Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





«АЗБУЧНА ВІЙНА» — боротьба укр. громадськості Галичини в 19 ст. проти полонізатор. спроб латинізувати український алфавіт. Мали місце два спалахи «А. в.». Перший був викликаний появою 1834 ст. «О wprowadzeniu abecadła polskiego do pismiennictwa ruskiego» укр. вченого Й. Лозинського, в якій він запропонував увести замість не відповідної фонетичній системі укр. мови «мертвої» кирилиці польс. алфавіт (абецадло). Для наочного переконання в такій доцільності він 1835 цим алфавітом опубл. свою етногр. працю «Ruskoje wesile». Однак, захопившись чисто предметною стороною питання, Й. Лозинський не врахував, що в умовах штучної держ. роз’єднаності укр. народу та здійснюваної австр.- польс. верхівкою полонізатор. політики в Галичині латинізація укр. алфавіту була, по суті, спрямована на відрив Зх. України від Сх. України та становила сприятливий ґрунт для здійснення цієї політики, а отже, була політично шкідливою. Ця пропозиція Й. Лозинського зазнала гострої критики, зокрема в публікації Й. Левицького «Відповідь на погляд про запровадження польської азбуки в руську писемність» (1834, польс. мовою) та брошурі М. Шашкевича «Азбука і abecadło» (1836). Другий спалах «А. в.» спричинила спроба губернатора Галичини 1859 запровадити в укр. школах латинку законодавчим шляхом. Хвилю масового протесту проти цієї спроби, зокрема в пресі, з боку укр. інтелігенції підтримали відомі славісти П.-Й. Шафарик і Ф. Міклошич.


Літ.: Шашкевич М. Азбука і abecadło. Przemyśl, 1836; Франко І. Азбучна війна в Галичині 1859 р. В кн.: Франко І. Зібр. тв., т. 47. К., 1986; Худаш М. Л. Алфавітно-правописні принципи Й. Лозинського. В кн.: Лозинський Й. І. Укр. весілля. К., 1992.


М. Л. Худаш.








Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.