Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Український поет, релігійний та освітній діяч (? — 27 березня 1740). Закінчив Києво-Могилянську академію, по тому став префектом Чернігівської колегії, у 1709 році виведений у сан архімандрита, з 1713 року — чернігівський архієпископ, а з 1721 року — митрополит сибірський і тобольський.
Чернігів, 1705 року
* * *
Милість ясновельможна, пане Іоанне,
Предостойний нам Богом поданий гетьмане,
Хрест, Зоря, також Місяць в тебе є знаменням,
Пристановище звісне, захист на щодення.
Перший взяв ти імення між нас Кавалерства 1
У свій рід, свому роду славу взяв рицéрства.
Діви, старші, юнацтво, нашії всі діти —
Ми бажаєм, добро щоб міг ти наслідити.
Успіх май і державствуй на премногі літа,
За труди в нагороду з неба візьмеш світла.
* * *
Від Якова 2 яскрава Зоря в гербі сяє,
В Хресті Мазепів славне місце собі має,
Від Якова Христа тут зоря знаменує,
Христос, у Вас вселившись, тріумфи готує.
Все добре, наче Місяць, пробува на віки,
Вас удостоїть жити, де ангельські ліки 3.
МОЛИТВА ЗА ГЕТЬМАНА МАЗЕПУ
Наш пророче, предтечо, святий Іоанне 4,
Що з неплідних родився, ти Бога посланець.
Тобі благодать нам молитися дана,
Славного гетьмана покрий Іоанна!
Немає понад тебе з рожденних жінками,
Почуй отож моління, принесене нами,
Даруй йому у світі честь велику, славу,
Вінцем крий довголітнім голову по праву.
ДО ЗОБРАЖЕННЯ БОГОРОДИЦІ
Дім Мазепів іздавна Діва полюбила,
В небеснії знамення вельми оздобила,
Від голови своєї Зорею прикрашає,
А Місяцем до добрих вона справ надихає.
Івана при Христові приймає за сина,
Тож любить і возлюбить, як свого, щоднини.
Підносить Діва-мати ускрізь твою славу,
Вінцем нетлінним в небі звінчає по праву.
ХРЕСТ
З хреста у домі наук початки бувають.
«Бо і чого ми почнем?» — звичайно мовляють.
І не диво, як сама мудрість безконечна
Божа світові хрестом явлена конечно.
Хрест-бо мудрим є хвала, а хреста хто любить,
Той правдивого єства мудрості не губить.
Ну а твій гербовий Хрест, вельможний гетьмане,
Учням золотим ключем мудрості постане.
А що відчинивсь палац тих наук забутих,
Чи ясніше розказать: у непам’ять збутих, —
Влада це твого Хреста, що сюди Камени 5
У чернігівські внеслись мудрії Атени 6.
Стародавня Цитня 7 те блиском учинила,
Щр і світло від наук золоте розлилось.
Фосфор 8 волі гетьмана в сонце покерує,
Вищої мудроти день його ласку вчує.
Чим же твій гербовий хрест нас ударував був?
Щоб ліцей оцей постав, дозвіл нам подав був.
Тож, вельможний пане, те дати тобі маєм:
Квітом цих нових наук скроні увінчаєм.
І по Марсових ділах, від крові скажених,
Ти спокійно у богинь візьми пальми вчені.
Не нестимем золота ми, коштовні ваги,
Ті, що ними розлились Люзітанські Таги 9,
Ні далекий Калекут в перлах неубогих
З нами під покірні тут ляже твої ноги;
І Сідонських не несем, тирських 10 пурпур збори,
Щоб поважним гонорам прикрашатись впору,
А що в домі цім наук праця всім керує,
То тобі Мінерва 11 все радо зофірує...
ПРИМІТКИ
Перекладено із польської мови за книгою: Зерцало от писанія Божественного. — Чернігів, 1705.
1 В січні 1700 року І. Мазепа був ушанований нововведеним орденом святого Андрія, він став другий після канцлера Головкіна, який дістав цей орден, а з українців — перший.
2 Яків — один із патріархів іудейських, біблійний персонаж, син Ісааковий; вважалося, що Ісус Христос походив з його коліна. Зоря, за біблійною легендою, світила в небі в час народження Ісуса Христа.
3 Тобто в раю. Ліки — хори.
4 Іван Хреститель, патрон Івана Мазепи.
5 Камени — синонім муз. Йдеться про плекання мистецтв у Чернігові.
6 Чернігівські Атени — Чернігівський культурний осередок, заснований у другій половині XVII століття Лазарем Барановичем; діяльністю цього осередку було й заснування в Чернігові колегіуму (ліцею), дозвіл на це дав І. Мазепа.
7 Цитня (Цитнус, Кифін) — острів, один із Кікладських островів.
8 Фосфор — світлоносець, вранішня зоря.
9 Таг — золотоносна ріка в Лузитанії (Іспанія). Калекут — Галлекути (Галіція) в Іспанії.
10 Сідонський — від фінікійського міста Сідон, що славилося пурпуром; тирський — від фінікійського міста Тир.
11 Мінерва — римська богиня мудрості, покровителька мистецтва, науки, ремесел, війни.