Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


[Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973. — Т. 2. — С. 557-560.]

Попередня     Головна     Наступна





СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ



абіе — відразу, негайно

адамант — алмаз, коштовний камінь (гр.)

аз — я

аер — повітря (лат.)

амо, амо же — куди

анфракс — рубін

аспид — отруйна гадюка, зла людина

афедрон — зад (гр.)

аще — коли, якщо


баталія — битва

блато — болото

бовЂм — бо, тому що

братанич — племінник, син рідного брата

брашно — мука, борошно, мучна страва

бреніе — болото, мул, бруд

буйство — неуцтво, зухвалість, безумство

буфон — жаба (лат.)


вар — спека

василіск — дракон; чудовисько, що вбиває поглядом

вéдро — погожа, ясна година

ведреный — погожий, ясний

велій — великий

вентер — ятір, сіть

вервь — мотузка, вірьовка

вертоград — сад

ветхозаконник — той, хто живе за обрядами Старого завіту

вина — причина

виссон — коштовна тонка тканина (гр.)

внити — увійти

внЂгда — коли

волна — вовна, шерсть

волчцы — бур’яни, будяки

вонь, воня — запах, аромат, пахощі

вмЂняти — вважати, зобов’язувати

вотще — даремно

вскую — навіщо

вспятити — повернути

востати — воскреснути

вретище — одяг з грубої товстої тканини, лантух

вскую — чому, дарма, навіщо

втуне — даремно

выну, вьину — завжди

выжель — мисливська собака

выспрь — вверх, угору

выя — шия

вЂдь — знання, знахарство

вЂжа — башта, шатро

вЂжди (вежды) — повіки, очі

вЂдати, вЂм, вЂсте — знати, знаю; знаєте


габит — чернечий одяг

главизна — головне, глава, розділ

глагол — слово

глум, глумина — забава, жарт, потіха

горній — небесний, вишній

густиня — густий ліс, пуща


десница — права рука

десный — правый

діатриба — забава (гр.)

дметь — дути

дмиться — надуватися; робитися пихатим

днесь — сьогодні

довлЂти — бути достатнім

долой — вниз, додолу

дондеже — поки

драпЂка — розбійник, обдирало

дреколіе — кілля

дщерь — донька


еда — коли

еже — воно, котре

елей — олива, використовувана для церковних обрядів

елень — олень

елицы — котрі, які

емати — брати

емляти — збирати


жестковыйный — з міцною шиєю, сильний

живот — життя

жрати — приносити жертву


завора — замок на воротах чи дверях

завидеть — заздрити

задняя — минуле

закомплетный — заштатний; зайвий, інший

закров — завіса, таємниця

зане — бо, тому що

заплети — починати плести

заушати — дати ляпаса

зельный — прикметник від зело — трава, зілля

земстій — земний

злачный — буйнотравий, родючий, поживний

злостяжный — несправедливо збагачений

знаемость — знайомство

знаменатися — відбиватися

зрак — вид, образ, лице

зЂло — дуже, вельми

зЂльный — сильний, дужий


иде, идеже — де

иже, яже, еже — який, яка, яке

избоденный — поколотий, подовбаний

извитіе — звід, купол

измЂти — позбутися

износить — породжувати

изрядный — великий; неабиякий; значний

имати — брати

имиртос — янтар

индЂ — в іншому місці

искони — віддавна

иста — суть, сутність

истый — справжній, дійсний, суттєвий

исход — кінець


іаспис (яснис) — яшма, коштовний камінь

імпет — поштовх (від лат. impetus)


кадь — діжка, бочка

Калуга — брудне місце, болото, калюжа

камо — куди

капище — місце служіння божеству, поганський храм

квалитет — властивість, якість (лат.)

кваснины — кислий хліб

кентр — центр

кивот — скринька, де іудеї зберігали так звані десять божих заповідей (скрижалі завіту), поставець для ікон

кирха — церква

кійждо — кожний

кладезь — колодязь

ключимый — зручний, вигідний

клер — товариство

книгочій — книжник, письменна людина

ков — злий задум, змова

кокош — півень

конкордія — згода (лат.)

косик — чорний дрізд

коснЂти — затримуватись, коченіти

коти — тепле взуття

корван (карнавка) — кружка для збирання грошей (церк.)

крастель — перепел

кров — скарб

кров гроздова — вино

крын, крин — квітка, польова лілія

купно — разом, спільно

кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій


лайно — гній, нечистоти

ластовица — ластівка

латвый — легкий (польське)

лексик — словник

лесть — обман, краса

лик — лице

лиценціат — відпущений

лоб — череп

лобызаніе — цілування; поцілунок

ловитва — полювання, здобич

ложесна — утроба матері

локоть — міра довжини

луза — ліщина; кошик

лузан — горіх; мішок

лЂпо — добре, гаразд

лЂпый — гарний, прекрасний

лЂствица — драбина

лЂторасль — гілка, потомство, молоде пагіння

луча — промінь, спис

лютЂ, люто — зло, жорстоко, важіко

лядины — кущі


маргарит — перлина

мзда — плата, нагорода

мечетный — уявний, примарний (від слова «мечта»)

миро — пахуча речовина, смола дерева мірри

минавет — менует (танок)

мотила — гній, покидьки

мнити — думати, гадати

мрежи — сіті

мусикія — музика

муст — сік

мытар — збирач мита, податей, дріб’язкова людина


навклир — керманич, хазяїн корабля

наперсник — друг, товариш, близька людина

нард — колосиста ароматна індійська рослина

нарок — рішення, клятва

начатки — початок, основа, намір

негли — нехай, може

неже — ніж

неключимый — непотрібний

неплоды — бездітна заміжня жінка

ниже — також ні

нудити — спонукати, примушувати

ны — нас

нЂсть — немає

нЂчто — трохи


обаче — однак, проте

обиноваться — мати сумнів, сумніватися; побоюватися

обонпол — по обидва боки

образовати — зображати, позначати

обуялый — зіпсований

обуяти — позбавити розуму

объюродЂти — збожеволіти

обЂт — обіцянка

обЂтованный — обіцяний

ов — той

огневица — гарячка, лихоманка

огнетушеніе — гидота, сором

оглагольник — оббріхувач, наклепник

ограда — огорожа; сад, город

одесную — праворуч, з правого боку

одр — ложе, постіль

озрЂти — оглянути

он — той, який; онЂма — тими, якими

опасный — обережний, застережний

оплазивый — занадто допитливий

опона — покривало

оприснок — прісний хліб

оселка — брусок

отринути — відкинути

отщетиться — позбутися, потерпіти

очеса — очі

ошиб — хвіст

ошую — ліворуч, з лівого боку


пажить — пасовисько

пазногть — ніготь

паки — знову

паракліт — назва святого духа, утішник (гр.)

пард — барс

паче — більше

персть — плоть, глина, земля, пил

пещь — піч

побдети — пильнувати

подвыгнутися — поворушитися

подлый — простий, низького походження

подсада — засідка

плевный — забруднений

пліотка — плітка; плетінка, сітка

поелику — оскільки

пожарти — принести в жертву

позор(ище) — видовище, вистава

полній — польовий

полущка — 1/4 копійки, півшага

помавать — рухати, говорити жестами

понеже — оскільки

поносить — ображати, лаяти

порты — одяг, штани

послЂжди — згодом, потім

потщатися — поспішити, намагатися

пояти — взяти

предний — перший, майбутній

презорчивый — гордий

прелесть — обман, спокуса пресельник — іноземець, переселенець

пресличный — прекрасний (польське)

присно — завжди

присный — постійний

припутень — дурень

притвор — вдавання

приточник — укладач притч, оповідач притч

приточити — навести як доказ, послатися, додати

прободеть — проколоти

прогностики — передбачення (гр.)

прозябать — проростати, зростати

пругло — петля, тенета

пря — суперечка, полеміка

пустинь — монастир, скит, пустище

пщевати — думати, уявляти


раз†— крім

разботеть — зробитися жирним, роздобріти

разгласный — несхожий, протилежний

раздох — відпочинок

рало — плуг

рамЂно, рамЂ — плече, плечі (мн.)

раченіе — старання

ревновати — змагатися, турбуватися

ректи, рцы, рЂх — сказати, скажи, сказав

руга — лляна одежа


сельный — польовий, сільський, населений

свидЂнія — одкровення

свищ — пустий

седмица — тиждень, сім днів

сий (сей) — цей

сила — мораль

сирЂчь — тобто

сице — так

сирище (сырище) — шлунок

сиранія — черево

скважни — печери

скимен — лев

скинія — шатро; похідний храм; священне місце ізраїльтян

скорка — шкіра

скудельничество — гончарна справа; гончарство

скудельный — глиняний; неміцний, слабкий

сляченный — згорблений, скорчений

смирнинскій — прісний хліб

смоквы — фіги, винні ягоди

снабдевать — постачати

снЂдь — їжа

снЂсти — з’їсти

солило — блюдо

сонм — зібрання, скупчення

соніе — сон

срЂсти — зустріти

срящ — мор, зараза

статочный — доступний, маєтний

стезь — стежка, шлях

стогны — широкі вулиці, площі

стрекало — вістря

стрЂтать — зустрічати

стропотный — лукавий, нерівний, кривий

студ — сором, ганьба

студенец — криниця, джерело, колодязь

стяжать — придбати

стЂнь — тінь

субтильность — тонкощі

сугубый — подвійний, обширний

супостат — ворог

сый (сій) — сущий

сЂмо — сюди

сЂдалище — стілець


тать — злодій, розбійник, грабіжник

татьба — крадіжка, розбій

тектонский — будівничий, теслярський

текти, течи — прагнути

тимпан — барабан, бубон

типик — статут монастиря

толк — значення, тлумачення

токмо — тільки

торжище — ринок, зібрання

точію — тільки

тук — жир, родючий грунт

тул — сагайдак

туне — дарма

тщета — суєта, даремнісь, марність


ублажити — поздоровити, задовольнити

убо — отже, бо

увЂдати — дізнатися

удица — вудка

удовляти — задовольняти

удоль — долина, низовина

удольній — низинний

уд — член тіла

ужи — тенета

уж — ланцюг, мотузка

укрухи — крихти, шматки

умЂетность — мудрість, уміння

умЂты — гній

усерязи — сережки

уста, устнь — вуста, вхід

усыритися — прокиснути, зробитися сировидним


фарсис — коштовний камінь

флейтуза — флейта

фуріа — лють


хврастие — хворост, лоза, чагарник

хинський — китайський

хлябь — простір; глибина, безодня

храмина — дім


ціркуль — коло

цЂвница — сопілка

цЂльба — лікування


чадо — дитина, син

червлений — багряний, червоний

чванец — посуд

чресла — бедра, стегна


шеляг — назва монети

шелухани — ті, що бачать лише зовнішність

шкарбутик — кривоногий

шипок — кущ троянди, гранатове дерево

шуій — лівий

шьга — колючка

ю — її

южик — родич

юница — дівчина; телиця, ялівка

юрта — зграя, юрма

ютка — одяг

юфть — особливий сорт м’якої шкіри

юфта — кофточка


я — йому, їй

явить — видати, проказати

ядейный — їстівний

ядро — утроба

язвен — поранений

языки — язичники, погани

ядый — той, хто їсть

ямы — їмо

ясти — їсти

яскина — печера

яти — взяти, захопити в полон













Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.