[Алексіс де Токвіль. Про демократію в Америці. — К., 1999. — 590 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Алексіс де ТОКВІЛЬ

ПРО ДЕМОКРАТІЮ В АМЕРИЦІ


Переклад з французької



Київ — 1999





ЗМІСТ


Андре Жарден. Передмова. Переклад Григорія Філіпчука . . . . . . . . . . . . . . . 7


Передмова автора до Дванадцятого французького видання. Переклад Григорія Філіпчука . . . . . . . . . . . . . . . 21


ТОМ ПЕРШИЙ. Переклад Григорія Філіпчука


Вступ . . . . . . . . . . . . . . . 23


Частина перша

Розділ I. Зовнішні обриси Північної Америки . . . . . . . . . . . . . . . 33

Розділ II. Походження англоамериканців та як воно позначилося на їхньому майбутньому . . . . . . . . 39

Причини деяких особливостей англо-американських законів та звичаїв . . . . . . . . . . . . . . . 51

Розділ III. Суспільний лад англоамериканців . . . . . . . . . . . . . . . 53

Основна особливість суспільного ладу англоамериканців — це суто демократичне начало . . . . . . . . . . . . . . . 53

Вплив англо-америкаиського суспільного ладу на політичне життя країни . . . . . . . . . . . . . . . 58

Розділ IV. Про принцип народовладдя в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 60

Розділ V. Потреба вивчити те, що відбувається в окремих штатах, перш ніж перейти до опису управління всім Союзом . . . . . . . . . . . . . . . 63

Система громад в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 63

Обсяги громади . . . . . . . . . . . . . . . 65

Громадська влада в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 65

Життя громади . . . . . . . . . . . . . . . 67

Громадський дух у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 68

Про округ у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 70

Про управління в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 71

Роздуми про управління Сполученими Штатами . . . . . . . . . . . . . . . 78

Про штат . . . . . . . . . . . . . . . 81

Законодавча влада штату . . . . . . . . . . . . . . . 82

Про виконавчу владу штату . . . . . . . . . . . . . . . 83

Політичні наслідки децентралізації виконавчої влади в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 83

Розділ VI. Судова влада в Сполучених Штатах та її вплив на політичний устрій суспільства . . . . . . . 93

Інші права, надані американським суддям . . . . . . . . . . . . . . . 97

Розділ VII. Про політичну юстицію в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 99

Розділ VIII. Про федеральну конституцію (2) . . . . . . . . . . . . . . . 104

Історія федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 104

Загальні риси федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 105

Прерогативи федерального уряду . . . . . . . . . . . . . . . 107

Федеральна влада . . . . . . . . . . . . . . . 108

Законодавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 108

Інші відмінності між сенатом та палатою представників . . . . . . . . . . . . . . . 110

Виконавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 110

У чому становите президента Сполучених Штатів відрізняється від становища конституційного монарха у Франції . . . . . . 112

Випадкові обставини, здатні посилити вплив виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . 114

Чому президентові Сполучених Штатів для виконання його обов’язків не потрібна підтримка більшості сенаторів та членів палати представників . . . . . . . . . . . . . . . 115

Обрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 116

Процедура виборів . . . . . . . . . . . . . . . 119

Кризова ситуація під час виборів . . . . . . . . . . . . . . . 121

Переобрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 122

Федеральні суди . . . . . . . . . . . . . . . 124

Спосіб визначення сфери компетенції федеральних судів . . . . . . . . . . . . . . . 126

Різні справи, що належать до федеральної юрисдикції . . . . . . . . . . . . . . . 127

Судочинство у федеральних судах . . . . . . . . . . . . . . . 130

Важливе місце, яке посідає Верховний суд серед найвищих державних органів . . . . . . . . . . . . . . . 132

У чому полягає перевага федеральної конституції над конституціями штатів . . . . . . . . . . . . . . . 135

Відмінність Конституції Сполучених Штатів Америки від усіх інших федеральних конституцій . . . . . . . . . . . . . . . 137

Переваги федеральної системи взагалі та її особливе значення для Америки . . . . . . . . . . . . . . . 139

Причини, з яких система федерального устрою не може бути впроваджена в усіх народів, а також причини, що спонукали англоамериканців прийняти цю систему . . . . . . . . . . . . . . . 143



Частина друга

Розділ I. На чому ґрунтується твердження, що в Сполучених Штатах країною керує народ . . . . . . . . 149

Розділ II. Про партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 150

Що залишилося від аристократичної партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 153

Розділ III. Про свободу друку в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 155

Розділ IV. Про політичні об’єднання в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 162

Розділ V. Про демократичний уряд в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 168

Про загальне виборче право . . . . . . . . . . . . . . . 168

Про ухвали народу та про особливості американської демократії, що відбиваються в цих ухвалах . . . . . . . . . . . . . . . 168

Про причини, які можуть якоюсь мірою пом’якшити ті риси демократії, про які я говорив вище . . . . . . . . . . . . . . . 170

Про вплив американської демократії на виборні закони . . . . . . . . . . . . . . . 172

Державні урядовці за американської демократії . . . . . . . . . . . . . . . 173

Про права охоронців закону за повновладдя демократії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 175

Адміністративна нестабільність у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 176

Державні податки за демократичного правління в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 177

Яким чином демократичний уряд Америки встановлює зарплатню державним урядовцям . . . . . . . . . . . . . . . 180

Труднощі, пов’язані з визначенням причин, які схиляють американський уряд до заощадження . . . . . . . . . . . . . . . 182

Чи можна порівнювати державні витрати у Сполучених Штатах Америки та у Франції . . . . . . . . . . . . . . . 183

Про корупцію та вади керівників за демократії. Як це впливає на рівень моральності в суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . 186

На які зусилля здатна демократія . . . . . . . . . . . . . . . 187

Про те, як влада американської демократії впливає сама на себе . . . . . . . . . . . . . . . 189

Про те, як американська демократія провалить зовнішню політику . . . . . . . . . . . . . . . 191

Розділ VI. Реальні переваги демократичної форми правління для американського суспільства . . . . . . 194

Загальна спрямованість законів демократичної влади в Америці та властивості тих, хто втілює їх у життя . . . . . . . . 194

Громадські настрої в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 197

Про розуміння прав у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 198

Пошана законів у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 200

Активна діяльність політичних властей усіх рівнів у Сполучених Штатах, її вплив на суспільство . . . . . . . . . . . . . . . 201

Розділ VII. Про всевладдя більшості в Сполучених Штатах та про його наслідки . . . . . . . . . . . . . . . 205

Всесилля більшості в Америці посилює непослідовність у законодавстві та управлінні, властиву всім демократичним державам . . . . . . . . . . . . . . . 207

Свавілля більшості . . . . . . . . . . . . . . . 208

Всесилля більшості веде до свавілля в діяльності американських державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . 210

Про те, як більшість у Сполучених Штатах володарює над думкою . . . . . . . . . . . . . . . 211

Як неподільна влада більшості позначається на американському характері. Про придворний дух у Сполучених Штатах Америки . . . . . . . . . . . . . . . 213

Всесилля більшості приховує в собі найбільшу небезпеку для американських республік . . . . . . . . . . . . . . . 214

Розділ VIII. Що стримує тиранію більшості в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 216

Відсутність адміністративної централізації . . . . . . . . . . . . . . . 216

Про дух законності в Сполучених Штатах та як він слугує противагою демократії . . . . . . . . . . . . . . . 217

Суд присяжних у Сполучених Штатах як політична установа . . . . . . . . . . . . . . . 222

Розділ IX. Про основні причини, що сприяють існуванню демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227

Роль випадку та божественного промислу у підтриманні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227

Про те, як закони впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234

Про те, як звичаї впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234

Про релігію як політичний інститут. Її значуща роль у зміцненні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . 234

Опосередкований вплив релігійних вірувань на політичне життя в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 236

Про основні причини могутності релігії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 239

Як освіта, звички та практичний досвід американців сприяють процвітанню демократичних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 244

Про те, що закони ліпше, ніж природні умови, служать зміцненню демократичної республіки в Сполучених Штатах, а звичаї ще важливіші, ніж закони . . . . . . . . . . . . . . . 246

Чи могли б закони та звичаї забезпечити існування демократичних інститутів не тільки в Америці, а й в інших країнах? . . . . 249

Значення сказаного для Європи . . . . . . . . . . . . . . . 251

Розділ X. Деякі міркування з приводу сучасного стану та можливого майбутнього трьох рас, які населяють територію Сполучених Штатів (2) . . . . . . . . . . . . . . . 254

Сучасний стан та можливе майбутнє індіанських племен, які живуть на території Союзу . . . . . . . . . . . . . . . 257

Місце чорної раси в Сполучених Штатах; чим її присутність загрожує білим . . . . . . . . . . . . . . . 270

Які шанси на довготривалість американського Союзу? Які небезпеки йому загрожують? . . . . . . . . . . . . . . . 286

Республіканські інститути в Сполучених Штатах: яка вірогідність їхнього тривалого існування . . . . . . . . . . . . . . . 306

Деякі зауваження про причини торгової могутності Сполучених Штатів . . . . . . . . . . . . . . . 310


Висновок . . . . . . . . . . . . . . . 316


Примітки автора

До частини першої . . . . . . . . . . . . . . . 320

Про американські мови. . . . . . . . . . . . . . . . 320

Короткий виклад питання про виборчий ценз у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 329

До частини другої . . . . . . . . . . . . . . . 332






ТОМ ДРУГИЙ. Переклад Михайла Москаленка

До читача . . . . . . . . . . . . . . . 339


Частина перша. Вплив демократії на інтелектуальний рух у Сполучених Штатах

Розділ I. Про метод філософського мислення американців . . . . . . . . . . . . . . . 341

Розділ II. Про головне джерело уявлень, притаманних демократичним народам . . . . . . . . . . . . . . . 345

Розділ III. Чому американці виказують більшу схильність до загальних ідей, аніж їхні англійські предки . 348

Розділ IV. Чому загальні ідеї в політиці ніколи не надихали американців так, як французів . . . . 352

Розділ V. В який спосіб у Сполучених Штатах релігія використовує демократичні інстинкти . . . . . 353

Розділ VI. Про успіхи католицької релігії у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 359

Розділ VII. Що схиляє дух демократичних народів до пантеїзму . . . . . . . . . . . . . . . 360

Розділ VIII. Яким чином рівність наводить американців на думку про можливість безмежного самовдосконалення людини . . . . . . . . . . . . . . . 361

Розділ IX. Чому приклад американців не доводить справедливості думки, ніби демократичний народ не може мати схильності та здібності до наук, літератури та мистецтва . . . . . . . . . . . . . . . 363

Розділ X. Чому американці більше цікавляться практичними, аніж теоретичними аспектами наукових досліджень . . . . . . . . . . . . . . . 367

Розділ XI. В якому сенсі американці плекають мистецтво . . . . . . . . . . . . . . . 372

Розділ XII. Чому американці споруджують водночас такі маленькі й такі великі будівлі . . . . . . . 376

Розділ XIII. Характер літератури за віків демократії . . . . . . . . . . . . . . . 377

Розділ XIV. Про літературне виробництво . . . . . . . . . . . . . . . 381

Розділ XV. Чому вивчення давньогрецької та давньоримської літератур особливо корисне в демократичних суспільствах . . . . . . . . . . . . . . . 382

Розділ XVI. Як американська демократія видозмінила англійську мову . . . . . . . . . . . . . . . 384

Розділ XVII. Про деякі джерела поезії у демократичних націй . . . . . . . . . . . . . . . 389

Розділ XVIII. Чому американські письменники та оратори часто відзначаються бундючністю . . . . . . . 394

Розділ XIX. Деякі спостереження, що стосуються театру демократичних народів . . . . . . . . . . . . . . . 395

Розділ XX. Про деякі специфічні тенденції, притаманні історикам демократичних віків . . . . 399

Розділ XXI. Про парламентське красномовство у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 402





Частина друга. Вплив демократії на почуття американців

Розділ I. Чому демократичні народи відчувають палкішу й тривкішу любов до рівності, аніж до свободи . 406

Розділ II. Про індивідуалізм у демократичних країнах . . . . . . . . . . . . . . . 409

Розділ III. Чому наприкінці демократичної революції прояви індивідуалізму помітніші, аніж за будь-яких інших епох . . . . . . . . . . . . . . . 411

Розділ IV. Як американці поборюють індивідуалізм за допомогою вільних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 412

Розділ V. Про значення об’єднань у суспільному житті американців . . . . . . . . . . . . . . . 415

Розділ VI. Про взаємозв’язок асоціацій та преси . . . . . . . . . . . . . . . 419

Розділ VII. Взаємозв’язки між громадськими та політичними об’єднаннями . . . . . . . . . . . . . . . 422

Розділ VIII. Як американці поборюють індивідуалізм за допомогою вчення про добре збагнутий інтерес . 426

Розділ IX. Як американці застосовують вчення про добре збагнутий інтерес у релігійній сфері . . . . . 429

Розділ X. Про схильність до матеріального добробуту в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 431

Розділ XI. Про специфічні наслідки, породжені любов’ю до матеріальних розкошів за демократичних часів . . . . . . . . . . . . . . . 433

Розділ XII. Чому дехто з американців відзначається екзальтованим спіритуалізмом . . . . . . . . . . . . . . . 435

Розділ XIII. Чому американці виглядають такими стривоженими посеред свого добробуту . . . . . . . . . . . . . . . 436

Розділ XIV. В який спосіб у американців схильність до матеріальних благ поєднується з любов’ю до свободи та увагою до громадських справ . . . . . . . . . . . . . . . 439

Розділ XV. В який спосіб релігійні вірування час від часу привертають американців до втіх духовного життя . . . . . . . . . . . . . . . 442

Розділ XVI. В який спосіб надмірна любов до добробуту може добробутові шкодити . . . . . . . . . . . . . . . 446

Розділ XVII. Про те, як важливо за часів рівності та сумнівів спрямовувати людську діяльність на віддалені цілі . . . . . . . . . . . . . . . 447

Розділ XVIII. Чому американці високо шанують усі чесні професії . . . . . . . . . . . . . . . 449

Розділ XIX. Що привертає мало не всіх американців до виробничих професій . . . . . . . . . . . . . . . 451

Розділ XX. В який спосіб промислове виробництво здатне породжувати аристократію . . . . . . . 454




Частина третя. Вплив демократії на звичаї як такі

Розділ I. В який спосіб звичаї стають лагіднішими в міру вирівнювання умов людського існування . . 457

Розділ II. В який спосіб демократія спрощує і полегшує звичні стосунки між американцями . . . . . . . 461

Розділ III. Чому американці не такі вразливі у власній країні і так гостро відчувають образи, перебуваючи у нас . . . . . . . . . . . . . . . 463

Розділ IV. Наслідки, що випливають із трьох попередніх розділів . . . . . . . . . . . . . . . 466

Розділ V. В який спосіб демократія змінює стосунки між слугою та господарем . . . . . . . . . . . . . . . 467

Розділ VI. В який спосіб демократичні інститути і звичаї сприяють підвищенню ціни і скороченню строків земельної оренди . . . . . . . . . . . . . . . 473

Розділ VII. Вплив демократії на заробітну плату . . . . . . . . . . . . . . . 475

Розділ VIII. Вплив демократії на родину . . . . . . . . . . . . . . . 477

Розділ IX. Виховання дівчат у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 481

Розділ X. Як дівчина набуває рис дружини . . . . . . . . . . . . . . . 483

Розділ XI. В який спосіб рівність умов існування в Америці сприяє підтриманню моральних принципів . . . 485

Розділ XII. Як американці розуміють рівність між чоловіком та жінкою . . . . . . . . . . . . . . . 490

Розділ XIII. В який спосіб рівність природно розділяє американців на безліч маленьких замкнених осередків . . . . . . . . . . . . . . . 493

Розділ XIV. Деякі міркування про манери американців . . . . . . . . . . . . . . . 495

Розділ XV. Про поважність американців, а також про те, чому вона часто не стає перешкодою для їхніх нерозумних дій . . . . . . . . . . . . . . . 498

Розділ XVI. Чому національна гордість американців має неспокійний і аґресивний характер порівняно з національною гордістю англійців . . . . . . . . . . . . . . . 501

Розділ XVII. Чому суспільне життя Сполучених Штатів водночас і тривожне, і монотонно-одноманітне . 503

Розділ XVIII. Про поняття честі у Сполучених Штатах та в інших демократичних суспільствах . . . . . 505

Розділ XIX. Чому в Сполучених Штатах так багато честолюбних людей і так мало справжнього честолюбства . . . . . . . . . . . . . . . 514

Розділ XX. Про створення вигідних місць у деяких демократичних націй . . . . . . . . . . . . . . . 519


Переклад Григорія Філіпчука:

Розділ XXI. Чому великі революції стануть рідкісними . . . . . . . . . . . . . . . 521

Розділ XXII. Чому демократичним народам властиво бажати миру, тимчасом як демократичним арміям хочеться війни . . . . . . . . . . . . . . . 530

Розділ XXIII. Який клас військовослужбовців демократичних армій є найвойовничішим та найбільш революційно налаштованим . . . . . . . . . . . . . . . 535

Розділ XXIV. Чому на початку воєнних кампаній демократичні армії виявляються слабкішими за інші, стаючи дедалі грізнішими в ході війни . . . . . . . . . . . . . . . 538

Розділ XXV. Про дисципліну в демократичних арміях . . . . . . . . . . . . . . . 541

Розділ XXVI. Деякі міркування з приводу війн у демократичних суспільствах . . . . . . . . . . . . . . . 542




Частина четверта. Про той вплив, який демократичні ідеї та почуття справляють на політичне суспільство

Розділ I. Рівність викликає в громадянах природну схильність до вільних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 546

Розділ II. Про те, що уявлення громадян про управління в демократичних суспільствах природним чином сприяють зосередженню влади . . . . . . . . . . . . . . . 548

Розділ III. Про те, що почуття людей у демократичних суспільствах відповідають їхнім ідеям про зосередження влади . . . . . . . . . . . . . . . 550

Розділ IV. Про деякі закономірні й випадкові причини, що ведуть демократичні народи до централізації влади або перешкоджають цьому . . . . . . . . . . . . . . . 552

Розділ V. Про те, що в сучасних європейських державах верховна влада посилюється, незважаючи на нестійкість становища самих правителів . . . . . . . . . . . . . . . 556

Розділ VI. Якого деспотизму слід остерігатися демократичним народам . . . . . . . . . . . . . . . 564

Розділ VII. На продовження того, про що йшлося в попередніх розділах . . . . . . . . . . . . . . . 568

Розділ VIII. Загальні зауваження . . . . . . . . . . . . . . . 574


Примітки автора . . . . . . . . . . . . . . . 577











Токвіль, Алексіс де. Про демократію в Америці. У двох томах / Переклад з французької Григорія Філіпчука та Михайла Москаленка; Передмова Андре Жардена. — К.: Видавничий дім «Всесвіт», 1999. — 590 с. — ISBN 966-95607-0-5.

Книжка французького державного діяча, історика та літератора Алексіса де Токвіля (1805 — 1859) — один з найвидатніших творів, написаних європейськими мандрівцями про Америку. Це суміш дорожніх нотаток, дослідження, документа й публіцистики. Токвіль всебічно аналізує об’єктивні умови існування, державно-політичний лад та духовне життя США, що обертаються на очах його покоління з «околиці цивілізації», з напівлеґендарного Нового Світу на реальний чинник європейської та світової політики.

Працю видатного французького соціолога Алексіса де Токвіля «Про демократію в Америці» принципово замовчували в колишньому СРСР. Великий француз, досліджуючи американську дійсність 30-х років минулого століття, передбачив, що в майбутньому США стануть економічно могутньою, демократичною супердержавою, тимчасом як славетні на той час імперії Старого Світу поступово занепадатимуть, і дивовижно точно визначив причини цього.

Перекладено за виданням: Alexis de Tocqueville. De la démocratie en Amérique. — Paris, Gallimard, 1961.









Див. також:

Алексіс де Токвіль. Давній порядок і Революція.










‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.