Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКІ MОBHI КОНТАКТИ.

Розвиваються віддавна, і прямо, й опосередковано, тісно переплітаючись з українсько-польськими мовними контактами. Поширеність чес. мови на укр. землях, що входили до складу Польщі і Лит. держави, дозволяє твердити про безпосередні У.-ч. м. к. і про їхній вплив на формування староукраїнської літературної мови. Особливо значний вплив справила чес. мова на ділову мову. У Статуті польс. короля Владислава II Ягайла (1420 — 23), Лит. Статуті всіх трьох редакцій (1529, 1566, 1588), лит.руських актах Литовської Метрики та судових земських і гродських книгах часто трапляються такі богемізми-терміни, як рок (rok), речник (řečník), поводь (povod), cynep (soupeř), право (právo), отпор (odpor), поконати (pokonati), лупезнцовъ (loupežnikův), шкоды оправити (škody opraviti), вольноу моц (volnou moc) та ін. Важливим свідченням безпосередніх У.-ч. м. к. є укр. грамоти 14 — 15 ст. У них, поряд із словами і термінами чес. походження адм.-правової, канцелярської, конфесійної, наукової та ін. лексики представлені й такі богемізми, як протожъ, пакли, велицЂ. вшитци та ін., яких не відбито в літ. мові тієї доби. Разом з тим польс. посередництво зіграло в У.-ч. м. к. помітну роль. Зазнавши в Середньовіччі (до 17 ст.) великого впливу з боку чеської, польс. мова сприяла проникненню в українську чес. мовного елемента.

Лекс. впливи чес. мови на українську засвідчуються і в наст. століття. Особливо слід відзначити середину 19 ст., коли формувалася сусп.-політ. і термінол. лексика укр. літ. мови. У ранній період її розвитку на західноукр. землях вживалися такі богемізми, як тискарня (tiskárna), прилога (příloha), видаватель (vydavatel), часопис (časopis), обіжник (oběžník), лікарник (lekárník) та ін. Однак тільки окр. слова (часопис, обіжник) закріпилися в загальноукр. літ. лексиці.


Літ.: Жовтобрюх М. А. Страницы из укр.-чеш. языковых связей. В кн.: Вопросы теории и истории языка. Ленинград, 1963; Андерш Й. Ф. До питання про чес.-укр. мовні зв’язки найдавнішої доби. В кн.: Слово і труд. К., 1976.


Й. Ф. Андерш.









Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.