Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна





РУКОПИСИ СТАРОУКРАЇНСЬКІ — оригінальні і перекладні рукописи переважно 14 — 18 ст. Риси укр. мови фіксуються уже в перших відомих сьогодні давньорус. пам’ятках: Остромировому Євангелії 1056 — 57, Ізборниках Святослава 1073 і 1076, «Повісті временних літ», Галицька-Волинському літописі та ін.

Від 14 — 15 ст. до нас дійшли укр. грамоти (див. Грамоти 14 — 15 ст.), пам’ятки конфесійного стилю, почасти ін. стилів. З кін. 15 — поч. 16 ст. кількість рукописних пам’яток зростає, урізноманітнюється за жанрами й тематикою, охоплюючи конфесійну і віршову л-ру, записи фолькл. творів, житійно-повістеві тексти, полем., оратор.-проповід., дидакт.-повч. твори, ділові акти й док-ти (особливо юрид. характеру), частково наук, праці. В 17 — 18 ст. зароджуються або починають інтенсивно розвиватися нові функц. жанри: драм. л-ра (діалоги, інтермедії, шкільна драма), наук. твори філол., філос., природозн., астрон., істор. змісту, а також наук.-практичні. З 2-ї пол. 17 ст. розвивається епістоляр. жанр. Найбільше Р. с. збереглося з 2-ї пол. 17 — 18 ст. Книги великого формату мали переважно 2 колонки, невеликого — одну. Пам’ятки староукр. писемності зберіг. у рукопис. відділах НБУВ в Києві, ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України у Львові, ЦДІА України у Києві та Львові; поза межами України — у Рос. держ. б-ці (Москва), Держ. істор. музеї (Москва), Б-ці Рос. АН та Рос. над. б-ці (обидві — в Санкт-Петербурзі) та ін.


Літ.: Петров Н. И. Описание рукописей Церк.-археол. музея при Киев. духов. академии, в. 1-3. К., 1875 — 79; Владимиров П. В. Обзор южнорус. и западнорус. памятников письменности от XI до XVII ст. К., 1890; Петров Н. И. Описание рукопис, собраний, находящихся в городе Киеве, в. 1 — 3. М., 1891-1904; Перетц В. Н. Новые труды по источниковедению древнерус. л-ры и палеографии. Крит.-библиогр. обзор. [Первая серия]. К., 1905-08; [Вторая серия]. К., 190914; [Третья серия]. «Журнал м-ва нар. просвещ. Новая серия» 1915, ч. 58; 1917, ч. 67; Свєнціцький І. Опис рукописів Нар. дому з колекції Ант. Петрушевича, ч. 1 — 3. Л., 1906 — 11; Лебедев А. Рукописи Церк.-археол. музея имп. Киев. духов. академии, т. 1. Саратов, 1915; Маслова О. М. Рукописна книга. К., 1925; Центр. гос. истор. архив УССР в Киеве. К., 1958.


В. А. Передрієнко.








Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.