Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


Попередня       Головна       Наступна





Список цитованої літератури


1. Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском патерике, как историко-литературном памятнике. — Спб., 1902.

2. Абрамович Д. І. Києво-Печерський патерик. Вступ, текст, примітки. — К., 1930.

3. Абрамович Д. І. Літописні джерела Четьїх-Міней Дмитра Ростовського // Науковий збірник за рік 1929. Записки історичної секції Всеукраїнської Академії Наук. — К.,1929. — Т. XXXII.

4. Абрамович Д. И. О Спасо-Прилуцком Прологе С.-Петербургской духовной Академии. // Новый сборник статей по славяноведению. — Спб., 1905.

5. Айналов Д. В. Дар св. Княгини Ольги в ризницу церкви св. Софии в Царьграде. — Труды 12 го археологического съезда в Харькове. — М., 1905. — Т. 3.

6. Айналов Д. В. Княгиня Ольга в Царьграде // Труды 12 го археологического съезда в Харькове. — М., 1905. — Т. 3.

7. Акты исторические, собранные и изданные археографическою комиссией. — Спб., 1841. — Т. 1.

8. Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. — Спб., 1851. — Т. 1.

9. Акты, относящие к истории Южной и Западной России..., собранные и изданные Археографической комиссией. — Спб., 1867. — Т. 5.

10. Акты, относящие к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Спб., 1867. — Т. 6.

11. Акты, относящие к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Т. 8. — Спб., 1875.

12. Акты, относящие к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Т. 9. — Спб., 1878.

13. Акты, относящие к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Т.10. Переговоры об условиях соединения Малороссии c Великою Россиею. 1653-1654. — Спб., 1878.

14. Акты, относящие к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Т. 11. — Спб., 1879.

15. Алешковский М. X. Первая редакция Повести временных лет // Археографический ежегодник за 1967. — М., 1969.

16. Алпатов М. А. Русская историческая мысль и Западная Европа.XII-XVII вв. — М., 1973.

17. Амвросий. Замечание на X ст. о Владимирских древностях в 1 части Тр. Ист. Общ. // Труды и летописи ОИДР. — 1828. — Ч.3. — Кн. 1.

18. Аничков Е. В. Весенняя обрядовая песня на Западе и у славян. От обряда к песне. — Спб, 1903. — Ч. 1.

19. Антонович В. Б. Очерк истории великого княжества Литовского до половины XV столетия. — К., 1878. — Вып. 1.

20. Ариньон Ж.-П. Международные отношения Киевской Руси в середине X в. и крещение княгини Ольги. — Византийский временник. — 1980. — Т. 41.

21. Архангелогородский летописец // Полное собрание русских летописей. — Ленинград, 1982. — Т. 37.

22. Асеев Ю. С. Древний Киев (X-XVII вв.) М., 1956.

23. Баран В. Д. Давні слов’яни. — К., 1998.

24. Барац Г.М. Происхождение летописного сказания о началеРуси. — К., 1913.

25. Башилов Борис. Тишайший царь и его время // Електронне видання. — М., 1998.

26. Белов Г. Д. Херсонес-Корсунь. — Л., 1969.

27. Бибиков М. В. Византийские источники // Древняя Русь в свете зарубежных источников. — М., 1999.

28. Библейская энциклопедия. — Б.м., 1998.

29. Библїа сирЂч книгы Ветхого и Нового ЗавЂта, поіазыку словенску. — Острог, 1581.

30. Богданова H. M. O времени взятия Херсона князем Владимиром // Византийский временник. — 1986. — Т. 47.

31. Бодянский О. М. Кирилл и Мефодий. Собрание памятников, до деятельности святых первоучителей и просветителей славянских племен относящихся // Чтения в обществе истории и древностей Российских. — 1873. — Кн. 1.

32. Болховитинов Е. Описание Киево-Печерской лавры c присовокуплением разных грамот и выписок, объясняющих оное, а также планов Лавры и обеих пещер. — К., 1826.

33. Болховитинов Евгений. Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко-российской церкви. — М., 1995.

34. Borek Piotr. Ruś w Kronice Macieja Stryjkowskiego // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — K., 1998. — T. 5.

35. Боряк Г.В., Яковенко Н.М. Маловідоме джерело з історії давнього Києва // Архіви України. — 1984. — № 5. — С. 45.

36. Бочаров Генрих. Сделано в Москве // Родина. — 1992. — № 8-9.

37. Бочаров Г. Н. Художественный металл Древней Руси. X — начало XIII вв. — М., 1984.

38. Бугославський С. Україно-руські пам’ятки XI-XVIII вв. про князів Бориса та Гліба. (Розвідки й тексти). — К., 1928.

39. Булгаков С. В. Настольная книга для священно-церковнослужителей. — М., 1993.

40. Брайчевський М. Утвердження християнства на Русі, — К., 1988.

41. Васильевский В. Русско-византийские отрывки // Журнал министерства народного просвещения. — Ч. CLXXXIV.

42. Васильевский В. Г. Труды. — Спб., 1915. — Т. 3.

43. "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях XI-XIII вв. — М., 1987.

44. Владимирский летописец // Полное собрание русских летописей. — М., 1965. — Т. 30.

45. Власовський Іван. Нарис історії Української Православної Церкви. — К., 1998. — Т. 1.

46. Вологодско-Пермская летопись // Полное собрание русских летописей. — М.-Л., 1959. — Т. 26.

47. Воронин Н. Н. Андрей Боголюбский и Лука Хризоверг (Из истории русско-византийских отношений XII в.) // Византийский временник. — 1962, — Т. XXI.

48. Воронин Н. Н. "Анонимное" сказание о Борисе и Глебе, его время, стиль и автор // Труды отдела древнерусской литературы. — М.-Л., 1957.

49. Воронин H. H. K вопросу о начале ростово-суздальского летописания // Археографический ежегодник за 1964 г. — М., 1965.

50. Гальковский Н. М. Борьба христианства c остатками язычества в древней Руси // Записки Московского археологического института. — М., 1913. — Т. XVIII. — Т. 2.

51. Герберштейн Сизизмунд. Записки о Московии. — М., 1988.

52. Геродот. История в девяти книгах. — Л., 1972.

53. Гиляров Ф. Предания русской начальной летописи. — М., 1878.

54. Глазырина Г. В. Джаксон Т. Н., Мельникова Е. А. Западноевропейские источники // Древняя Русь в свете зарубежных источников. — М., 1999.

55. Голубев C. T. Древний помянник Киево-Печерской лавры, — К., 1892.

56. Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники — K., 1898. — T. 2.

57. Голубинский Е. Е. История канонизации святых в русской церкви. — Серг.-Пос., 1894.

58. Голубинский Е. История русской церкви. — М., 1900-1904. — Т.1. — Ч.1.

59. Гольдберг А. Л. K истории рассказа о потомках Августа и о дарах Мономаха // ТОДРЛ. — Т. 30. — Л., 1976.

60. Гольдберг А. Л. Три "послания Филофея" (Опыт текстологического анализа) // ТОДРЛ. — Л., 1974. — Т. 29.

61. Греков Б.Д. Киевская Русь // Избранные труды — М., 1959. — T. 2.

62. Густинская летопись // Полное собрание русских летописей, — Спб., 1843. — Т. 2.

63. Дашкевич Н. П. Заметки по истории Литовско-Русского государства. — К., 1885.

64. Дива печер Лаврських. — K., 1987.

65. Дмитриева P. П. K истории создания "Сказания о князьях Владимирских" // ТОДРЛ. — М.-Л., 1961. — Т. 17.

66. Дмитриева Р. П. О текстологической зависимости между разными видами рассказа о потомках Августа и о дарах Мономаха // ТОДРЛ. — Т. 30. — Л., 1976.

67. Дмитриева Р. П. Сказание о князьях Владимирских. — М.Л., 1955.

68. Димитрий (Туптало). Книга житий святых... на три месяцы третии: март, апріль, май, — К., 1700.

69. Дубов И. В. Северо-восточная Русь в эпоху раннего средневековья. (Историко-археологические очерки). — Ленинград, 1982.

70. Еремин Е. П. К истории общественной мысли на Украине второй половины XVII в. // ТОДРЛ. — Т. X.

71. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — К., 1985.

72. Єршов А. Коли і хто написав Густинський літопис? — Записки наукового товариства ім. Т.Шевченка. — 1930. — Т. С. (Ювілейний зб. на пошану К. Студеницького, ч. II).

73. Жиленко І. В. Літописні джерела до історії Києво-Печерської лаври XI — XIII ст — К., 1995.

74. Жиленко І. Михаїл, князь Чернігівський // Людина і світ. — К., 2000. — №№11-12.

75. Жиленко І. В. Святий Серапіон Печерський — маловідомий український письменник XIII ст. // Лаврський альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. — К. 1999-2001. — Вип. 2 — 3.

76. Жиленко І. В. Україна: християнство до заснування Київської Русі // Діти сонця. Цивілізації давньої України. — К., 2001.

77. Заверяев Ф. М. Почепское селище. — МИА. — № 160. — М., 1969.

78. Закревский Н. Описание Киева — М., 1868. — Т. 1-2.

79. Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — Спб., 1892.

80. Изборник славянских и русских сочинений и статей, внесенных в хронографы русской редакции. Собрал и издал Андрей Попов. — М., 1869.

81. Иконников В. С. Опыт русской историографии. — К., 1908. — Т. 2. — Кн. 1-2.

82. Иларион. Слово о законе и благодати. — Москва, 1994.

83. Ильин Н. Н. Летописная статья 6523 гада и ее источник. (Опыт анализа). — М., 1957.

84. Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. — М.-Л., 1962.

85. Истомин М. П. К вопросу о древней иконописи Киево-Печерской лавры. — К., 1897.

86. Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середини XVI ст. — К., 1996.

87. Історія русів. Український переклад Івана Драча. — К., 1991.

88. Келейный летописец святителя Димитрия Ростовского c прибавлением его жития, чудес, избранных творений и Киевского Синопсиса архимандрита Иннокентия Гизеля. — М., 2000.

89. Киевский Синопсис или краткое собрание от различных летописцев о начале славенороссийского народа и первоначальных князей Богоспасаемого града Києва. — К., 1828.

90. Килиевич С. Р. Детинец Києва IX — первой половины XIII веков. По материалам археологических исследований. — К., 1982.

91. Книга Степенная царского родословия, содержащая историю российскую... — М., 1775. — Ч. 1-2.

92. Князьков Ю. П. Оригинальные известия по отечественной истории в украинском хронографе // Историографические и историковедческие проблемы отечественной истории. Источники по социально-экономической истории России и Украины XVII — XIX вв. — Днепропетровск, 1983.

93. Копистенський Захар’я. Палінодія // Harvard library of early Ukrainian literature. Texts. — Harvard, 1987. — Volume III.

94. Кормчая книга, глаголемая греческим языком Номоканон, словенским же сказаемая Законоправило... — Варшава, 1785.

95. Костомаров Николай. Предания первоначальной русской летописи // Исторические монографии и исследования. — Спб. — М., 1881. — Т. 13.

96. Leon Krevsa. Obrona iednosci cerkiewney abo Dowody którymi się pokazuieiz Grecka cerkiew z łacińska ma buc ziednoczona... 1617 // Harvard library of early Ukrainian literaturę. Texts. — Harvard, 1987. — Volume III.

97. Кузьмин А. Г. Летописные источники послання Симона и Поликарпа (К вопросу о "Летописце старом Ростовском") // Археографический ежегодник. — М., 1970.

98. Кучкин В. А. Фрагмента Ипатьевской летописи в Киево-Печерском патерике Иосифа Тризны // Труды отдела древнерусской литературы института русской литературы АН СССР. — М.- Л., 1969. — Т. XXIV.

99. Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей. — М.-Л., 1962. — Т.1.

100. Лаппо-Данилевский А. С. Очерк развития русской историографии // Русский исторический журнал. — 1920. — Кн. 6.

101. Лашкарев П. Остатки древних зданий Киево-Печерской лавры.-К., 1883.

102. Лашкарев П. М. Церковно-археологические очерки, исследования и рефераты. — К., 1898.

103. Лебединцев П. О начале христианства в Киеве до торжественного принятия христианской веры при св. Владимире // КС. — 1888. — №6.

104. Лев Диакон, История. — М., 1988.

105. Левченко М. В. Очерки по истории русско-византийских отношений. — М., 1956.

106. Лексикон словенороський Памви Беринди. Підготовка тексту і вступна стаття Німчука В. В. — К., 1961.

107. Летописец иже во святых отца нашего Димитрия, митрополита Ростовского чудотворца, сказующая деяния от начала миробытия до Рождества Христова, собрано из Божественного писания, Славенских, Римских, Польских, Еврейских и иных... — Спб., 1796.

108. Летописец Переяславля-Суздальского, составленный в начале XIII века — М., 1851.

109. Летописный сборник, именуемый Тверскою летописью // Полное собрание русских летописей. — Т. 15. — Спб., 1965.

110. Летопись по Воскресенскому списку // Полное собрание русских летописей. — М., 1962. — T. 7.

111. Лимонов Ю. A. Культурные связи России c европейскими странами в XV-XVII веках. — Ленинград, 1978.

112. Лимонов Ю. А. О южнорусском источнике Московского летописного свода конце XV века // Проблемы общественно-политической истории России и славянских стран. — М., 1963.

113. Литаврин Г. Г. Путешествие русской княгини Ольги в Константинополь. Проблема источников // Византийский Временник. — Т. 42.

114. Лихачев Д. С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. — М.-Л., 1947.

115. Лосев А. Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. — М., 1957.

116. Любавский Н. К. Очерки истории Литовско-Русского государства. — К., 1885.

117. Мавродин В. В. Образование древнерусского государства. — Ленинград 1945.

118. Мазуринский летописец // Полное собрание русских летописей. — М., 1968. — Т. 31.

119. Макарий. История русской церкви. — М., 1994 — 1995. — Кн. 1-3.

120. Максимович М. А. Выдубецкий монастырь // Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2.

121. Максимович М. А. Об употреблении названия Россия и Малороссия в Западной Руси // Собрание сочинений. — К..1877. — Т.2.

122. Максимович М. А. О киевском Синопсисе и о некоторых урочищах древнего Києва, упоминаемых в описаний Києва Закревского // Максимович М.А. Собрание сочинений. — К., 1877. — Т. 2.

123. Максимович М. А. Память о киевском воеводе Григории Ходкевиче // Собрание сочинений. — К., 1876. — Т. 1.

124. Марр Н.Я. По поводу русского слова "сало" в древнеармянском описаний хазарской трапезы VII века // Избранные работы. — T. 5. — М.-Л., 1935.

125. Марченко M. Українська історіографія. З давніх часів до середини XIX ст. — К., 1959. — С. 59.

126. Маслов С. І. Етюди з історії стародруків. XI. "Синопсисъ". — К., 1680. — К., 1928

127. Меховский М. Трактат о двух Сарматиях. — М.-Л., 1936. — С. 1936.

128. Мещерский Н. А. История Иудейской войны Иосифа Флавия в древнерусском переводе. — М.-Л., 1958.

129. Милюков П. Главные течения русской исторической мысли. — М., 1898. — Т. 1.

130. Миславский С. Краткое описание Киево-Печерской лавры. — Спб., 1818.

131. Мицик Ю. А. Відображення деяких подій з історії Києва в літопису Яна Бінвільського // УІЖ. — 1982. — № 2.

132. Мицик Ю. А. Історико-географічний опис України у творах італійського гуманіста XVI ст. Джованні Ботеро // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — К., 1982. — Вип. 8.

133. Модест, иг. Краткие сказания о жизни и подвигах св. отцов Дальних пещер Киево-Печерской лавры. — К., 1862.

134. Мойсеева Г. Н. Роль Киево-Могилянской академии в развитии восточнославянской литературы // Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів. — К., 1988.

135. Момрик Анатолій. Біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських хроністів (до постановки проблеми) // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — К., 1998. — Т. 5.

136. Момрик А. Походження етнонімів "козаки" та "черкаси" в історичних джерелах XVI-XIX ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 2000. — Вип. 9.

137. Московский свод конца XV века // Полное собрание русских летописей. — М. — Л., 1949. — Т. 25.

138. Мовчан І.І. Давньокиївська околиця. — К., 1993.

139. Мовчан І.І. Південний форпост стародавнього Києва // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989. Збірник наукових праць. — К., 1993.

140. Моця О. П. Давньоруська народність // УІЖ. — 1990.

141. Мыльников А. С. Картина славянского мира: взгляд из Восточной Европы. Этоногенетические легенды, догадки, протогипотезы XVI — начала XVIII века. — Спб., 1996.

142. Мыцык Ю. А. Влияние "Кройники" Феодосия Софоновича на Киевский "Синопсис" // Некоторые проблемы отечественной историографии и источниковедения. Сборник научных статей. — Днепропетровск, 1972. — Вып. 1.

143. Мыцык Ю. А. Украинские летописи XVII века. — Днепропетровск, 1978. — С. 22.

144. Насонов А. Н. История русского летописания XI — нач. XVIII века. — М., 1969.

145. Насонов А. Н. Летописные памятники Тверского княжества // Известия АН СССР. — VII сер. — Л., 1930.

146. Никифор, арх. Иллюстрированная полная популярная Библейская энциклопедия. — М., 1891.

147. Николаев Н. Стены внутри Великой церкви Киево-Печерской лавры по снятии c них штукатурки // Труды XI археологического съезда в Киеве 1899 года. — М., 1902. — Т.2.

148. Никоновская летопись // Полное собрание русских летописей. — М., 1965. — Т. 9-12.

149. Новгородские летописи // Полное собрание русских летописей. — Спб., 1841, — Т.3.

150. Новгородская IV летопись // Полное собрание русских летописей. — Спб., 1848. — Т. 4.

151. Новицкий Ив. Адам Кисель, воевода Киевский. 1580 (?) — 1653. (Историко-биографический очерк). — Киевская старина. — 1885. — Т. XIII. — Сентябрь, ноябрь, декабрь.

152. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — К., 1989.

153. Острогорский Г. Византия и киевская княгиня Ольга. // То Honor of Roman Jacobson. The Hague; Paris, 1967. v. II.

154. Острозький (Хлєбніковський) список // Староруські київські і Галицько-Волинські літописи. — Harvard library of Early Ukrainian literature . — 1990. — T. VIII.

155. Отчёты o заседаниях общества любителей древней письменности в 1896-1897 гг. c приложением денежного отчёта и бюджета // Памятники древней письменности. — 1897. — T. CXXIV.

156. Охманский Е. Гедиминовичи — "правнуки Сколомендовы" // Польша и Русь. — М., 1974.

157. Очерки истории исторической науки в СССР. — М., 1955. — Т. 1.

158. Паламарчук Петр. Москва, Мосох и третий Рим // Слово. — М., 1989. — Вып. 1.

159. Памятники древнерусского канонического права. — Спб., 1908. — Ч. 1 (Памятники XI — XV вв.).

160. Памятники литературы Древней Руси. — Середина XVI века. — М., 1985.

161. Патерик или отечник Печерский, содержащ жития святых преподобных отцов наших просиявших в пещерах... — К., 1661.

162. Патерик Києво-Печерський. — К., 1998.

163. Patericon abo żywoty ss. oycow Rieczarskich.... — K., 1635.

164. Пашуто B. T. Внешняя политика Древней Руси. — М., 1968.

165. Пашуто В. T. Киевская летопись 1238 года // Исторические записки. — 1948. — № 26.

166. Перетц В. Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI — XVIII веков. — М.-Л., 1962.

167. Перетц В. Н. Отчет об экскурсии семинария русской филологии в Санкт-Петербург... // Университетские известия. — 1912. — Август.

168. Перші руські митрополити — будівничі Київської православної держави // Людина і світ. — 1996. — № 9.

169. Пештич С. Л. "Синопсис" как историческое произведение // Труды отдела древнерусской литературы. — 1959. — T. 15.

170. Письма Иннокентия Гизеля // Труды Киевской духовной академии. — К., 1865. — Т.2

171. Полуустав или правило истинного христианского жития, содержащий в себе Псалтырь, Часослов и Месяцеслов и проч. различные молитвы и каноны. — К., 1643.

172. Правила православной церкви c толкованиями Никодима... — Тр.-Серг. Лавра, 1996.

173. Прибавление к изданию творений святых отцов в русском переводе. — М., 1851 — Т. 10.

174. Приселков М.Д. История русского летописания XI — XVвв.-Л., 1940.

175. Приселков М.Д. Очерки по церковно-политической истории Киевской Руси X-XII вв. — Спб., 1913.

176. Прозоровский Д. И. Об утварях, приписываемых Владимиру Мономаху // Записки отделения русской и славянской археологии императорского русского Археологического общества. — Спб., 1882.

177. Псковская первая летопись // Полное собрание русских летописей. — Спб., 1848. — Т. 4.

178. Псковские и Софийские летописи // Полное собрание русских летописей. — Спб., 1851. — Т.5.

179. Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Украйну в середине XVII века, описанное его сыном архиаконом Павлом Алеппским. — К., 1997.

180. Раппопорт П. А. Очерки по истории русского воєнного зодчества X — XIII // Материалы и исследования по археологии СССР. — 1956. — № 52.

181. Рогов А. И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения. — М., 1966.

182. Рогожский летописец // Полное собрание русских летописей. — Т. XV. — М., 1965.

183. Рогозинский А. "Кройника" Феодосия Сафоновича и ее отношение к "Киевскому синопсису" Иннокентия Гизеля // Известия отделения русского языка и словесности Академии Наук. — 1910. — Т. 15. — Кн. 4. — Спб., 1910.

184. Рыбаков Б. А. Анты и Киевская Русь // Вестник Древней истории. — М., 1939

185. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. — М., 1963.

186. Рыбаков Б. А. Русские карты Мостовий. XV — начала XVI века. — М., 1974.

187. Рыбаков Б. А. Русские летописцы и автор "Слова о полку Игореве". — М., 1972.

188. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. — М., 1988.

189. РыбаковБ. A. Язычество древних славян. — М., 1981.

190. Рыбинский В. Киевская митрополичья кафедра c половины XIII до конца XVI века // Труды Киевской Духовной академии. — 1891, — №1.

191. Серебрянский Н. Древнерусские княжеские жития (Обзор редакций и тексты) // ЧОИДР. — М., 1915.

192. Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси. — К., 1888.

193. Sysyn Frank, Concepts of Nationhood in Ukrainian History Writing, 1620-1690 // History, Culture, and Nation: An Examination of Seventeenth-Century Ukrainian History Writing. — Harvard, 1988.

194. Sysyn Frank. The Cultural, Social and Political Context of Ukrainian History-Writing: 1620-1690 // History, Culture, and Nation: An Examination of Seventeenth-Century Ukrainian History Writing. — Harvard, 1988.

195. Słownik Polsko-Rossyyski przez Stanisława Müllera. — Wilno, 1829.

196. Соболевский А. И. Памятники древнерусской литературы, посвященные Владимиру Святому // Чтения в историческом обществе Нестора-Летописца. — 1888. — Кн. 2.

197. Соболевский А. И. Переводная литература Московской Руси XIV-XVII вв. — Спб., 1903.

198. Соловьев А. В. Византийское имя России // Византийский временник. — 1957. — Т. 12.

199. Софийская І летопись // Полное собрание русских летописей. — Спб., 1851.

200. Софийская вторая летопись // Полное собрание русских летописей. — Спб., 1853. — Т. 6.

201. Софонович Феодосії. Хроніка з літописців стародавніх. — К., 1992.

202. Спицын А. Бухарский клад и Мономахова шапка // Известия имп. Археологической комиссии. — Спб., 1909. — Вып. 29.

203. Stryjkowskij M. Kronika Polska, Litewska, Żmódzka i wszystkiej Rusi... Warszawa, 1846. — T. 1.

204. Kronika Macieia Stryikowskiego niegdyś w Królewcu drukowana teraz znowu z przydaniem historyi państwa Rossyiskiego przedrukowana // Zbiór dzieiopisow Polskich we czterech tomach zawarty. — W Warszawie, 1766. — T. 2.

205. Сумцов H. Ф. Иннокентий Гизель. — K., 1874 (?).

206. Татищев B. H. История Российская. — М.-Л., 1963. — Т. 2-3.

207. Телегін Д. Я., Винокур І. С., Титова О. М., Свєшніков І. К. Археологія доби українського козацтва XVI-XVIII ст. — К., 1997.

208. Тератургима lybo cyda które były tak w samym smietocudotwornym monastyry Rieczarskim Kiiowskim iako y w obudwu świętych pieczarach, w których po woli Bozey Blogoslowieni Oycowie Pieszarscy pozywzy, y ciężary Cial Swoich złożyli. — K., 1638.

209. Титов Ф. Типография Киево-Печерской лавры // Труды Киевской духовной академии. — К., 1865. — Т.2.

210. Толковая Библия. — М., 1988. — Т. 2.

211. Толочко О. П. "Нестор-літописець": біля джерел однієї історіографічної традиції // Київська старовина. — 1996. — № 4/5.

212. Толочко О. "Русь" очима "України" в пошуках самоідентифікації чи континуїтету // Сучасність. — 1994. — № 1.

213. Толочко П. П. Древний Киев. — К., 1983.

214. Толочко П. П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII-XIII веков. — К., 1971.

215. Українська література XIV-XVI ст. — К., 1988.

216. Ульяновський В. І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. Сер. XV — кін. XVI ст. — К., 1994.

217. Уманцев Ф. Троїцька надбрамна церква. — К., 1970.

218. Успенский сборник XII — XIII вв. — М., 1971.

219. Фамицын А.С. Божества древних славян. — Спб., 1884.

220. Флавий Иосиф, Иудейские древности. — Т. 1. — Минск., 1994.

221. Холостенко Н. В. Исследование руин Успенского собора Киево-Печерской лавры // Советская археология. — 1955. — Т. 23. — С. 62.

222. Хроника Литовская и Жмойтская // ПСРЛ. — М., 1975. — Т.32.

223. Хронограф редакции 1512 года // Полное собрание русских летописей. — Т. 22. — Спб., 1911.

224. Чаев Н.С. "Москва — третий Рим" в политической практике Московского правительства XVI века // ИЗ. — 1945.

225. Черепнин Л. В. "Повесть временных лет" и предшествующие ей летописные своды // Исторические записки. — 1948. — №25.

226. Чубатий М. Історія християнства Руси-України. — Рим- Нью Йорк, 1965-1974. — Т. 1-2.

227. Шахматов А. А. Заметка к статье Н.В. Шлякова "Крестный ход на воду 1-го августа // Известия отделения русского языка и словесности Академии Наук. — Спб., 1904. — Т.IX. — Кн. 2

228. Шахматов А. А. Киево-Печерский патерик и Печерская летопись. — Спб., 1897.

229. Шахматов А. А. Нестор летописец // Записки Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. — Львів, 1914. — Т. CXVII-CXVIII.

230. Шахматов, Обозрение русских летописных сводов XIV — XVI вв. — М-Л., 1938.

231. Шахматов А. А. Повесть временных лет. Том 1 // Летопись занятий археографической комиссии за 1916 год. — Пг., 1917. — Вып. 29.

232. Шахматов А.А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах // Летопись занятий археограф. комис. за 1907 г. — Спб.,1908. — Вып.20.

233. Ševčenko Ihor. The Many Worlds of Peter Mohyla. — Harvard, 1985.

234. Шестаков C. П. Очерки по истории Херсонеса в VI-X веках по Р. Хр. // Памятники христианского Херсонеса. — М., 1908. — Вып. 3.

235. Шишкин Н. И. К вопросу о происхождении названия "Москва" // Исторические записки. — 1947. — № 24.

236. Шляков Н.В. Почему 1 августа бывает крестный ход на воду? // Известия отделения русского языка и словесности Академии Наук. — Спб., 1904. — Т.IX. — Кн. 2

237. Шляпкин И. А. Св. Димитрий Ростовский и его время (1651-1709).-Спб., 1891.

238. Шпаковский Е. Мелетий Хребтович-Литаврович-Богуринский, архимандрит Киево-Печерской лавры, владимирский и брестский єпископ (XVI-го в.) // Труды Киевской Духовной Академии. — 1878. — Т. 3.

239. Щавелева Н. И. Польские латиноязычные средневековые источники. — М., 1990.

240. Яковенко Н. "Символ "Богохранимого града" в Київській пропаганді 1620-1640-х років // Mediaevalia Ucrainica: Ментальність та історія ідей. — К., 1995. — Т. IV.

241. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). — К., 1993.

242. Янин В. Л. Актовые печати Древней Руси X — XV вв. — М., 1970. — Т.1.















Попередня       Головна       Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.