Попередня     Головна     Наступна

СОБОЛЕВСЬКИЙ Олексій Іванович [26.XII 1856 (7.1 1857), Москва — 24.V 1929, там же] — рос. філолог, етнограф, палеограф, академік Петерб. АН з 1900. Закін. 1878 Моск. ун-т. У 1882-88 — доцент, згодом професор Київ. ун-ту.

З 1888 працює в Петербурзі — професор ун-ту та Археол. ін-ту; з 1918 викладає у Моск. ун-ті. Осн. наук. інтереси пов’язані з вивченням історії рос., а також укр. і білорус. мов. Вважається одним із засновників істор. та описової діалектології укр. мови. В своїх працях укр. мову С. називає «малорусским наречием», виходячи з трактування усього східнослов’ян. мовного континууму як єдиної «руської мови», що пояснюється не лише його філол. уявленнями, а й політ. поглядами. Визначаючи походження укр. мови, С. фактично у руслі ненаук. теорії М. Погодіна (див. «Погодіна — Соболевського теорія») твердив, що вона генетично пов’язана з галиц.-волин. говірками (до них відносив говірки Галичини, Поділля й Волині), а не з київською, яку розглядав як великоруську: праці «Як говорили в Києві в XIV — XV ст.?» (1883), «Дві давні пам’ятки галицько-волинського наріччя», «Нариси з історії російської мови» (обидві — 1884), «Лекції з історії російської мови» (ч. 1, 1888), «Замітки про маловідомі пам’ятки південно-західного письма XVI — XVII ст.» (1895), «Два визначні рукописи XIII ст.» (1898), «Лінгвістичні й археологічні спостереження» (в. 1 — 3, 1910 — 12) та ін. С. скептично ставився до перспективи розвитку укр. літ. мови, обмежуючи її функції худож. л-рою («До ювілею І. П. Котляревського», 1889). Разом з тим у ряді великих праць, статей, розвідок, рецензій С. містяться численні спостереження над фонет., морфол., словотв. і лекс. особливостями укр. мови, окремі з яких прийняті сучас. наукою. Хрестомат. матеріали з історії укр. літ. мови подані ним у працях «Палеографічний ізборник: Матеріали південноруського письма в XV — XVII ст.» (1899), «Палеографічні знімки з руських рукописів XII — XVII ст.» (1901), «Палеографічні знімки з руських грамот, переважно XIV ст.» (1903), «Новий збірник палеографічних знімків з руських рукописів XI-XVIII ст.» (1906) та ін. С. належить перший систематиз. опис діалектів сучас. укр. мови (за друк. даними): розділ «Малоруське наріччя» в праці «Нарис російської діалектології» (1892).

Літ.: Потебня А. А. Отзыв о соч. А. И. Соболевского «Очерки изъ исторіи рус. языка», ч. 1. К., 1884 г.; ИОРЯС АН, 1896, т. 1, кн. 4; Гнатюк В. А. И. Соболевский. К истории малорус. наречия. ЗНТШ (Варшава), 1910, т. 98; Бузук П. О. Нарис історії укр. мови. К., 1927; Ляпунов Б. М. Исследования А. И. Соболевского по истории восточнославян. языков. ИАН СССР. Отд-ние гуманит. наук, 1930, № 1; Ільїнський Гр. Олексій Іванович Соболевський, яко українознавець. «Україна», 1930, кн. 39; Булаховський Л. А. Питання походження укр. мови. К., 1956; Крымский А. Ю. Филология и погодинская гипотеза: Дает ли филология малейшие основания поддерживать гипотезу г. Погодина и г. Соболевского о галицко-волын. происхождении малорусов? В кн.: Крымський А. Ю. Твори, т. 3. Мовознавство, фольклористика. К., 1973; Булахов М. Г. Соболевский Алексей Иванович. В кн.: Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 3. Минск, 1978; Цейтлин P. M. Соболевский Алексей Иванович. В кн.: Славяноведение в дорев. России. Биобиблиогр. словарь. М., 1979.

Є. X. Широкорад.

Попередня     Головна     Наступна