Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
ІНТЕРЛЮДІЇ ДО ДРАМИ МИТРОФАНА ДОВГАЛЕВСЬКОГО «КОМИЧЕСКОЕ ДЂЙСТВІЕ»
ПЕРВАЯ [ІНТЕРЛЮДІЯ]
Виходить астроном и хвалится своею наукою, до которого виходять два мужики, литвин, циган и проженуть
[Астроном]
Ehey, dla boga, jak iem utrapiony,
Z natury będąc sżlachcic urodzony,
Ktore sżlachecstwo, gdy matka wrodziła,
Panno wżdy będąc, we wszystkich nażyła
Rozum Katona, mężnosć Hektorowa,
S panienskiey krwi iest mnie statura owa.
Znam, co się dzieię y w piekle y w niebie —
Fortuny nie mam y na krok u sobie!
Butow, sukienki a czapki nie pitay,
We wszystkim iestem, tak jak widzisz, witay.
Iednakże tego nie chce explikowac.
Mam głowe mądre, znam złotem szafować,
Mam prespektywo astronomskiey sztuki А.
А Ой боже, який я нещасний,
Від природи будучи шляхтич уроджений;
Це шляхетство, коли мати вродила,
Дівчиною будучи, вона дістала від усіх:
Розум Катона, мужність Гектора,
З дівочої крові у мене моя постать.
Знаю, що діється і в пеклі і в небі —
Долі не маю собі ні на крок!
Чобіт, одежі і шапки — не питай,
У всьому цьому, так, як бачиш, вітай.
Однак же цього не хочу пояснювати.
Маю мудру голову, знаю, як золото марнувати,
Маю перспективу (підзорну трубу) астрономського мистецтва.
Мужик
О, бодай, же в кузнЂ був, коли змерз у руки!
Осе ж и ми ик вашець стали прихожати,
Іскажи, не соромся, як маемо звати.
Астроном
Iestem sżlachcić wrodzony, lub bez drogiey sżaty А.
Мужик
А якую ж ти тут, вашець, човпеш веремЂю Б,
Чи не хочеш ти нас тилко вернуть на менЂю? В
Астроном
Ale ja nie ten, ja znam, co się w niebie cżyni,
Rozmowie moie słowo nigdy nie omini,
Y ia zawsze zgadnę, kiedy y orać do chleba Г.
Мужик
Пархум, иди ж сюда! Ось чорт принЂс с неба
ЧоловЂка сюди до нас, почуеш розмови.
Пархом
Чи не вивести до іого своеи корови
Рабои? То вЂн чого чи не знае
З манацЂи? Якое буде теля, може и вгадае?
Ну, кажи, як бога боишся!
Мужик
От не иметь вЂриі? Так же придивися!
Парxим
А що бак ти у чорта, искажи, за птиця?
Чи миш, чи кажан, чи перепелиця?
Астроном
A ja iestem polskiey nauki ostrolog Д.
А Я уроджений шляхтич, хоч без дорогих шат.
Б плетеш нісенітницю
В обманути, ввести в оману.
Г Та я не той, я знаю, що робиться в небі,
Розмові моє слово ніколи не буде зайве,
І я завжди угадаю, коли й на хліб орати.
Д Я — астролог польської науки.
Мужик
Є се, бачу, той, що бавлять остронуг.
Що вЂн наперед летючую хватае,
Около неба звЂзди избирае.
Циган
Осе ж и я тута. В мене есть кобила —
Три роки жеребна, да ще не родила
Лошати. Чи не вгадаеш, дядку,
Яке буде? Чи вороне, чи яке на взглядку?
Коли вороне — дам добру заплату,
Памятатимеш и до смерти, тату.
Литвин
Га-га, кабузнЂк! А О пчолках чи знаеш?
В омшанЂку Б іость сколко, чи вгадаеш?
А в борцях В чи живи, чи не рушив недзведзь? Г
Кажи, чи знаеш, або уже не бредзь! Д
Албо висеяць гарох калЂ треба?
Астроном
Cżekay no trocha! Rżuse się clo niebie,
Gwiazdy, powidze, iak tocżo się kołem Е.
Пapxим
А мое ж нивя чи буде вже полем?
Астроном
Patrżcie, iak wpadnie znak planety Raka Є.
А ворожбит
Б приміщення для вуликів
В бортях, вуликах
Г ведмідь
Д не бреши
Е Чекай-но трохи! Рушиться небозвід,
Бачу, як зорі обертаються колом.
э Дивіться, як падає знак планети Рака.
Мужик
Швиденко становись остроному рака.
Астроном
О summam injuria rustikorum!
О tyrandem złych wozowykorum!
O, jak iems dostał dzis u chłopskie ręki,
Iuż em nie cierpiał takiey więlkiey męki.
Lepiey by było w Polszcże rekreandi А.
Мужик
O, я кажу, що вЂн надувсь до оранди Б.
Циган
Ось ми коло тебе тепер погуляем.
Мужик
І скроз спектива В все всЂ поотбираем.
Литвин
А я проводнЂка подам на дорогу,
Што починЂв у нас такую тривогу —
Каже, што дожчу не будзе нЂстрохЂ!
Мужик
А ти ж не знаеш, крутохвоста Г, здохи!
ОзмЂм лиш его в руки хорошенко,
То вЂн перестане крутитця швиденко!
2 [-га ІНТЕРЛЮДІЯ]
Виходить мужик, сон росказуе и прикликае до себе еще двох.
Потому призоветь бабу и циганку. Циган пріиде за циганку, всЂх пропудить.
[Мужик]
Що се, прошу, такее на свЂтЂ човпется,
Чи во снЂ, чи нае†се диво плетется?
Уже ж питався дяка, в книзЂ чи немае
Написано, або так хто чи не вгадае?
І вот так читали, та не начитали,
І всЂ отгадовали, да не отгадали.
А такій сон приснився, що боюсь казати,
Що далибЂг припало ис хати втЂкати.
А О найвища несправедливість мужицька!
О тиранство злих возовиків!
О, як дістався тепер у хлопські руки —
Іще не терпів такої великої муки.
Краще б було в Польщі відпочивати
Б хоче орендувати (землю селян)
В підзорну трубу
Г свиня
Тилко що був прикорхнув c працЂ хорошенко,
А схватився зопалу так дуже швиденко.
Стою, як оцапленній А, так дуже злякався,
Аж, бачця, анголик з рогами до мене прибрався
Та ж кажеть так на мене: «Чи бачив ти диво?»
Я, бачця, гулк на небо, аж-но небо сиво,
А звезда велицузна да з мЂсяцем бется,
МЂсяць не пуска сюда, вона к мЂнЂ прется.
Дак я пак ище гЂрше хрищусь, молюсь богу,
Як злякався, да и назад лЂзу ик порогу.
Аж бачится мене за руку хувра Б да и на пул,
Дак у мене ис правои ногы испав постул.
А дале як загримить, як блисне зненацка,
Дак так тогди и по всіому почала рЂзачка
Ризати, щтурмовати, колоти избоку,
Як було мнЂ осталось у кума з уроку.
Коли б бак хто сей снище заразом отгадав,
Я б остатню корову перЂстую отдав.
Лиш пак сподЂваюсь, що Пархум може отгадати.
Пархумі ГодЂ лиш там! Ходи лиш до хати!
2[-й мужик]
А що там? Іо, що пак там?
[1-й Мужик]
Сон иди отгадай!
Буцім ти не кобзуеш В, цур, пек тобЂ, бЂгдай!
[2-й мужик]
Кажи ж, що гам за сон! А юже отгадаем,
Бо ми ту було лихословицю, було так же знаєм.
1[-й мужик]
Тилко що був прикорхнув c працЂ хорошенко,
Аж-но приснився мнЂ сон сей. Да и швиденко,
Бачится, янгол з рогами прибрався до мене.
СЂпае, торкае, кличе: «Устань лиш, Семене!»
Я швиденко кинувся, всюди озираюсь,
А тут; що хивра хвата, я й не сподЂваюсь,
За руку! Як же шпурне мною, як мячиком, на пул,
Дак у мене ис правои ногы испав постул.
А мЂсяць на небЂ и[з] звЂздами бется,
А одна звЂзда з неба да до мене прется.
А одурілий
Б свиня
В чаклуєш, ворожиш
2[-й Мужик]
О, мы сіого не кмЂтим, як би отгадати.
Хиба Кузюберду мусимо позвати?
Кузюбердо!
[3-й мужик]
Та?!
[1-й мужик]
Ходи сюда!
[3-й мужик]
Чого?
[1-й Мужик]
Иди швидко!
3[-й мужик]
Уже ж бо мнЂ до вас и ходити стало гидко! 2
1 [-й Мужик]
От чи не знаєш сну его отгадати?
3[-й мужик]
Ат, чорт его знае, да и чортова мати!
От хиба Настя, баба, що вгадує всюда?
2[-й Мужик]
Але ж бо, братчику, вона хорошая ж юда!
1[-й мужик]
Пойди ж ти лиш по еи да кланяйся низенко,
Щоб прійшла, бо пЂдем в оранду швиденко.
Баба
ПомагайбЂ, сподарЂ! Дайте милостиву,
Глянтесь на старость, которій отецкій сину!
3[-й Мужик]
Об вовку мова — вовк тут же! И вона, як саком, пала,
Що мы хотЂли кликать, вона, як все, знала!
2[-й мужик]
Угадаеть же вона сей и сон, що бути мае.
Уже ж нЂкого не турбуй, певне угадае!
Баба
Що там за сон, дЂточки? Голосно кажЂте,
Коли що якій злій, то й не говорЂте!
1 [-й мужик]
От, бачится, до мене янголЂ ходилы,
Да и так приснилось, бачится, збудили,
A звЂзда в рот з неба 3 тилко не влетЂла,
Дак я швидко истулив, дак вона й не вспЂла,
A мЂсяць з звЂздами таке чинив диво,
Як журавля, нарадив усе небо сиво.
Баба
Осе ж вам идеть на хлЂб, на плуд А, да на дЂты.
Будеть за ким на старость спокойно сидЂты.
Циганка
Помагай бЂ, пани!
Чи здорови, жадани?
Маеш тугу на сердцу своему?
Що снилось во снЂ тезкови твоему?
Хиба вы минЂ дайте найбЂлшое сало,
Щоб правдивой циганцЂ за ворожку стало.
Я знаю, що до вас ангелы и звЂзды ходилы
І всяку потЂху до вас приносили.
1[-й мужик]
Осе ж, братця, циганка якая из лиха,
На память до слова береть з торби як, з мЂха!
Циганка
Уже ж бо я не змилю Б, як баба оттая,
Що вона брехала, як сука старая.
[Баба]
А ти вже не слухай тоей мантачки, сину!
Вона в тебе з пазухи витягла хустину!
А плід
Б помилюся
2[-й мужик]
Чи справди, бабочко? Дак вона й злодЂйка?
Да не згирша з неи, бачу, лементЂйка!
3[-й Мужик]
Я казав: лучше було послухати баби.
Як вдару по виденю, дак чи мов 4 у жабы
Очи повилЂзають!
Циган
Соля мунзже дахът куриче! Ха-ха-ха!
Тац куры на мури, жда истули дракури та шушкут
Мушкут нахлавде тараба давдубЂ жиберинту.
Здристиста перьдулицу линдра попардечка,
Намандро наждала са, що великая була в мого батка
Ковбаса! Ха-ха-ха-ха-ха, ха-ха-ха-ха-ха! А
Що тут, панове, моеи жони голос чути?
Хорев маждала, а тебе чи кат унЂс? Що дЂеш туты?
Чи тобЂ користь дають, чи яку заплату?
Мужик Б
І мы не кликали еи сюда в хату,
А вона, пришовши, да вкрала хустину!
Буде и тобЂ тое, негЂдному сину!
Циган
Дак вам за тее з неи наругатся?
Да коли б не нахвативсь, то б ви збили, братця?
Мужик
Ище ми и до вЂта В еи, суку, попремо,
Да и там драла доброго дамо,
І в громадску колоду ногамы забемо!
Циган
В нашим роду того немае, щоб у колодках сидЂти!
Чого ваши не дождуть и всы псЂи дЂты!
Лучше би цигану не бути на свЂтЂ!
А Набір беззмістовних і перекручених циганських та українських нецензурних слів. Пунктуація зроблена нами довільно.
Б Мається на увазі, очевидно, перший селянин.
В війта
3-TIUM INTERLUDIUM А
Виходить козак c пЂснею, до которого виходить лях на влови. Козак схоронится, потом виходять к тому ж ляху подданніи c поклоном.
Козак
Мати моя старенкая, чи ти менЂ раденкая,
Моей молодости,
Моей молодости? 5
Був у турка под рукамы, а в татаров з кайданамы
У самой жалости,
У самой жалости 6.
Дадже правда — тепера нема добра всюди,
Дармо пряцуем, виставляем груды.
Бог виручив мя оттуду, а тепер мЂсця не найду,
В дому не сидЂти.
ЛЂсы, поля спустошении, лугы, сЂна покошенни,
Пороспускав дЂты,
Пороспускав дЂты 7.
Толко ж правда, що треба взираты на бога,
То и всЂм есть в добичи простая дорога.
Пойду знову на СЂч-маты, пойду долЂ вниз шукаты,
Козацкая доле,
Козацкая доле! 8
Ачей буду потугою, а в москаля заслугою,
Мати ж моя, оле 6,
Мати ж моя, оле! 9
Спитаю, чи не буде хоч на низу добра,
Чи не трапится де поймати лиса або бобра.
Буду турков воеваты, мечем слави добувати,
Буду воевати,
Буду воевати! 10
Кармазини з луданамы, шати драты з сутанамы,
СовсЂм буду брати,
З очей не спускаты,
З очей не спускаты! 11
Егей, коли б впять, як була, козацкая слава,
Щоб роспустилась всюди, як пЂрамы пава!
І щоб зацвЂла знову, як рожа улЂтЂ,
Як бог позволить побрать турецкіи дЂты,
Або ляхов на той час трапится поймати
І сЂм кіем козацким по ребесах дати.
Лях
Padła, padła, padła! Tu padła! Kus, kus! Hałapiur!
Teraz że mam czas k memu polowaniu А.
А Третя інтерлюдія
Б горе
В Впала, впала, впала! Тут упала! Кусь, кусь! Га-ля-ля!
Тепер же маю час, щоб пополювати
Y prżepiułek wraz pstrych ku łapaniu.
Choc ia pstrego mam iastremba chciwa,
Do prżepiułeczek nie barzo leniwa,
Iednak że żądam od poddanstwa swego,
Gdyby prżyniesli iastremba drugiego,
Ktoren by mogł złapać drugo albo trżecie,
Albo y więcey, choc do dwach set przedzcie А.
Литвин
ГлядзЂце ж, як будзеце перед паном гавариць,
Я вас старосцю своєю магу научиць.
ВсЂ
Харошо гуториш, бацюхно старенкій!
Харошо, харошо 12 гето, лебедзік беленкій!
1[-й литвин]
Слухайце ж всЂ, братЂце, як буду навчаць,
А ви, панове, звольце мои слова внЂмаць!
2[-й литвин]
От так буду гавариць: «На здорове тобе, пане!»
3[-й литвин]
«Нехай и паней стане, і всЂм дзіеткам вашим!
Нехай станіесе гето тут приходом нашим!»
Лях
Cuż to, chłopowie, teraz wy mnie mowicie?
A panskiego gniewu iuż nie wicie? Б
Литвин
Неть, моспаніе, мы к тобіе c поклоном В пришлЂ
І саколю маць до твоіей мЂлосцЂ приніеслЂ.
А І враз наловити рябих перепілок.
Хоча я маю сірого жадібного яструба,
До перепілок не дуже лінивого,
Однак я жадаю від своїх підданих,
Щоб принесли другого яструба,
Який би зміг зловити удвоє, втроє
Або й більше, хоч би й до двохсот.
Б Що ж це ви, хлопи, тепер мені говорите?
А панського гніву вже не знаєте?
В подарунком
Лях
Iakież to mnie pokłony już teraz bywaią,
Kiedy dzis mi chłopowie w oczy narżekaią!
Wez tylo, chłopcze, postronki drotowe!
Chłopiec
Iuz gotowe!
[Лях]
Wez no, chłopcze, tylo sam woyta, iak starżego,
Biy, tłucz, wal, pal, biy dobrże! Tamże y drugiego!
Cuż to za dziwo do mnie y iaka prżycżyna,
Chłopa zabic, ubic, iak skurwego syna! А
Литвин
Ну ж, моспане, и меніе еще прохварасцЂ,
A прохварасцЂвши та й додому пусцЂ.
Лях
Dobrze! Ydz, chłopcże, dayże dobrże y temu,
Sto kijow odmierż tak, iak y drugiemu!
Y day go bogu, iaka to chłopska odwaga!
Znać, że to moskał abo kozak iemu dopomaga.
Ia poddannych wyrombam karki wszystkim do pniaka!
Z Ukrajny iego 13 kpa kozaka,
Ot tylo szlachte swoie na głowe pobudże, —
Po naszych tu granicach nie mieszkaią ludżie, —
Lecż nie tylko w granicach, także y na Ukrajnie,
Niechże po wszystkich stronach polska sława słynie!
Y to moie poddaństwo w Kijowie bywało Б,
А Які ж то мені тепер уже подарунки бувають,
Коли нині хлопи мені в очі дорікають!
Візьми лиш, хлопче, дротяні посторонки!
Хлопець
Вже готова!
Лях
Візьми-но лиш, хлопче, сам війта, як старшого,
Бик, товчи, вали, пали, бий добре! Там же й другого!
Що ж то за диво мені і яка вина
Хлопа забити, убити, як скурвого сина!
Б Добре! Іди, хлопче, дай же добре і тому,
Сто київ одміряй так, як і другому,
І пошли його до бога! Яка то хлопська одвага!
Знати, що це москаль або козак йому допомагає.
Я підданим усім повідрубую шиї впень!
З України (вижену) дурня-козака,
От тільки шляхту свою підійму, —
По наших тут кордонах не мешкають люди, —
Але не тільки в межах, а також і на Україні, —
Нехай же по всіх краях польська слава лине!
І моі ті піддані в Києві бувалу,
Gdzie był gubernatorem szlachce zaleciało;
A do Hłuchowa miasta, ktore wsi należą,
Y to ich mosci Guwnowie do siebie odbierżą.
To wszystko mieczem, ogniem zwołowac możemi,
A Leszczynskiego krola znowu odbierżemi!
A wnet zaciągnemi tu męznego Hektora,
Y na pomoc prżysżle nam od swego też dwora
Krol francuzki 14 że tysiąć drugie-trżecie,
My się zbierżemy wkoło do sto tysiąc przedzcie.
Będziemy też woiować do samey Poltawy,
Aby odebrac pierwszy honor naszey sławy.
Mospanie Zdupypadskiy, panowie Guwnowie
Schodcie się do porady, bierżcie arme swoię!
2 [-й лях]
Kłaniam iegomosci panu Sraczkowskiemu,
Ia, sługa nayniższy komputu całemu.
1 [-й ляx]
Co będziemy czynie? Już wielka gromada,
Tylkoż by nie byłab z waspanstwa zrada.
Gdy kozacy będą napadać surowo,
Stoycie, nie buycie się, kładcie głowo z głowo!
Nie buy się, wac, gdyby tu kozacy prżyszli,
My by tu ich kanczukiem w lasy wprowadzili! А
А Де був губернаторем — шляхті служив;
А які села до міста Глухова належать,
То їхмості Гувнове собі одберуть.
Це все мечем, вогнем можемо звоювати,
А короля Лещинського знову оберемо!
І одразу ж притягнемо сюди мужнього Гектора,
І на допомогу пришле нам також від свого двору
Король французький тисяч дві-три,
Ото ж зберемо, либонь, тисяч із сто.
Будемо також воювати до самої Полтави,
Щоб повернути колишню честь нашої слави.
Мосьпане Здупипадський, панове Гувнове,
А Сходьтеся на раду, беріть свою зброю!
2-й лях
Кланяюсь йогомості пану Срачковському,
Я, слуга найнижчий, всьому товариству.
1-й лях
Що будемо чинити? Вже велика громада,
Тільки ж щоб не було од вас, панове, зради.
Коли козаки будуть сильно нападати,
Стійте, не бійтесь, кладіть голову коло голови!
Не бійтеся, панове, коли б сюди козаки прийшли,
Ми б їх тут канчуком в ліси загнали!
Козак
А доки ж вы, бестелюгы А, будете звегати? Б
Чи то ми вас не зможем кіямы прогнаты?
Земку! В О, земку! Швидко давай поратунку!
Ос тут добичи озмем не одну вже сунку! Г
Тут-то вЂд злота ляхи да вЂд срЂбла сіяють!
Москаль
Што они тебя, гаспадин пан-казак, не ругают ли?
Козак
Де ж пак не лають? От так лають, що аж лихо!
Москаль
Дабро ти, казак! Вось ми убіером их тихо!
Поляк
Numy też, bracia, chwytac do swego oręża,
Aby nie utracie żadnego żołnierza! Д
Москаль
Казак, пріймайся! Не боися! Бери з плечей двоих,
А я тотчас уберу далгополих от тих!
А што здезь о рубежах они спаминали,
Будто ляшонки Украйну в облястях держали,
Дабро! Вот покажем рубежи кнутамы на спинЂ!
Козак
І добре, земочку, щоб другій памятав,
Да и дЂдчой Е своей дитинЂ заказав!
А собаки
Б гавкати, брехати
В земляк
Г сумку
Д Мумо теж, браття, братися до своєї зброї,
Щоб не втратити жодного жовніра!
Е чортовій
4-TUM INTERLUDIUM Є
Вииздить мужик з жидом на ярмарок, до которого виходять ксьонзи три — езуита, крижак да и барнадим Ж. До всЂх их прійдеть москаль и запряжеть двох, а с третЂм сядеть и отидуть.
Мужик
Гей, соб! Якій кат, воле, тобЂ тепер стався?!
Є четверта інтерлюдія
Ж ксьондзи належать до трьох католицьких орденів — єзуїтського, тевтонського і ордена бернардинів
Жид
Поганяй зе свиденко! В дорозЂ не гайся!
Ну, поспЂсайся скоро в ярмарок, Іванце!
Мужик
Сиди ж бо, коли сЂдиш, остилій поганче!
Як покину, то озметь дяволова мати!
Жид
Як покинес, то не дам твоеи заплати.
Коли цЂло привезес, я платити буду.
Мужик
Я из горла видеру, як року добуду!
От бачиш, як хватався на ярмарок дуже!
Жид
Сцоб наперед c тасою А розобратись, друже!
Мужик
Уже ж бо тут роспинай, олендару Б, ташу,
А мы, вашець, бика поведем на пашу.
Жид
Скоро з вертайся c пасЂ, будес глядЂть ташЂ!
Мужик
А там же хто будеть доваровать кашЂ?
От еще я тобЂ щось забув исказати,
Бо Одарка велЂла дещо куповаты.
Жид
Сцо ж такое казала? Дай же на паперу!
Мужик
Отже, як там еси був, казала й бумберу В
Купити, галку муштукову Г, и перцю,
Ладану, воску, калЂи Д, и курки да и ложечку черцю Е.
Жид
Кази з, сцо есце треба ик васему святу!
А ташою — палаткою
Б орендарю
В імбиру
Г мускатного горіха
Д синьої фарби
Е червоної фарби
[Мужик]
Го, люлку и чубук добрій купити моему свату.
Ксонз
Niech będzie Jesus Christus pochwalony! А
Жид
Bądzcie już zdrowy, oycowie wielbiony!
Prose na wudecke, prose, zwolte pyty! Б
Ксонз
Day no, żysiu, sam! Na ci sżostak bity!
My nie taki lud, iak syzma przeklęta! В
2[-й ксьондз]
Prosże, oycze, powied, zkąd ta wiara wzięta? Г
3[- й ксьондз]
A co tut będziesż o wiarże dyszkurować?!
Słyszę, ydzie moskal. Tu będzie szturmować! Д
Москаль
Што здесь за шум? Што за крик? Да нет ли раздіоров?
1[-й] кcoн[з]
Cżekay no, waspan, my nie w twojm dworu! Е
Москаль
Што болтаеш, скурвой син? Ти меня називаеш вором?
Да ище хвалисся здеся своим дваром?
Полно балтать! Мне нада 15 дать скоро падводу!
Ксонз
My, mospanie, iestesmy nie takiego rodu Є.
А Слава Ісусу Христу!
Б Будьте ж здорові, шановні панотці!
Прошу до горілочки, прошу, звольте пити!
В Дай-но, єврею, сам! На тобі шостак битий (дрібна монета)!
Ми не такий народ, як схизма (православні) проклята!
Г Прошу, отче, розкажи, звідки та віра взялася?
Д А що тут будеш про віру говорити?!
Чуєш, іде москаль. Тут буде штурмувати!
Е Чекай-но, мостивий пане, ми не в твоєму дворі!
Є Ми, мосьпане, не такого роду.
Москаль
Как тіе завут? Гавари! Кака в тіе манЂта?
Ксонз
Ia, mospanie, iestem wcżony jezuita А 16.
Москаль
А тебіе, друг, как завут? Знать ли, ти паляк?
2[-й ксьондз]
Dobrżes zgadnoł, mospanie, że ja iestem krzyżak Б.
Москаль
Тіебіе, третой, как завут? Да и ти ли з нЂм?
Ксонз
O, ja jestem polskiego zakonu barnadym В.
[Mоскаль]
Побратим? Садись, поганяй, вить мніе ніедаліоко!
В Броварах почту сміенЂм или в Платавіе,
Гам вас пущу кармитця на доброй отавіе.
А Я, мосьпане, вчений єзуїт.
Б Добре вгадав, що я крижак (член тевтонського ордена).
В О, я польського ордену бернардин.
5-TUM INTERLUDIUM Г
Виходить жид и тужить за кобилою, що згубив, до которого приходить грек и насмЂвается жиду, до которих виходить волох и звелить своему хлопцю вивести кобилу. Жид признается до кобили, и як заговорять один до едного — не знать буде; толмач буде миж нимы, всЂх проженеть
Жид
Ох, о вей мир! Якій мнЂ тепер смуток стався,
Сцо в дорозЂ до мене капарник Д прибрався!
Цорній год на іого голову, нехай іому смуток,
А цим зе буде издив у мене хомуток?
Капарник брав кобилу та забув взяти узду;
Г П’ята інтерлюдія
Д лиха людина, злодій.
Я знаю, сцо вЂн прійде, я троски позду.
Ох, мир! Зал зе бо буде! Хороса була кобила —
Хоц вЂдъки иду, то вона не зблудила.
Зна и вноцЂ оранду, цуе пах великій,
СЂна не показуй, поки не дам горЂлки.
Взе з тепер нЂ до Сори! Сцо маю цинити?
Коли б на такую серсть кобилу купити,
І на обицай така сцоб була в дорозЂ:
НЂ на пядь не отступить, все стоить при возЂ,
А взе як дома — то з оранди не вЂдбиты,
Мед, горЂлку и пиво умЂеть було пити!
Ох, о вей мир! Kanapa на мою голову стало,
Сцо моеи кобилы тепера нестало!
Грек
Гей, цорта на матара! Цорта заловала,
Цо так дурна твой голова на кобил поклала!
Цорт пропав! Голов цЂл, а кобила була!
Будем купил на два червона! Пошол на Стамбула!
А ти, дурна, плач! Кобила грек купил, не плач,
Ти копійка жаловати на кобила не трач!
Гей, дурна твоя голов тако учинила!
Будем поигал на Мигайла Ищенка кобила купила.
Жид
Ох, мир! Не знаеш ти мого тепер фрасунку А,
Сцо за кобилою плацуци, попловав у трунку!
А ти сце, напарнику, мене зневазаес,
А смутку моего не розвазаес!
Сцо така втЂсная та була кобила,
Вона, як цоловЂк, то так говорила!
А горя, клопоту
Грек
Гей, дЂдко! Кобила цорта на матара говорив,
Сцо так зал великій на кобила покладив!
Цуза земля знаєм поступити —
Наса грек земля кобил твоя не хотЂл купити.
І матара на цорта будим сам пропадим!
Така цорта многа в ярмарка купим!
Жид
Узе з минЂ тепер нарай якого цоловЂка,
Сцоб мене одвуз до мЂста Олика.
Волох
Азиць ши акултаць: чинева си пера асмеяпе
Бун? Евціецво винде делта буне муне, коре лифост
Шилв умблат ин цара руменяскіе, каре де мулте
Щіев вест цара греческіе. Катудевій сій пера петине
Тева пуртадин цара руменяскіе пине цара турческіе.
Грек
Преки мъши греку тенкабе деяпе дуте буне дуте
Туне сецхіе дебоне.
Волох
Ін цара греческіе.
Грек
Акумдоя грек куче некоц авфост?
Волох
Ку карокатиця, ку табак, ку ле луле, ку чубуче, ку куцате,
Ку мтрахиде, ку ачеку, елимоне, ши куфелде фелне недоць.
Грек
Даре мулт астеръгуст?
Волох
Осуте цинзечь делей А.
А Послухайте, хто купить у мене цю добру кобилу?
Я із своєї легкої руки продам тобі кобилу,
Що сходила всю румунську землю і багато може
Сказати тобі про грецьку землю. Коли ти її купиш,
Вона буде везти тебе від Румунії до самої Туреччини.
Грек
Текст зіпсований цілком. Очевидно, грек запитує, де волох подорожував і бував з кобилою.
Волох
У грецькій країні.
Грек
А тепер у цих греків з яким товаром був?
Волох
Була у нас риба, табак, люльки, чубуки, ножі,
Винні ягоди, голки, лимони та різні інші товари.
Грек
А багато ви заробили?
Волох
Сто п’ятдесят лей (румунська монета).
Грек
Фарте бЂне антирусть румоне А.
[Жид]
Ох, мир! Сцо то вЂн казе? Ци не хоце продати
Кобили? Я мусу гроси готови дати.
Грек
То-то, коли хотЂла то купила.
Жид
Ох, добрій мир год! И моя булая така кобила.
Волох
Кум тера девій враев нус кушь двой вийде Б.
Грек
Продала твоя тута, не де-инде.
Коли гебреос добри гросЂ дала,
Оттака кобила добра продала.
Жид
Сцо з вЂн хоце за тую кобилу? Я буду платив.
Грек
Гей, хорош кобил! Швидко грошЂ заплатив!
Волох
Пет рубле пегасте япе В.
Жид
Сцо з, бо я не знаю твоей мови, пане-брате.
Грек
Гей, твоя моя, жиде, мины червона заплатила,
Моя добра розумЂла, што он говорила.
А Добре, значить, торгували, румуне.
Б Купуй, коли хочеш, не дорого візьму з тебе.
В П’ять карбованців за цю кобилу.
Жид
Скази з ему, будь ласкав, сцо за кобилу хоце,
Да взе нехай болсе моеи голови не клопоце!
Грек
Она хотЂла квадри А рубли оне.
Жид
Нехай зе сЂм возме, пане Симеоне.
Волох
Бини, бини! Б Дала твоя мини.
Жид
От тепер зе хвалю бога, сцо такую кобилу купив,
А сце не дорого за неи заплатив.
Узе з тепер Сора еи не познае,
Бо и вона так, як тая, хвостом киває,
І ся, бацу, буде добре медок затинаты!
Сцоб цигане взе еи не доздалы браты,
Як ту кобилу! Сами з рук ухватилы
І до свого сатра, очевисне, всадили.
Циган
Чхаве, кирики чи васе родя памелеш на мура†на зе-
Леной хархали намандро В.
А хто тут, бачу, мене зневажае,
І злодЂем великим мене називае?
А в мене самого кобила пропала,
Коли б где познати, то б и родина его памятала!
Ха-ха, ха-ха! 17 Але, бачу, и жиди вже конЂ волочать,
Тилко бЂдних циган злодЂством порочать!
Ось як і сей жид власную кобилу у мене вкрав!
Жид
Я в волосина купив! Будес ти на тое брехав!
Циган
А се ж моя кобила! Я здамся на люде,
Коли в неи пятна под хвостом не буде!
А чотири
Б добре
В набір перекручених циганських і вигаданих слів
Жид
Так сцо, хоць пятно есть? Ти ходи до пана,
То мозе ти избудес оттого зупана!
Циган
А твое око коле на циганскіе жупани?
Да може нас знають лучше тебе паны!
Кому гуляти, кому веселитись c паном?
А ти хочеш еще що скурати c циганом!
Лахло! Ходи, ось свого злочинця зловив!
Жид
Бресес ти, як собака! Есце ти мене не осходив!
Циган
Озмы, хлопче, кобилу, до шатра поведи,
А я старому собацЂ урЂжу бороди!
Або запряжу іого в хомут, скурвого сина,
Щоб памятала до смерти іого дитина!
Щоб вЂн заказав роду своему куповаты,
Циганского добра в себе не держаты!
А тепер придатку дам сергЂем А по плечах,
А ти, собачій сину, щоб знався на речах!
А нагаєм
