Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ — перший вищий навч. заклад і визначний культурноосв. центр в Україні в 17 — 18 ст. її роль в історії укр. мови величезна. Мовозн. студії К.-М. а. (1632 — 1819) були спрямовані на піднесення престижу церковнослов’ян. (слов’янської, слов’яноруської, славенської) і укр. (за тодішньою термінологією — «руської», «малоруської», «козацької» та ін.) мов, а також на багатомовність, що полягала у викладанні навч. курсів різними мовами, у вивченні кількох мов. Викладання в академії здійснювалося лат., грец., польс., церковнослов’ян., тогочасною укр. (книжною) літ. мовами. В різних формах вивчалися лат., грец., церковнослов’ян., польс., укр. літ. мови, староєвр., пізніше — нім., франц.; з поч. 18 ст. вивчається рос. мова. Багато уваги приділялося вивченню риторики, піїтики (поетики), діалектики (вміння вести диспути, полеміку) і взагалі різних стилів ораторського мистецтва. Укр. літ. мова того часу широко використовувалася в академії як мова проповіді, навчання, спілкування, як мова наук., полем.-публіцист, трактатів, мова худож. творів, зокрема поет, і драматичних, створюваних викладачами і студентами, а також як матеріал різних філол. курсів. Цією мовою друкувалося багато видань церк.-навч. характеру, а також худож. і наук., зокрема істор. л-ри. Незважаючи на те, що в академії навчалася значна кількість студентів — представників різних народів, серед професорів і слухачів переважали українці. Вони вносили в академію стихію живої мови укр. народу, його усно-розмовне і пісенне мист-во. Компоненти живої укр. народнорозм. мови тісно перепліталися з книжною мовною традицією, створюючи нову якість літ. мови, хоч цей процес своєї вирішальної стадії розвитку досягає у кін. 18 — на поч. 19 ст. Значну роль в онародненні укр. літ. мови, наближенні її до розуміння народу відіграла діяльність викладачів і вихованців академії Петра Могили, Сильвестра Косова, Єпіфанія Славинецького, Лазаря Барановича, Йоаникія Галятовського, Інокентія Гізеля, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського, Антонія Радивиловського, Григорія Сковороди та ін.


Літ.: Петров Н. И. О словесних науках и лит. занятиях в Киев. академии от начала ее до преобразования в 1819 году. «Труды Киев. духовной академии», 1868, т. 1, № 3; Білодід І. К. Києво-Могилян. академія в історії східнослов’ян. літ. мов. К., 1979.


О. І. Білодід.







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.