Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





МАТЕМАТИЧНА ЛІНГВІСТИКА, алгебраїчна лінгвістика, обчислювальна лінгвістика — галузь науки на межі математики й лінгвістики, що вивчає найзагальніші закони будови символьних послідовностей, або знакових систем, до яких належать деякі абстрактні матем. структури, штучні та природні мови. Інколи розмежовують М. л. як галузь математики і М. л. як розділ мовознавства, підкреслюючи при цьому, що між ними існує тісна взаємодія, бо вони використовують той самий поняттєвий апарат. Отже, можна вважати М. л. єдиною семіотичною дисципліною, яка досліджує форм. методами — алгебричними, теоретико-множинними, логіко-математичними — деякі властивості символьних послідовностей, напр., властивість бути членом певного класу послідовностей, здатність перетворюватися на послідовності іншої будови, властивість взаємозаміни між деякими ланцюжками символів тощо. Осн. поняттями, що використовуються в М. л., вважають:

1) множинність вихідних символів (алфавіт);

2) відношення між елементами алфавіту, що сприймаються як аксіоми (постулюються);

3) правила виводу, тобто обчислення всіх можливих множин символьних ланцюжків; 4) ізоморфізм, тобто одно-однозначні відношення між елементами послідовності, при яких кожному елементові однієї послідовності ставиться у відповідність елемент ін. послідовності; 5) гомоморфізм, одно-багатозначні відношення, коли одному елементу першої послідовності відповідає кілька елементів другої і навпаки; 6) відмічений (маркований) ланцюжок, тобто такий, що відповідає правилам виводу (граматично правильний, допустимий); 7) входження символу в послідовність, тобто поява його на заданому місці в ланцюжку; 8) поділ вихідної множини класу ланцюжків за певними правилами на підкласи. Використання операцій, що базуються на цих поняттях, дає можливість одержати аналоги грамат. класів і підкласів, категорій, парадигм, синтакс. одиниць та відношень. Властивості відношення одиниць досліджуваної знакової системи виявляють і вивчають шляхом побудови синтезувальних (породжувальних, дедуктивних) й аналітичних (індуктивних) матем. моделей. Важливим етапом використання матем. моделі та її елементів і операцій є інтерпретація їх у термінах певної мови. Інтерпретувати модель — значить поставити у відповідність кожному елементу, правилу, відношенню, поняттю, використовуваному в моделі, клас одиниць, правило, категорію, поняття природної мови. При інтерпретації моделі між нею і мовою можуть бути як ізоморфні, так і гомоморфні відношення. Методи і положення М. л. є теор. базою для створення алгоритміч. мов, для побудови систем автомат, опрацювання мовного матеріалу в ЕОМ: машинного перекладу, інформ. пошуку, автоматизації видавничих процесів, реферування й анотування наук, л-ри, створення термінол. банків, машинних фондів різних мов, автомат, укладання словників (див. Автоматичний словник), машинного розпізнавання і синтезу усного мовлення та ін.


Літ.: Матем. лингвистика. М., 1964; Ревзин И. И. Метод моделирования и типология славян. языков. М., 1967; Гладкий А. В. Форм, грамматики и языки. М., 1973; Лесохин М. М., Лукьяненков К. Ф., Пиотровский Р. Г. Введение в матем. лингвистику. Минск, 1982.


В. С. Перебийніс.







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.