Попередня     Головна     Наступна

КИРИЛО І МЕФОДІЙ — слов’ян. просвітителі, творці слов’ян. азбуки, проповідники християнства, перші перекладачі богослужб. книг на слов’ян. мову, брати. Молодший з братів Кирило (до прийняття чернецтва у 869 — Костянтин; 827, Солунь, тепер м. Салоніки, Греція — 14.II 869, Рим) і старший Мефодій (815, Солунь — 6.IV 885, м. Велеград, не збереглося, тепер це тер. Чехії) походили з родини воєначальника. К. і М. добре знали південномакед. діалект солунських слов’ян, грец., лат., араб. та єврейську мови. Кирило дістав освіту в Магнаврській школі при дворі візант. імператора Михайла III в Константинополі. Працював патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Магнавр. школі (мав прозвання Філософ). Брав участь у богосл. диспутах з іконоборцями (40-і pp.), мусульманами (50-і pp.), побував з дип. і проповідницькою місією в Сирії, разом з Мефодієм здійснив подорож до Хозар. каганату як місіонер і дипломат. Мефодій спочатку служив військовим, пізніше був правителем однієї із слов’яноболг. областей Візантії (835 — 845), потім ігуменом монастиря Поліхрон у Малій Азії. У 863 Михайло III і константиноп. патріарх Фотій на прохання моравського князя Ростислава послали К. і М. у Моравію для ведення церк. служби слов’ян. мовою, що мала бути протиставлена лат. мові нім. місіонерів. За свідченням джерел, Кирило перед відбуттям до Моравії розробив слов’ян. азбуку (див. Глаголиця) і з допомогою Мефодія переклав з грец. мови на слов’янську (південномакед. солунський діалект) книги: Євангеліє, Апостол, Літургія, Служебник, фрагменти Псалтиря і Требника. Оригінали творів К. і М. не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Діяльність К. і М. викликала невдоволення нім. катол. духівництва. Брати були звинувачені в єресі. У 866 К. і М. рушили до Риму й одержали в папи Адріана II дозвіл на поширення слов’ян. книг і богослужіння. У Римі Кирило захворів і помер. Мефодій у сані архієпископа Моравії і Паннонії 870 приїхав до Паннонії. Нім. духівництво переслідувало його: два з половиною роки він провів у в’язниці. У 882 — 884 жив у Візантії; у серед. 884 переїхав до Моравії і разом з учнями переклав на старослов’ян. мову частину бібл. книг. Після смерті Мефодія учні К. і М. були вигнані з Моравії і продовжували проповідницьку та просвітницьку діяльність у південнослов’ян. країнах, передусім у Болгарії, звідки слов’ян. грамота прийшла до Київ. Русі. Болг. церква встановила день пам’яті К. і М., який згодом став святом нац. освіти й культури. В Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» і Міжнар. премію ім. братів К. і М. — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

Літ.: Лавров П. Кирило та Методій в давньослов’ян. письменстві. К., 1928; Його ж. Мат-лы по истории возникновения древнейшей славян. письменности. Л., 1930; Ильинский Г. А. Опыт систематической Кирилло-Мефод. библиографии. София, 1934; Бернштейн С. Б. Константин-Философ и Мефодий. М., 1984; Кирило-Методиевска Енциклоледия, т. 1. София, 1985; Истрин В. А. 1100 лет славян. азбуки. М., 1988.

В. А. Глущенко.

Попередня     Головна     Наступна