та 86/1 міра. 11 У даному списку виправлено замість мырских; у сп. 1062 та 86/1 мірских; у вид. 1912 р. широких. 12 У сп. 1062 та 86/1 мірских. 13 У сп. 86/1 ПобЂды. 14 У даному сп. далі МГ ССС.
До стор. 90. Carmen. — В основу цієї епіграми взято образ з Апокаліпсису (гл. 12, вірш 1). Епіграма — алегорично витлумачує зображення на емблематичному малюнкові. До цього образу Сковорода не раз звертався і в філософських творах.
ПІСНІ ТА ФАБУЛИ
De libertate
Вірш дійшов до нас в автографі, який зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 87з). Часу і місця написання не зазначено. Л. Є. Махновець відносить вірш до кінця 50-х років, до часу перебування Сковороди в Ковраях. Вперше його надрукував Д. І. Багалій у виданні 1894 р. на стор. 290 — 291. В даному виданні подається за автографом.
До стор. 91. De libertate. — Про свободу (лат.). Це один з віршів, у якому Сковорода висловлює своє прихильне ставлення до Богдана Хмельницького. Питання про вільність тлумачиться ним не тільки в моральному, а й у політичному плані. Поряд з цим у вірші відчутні й біографічні мотиви та особисті переживання Сковороди, пов’язані з небезпекою опинитись в кріпацькій залежності від поміщика. С. Томара, згідно з литовським статутом 1588 р., який ще зберігав силу на Україні у XVIII ст., міг його закріпачити.
Fabula
Автограф зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 75). Не датований, але має ті ж мовні ознаки, що й датовані твори 60-х років, які є в зошиті М. Ковалинського. Очевидно, пов’язаний з часом викладання поетики в Харківському колегіумі.
Твір вперше опубліковано Д. І. Багалієм у виданні 1894 р. на стор. 294. Подається за автографом.
1 В автогр. на початку рядка рукою автора закреслено слова Повела в.
До стор. 91. Fabula. — Один з античних байкових сюжетів. До Сковороди цей сюжет зустрічається в прозаїчній обробці А. Радивиловського (див.: Байки в українській літературі XVII — XVIII ст. К., 1963, стор. 126).
Fabula de Tantalo
Автограф зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 752). Дати написання не зазначено. Очевидно, належить до 60-х років. Вперше опублікував його Д. І. Багалій у виданні 1894 р. на стор. 294 — 295. Подається за автографом.
Наводимо редакційні виправлення автографа: 1 В автогр. на початку цього рядка рукою автора закреслено слово Что. 2 В автогр. далі рукою автора закреслено частку сь. 3 В автогр. далі рукою автора закреслено слово Тантала. \481\
До стор. 91. Fabula de Tantalo. — Міф про Тантала (лат.). — За грецькими міфами, цар Тантал, який був улюбленцем богів і удостоювався честі відвідувати їхні бенкети, загордився й образив Зевса, за що був скинутий в Аїд. Міфи по-різному пояснюють провину Тантала, але такого пояснення, яке подає Сковорода, серед них немає. Сковорода не тільки по-своєму мотивує причину злочину, але й цікаво інтерпретує одну з версій покарання Тантала. Тантал залишається на Олімпі, бенкетує, але сповнений постійного страху, бо над його головою висить небезпечний камінь, який загрожує щомиті зірватися.
До стор. 91. ...Іовиша... — Йдеться про Юпітера (Зевса), головного олімпійського бога.
До стор. 92. ...нектар... — Напій олімпійських богів, що дарував їм безсмерття і вічну молодість.
До стор. 92. ...амвросія... — Амброзія — їжа олімпійських богів.
До стор. 92. ...Ганімед прекрасній... — У грецькій міфології син дарданського царя Троя, викрадений богами і взятий на небо, де став виночерпцем і улюбленцем Зевса.
До стор. 92. Бахусов пЂстун... — Бахус — одне з імен грецького бога Діоніса (Вакха), який вважався покровителем виноробства.
До стор. 92. ...Далольо... — Доменіко Даль Ольо — італієць, композитор і музика при дворі Єлизавети в період перебування Сковороди в придворній капелі. Він є автором опери «Милосердіе Титово», в спектаклях якої, за словами Л. Махновця, Сковорода також брав участь. (Див. Л. Є. Махновець. Григорій Сковорода. К., «Наукова думка», 1972).
До стор. 92. ...Аполло. — Аполлон — у грецькій міфології — бог сонця, покровитель мистецтв, провидець майбутнього.
Фабула
Автограф міститься в зошиті М. Ковалинського, що зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 811, 822, 821). Твір не датований, але за мовностилістичними ознаками його можна віднести до ранніх творів, написаних на початку 60-х років. Твір вперше опубліковано Д. І. Багалієм у виданні 1894 р. на стор. 288 — 289. Друкується за автографом.
1 В автогр. наступні два рядки дописані на полі.
2 В автогр. далі закреслено слово тобЂ. 3 В автогр. далі закреслене слово бытЂ.
До стор. 93. ...Улікса... — Улікс, або Улісс — латинська транскрипція імені Одіссея, одного з героїв Троянської війни; символ мандрівника.
Разговор о премудрости
Автограф міститься у зошиті М. Ковалинського, який зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 1172 — 1181). Дата написання твору не зазначена, але мовні особливості дозволяють віднести його до 50-х років.
Вірш вперше опубліковано у виданні 1894 р. на стор. 293 — 294. Вдруге текст за автографом, з доданням фотокопії та докладних коментарів опублікував П. М. Попов у статті «Григорій Сковорода про Китай» (журн. «Вітчизна», 1958, № 4, стор. 163 — 171). Подається за автографом.
1 У рукоп. імена ЧеловЂк та Мудрость подано скорочено: Чел. та М. Для зручності читання ми подаємо їх повністю. 2 У рукоп. слово всяка дописане над рядком. 3 У рукоп. слова было мнЂ закреслені, а слова звалась я дописані над закресленими. 4 У рукоп. далі на наступній сторінці знову назва Мудрость и ЧеловЂк. 5 У рукоп. є таке виправлення <з> с рогами. 6 У рукоп. на лівому полі тим же почерком проти цього рядка дописано слово дура!
До стор. 94. У греков звалась я Софіа... — Слово Софія грецькою мовою означає мудрість. Тут ототожнюється з богинею мудрості. Богинею мудрості у греків вважалася Афіна. \482\
До стор. 94. ...Мінервою назвал... — Мінерва у стародавній римській міфології богиня мудрості. Подальше порівняння мудрості з Христом становить вельми прикметну рису світогляду Сковороди, в якому ідея божества пов’язується з ідеєю розуму, незалежно від характеру божества.
До стор. 94. ...и в хинских сторонах. — У цьому вірші відбилися мотиви, пов’язані з роздумами Сковороди про Китай. Як встановив Л. Махновець, в 1758 — 1759 рр. Сковорода спілкувався з призначеним у 1757 р. новим переяславським епіскопом Гервасієм Линцевським, який перед цим 11 років був керівником російської духовної місії в Китаї (див. Л. Махновець. Григорій Сковорода, К., 1972).
Все лице морщиш, печален всегда ты...
Автограф міститься у зошиті М. Ковалинського, що зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 87:). Не датований. За мовними ознаками його можна віднести до 60-х років. Очевидно, як і більшість поезій цього часу, пов’язаний з викладанням поетики.
Вперше опубліковано Д. І. Багалієм у виданні 1894 р. на стор. 290 як частина перекладного вірша «Похвала астрономіи», з яким не має нічого спільного. Друкується за автографом.
1 В автогр. слово мертвого дописане над рядком. 2 В автогр. тут закреслено слово нежива.
Похвала астрономіи
Автограф міститься у зошиті М. Ковалинського, який зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 841). Автограф не датований, але мовні особливості дають підставу віднести його до кінця 50-х — початку 60-х років. Очевидно, пов’язаний з викладанням поетики в Харківському колегіумі.
Твір вперше опубліковано Д. І. Багалієм у виданні 1894 р. на стор. 290. У першодруку до нього помилково додано шість рядків іншого твору Сковороди («Все лице морщиш, печален всегда ты...»). Друкується за автографом.
До стор. 95. Ex Ovid[ió] Fast[i]. — З книги «Фасти» Овідія (лат.). Твір являє собою переклад уривка з названої книги. Латинською мовою слово fasti означає календар.
«Фасти» Овідія — це елегії, у яких поетично описані римські свята, звичаї. «Похвала астрономії» входить до другої книги «Фастів».
О delicati blanda etc. [До Петра Герардія]
Автограф твору міститься у зошиті М. І. Ковалинського (ІЛ, відділ рукописів, ф. 86, № 24). Він розміщений на різних аркушах (82, 761, 722, 782, 771). Переклад зроблено очевидно в Ковраї в кінці 50-х років. Два уривки цього твору Д. І. Багалій надрукував у виданні 1894 р. як оригінальні і самостійні твори Сковороди: один — «О каморка только что одному вмЂстна...» — на стор. 286 — 287, а другий — «О селянскій милій, любий мій покою...» — на стор. 289 — 290.
Частину цього твору починаючи зі слів «Знай, что под медом слов скритій яд, обманы» і т. д. вперше надруковано у виданні 1961 р.; у виданні 1894 р. її не було. Зберігся й записаний рукою Сковороди латинський оригінал М. А. Муре. У виданні 1894 р. він опублікований як твір, належний Сковороді (стор. 295 — 297). Запис зберігся у зошиті у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 73 — 74): \483\
AD PETRUM GERARDIUM
О delicati blanda ruris otial
Curis et ambitu procul!
О dulce murmur limpidorum fontium!
О grata nemorur opacitas!
О sibilantes arborum ingentium comae!
О prata vere gemmea!
О solitudo amica cogitantibus!
О horror, о silentium.
Cui nunc canoro guttere obstrepunt aves,
Nunc canna pasloris vagi,
Seu mane oves in laeta ducit pascua,
Seu vespere reducit domum.,
О mensa nec luxu affluens nec sordida,
Dapibus parata rusticis!
Quas non heri languentem ut irritet gulam
Doctus saporavit coquus,
Sed filiis juvenibus et seni viro
Severa coxit villica.
О bibliotheca nota paucis! о libri,
Quos rara contrectat manus!
О sella tantum lectuli unius capax!
О somne liber et levis!
О ad beatam tuta vitam semita,
Ignota vulgi sensibus!
Ut vos requiro, ut mente vos tota expeto,
Alia perosus omnia.
Ut laetus ad vos tendit et gazis libens
Vos anteponit Persicis,
Quicunque puro pectus Olmeo lavit,
Frondemque mordet Delphicam.
Quid tu, Gerarde, cui profanis invios
Adire fontes contigit,
Partesne eadem sequeris, an siti mala
Opum aut perustus gloriae,
Amoenitati ruris et dulci otio
Vitam anteponis aulicam?
О per lycei cognitos paucis, specus,
Quos saepe lustrasti puer,
Ne sperne amicus consili, quod dat senex
Quodque sibi, sed sero, capit.
A litterato te otio avocantibus
Occludito aures et fuge,
Canora monstra ut auribus cera oblitis
Laertis effugit puer.
Beata vita non metallo, aut indici
Spoliis paratur aequoris.
Ani mo appeteni pauca, quod sat est, sat est;
Avido atque inexpleto nihil.
Cum tibi sit unde liber et plane tuus
Vitam quiete transigas,
Quis, heu! furor te, quis, rogo, impellit furor,
Vincla ultro ut induas tibi,
Et more pulchrum vivere alieno putes,
Nutus timentem divitis?
Age rurape nexus et jugum collo excute
Vindexque et assertor tui,
Aude esse felix et procul cuncta amovens, \484\
Quae mentem humo affixam tenent,
Per liquida puri spatia decurre aetheris,
Aeterna tantum cogitans.
Et ista sortis lubricae ludibria
Miranda vulgo desere.
Utinam mihi olim, flore cum primo rudes
Juventa opacaret genas,
Amicus aliquis ista monstrasset senex,
Quae nunc tibi ipse cantito!
Non ego perisse lustra tot in aula mihi
Vanis dolerem questibus.
Різночитання списків:
1 В автогр. далі слова зри назадЂ. 2 В автогр. рукою автора далі закреслено рядок. Вас одних ищу я, к вам дух мой палает. 3 В автогр. рукою автора далі закреслено слова и пред. 4 В автогр. рукою автора після слова ты слово кую закреслене і дописане на початку рядка. 5 В автогр. кінець тексту на арк. 762 та початок тексту на арк. 782 позначені літерою В. 6 В автогр. на полі слово жизнь. 7 В автогр. рукою автора паряет виправлено на паряя. 8 В автогр. тут і на початку тексту на арк. 771 літера С.
Зберігся писаний рукою Сковороди вірш Муре, який призначався, мабуть, для перекладу (ІЛ, ф. 86, № 24, арк. 73 — 74). Цей вірш латинською мовою опубліковано у виданні 1894 р. на стор. 295 — 297 як твір Сковороди, без вказівки на авторство Муре.
До стор. 96. О delicati blanda etc. — О ніжна, мила... (лат.). Згаданий твір є перекладом-переспівом вірша «Ad Petrum Gerardium» одного з представників новолатинської літератури, французького гуманіста Марка Антуана Муре (1526 — 1588). Вірш Муре був опублікований у виданні: М. А. Mureti. Orationes, epistolae et poemati cura. G. E. Kappii, Lipsiae, 1750, kh. 1, стор. 38 — 40. Сковорода цікавився також іншими творами цього поета.
In natalem Jesu
Це — переклад латинського вірша М. А. Мура. Автограф міститься у зошиті М. Ковалинського і зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 77). Подекуди вицвілий текст пізніше наведено чорнилом. Дата його не зазначена, але його слід віднести до кінця 90-х років, бо характеризується тими ж ознаками, що й інші твори цього часу. Вірш вперше опубліковано у виданні 1894 р. на стор. 287 — 288. Подається за автографом. Наводимо деякі виправлення в автографі:
1 В автогр. перші два слова написані так: Солнца (2) блиснул (1) при цьому слово Солнца наведене іншим чорнилом. 2 В автогр. слово всЂх дописане над рядком; над словами нас (2) богу (1) — цифри, що визначають їх порядок. 3 В автогр. слово всЂх написане на полі, інші слова написано так: Учит нищети (1) нас (2) нинЂ. 4 В автогр. слова к нам написані на полі з цифрою 2 зверху; слова Что та Христос написані з цифрами зверху. 5 В автогр. закреслено слово Христові і над ним дописано слова то богу. 6 В автогр. слово та дописане на полі. 7 В автогр. на початку рядка рукою автора закреслено слова Которая чтет. 8 В автогр. слово свой написане над рядком. 9 В автогр. на полі проти цього рядка дописано слово свЂт.
До стор. 97. Іп natalem Jesu. — На день народження Ісуса (лат.).
Est quaedam maerenti flere voluptas
Автограф твору міститься у зошиті М. Ковалинського, який зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 911). Не датований. За мовними особливостями він близький до творів 60-х років. Очевидно, пов’язаний з педагогічною роботою Сковороди. \485\
Вперше опублікував Д. І. Багалій у виданні 1894 р. на стор. 292 — 293 без останньої строфи. Друкується за автографом.
1 В автогр. рукою автора виправлено замість льют.
2 В автогр. далі закреслено два рядки:
И бЂды лихы
Над его смЂхы.
До стор. 98. Est quaedam maerenti flere voluptas. — У горі певну втіху приносять сльози (лат.).
Quid est virtus?
Під цією назвою є два автографи-варіанти: староукраїнською та латинською мовами (ІЛ, ф. 86, № 24, арк. 77). Дата написання не зазначена. Але його можна віднести до кінця 50-х років.
Д. І. Багалій у виданні 1894 р. (стор. 287) помилково надрукував його як частину сковородинського перекладу вірша М. А. Муре «До Петра Герардія». Насправді ці рядки не мають нічого спільного зі згаданим віршем Муре. Латинський варіант у виданні 1894 р. надруковано окремо на стор. 297 без будь-яких вказівок на його зв’язок з текстом, поданим на стор. 287 українською книжною мовою. Подається за автографом.
1 В автогр. рукою автора виправлено отдать замість отдати. 2 В автогр. виправлено замість слова омочитися. 3 В автогр. далі закреслено слово морЂ. 4 В автогр. далі закреслено варіант крЂпость имЂя душевну. 5 B автогр. це слово написано замість слова superare. 6 B автогр. це слово дописано замість слова cuncitis. 7 В автогр. на полі, в дужках, дописано слова temnere pro Christo etc. 8 В автогр. далі варіант Vulgique errorum transvolitasse mare.
До стор. 99. Quid est virtus? — Що таке чеснота? (лат.)
Epigramma
Автограф міститься у зошиті М. Ковалинського, який зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 75). Вперше опублікував Д. І. Багалій у виданні 1894 р. на стор. 294. Друкується за автографом.
Цей твір являє собою зразок давньої епіграми — одного з характерних поетичних жанрів літератури XVII — XVIII ст.
Similitudines ex Virg[ilio] 2 Aeneid[a]e
Ці фрагменти являють собою шкільні вправи з віршування на теми «Енеїди» Вергілія. Автограф міститься у зошиті М. Ковалинського, який зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 842, 851). Уривки ці вперше опублікував Д. І. Багалій у виданні 1894 р., на стор. 297 — 298. Подаються за автографом.
1 В автогр. слова с язвин дописано над рядком. 2 В автогр. далі іншим почерком та іншим чорнилом дописано 3 сторінки тексту і закреслено.
До стор. 99. Similitudines ех Virg[ilio]2 Aeneid[a]e. — Образи з 2-ї книги «Енеїди» Вергілія (лат.).
До стор. 99. Similitudo clamantis Laocoontis... — Образ Лаокоона, що кричить, обвитий зміями (лат.).
До стор. 100. Similitudo Aeneae Spectantis... — Образ Енея, що дивиться з висоти свого палацу на пожежі в Трої (лат.).
До стор. 100. Simil[itudo] Aeneae... — Образ Енея, який вночі з товаришами кинувся з Трої на ворогів (лат.).
До стор. 100. Quomodo Androgeus... — Як Андрогей, випадково зіткнувшися уночі з ворогами, відступив (лат.).
До стор. 100. Quale certarnen intfer]... — Який бій стався між Енеєм і найблагороднішим з греків через Єлену (лат.).
До стор. 100. Cui similis erat Pyrrhus... — На кого схожий був Пірр, коли він разом з іншими облягав столицю Пріама (лат.). \486\
In natalem Basilii Tomarae
Автограф зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 870. Вірш написано до 12-річчя вихованця Сковороди — Василя Томари. Опубліковано у виданні 1894 р. на стор. 298 — 299. Подається за латинським оригіналом і в українському перекладі Миколи Зерова (див.: Микола Зеров. Вибране. «Дніпро», К., 1966, стор. 382).
1 В автогр рукою автора закреслено нерозібране слово.
До стор. 101. На день народження Василя Томари. — Василь — син поміщика С. Томари, у якого Сковорода був домашнім вчителем (1753 — 1759 рр.). В. Томара зберігав дружні зв’язки зі своїм учителем і пізніше, листувався з ним. Відомий один з його листів до Сковороди.
За свідченням І. Р. Мартоса, Сковороду як кращого студента рекомендував його батькові — переяславському полковникові С. І. Томарі митрополит Тимофій Щербацький (див. лист І. Р. Мартоса до В. Я. Ломиковського. — «Народна творчість та етнографія», 1972, № 5, стор. 40).
In natalem bilogrodensis episcopi
Автограф твору зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 782). Дата написання не зазначена. Очевидно, він написаний в кінці 50-х років. Вірш вперше опубліковано Д. І. Багалієм у виданні 1894 р. на стор. 297. Подається за латинським автографом та в українському перекладі М. Роговича.
De sacra caena, seu aeternitate [У виданні: De pacra coena, peu... — <i>Прим.</i> litopys.kiev.ua.]
Рукопис зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 1151,2, 1161,2, 1171). На арк. 1171 над текстом рукою Ковалинського написано «О тайной вечериі». Твір очевидно написано в кінці 50-х років.
Вірш вперше опубліковано у виданні 1894 р. на стор. 289 — 301. У цьому виданні вірш подано в перекладі М. Роговича.
1 У рукописі це слово вжито замість закресленого patet.
2 У рукописі ця фраза написана з цифрами зверху, що визначають порядок слів I mihi lux (3) mea (2) prae (1).
У Державному історичному музеї в Москві у зошиті під назвою «Богословія. Сочиненія Григорія Саввича Сковороди» (фонд Барятинських, шифр 342, од. збер. 96) на арк. 131 — 132 І. В. Іваньо виявив прозовий переклад цього вірша, зроблений наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Публікуємо цей переклад, оскільки він свідчить про популярність творів Сковороди:
О вЂчности *
1. Плотію видиш ты хлЂб и вино: но умом созерцается сам бог, который под видом плоти скрывается.
2. Сокрытый сей пребывает, а видимое оное есть мечта, сновиденіе и тЂнь, посему быть скрыту есть вещь, а видиму быть есть ничто.
3. Великий сЂй круг міра видим есть, но он мечта и тЂнь: вещи и истинное сущее есть то, что под покровом его скрывается.
4. Подобно, когда дерево прохожденіи солнца отбрасывает тЂнь, то хртя она простирается, однако не дерево.
5. Для чего мы вслЂд плоти топчем, которой иногда она видима есть бытіе отрицается? Для чего мы боимся умереть? Смерть дает нам сокрытыми быть.
* На початку сторінки напис: «С той же рукописи». \487\
6. Что когда получим, тогда имЂть бытие нам будет позволено: ибо самая вещь есть сокрыта, а одна тЂнь видима есть.
7. Востани скоро, о правильное мое разсужденіе! Воскреси от мертвых! Теперь ты укрепясь, силу имЂеш, свЂтом просвЂтясь, видиш.
8. Предшествуй мнЂ, свЂт мой, а спутник сей за тобою послЂдует. Сей дух проявленіе свое тебЂ посвящающий.
9. Ты солнца луч незаслоняемый тЂнію в сокрытіи твоем: без тебя нЂт ни одной вещи, да и никакой тЂни не бывает.
10. Ты вЂщь и тЂло тЂней, но не вещам ты тЂнь, тобою всякая вЂщь бытіе свое имеет.
11. СлЂдовательно, ты скрываешся, пребывая открытым на лицЂ видимых тЂней; а в тЂх который сокрыты, открытым лицем бываеш.
12. А как сам лицем вон вийдеш, то сущее или вещь, которая была, тамо вдруг быть перестанет.
13. Ты когда убЂгаеш, отсель не удаляешся, ибо когда вещь быть перестает, тогда бытіе начинает; то есть ты и здЂсь в новом образЂ являешся.
14. Для чего ты играеш умом моим? Преображающаяся святая вЂчность! Ты и убЂгая стоиш, и стоя убЂгаеш.
15. НынЂ ты сокрыта в тЂнях, но бываеш вЂщам уже тЂнью являясь; ты убЂгаеш, но без тебя ничто быть не может.
16. Что подобно тому, естли сотнею зеркал вокруг себя обставить, но в разных зеркалах казаться в одном и том же образЂ.
17. Я тебя не понимаю, в себЂ вмЂщая, хватая, когда я тебя отдаю, для себя сохраняю. Когда ты на части раздЂленна бываеш: то такая тому причина, что цЂла состоит.
18. ВсЂ тебя приемлют: но никогда ты не бываеш иждиваема: все тебя берут, но ничЂею ты быть не можеш.
19. НичЂею быть не можеш, но для всЂх одна и та же пребываеш: чем болЂе я тобою насыщаюсь, тем большій голод чувствую.
20. Ты пища, нынЂ мнЂ сокровенной, жебы причастником быть прилично: а для дЂтей довольно одной тЂни твоей.
21. О увертливая вЂчность! ты как приман на удЂ скрываешся, коею несмысленных детей ловиш в царство твое.
22. Хвалю хитрости твои, лобызаю коварства твои. Святость твоя святит и тЂнь твою.
23. Как для пойманной рыбы не надобен приман, так мнЂ уловленному не нужна тЂнь твоя.
24. Склони величество твое, удостой подай ты под тЂнь все желаніе, все мое благо.
25. Сим я, укрЂпясь, получил силу умерщвлять порочные наклоненія безумія, которые производят всякое беззаконіе.
26. Сим я насыщен, и могу одолЂвать свирЂпыи страсти, есть ли только ты не лишиш меня благонадежного твоего покровительства.
27. Буди ко мнЂ милостива до последнЂго конца моей жизни. Буди мнЂ сладким сотом, о свЂт мой! О жизнь моя!
28. Старость не медлит покрыть сЂдинами мою голову: ощастливь меня теперь, воззрЂв на слезныи прошенія мои, послЂдними благодЂяніями твоими.
29. ЗдЂлай то, чтобы я был сугубым стариком и умом купно и тЂлом; сіе послЂдует тогда, когда ты просвЂтиш свЂтом весь ум мой.
30. Ежели силы тЂло мое оставляют, не оставь ты ума и сердца моего, о свЂте мой! О жизнь моя!
31. Ежели мнЂ плотскія увесЂленія чужды, буди ты веселіем моим; сіе здЂлается естли просвЂтиш свЂтом весь ум мой.
32. Ежели я не имею плотских богатств, буди ты мнЂ драгоцЂннейшим сокровищем. Сіе послЂдует тогда, когда ты просвЂтиш ум мой.
33. Ежели мя чернь проклинает, осени ты меня, благоволеніем твоим осЂненний, когда просвЂтиш весь ум мой. \488\
34. Востани скоро! для чего ты не отвлекаеш меня от вЂщественных тЂней? Но червЂе всіо в сердцЂ сіе просвЂти мнЂ свЂтом.
35. Я прах, тЂнь, ничто, но естли ты всего меня просвЂтиш свЂтом, буду сущее, буду вещь, не прах, не тЂнь, не ничто.
36. Извлеки всего меня от земной безумной любви. Да будет во мнЂ мир твой, да ведет меня к нему свЂт твой, естли будет он моим путеводителем.
37. Даруй мнЂ сей свЂт, довольный зародить во мнЂ презрЂніе смерти: даждь мнЂ хотЂть умереть, любить умереть.
De umbratica voluptate
Список, зроблений рукою В. Томари, зберігається у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 24, арк. 1182). Дати його написання не зазначено. Твір вперше опубліковано у виданні 1894 р. на стор. 301. Подається за рукописом і в перекладі М. Роговича.
1 У рукописі слова care deo дописані замість стертих слів. 2 У рукописі далі закреслено рядок: Dulce quod incipiet finis amorum erit.
БАСНИ ХАРЬКОВСКІЯ
Збірка складається з 30 байок, написаних Сковородою в 60 — 70-х роках. Перші 15 байок він написав після того, як залишив Харківський колегіум.
«В седмом десяткЂ нынЂшняго вЂка, — писав Сковорода, — отстав от учителской должности и уединяясь в лежащих около Харькова лЂсах, полях, садах, селах, деревнях и пчелниках, обучал я себе добродЂтели и поучался в бібліи; притом, благопристойными игрушками забавляясь, написал полтора десятка басень...»
Однак слід зауважити, що Сковорода не вказує на конкретну дату перших 15 байок. Можна припустити, що вони були написані приблизно в 1769 р. Решта, 15 байок, була закінчена в селі Бабаях, як про це свідчить лист — присвята, підписаний «наканунЂ 50-тницы» 1774 р.
Лист-присвята адресований П. Ф, Ланкову. Ім’я адресата встановлюється на основі повідомлення Сковороди в автобіографічному творі «Пря БЂсу со Варсавою».
Автограф збірки «Басни Харьковскія» не зберігся. До нас дійшли тільки три списки. Найранніший список «Басен Харьковских» зберігається у відділі рукописів ЦНБ за шифром 326 Л (Муз. 605/2). Список має 16 аркушів, зібраних у зошит з картонною обкладинкою. На перші й ненумерованій сторінці — дата «1774 год» і печатки Миропольського та бібліотеки Київської духовної академії.
До кінця XVIII ст. належить і список, який раніше зберігався у рукописному відділі ДБЛ (М. 903/2), а зараз — у відділі рукописів ІЛ (ф. 86, № 23). Цей список міститься у зошиті малого формату з картонною обкладинкою на 1 — 21 аркушах. На звороті форзаца напис олівцем: «Печ. изд., Москва 1837 г.» На звороті другого аркуша напис: «Лектор Григорей Сковорода, Баб[аи] 1774 года, пятдесятница». У кінці тексту байок є напис, який свідчить, що список був зроблений 1795 р. у місті Острогозьку. На звороті останнього аркуша вміщено список невідомого листа Сковороди. Цей список рясніє численними помилками: напевно, переписувач не додержувався орфографії оригіналу.
Нарешті, в Архіві АН СРСР в Ленінграді, серед паперів І. І. Срезневського, зберігається список XIX ст., зроблений на 10 аркушах за списком, який належав Е. М. Філомафицькому (ф. 216, оп., 3, № 1063).
Дослідник О. С. Грузинський повідомляв ще про один список «Басен Харьковских», який раніше зберігався у Ніжині (див.: О. С. Грузинський, Критичні замітки до твору Сковороди «Басни Харьковскіе». \489\ В «Записках історико-філологічного відділу української академії наук», кн. XI — XIV. К., 1927). Даних про місцезнаходження списку ми не маємо. «Басни Харьковскія» вперше побачили світ 1837 р. у виданні Московського попечительного комітету «Человеколюбивого общества» під назвою «Басни Харьковскіе Г. В. Сковороды». Байки надруковані також у виданні 1894 р. на стор. 151 — 174. Окремим виданням у перекладі сучасною українською мовою вибрані байки надруковано 1946 р. за редакцією П. Тичини з передмовою С. Чавдарова. Після 1961 р. «Басни Харьковскія» передруковані у виданні «Байки в українській літературі XVII — XVIII ст.» (Вид-во АН УРСР, К., 1962). У даному виданні байки подаються за найбільш раннім і близьким до оригіналу списком рукописного відділу ЦНБ. Нижче наводимо найбільш істотні різночитання даного списку зі списком ІЛ, ф. 86/23:
1 У сп. 86/23 Харкова. 2 У сп. 86/23 Баблях. 3 У сп. 86/23 оныя. 4 У сп. 86/23 далі притом. 5 У сп. 86/23 три десятки. 6 У сп. 86/23 недалеко. 7 У сп, 86723 я люблю то. 8 У сп. 86/23 серединЂ. 9 у сп. 86/23 silinos. 10 У сп. 86/23 кошелку. 11 У сп. 86/23 бабій вздор. 12 У сп. 86/23 орЂховой. 13 У сп. 86/23 писмо г. 4 с. 7. 14 У сп. 86/23 слова ражжуй немає. 15 У сп. 86/23 Павловы. 16 У сп. 86/23 басенкам. 17 У сп. 86/23 частіи. 18 У сп. 86/23 недобраго. 19 У сп. 86/23 слова древним немає. 20 У сп. 86/23 столко живо, сколко. 21 У сп. 86/23 неученым. 22 У сп. 86/23 богосозданная. 23 У сп. 86/23 вдохнен ест. 24 У сп. 86/23 кротости. 25 У сп. 86/23 вымышлял. 26 У сп. 86/23 Но истина. 27 У сп. 86/23 доволно. 28 У сп. 86/23 один. 29 У сп. 86/23 яблоко. 30 У сп. 86/23 скрываемся. 31 У сп. 86/23 Питаем дружбу. 32 У сп. 86/23 обряды.
До стор. 107. Любезный пріятель. — Адресат, як засвідчує сам Сковорода в діалозі «Пря бЂсу со Варсавою», — його приятель П. Панков, колезький реєстратор з міста Острогозька Воронезького намісництва (Див.: А. М. Ніженець. На зламі двох світів. X., 1970, стор. 162).
До стор. 107. ...в селЂ Бабаях... — Тут Сковорода часто бував у свого приятеля — священика Якова Правицького.
До стор. 107. Кобылья мертва голова бЂжит. — Мається на увазі сюжет відомої народної казки «Кобиляча голова». Сковорода дає своєрідну інтерпретацію основної ідеї казки, пристосовуючи її до власного розуміння зовнішнього світу.
До стор. 107. ...σιλήνος, картинка, сверху смЂшна, но внутрь благолЂпна. — Йдеться про так звані силени — потворні скульптурні фігури, всередині яких в античності зберігалися прекрасні фігури богів.
До стор. 107. ...отводит Павел своего Тимофея. — Мається на увазі висловлювання в «Першому посланні до Тимофія» апостола Павла: «Уникай непотрібних та бабських байок, вправляйся в побожності».
До стор. 108. К Тіту. — Мається на увазі «Послання до Тіта» апостола Павла (гл. 1, вірш 15).
До стор. 108. ...hierogliphica, emblemata, symbola... — ієрогліфіка, емблеми, символи (лат.).
До стор. 108. ...Сократ... избрал Езоповы басни. — В діалозі «Федон» Платон, протиставляючи міф логічному пізнанню, вважає, що поезія повинна грунтуватися на міфах, а не на розумі. Він твердить, що Сократ з любові до поезії займався переказуванням байок Езопа. Очевидно, це й має на увазі Сковорода (див.: А. Лосев, История античной эстетики, т. 2, «Искусство», М., 1969, стор. 563).
Басня 1
1 У сп. 86/23 Харковския басни, 1-я басня; далі в цьому списку байки не пронумеровані. 2 У сп. 86/23 проежать. 3 У сп. 86/23 из виду. 4 У сп. 86/23 вернулась. 5 У сп. 86/23 проежіе. 6 У сп. 86/23 непріятеля. 7 У сп. 86/23 тут і в усіх наступних байках слова Сила немає. \490\
Басня 3
1 У сп. 86/23 малой. 2 У вид. 1834 р. сильнЂе. 3 У сп. 86/23 тот. 4 У даному списку слово высоко дописане над рядком іншим чорнилом; у сп. 86/23 його немає. 5 У сп. 86/23 тот. 6 У сп. 86/23 изрядны.
До стор. 109. ...по сказкЂ мудрого Езопа... — Мається на увазі його байка «Орел та Черепаха». Байка «Жаворонки» власне є моралістичним коментарем того, про що розповідається в езопівській байці.
Басня 4
1—2 У сп. 86/23 туловшце. 3 У сп. 86/23 одЂто. 4 У сп. 86/23 величаясь. 5 У сп. 86/23 упрекало. 6 У сп. 86/23 ее.
До стор. 110. Голова и тулуб. — Традиційний сюжет. Очевидно, бере походження з «Римських діянь». Історики приписують цю байку-притчу Мененію Агріппі, який за її допомогою переконував римлян в необхідності підкорення владі.
Басня 5
1 У сп. 86/23 птичной. 2 У сп. 86/23 в 6-ти. 3 У сп. 86/23 далі глядЂл. 4 У сп. 86/23 каждую.
Басня 6
1 У сп. 86/23 Часовыя колеса. 2 У сп. 86/23 мастер. 3 У сп. 86/23 придворным.
Басня 7
1 У сп. 86/23 внис. 2 У сп. 86/23 лЂстницЂ. 3 У сп. 86/23 естли. 4 У сп. 86/23 меня.
Басня 8
1 У даному сп. текст цієї байки взято в дужки. 2—3 У сп. 86/23 туловище.
Басня 9
1 У сп. 86/23 цього слова немає. 2 У сп. 86/23 полнехунка. 3 У сп. 86/23 г. Вол. 4 У сп. 86/23 лехко. 5 У сп. 86/23 искусен. 6 У сп. 86/23 у госпожЂ свиньЂ. 7 У сп. 86/23 г. Вол.
Басня 10
1 У сп. 86/23 питает. 2 У сп. 86/23 примолвила. 3 У сп. 86/23 доволна крылями. 4 У сп. 86/23 изволте. 5 У сп. 86/23 Многи. 6 У вид. 1894 р. пользы. 7 У сп. 86/23 слів знаніе и наука немає.
Басня 11
1 У сп. 86/23 г. філософ. 2 У сп. 86/23 чесночную. 3 У сп. 86/23 по всему. 4 У сп. 86/23 движит.
Басня 12
1—2 У сп. 86/23 ножем. 3 У сп. 86/23 мечы.
Басня 13
1 У сп. 86/23 историях. 2 У сп. 86/23 с<во>ей. 3 У сп. 86/23 подруга. 4 У сп. 86/23 перша половина слова ангелскому стерта.
До стор. 114. ...как видно в історіах... — Сюжет байки про Орла та Черепаху є в Езопа. Сковорода будує сюжет своєї байки у формі своєр’дного коментаря до твору Езопа. \491\
Басня 14
1 У сп. 86/23 дасады. 2 У сп. 86/23 грачами. 3 У сп. 86/23 меня. 4 У сп. 86/23 тысячи.
До стор. 115. ...афинскіе граждане имЂют мене в почтеніи. — Сова вважалася птахом богині мудрості Афіни. Звідси вираз: «Сова Мінерви (Афіни) вилітає у сутінках», тобто: мудрість приходить на старість.
Басня 15
1 У сп. 86/23 тут і далі в тексті Змия. 2 У сп. 86/23 г. Буфон. 3 У сп. 86/23 хочеш.
До стор. 115. Змія й Буфон. — У 60-і роки Сковорода дотримувався думки, що добро, благо відносяться до речей, які людина може здобути ціною значних зусиль. Про це не раз він говорить і в листах до М. Ковалинського, вихваляючи в його очах подібні сентенції. Мораль цієї байки згодом автор визнає помилковою. До речі, й логічний висновок з неї є не той, що його робить байкар, а той що «легкість» залежить від природи.
Басня 16
1 У сп. 86/23 намЂрилась. 2 У сп. 86/23 многи. 3 У сп. 86/23 высыхнуть. 4 У сп. 86/23 нищету. 5 У сп. 86/23 кораблесокрушеніи. 6 У сп. 86/23 жизни вест.
Басня 17
1 У сп. 86/23 басня має назву Алмаз и Смарагд. 2 У сп. 86/23 королевских дворах. 3 У сп. 86/23 естли. 4 У сп. 86/23 далі ОтвЂт. 5 У сп. 86/23 Дражайшый. 6 У сп. 86/23 слів отвЂтствует Алмаз немає. 7 У сп. 86/23 Ибо грановщики. 8 У сп. 86/23 адамант. 9 У сп. 86/23 видно.
Басня 18
1 У сп. 86/23 г-жа. 2 У сп. 86/23 Естли. 3 У сп. 86/23 примітки немає. 4 У сп. 86/23 задній. 5 У сп. 86/23 ушол.
До стор. 117. Ars perficit naturam. — Мистецтво вдосконалює природу (лат.).
До стор. 118. Бог, природа и Мінерва есть то же. — Це ототожнення християнського бога з іменами Мінерви, Афіни та інших богів античності становить характерну рису всієї спадщини письменника-філософа.
Басня 19
1 У сп. 86/23 басня має назву Нетопыр и 2 птенца. 2 У сп. 86/23 слів сила была такая немає. 3 У сп. 86/23 нашло. 4 У сп. 86/23 слів От 18 дня, апр. 1774 года. Из преисподняго міра. N. N. немає. 5 У сп. 86/23 пловно. 6 У сп. 86/23 отвЂчал.
Басня 20
1 У сп. 86/23 Верблюд и осел. 2 У сп. 86/23 верблюда. 3 У сп. 86/23 г-дин. 4 У сп. 86/23 напейся. 5 У сп. 86/23 г-дин. 6 У сп. 86/23 Притча т. 18 и 20 с. и. 7 У сп. 86/23 посилання немає. 8 У сп. 86/23 врота. 9 У сп. 86/23 слів Взглянь на 33 гл., ст. 13, Второзак. немає. 10 У сп. 86/23 с преподобным. 11 У сп. 86/23 верблюд. 12 У сп. 86/23 фрази Сія басня писана і далі немає.
До стор. 120. Описатели звЂрей пишут... — Очевидно, йдеться про фантастичні описи тварин в середньовічних «Фізіологах» (див. кн.: Ф. Буслаев. Исторические очерки. СПб., 1887, стор. 462). \492\
Басня 21
1 У сп. 86/23 отвЂчал. 2 У сп. 86/23 слова Дроздик немає. 3 У сп. 86/23 все. 4 У сп. 86/23 цієї примітки немає. 5 У сп. 86/23 разходу. 6 У сп. 86/23 без. 7 У сп. 68/23 к всему. 8 У сп. 86/23 Щастлив.
До стор. 120. ...Сократово слово... — Історики наведений вираз приписують грецькому філософу Сократу. Докладніше про ставлення Сковороди до Сократа — див. коментарі до філософських діалогів.
Басня 22
1 У сп. 86/23 вырыл. 2 У сп. 86/23 вошла. 3 У сп. 86/23 светския. 4 У сп. 86/23 безпорно. 5 У сп. 86/23 о ней сказал Соломон. 6 У сп. 86/23 тебЂ. 7 У сп. 86/23 Соломона. 8 У сп. 86/23 далі как же и у римлян. 9 У сп. 86/23 розсуждает.
До стор. 121. Навоз и Алмаз. — Сюжет цієї байки являє собою своєрідний коментар до відомої однойменної езопівської байки.
До стор. 121. Annus producit, non ager. — Рік виробляє, не поле (лат.).
До стор. 122. ...Арістотеля о музикЂ словами... — Про це Арістотель пише в своєму трактаті «Політика» (кн. V, гл. 7).
До стор. 122. ρνθμψ... — У ритмі нам дає насолоду відомість і порядок (грецьке).
Басня 23
1 У сп. 86/23 2 собаки. 2 У сп. 86/23 гдари. 3 У сп. 86/23 естли. 4 У сп. 86/23 мЂстом. 5 У сп. 86/23 наукою. 6 У сп. 86/23 глупость. 7 У сп. 86/23 сдираете. 8 У сп. 86/23 наука. 9 У вид. 1894 р. человЂколюбные. 10 У сп. 86/23 взгляни на 4 гла., с. 32. 11 У сп. 86/23 посилання немає.
До стор. 122. У Тітира... — Тітир — ім’я одного із пастухів у «Буколіках» Вергілія (див. Першу еклогу). Слова цього пастуха — «нам бог цей спокій подарував» — Сковорода цитує кілька разів у своїх філософських творах та листах. В цій еклозі, присвяченій Октавіану Августу, Вергілій, зображуючи Тітира, натякає на свою біографію.
До стор. 122. Simile ducit... — Бог веде подібне до подібного (лат.).
До стор. 122. ...в «ДЂяніях...» — Тобто у «Діяннях апостолів» — частині Нового завіту біблії.
До стор. 122. К Галат[ам]. — «Послання до галатів» апостола Павла — частина Нового завіту біблії.
Басня 24
1 У сп. 86/23 скаскам. 2 У сп. 86/23 Естли. 3 У сп. 86/23 все. 4 У сп. 86/23 хвастать. 5 У сп. 86/23 у тебя. 6 У сп. 86/23 Естли. 7 У сп. 86/23 тебя. 8 У сп. 86/23 цыркулярным. 9 У сп. 86/23 «Не даде...
До стор. 123. По сказкам, звЂр Линкс... — У Сковороди напевно злилися міфічні уявлення про Лінкея і середньовічні уявлення про Лінкса. Лінкей — один з аргонавтів, які плили за золотим руном. Згідно з міфами, його гострий погляд бачив навіть крізь каміння та землю. Лінкс, очевидно, походить з поширених в Середні віки «Бестіаріїв» та «Физіологів» — своєрідних енциклопедій тварин, які містили багато фантастичних відомостей, що витлумачувалися символічно та алегорично.
Басня 25
1 У сп. 86/23 Лев и Обезьяна. 2 У сп. 86/23 приближившися. 3 У сп. 86/23 из них. 4 У сп. 86/23 нами предки. 5 У сп. 86/23 точных. 6 У сп. 86/23 примітка внесена в текст. 7 У сп. 86/23 вожд его.
До стор. 124. Лев есть образ бібліи... — Ці слова являють собою типовий зразок параболічної моралі, згідно з якою уподібнювалися найвіддаленіші предмети. \493\
Басня 26
1 У сп. 86/23 внутренности. 2 У сп. 86/23 грустно. 3 У сп. 86/23 Кременчуга. 4 У сп. 86/23 крылца. 5 У сп. 86/23 сказал. 6 У сп. 86/23 странах 7 У сп. 86/23 не изгнанным, но странным.
До стор. 125. Щука и рак. — Сюжет цієї байки, очевидно, зародивсь у Сковороди під впливом прислів’я «Пливла щука з Кременчука».
До стор. 125. ...Меандр... — Річка в Малій Азії.
Басня 27
1 У сп. 86/23 дурачится. 2 У сп. 86/23 безмозглые. 3 У сп. 86/23 г. совЂтник. 4 У сп. 86/23 далі слів Ђсть, пить и протч. немає. 5 У вид. 1894 р. Сираха. 6 У вид. 1894 р. мучительнЂе. 7 У сп. 86/23 книгЂ. 8 У сп. 86/23 «О страсти». 9 У сп. 86/23 уродов.
До стор. 127. Старик Катон... — Йдеться про Катона Старшого, римського державного діяча.
Басня 28
1 У сп. 86/23 городах. 2 У сп. 86/23 домашнего. 3 У сп. 86/23 г. кабан. 4 У вид. 1894 р. Бароном. 5 У сп. 86/23 плетни. 6 У сп. 86/23 бисер. 7 У сп. 86/23 чужия. 8 У сп. 86/23 человеческому. 9 У сп. 86/23 львиного. 10 У сп. 86/23 посилання немає. 11 У сп. 86/23 чучел. 12 У сп. 86/23 проти цього рядка на полі іншим чорнилом запис, який не можна прочитати.
До стор. 127. В полских и венгерских горах... — У Карпатах.
До стор. 127. ...граки Езоповы, одЂвающіеся в чужое перья. — Мається на увазі байка Езопа про ворону в чужому пір’ї.
Басня 29
1 У сп. 86/23 ма<й>стер. 2 У сп. 86/23 испытываем. 3 У сп. 86/23 житію и плодам. 4 У сп. 86/23 доказывают. 5—6 У сп. 86/23 посилань немає. 7 У сп. 86/23 дворах. 8 У сп. 86/23 фарфоровые, серебренные... 9 У сп. 86/23 повапленны.
До стор. 128. Старуха и Горшечник. — Цей же сюжет Сковорода використав у творі «Разговор пяти путников о истинном счастіи в жизни».
До стор. 128. 2 К Тимоф[ею]... — «Друге послання до Тимофія» апостола Павла — частина Нового завіту біблії.
До стор. 128. К рим[лянам]. — «Послання апостола Павла до римлян» — частина Нового завіту біблії.
До стор. 129. ...премудрыми емблематами... — Сковорода має на увазі емблематичну картинку, яка зустрічається в багатьох емблематичних збірниках і зокрема у добре знайомому Сковороді збірникові «Emblemata et Symbola».
Басня 30
1 У сп. 86/23 г. певчій. 2 У сп. 86/23 г. Соловей. 3 У сп. 86/23 слів сирЂчь певчій немає; у вид. 1894 р. грецьких слів άηδών δή немає. 4 У сп. 86/23 слова laudo немає. 5 У сп. 86/23 примітка внесена в текст. 6 У сп. 86/23 примітка внесена в текст. 7 У сп. 86/23 воспЂвал. 8 У сп. 86/23 твое. 9 У сп. 86/23 запЂли. 10 У сп. 86/23 не могут. 14 У сп. 86/23 прислів’я грецькою і латинською мовами не подається. 12 У сп. 86/23 примітка внесена в текст. 13 У сп. 86/23 примітка внесена в текст. 14 У сп. 86/23 цього слова немає. 15 У сп. 86/23 далі но которое противурЂчит. 16 У сп. 86/23 посилання немає. 17 У сп. 86/23 Великороссы... поговаривают. 18 У сп. 86/23 недругова. 19 У сп. 86/23 цієї фрази немає. 20 У сп. 86/23 остальным. 21 У сп. 86/23 прошол. 22 У сп. 86/23 Траян и Тит говаривали. 23—24 У сп. 86/23 посилань немає. 25 У сп. 86/23 потоков. 26 У сп. 86/23 медыцына. 27—28—29 У сп. 86/23 посилань немає. 30 У сп. 86/23 Бог без мене не может. 31 У сп. 86/23 посилання немає. 32 У сп. 86/23 пруги божія пророки устро- \494\яет; посилання немає. 33 У сп. 86/23 далі Соломон, г. 7 и 8. Конец. 195 Февраля 25, Острогожск.
До стор. 130. Іоанна ев[ангеліе]. — «Євангеліє від Іоанна», гл. 15 — частина Нового завіту біблії.
До стор. 131. Катон сказал... — Наведений вираз взято з твору Ціцерона «Про старість».
До стор. 131. ...Траян. — Марк Ульпій Траян (53 — 117) — римський імператор.
До стор. 131. ...чуть ли не Тіт... — Тіт Флавін Вес’пасіан (39 — 81) — римський імператор.
До стор. 131. 1 Іоанна — «Перше послання Іоанна» — частина Нового завіту біблії. Наведені слова взяті не з сьомого вірша, а з шостого.
До стор. 131. 1 к Тимофею... — «Перше послання до Тимофія» апостола Павла — частина Нового завіту біблії.
До стор. 131. К римлянам...