Попередня     Головна     Наступна





ФОНОСТИЛІСТИКА (від грец. φωνή — звук, голос і стилістика) — розділ стилістики, що вивчає експресивні властивості звуків мови, засоби її милозвучності та явища поет, фонетики — звукопис, ритміку вірша, римотворення тощо (див. також Алітерація, Асонанс, Рима). До кола питань Ф. належить і з’ясування своєрідності фонематичного складу та ритмічних особливостей висловлення у різних стилях, аналіз інтонації як одного із засобів вираження змісту мовлення. Розділ Ф., який розглядає естетичну (евфонічну) й емоційну функції звукового складу мови, наз. фонікою.


Літ.: Ващенко В. С. Стиліст. явища в укр. мові, ч. 1. X., 1958; Чередниченко І. Г. Нариси з заг. стилістики сучас. укр. мови. К., 1962; Шиприкевич В. В. Питання фоностилістики. К., 1972; СУЛМ. Стилістика. К., 1973; Качуровський І. Фоніка. Мюнхен, 1984.


В. С. Колошник.







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.