Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна






Анонім


А. Аз єсмь всемỳ ми́ру свЂт,

Б. Бог єсмь прéжде всЂх вЂк,

В. Ви́жу всю тáйну человЂческую,

Г. Глаголю же вам, сынóм человЂческим:

Д. «Добрò єсть вЂ́рующим въ имя моє́,

Є. Єсть гнЂв мои на грЂшники,

Ж. Жизнь єсмь всемỳ ми́ру,

S. Sло закóнопреступником,

З. Земля̀ подножіє ногáм мои́м,

И. И́же єсть престол мои на небесЂх,

І. Інáго нЂсть бóга рáз†менè».


К. Кáко съвЂщáша на мя зол съвЂт,

Л. Лю́діє моѝ законопрестýпніи,

М. Мьíслиша на мя злáя за благáя,

Н. На крестЂ пропя́ша мя,

О. Оцтà и жéлчи напоиша мя,

П. Прáведнаго сына божія,

Р. Раздели́ша ри́зы моя̀ себЂ́,

C. Стýдно грЂх съдЂвáюще,

T. Тернóв венéц възложи́ша на мя.


У. Умьì Пилат руцЂ́,

рече: «Чист єсмь от крове

прáведнаго сегò».

Ф. Фарисéи ж возопи́ша:

«Возмѝ, возмѝ, распнѝ єгò».

X. Хотя́ же спасенія вáшего, вся претерпЂх

Ω. От непрáведных беззакóнник,

Ц. Церкви вам подписуя свобождéніє,

Ч. Чисты вас приводя̀ своємỳ отцу,

Ш. Шатáнія бЂсóвъского свобождáя вас

Щ. Щедрóтоми своєгò человЂколю́бія.












ПРИМІТКИ



Анонім


«А. Аз єсмь всему миру свЂт...». У кн.: [Азбука]. Львів, друкарня І. Федорова, 1574, с. 45 — 48.

«[Азбука]» — буквар, створений зусиллями львівських братчиків. Виявлено його 1954 р. Нині він зберігається в бібліотеці Гарвардського університету у США (див.: Быкова T. А. Место «Букваря» Ивана Федорова среди других учебников. — Известия АН СССР. Отделение литературы и языка, 1955. T. 14. Вып. 5, c. 460 — 473; Лукьяненко В. И. Азбука Ивана Федорова, ее источники и видовые особенности. — Труды отдела древнерусской литературы (Пушкинский дом). Т. 16. 1960, с. 208 — 229; Максименко, Львів, 1975, № 2.

«[Азбука]» не має заголовка і починається слов’янським алфавітом. Далі йдуть вправи «грамотного ученія» — дво- та трилітерні склади й окремі слова. Три наступні розділи («А сія азбука от книги осмочастныя, сирЂчь грамматикіи»; «По прозодіи, а єже дващи въ єдіных лежащеє, се єсть повелителная и сказателная»; «По ортографіи») знайомлять з елементами граматики. Останню частину книжки складають тексти для читання. Цю своєрідну читанку відкриває вірш «А. Аз єсмь всему миру свЂт...» — обробка одного з старослов’янських азбучних віршів, що виникли в кирило-мефодіївську епоху, перейшли до Давньої Русі з найпершими церковнослов’янськими книжками і полюбилися східним слов’янам. Їх вводили до різних збірників церковно-релігійного змісту, а також використовували як «толкові азбуки» — спершу в рукописних, а потім і друкованих букварях (див.: Лукьяненко В. И. К истории русского букваря. (Роль и значение азбучного акростиха в процессе обучения русской грамоте в XIV — XV и первой половине XVI века). — Труды Ленинградского библиотечного института имени Н. К. Крупской. Т. 4. 1958, с. 239 — 254).

Виявлено близько двох десятків списків вірша «А. Аз єсмь всему миру свЂт...», що зводяться до двох редакцій, а ці, в свою чергу, — до протооригіналу великоморавських часів (див.: Демкова Н. С., Дробленкова Н. Ф. К изучению славянских азбучных стихов. — У кн.: Литературные связи древних славян. Л., «Наука», 1968, с. 30, 39. (Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы АН СССР. Т. 13)). Вважають, що східнослов’янські книжники свідомо переробляли старослов’янський акровірш, підпорядковуючи його зміст своїм завданням, що вірш «А. Аз єсмь всему миру свЂт...» було спеціально перероблено для Азбуки Івана Федорова (Лукьяненко В. И. Азбука Ивана Федорова, ее источники и видовые особенности. — Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы АН СССР (Пушкинский дом). Т. 16. М. — Л., 1960, с. 219). Оригінальна обробка старослов’янського азбучного вірша, здійснена на початку 70-х років XVI ст. (як слушно зазначає Є. Л. Немировський, «складалась Азбука не відразу перед друкуванням, як звичайно стверджується, а задовго перед тим» — Немировский Е. Л. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров. М., «Книга», 1974, с. 81) засвідчує, що з-під пера тогочасних українських книжників уже могли виходити досконалі вірші.

Публікації: Ivan Fedorov’s Primer of 1574. Facsimile edition with commentary by R. Jakobson and appendix by N. A. Jackson. Cambridge, Mass., 1955; Граматика Івана Федорова. К., «Дніпро», 1964 та 1975 (післямова В. Німчука); Федоров И. [Азбука]. Подготовка издания Г. В. Карпюка. М., «Просвещение», 1974.

Не пізніше 1578 р. книжку було передруковано в Острозі під заголовком «Начало ученія дЂтємь, хотящим разумЂти писаніє» (див.: Исаевич Я. Д. Острожская «Азбука» Ивана Федорова. — У зб.: Книга. Т. 16. М., 1968, с. 237 — 238; Немировский Е. Л. Выдающийся памятник русской и украинской культуры. (Неизвестное издание Ивана Федорова). — Полиграфия, 1968, № 11, с. 41 — 44; Grasshoff H., Simmons J. S. G. Ein unbekannter Druck Ivan Fedorov’s aus dem Jahre 1578. — Zeitschrift für Slavistik, 1968, № 4, c. 512 — 517; Ісаєвич Я. Д. Невідомий острозький буквар Івана Федорова (1578 р.). — Радянське літературознавство, 1969, № 1, с. 83 — 84; Каменева T. H. O некоторых находках кирилловской печати за рубежом. — У зб.: Книга и графика. М., 1972, с. 120 — 126.

Публікації: Grasshoff H., Simmons J. S. G. Ivan Fedorovs griechisch-russisch-kirchenslavischen Lesebuch von 1578 und der Gothaer Bukvar von 1578 — 1580 — Abhandlungen der Deutschen Akademie der Wissenschaften. Klasse für Sprache, Literatur und Kunst. N 2. Berlin, 1969.

Автором цієї книжки (в обох виданнях), а, отже, і обробки вірша «А. Аз єсмь всему миру свЂт...», міг бути хтось із тогочасних українських культурних діячів, зокрема Герасим Смотрицький або Даміан Наливайко, можливо, в складанні її «брав участь і сам друкар» (Німчук В. Визначна пам’ятка вітчизняного друкарства. — У кн.: Буквар Івана Федорова. К., «Дніпро», 1975, с. 94). З більшими чи меншими змінами вона перевидавалася багато разів (див.: Быкова Т. А. Место «Букваря» Ивана Федорова среди других начальных учебников. — Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. Т. 14. Вып. 5. М., Изд-во АН СССР, 1955, с. 472 — 473).

Подається за фототипією у кн.: Буквар Івана Федорова. К., «Дніпро», 1975, арк. 24 — 25 (ненумеровані).










Див. також:

«Аз єсмь всему миру свЂт...». Українська література XIV-XVI ст.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.