Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


Попередня       Головна       Наступна





ЛИСТ ВОЛИНСЬКОЇ ШЛЯХТИ ДО ЛУЦЬКИХ МІЩАН У СПРАВІ ЛУЦЬКОГО БРАТСТВА ВІД 1 ВЕРЕСНЯ 1619 РОКУ



Ми всі, нижче підписані особи релігії старожитньої грецької східного православ’я, обивателі воєводства Волинського, котрі тут часто буваємо і справи свої маємо, де прав та вольностей наших перестерігаємо. А місця на те особливого не маючи, де б набоженство своє, відповідно до старожитності предків наших, відправлялося б, з тієї міри поглядаючи на інші міста, де братства мають свої фундації та порядки, так само й ми, ідучи за патріаршим благословенням і за привілеєм короля, його милості, спершу заклавши Братство милосердя, котре за собою тягне всі добрі вчинки, хочемо старатися, аби хвала Божа в його церкві була відправлена і аби також шпитальне убоство 1 слушне виховання мати могло. Тобто, доглянули собі на те особливе місце, де б церкву, і школу, і шпиталь, відповідно до можливостей наших, побудувати, уфундувати і всілякою оздобою прикрасити. А що самі в тім місті зараз не мешкаємо і через віддаленість нечасто буваємо, то доручаємо той догляд і працю та й покладаємо на менших панів братії нашої, панів міщан луцьких, аби вони, як до того належні, на місці нашому працю та всілякий нагляд чинили й урядження всілякого доглядали і нами, як старшими, покликалися. А ми також при них, як старші молодших, повинні згадувати, заступати й боронити на кожному місці і в кожній справі. На що й руки наші підписуємо і печатки свої прикладаємо


Діялось у замку Луцькому, місяця вересня, 1 дня, літа після народження Ісуса Христа, Сина Божого, 1619-го.



Димитрій Балабан; Юрій зі Збаража Воронецький; Олександр Зубчевський, мостовничий луцький; Єзекиїл Курцевич, архімандрит трахтемирівський; смиренний ієромонах Ісакій; Григорій Ушак Куликівський, підсудок кременецький; Костянтин Хорошко; Криштоф Єловицький; підстолій землі Волинської; Філон Єловицький; Іван Марковський; Іван Виговський; Олександр Пузина; Юрій Пузина; Лаврентій Деревинський, чашник волинський; Абрам Грабовецький; Михайло Гулевич Воютинський, підсудок луцький; Криштоф Кольчицький, скарбник воєводства Чернігівського; Юрт Кульчицький; Павло Вишборський; Павло Друцький Любецький, суддя гродський луцький; Тома Гуляницький; Іван Ісайковський; Яцько Гулевич Воютинський; Іван Банковський; Микола Нападовський; Олександр Немирич з воєводства Київського; Олександр Волковський; Семен Гулевич Воютинський; Іван Гулевич;

Федір Гулевич Воютинський; Іван Волковський, підчесник; Григорій Черняк, коморник; Роман Гулевич; Петро Гулевич; Григорій Баковецький; Михайло Мишка Холоневський; Григорій Жабокрицький; Адам Свіщовський; Петро Сурин; Михайло Садимонтович Кропивницький, підсудок; Павло Щольген; Богдан Братковський; Андрій Саватський; Григорій Сенницькип; Федір Кузьмич












ПРИМІТКИ


Перекладено з польської мови за виданням: Z dziejów Ukrainy. — Київ, 1912. — C. 97 — 98. Першодрук пам’ятки: Памятники, изданные комиссией для разбора древних актов. — T. I. — C. 9 — 12.


 1 Шпитальне убозтво — у шпиталях поселяли старих, уломних та жебраків, тобто тих перестарілих та немічних людей, котрі не мали засобів до існування.

















Попередня       Головна       Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.