Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
ДЕСКРИПТИВНА ЛІНГВІСТИКА (від лат. descriptio — опис) — амер. школа структурної лінгвістики. Основи заклав Ф. Боас у праці «Довідник з мов американських індіанців» (1911), остаточно сформували її в 30 — 50-х pp. 20 ст. Л. Блумфілд, З. Харріс, Б. Блок, Дж. Трейджер та ін. Виникла у зв’язку з потребою науково описати полісинтетичні мови амер. індіанців, не нав’язуючи їм схем, прийнятних для індоєвроп. мов. Осн. постулат Д. л.: мову слід розуміти й описувати з погляду її внутр. структури. При цьому мову визначають як текст достатньої довжини; тобто, мова і мовлення не розмежовуються. Це наслідок того, що дескриптивісти в основному працювали з інформантами — носіями мови, аналізуючи їхні висловлювання шляхом постановки серії питань, сформульованих так, аби відповідь була лише «так» чи «ні», тобто щоб максимально обмежити суб’єктивізм і опору на значення. Д. л. вважає, що значення не може бути критерієм встановлення і класифікації одиниць мови, оскільки воно базується на інтуїції і є фактором суб’єктивним. Таке ставлення до значення і його ролі в наук. описі було реакцією на зловживання значенням при встановленні грамат. категорій з боку молодограматиків (лінгв. школа в нім. мовознавстві ост. чверті 19 ст.). Для частини дескриптивістів відмова від значення стала самоціллю, що викликало критику їх у наук. л-рі. Прагнучи макс. об’єктивності й точності наук. опису мови, дескриптивісти розробили ряд ефектив. методик лінгв. аналізу з опорою на форми мовних одиниць та їх розподіл у мовленні, тексті: процедури польової лінгвістики, дистрибутивний аналіз і трансформаційний метод, аналіз за безпосеред. складниками, моделювання. Вони набули вел. поширення у мовознавстві в дослідженні одиниць усіх рівнів мови, у т. ч. для розмежування значень і в семант. класифікаціях.
На основі цих методик були здійснені перші спроби машинного перекладу й використання ЕОМ у мовознавстві. Розроблені амер. ученим Н. Хомським моделі мови широко використовують при побудові алгоритмічних мов. В україністиці методи Д. л. використовують для дослідження фонем., морфем, і синтаксичного рівнів мови, особливо при аналізі текстів на ЕОМ.
Літ.: Глисон Г. Введение в дескрипт. лингвистику. М., 1959; Блумфильд Л. Ряд постулатов для науки о языке. В кн.: Звегинцев В. А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях, ч. 2. М., 1960; Перебийніс В. С. Дослідження системи фонем укр. мови структур. методами. В кн.: Структур.-матем. дослідження укр. мови. К., 1965; Медведєв А. А. Системи фонем сучас. укр. мови. В кн.: Стат. та структур. лінгв. моделі. К., 1966; Методи структур. дослідження мови. К., 1968.
В. С. Перебийніс.
