Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ Євген
Ієронімович (24.XII 1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львів. обл. — 18.11
1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) — укр. лексикограф, фольклорист,
громад. діяч. Закін. 1869 філос. ф-т Львів. ун-ту. Викладав українську та
класичні мови в укр. гімназіях Перемишля і Станіслава. Один із засновників т-ва
«Просвіта» у Львові. Автор 2-томного «Малорусько-німецького словаря» (1886;
видання упорядкував, а т. 2 ще й завершив за матеріалами Ж. з деякими доповненнями
і видав С. Недільський). Словник містить понад 64 000 слів, уживаних як у Зх.,
так і в Сх. Україні. Свого часу він був найповнішим джерелом для знайомства з
лексикою укр. мови, відіграв важливу роль у поширенні нової укр. літ. мови в
Галичині та витісненні з ужитку язичія. Застосований у словнику фонет.
правопис (т. з. желехівка), який згодом (1892) був запроваджений у
школах Галичини і Буковини як обов’язковий, а також використовувався у виданнях
народовців і НТШ, сприяв зближенню західноукр. правопису зі східноукраїнським.
Ж. належать кілька розвідок з фольклору.
Літ.: Худаш М. Л. Є. І. Желехівський. «Мовознавство» 1970, № 1.
М. Т. Демський
