Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня       Головна       Наступна





ПРИМІТКИ (866—935)



866 Останні десятиліття з їх відкриттями в галузі історичної, геологічної та інших наук зродили величезну літературу стосовно як спростування повідомлень Біблії, так і на їх підтримку. Ми залишаємо питання про те, наскільки повідомлення про розселення Ноєвих нащадків відображають реалії первісного розселення людства відкритим, і в даному розділі аналізуватимемо лише літературну історію питання.

867 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — C. 21.

868 Сицилію.

869 Ипатьевская летопись... — Столб. 2-5.

870 Библїа сирЂч книгы Ветхого и Нового ЗавЂта, поіазыку словенску. — Острог, 1581. — Лист. 4 об.

871 Буття X, 1-5.

872 Єврейською "Har Tavor", арабською "Jabal At-Tur", гори в північному Ізраїлі.

873 Можл. ріка в сучасному Лівані (сучасна Нахр-Барада). Втім, так само в давнину називався один із відрогів Тавра (див. прим. 872) УРлавий Иосиф. Иудейские древности. — Т. 1. — Минск., 1994. — С. 511).

874 Давня грецька назва Дону, який вважався кордоном між Азією та Європою.

875 Давня фінікійська колонія в південній Іспанії.

876 У свят. Димитрія читаємо "Від його племені пізніше пішли гамирити і галати, а також кіммерії, прозвані потім кімврами чи цимбрами" (Келейный летописец святителя Димитрия Ростовского... — С. 206). Гомар вважається родоначальником кіммерійців (див. прим. 395). Галати — кельтські племена, що напали на Малу Азію в 278-277 рр. до н.е. і осіли в місцевості Галатія.

877 Про це див. нижче стор. 119.

878 Див. прим. 302.

879 Так в античних джерелах називались східногрузинські племена (Флавий Иосиф. Иудейские древности... — Т. 1. — С. 511).

880 Див. прим. 312.

881 Мазака — столиця Каппадокії. Після смерті останнього царя Каппадокії Архелая перейменована на Кесарію (в честь імператора Августа) (Флавий Иосиф. Иудейские древности... — Т. 1. — С. 512).

882 Фракійці — загальна назва групи індоєвропейських племен, що в давнину населяли північний схід Балканського півострова і південний захід Малої Азії.

883 Див. прим. 323.

884 Флавий Иосиф. Иудейские древности... — Т. 1. — С. 28-29.

885 Див.: Мещерский Н.А. История Иудейской войны Иосифа Флавия в древнерусском переводе. — М.-Л., 1958.

886 Єзек. XXXVIII, 16; XXXIX, 3.

887 Єзек. XXXVIII, 2-3; XXXIX, 1-12.

888 Толковая Библия. — М., 1988. — Т. 2. — С. 457.

889 Апокал. XX, 7.

890 Аскелон, класичний Аскалон — місто на прибережній рівнині Палестини.

891 Мається на увазі святилище Іштар, шумерської Інанни, аккадської Астарти — в месопотамських релігіях богині війни та сексуальної любові.

892 Геродот. История в девяти книгах. — Л., 1972. — №№ 105-106. — С. 45.

893 Толковая Библия.... — Т. 2. — С. 446.

894 Лев Диакон. История... — С.79.

895 Ієзекиїль XXXVIII, 2-3. Цит. за: Библїа сирЂч книгы Ветхого и Нового ЗавЂта, поіазыку словенску. — Острог, 1581. — Лист. 428.

896 Мыльников А. С. Картина спавянского мира... — С. 35.

897 Толковая Библия... — Т. 2. — С. 446.

898 Єзикиїль XXVIII, 3; цитату наведено за виданням Святе Письмо Старого та Нового завіту. — United Bibie Societies, 1991.

899 Мыльников А. С. Картина славянского мира... — C. 35-36.

900 Никифор, арх. Иллюстрированная полная популярная Библейская энциклопедия. — М., 1891. — 445.

901 Библейская энциклопедия. — Б.м., 1998. — С. 307.

902 Паламарчук Петр. Москва, Мосох и третий Рим... — С. 221.

903 Там само. — С. 221.

904 Барац Г.М. Происхождение летописного сказання о начале Руси. — К., 1913. — С. 10.

905 Цит. за: Там само. — С. 12.

906 Там само. — С. 13-14.

907 Цит. за: Паламарчук Петр. Москва, Мосох и третий Рим... — С. 226.

908 Марр Н.Я. По поводу русского слова "сало" в древнеармянском описаний хазарской трапезы VII века // Избранные работы. — T. 5. — М.-Л., 1935. — C. 97.

909 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — С. 35-36.

910 Див. Там само. — С. 22-25.

911 Там само. — С. 24.

912 Там само. — С. 25.

913 Там само. — С. 25.

914 Див.: Stryjkowskij M. Kronika Polska, Litewska, Źmódzka i wszystkiej Rusi... — C. 15-24, 88-95

915 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — С. 26-27.

916 Милюков П. Главные течения... — С.11-12.

917 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — С. 27-28.

918 Момрик Анатолій. Біблійна генеалогія... — С. 115.

919 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — С. 28.

920 Мыцык Ю.А. Украинские летописи... — С. 14.

921 ІР НБУІВ. П. 315/378 С. — Л. 3-21.

922 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — С. 29-30.

923 Мыцык Ю.А. Украинские летописи... — С. 34.

924 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — С. 29-30.

925 Там само. — С. 30.

926 Там само. — С. 30.

927 Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх... — С. 56.

928 Мыльников А.С. Картина славянского мира... — С. 30-31.

929 Порівн. також у Додатках на стор. 90 оповідання про цимбрів, яке було вставлене до видання "Синопсиса" 1680 року.

930 Летописец иже во святых отца нашего Димитрия, митрополита Ростовского чудотворца, сказующая деяния от начала миробытия до Рождества Христова, собрано из Божественного писання, Славенских, Римских, Польских, Еврейских и иных... — Спб., 1796. — С. 307-308.

931 Мыльников А.С. Картина спавянского мира... — С. 31-35.

932 Там само. — C. 33.

933 Там само. — C. 42-44.

934 Момрик Анатолій. Біблійна генеалогія... — С. 116.

935 Шишкин Н.И. K вопросу о происхождении названия "Москва" // Исторические записки. — 1947. — № 24. — С. 12.





Попередня       Головна       Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.