Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
ЙОСИП ШУМЛЯНСЬКИЙ
ДУМА З 1686 РОКУ
Гей, почуйте, хто з вас живо,
Як військове славне жниво
Молодців, нас, омилило
І в неславу утрутило.
Жалься, Боже, на гетьмана
Самойловича Івана,
Заказав він християнам
Дати хльости бісурманам 1.
Туркам приязнь показав,
Козакові честь уйняв,
Котру в полі батьки наші
Здобували, б’ючи баші.
Отож бачиш, як це сталось, —
І без тебе там пожалось
Королеві і полякам,
Кавалерам і козакам.
Турки рушили всі сили,
Ледве цісаря не збили 2.
Та король тут посилкує,
Битву турчину готує.
У неділю дуже рано
Голосно в трубу заграно,
Із гармат вогню подано,
Всюди кличем заволано:
«Нуте, ляхи, всі за мною,
Мчіте щиро зі снагою,
Будуть турки утікати,
А ми будемо рубати!»
І од рана аж до ночі
Не один заплющив очі,
На кривавім полі впав,
Світ навіки попрощав.
А візира із турчином
І татар бив до загину,
Німців він оборонив,
Їхній Відень увільнив.
Здобич там, і немалую,
Брали ляхи — золотую!
Що наметів там осталось,
Те віднянам все досталось.
А коли це так щасливо
Бито турчина, сквапливо
Прогнано із їхніх шанців?
Тисяч сто лягло поганців.
Діла німці забирали,
Королю подяку слали:
«Нас, королю, одкупив ти,
Ніби знов у світ родив ти,
Нехай слава твоя лине,
А турецька хай загине,
Хай по смерті твої кості
Освятяться в високості!»
Короля це утішає,
З Відня військо поспішає,
Мило кожному сприяє,
Ніде часу не збавляє.
Турки знову бій готують,
При Парканах 3 стрій шикують
1 зненацька наступають,
У четвер ляхів збивають.
Тут король в передумову
Невеселе каже слово:
«Милі ляхи, не дивуйте,
На суботу бій готуйте!»
І як теє промовлялось,
То військові утішались:
«Поможи нам, Боже, просим,
Руки наші к тобі зносим!»
У суботу під Парканом
Дано хльости туркам-панам,
їх на полі повкладали,
У Дунай зусібіч гнали.
Баші, турки, як бидлята, —
У Дунаї небожата!
Там нещадно їх рубали,
Кров’ю річку фарбували.
Отак, турки, ваша пиха
Вам же наробила лиха,
Ліпшими хотіли жити,
А лишилися побиті.
Башів ваших іспіймали
І до Польщі їх погнали,
Україна тепер скаче,
Цар турецький ревно плаче.
Міст немало турчин збув,
Інший їх собі здобув —
їх король поодбирав,
Німцям всі пооддавав,
Вина ляхам наливав.
Були вина по чотири.
Їх кружляли і костирі а.
а Костирі — гравці в кості, тут: лайдаки.
За Дніпром коли б сиділи,
То б простуху й воду пили.
А по славній тій війні
Йде король к своїй землі
Україну одбирати
І волохів осаджати 4.
На весну усіх збирає,
Християн повідомляє:
«Поможіте турків бити,
Буде Господь нам щастити».
Молодецтво-небожата,
Ті щасливі козачата,
Це змагання відступили,
Здобич добру упустили.
«Наш королю предбайливий,
Будь, — казали, — милостивий,
Забери нас із неволі,
Будем завше к твоїй волі!»
«Пане славний, додай слави,
Не боронь же переправи
Нам, козакам-неборакам,
Щоб піти на поміч ляхам.
Вже, гетьмане, наша нива
Достигає, будуть жнива,
Вже весна зелена йде,
Служба козаку гряде!
Йдіть із Низу, запорожці,
К королеві, його мосці,
Йдіть із нами, задніпряни,
Утішати християни,
Всі візьмімося за руки,
Щоб зуміти вийти з муки.
Запорожці, станьте з нами,
Чей же буде Бог за нами!» 5
ПРИМІТКИ
«Дума» Й. Шумлянського й поданий далі «Плач Малої Росії» А. Гарасимовича є ніби своєрідною політичною дискусією представників взаємно заперечних орієнтацій (на Польщу — в першому випадку й на Росію — в другому). Перекладено з книжної української мови із наближенням до розмовної за виданням: ЗНТШ. — Т. XXXIX. — Львів, 1901.
1 Твора написано з приводу походу польського короля Яна Собеського під Відень у поміч Австрії від нападу Туреччини. Польський король розіслав свої універсали із закликом до козаків узяти участь у воєнній акції. Гетьман І. Самойлович заборонив лівобережним козакам іти в затяги на ту війну.
2 Турки підійшли під самий Відень в 1683 році і взяли його в облогу. Цісарем тоді був Леопольд I (1658 — 1705).
3 При Парканах... Паркани — замки на Дунаї; битва тут відбулася у жовтні 1683 року.
4 Похід Яна Собеського на волохів був невдалий.
5 Ян Собеський у цей час (10 серпня 1686 року) справді послав листа на Запорожжя із закликом прислати частину війська йому в допомогу проти турок і татар. Запорожці вислали загін у 2700 чоловік.
