Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна     Наступна






Анонім


ΛΕΩΠΟΛΙΣ





Знáменіє тезоимени́таго кня́зя Лва град сей маєт.

Єгó же имя́ по всей Єврóпіи россійскій род знáєт.

В митропóліи Києвогáлицкой слáвно пребывáєт.

Єгó же вся окрестная страна обогащáєт.


Лев царствуєт безсловéсным звЂрєм в начáло.

Словéсным же образ, Христово цáрство нам ся показáло.

Мужáйся, многоплемéнный росскій народе,

Да Христос начáло крЂпости в тебЂ буде.





* * *


Θεου διδουτος ούδέυ ισκύέι φθόυος.

Και μή διδουτος ούδευ ισκύει κόπος.


Бóгу даю́щу зáвисть нитóже возмóже.

И не даю́щу труд успЂєт ничтоже.









ПРИМІТКИ



Анонім


Λεοπολις. У кн.: Αδελφοτες. Грамматіка доброглаголиваго єллинословенскаго языка. Совершеннаго искуства осми частей слова. Ко наказанію многоименитому російскому роду. Во ЛвовЂ. Въ друкарни братской. Року 1591, тит. арк. зв. (див.: Каратаев, Спб., 1883, № 125; Свєнціцький, Жовква, 1908, № 109; Попов, 1924, № 31; Попов П. Матеріали до словника українських граверів. К., 1926, №31; Петров, Бирюк, Золотарь, К., 1958, № 29; Киселев Н. П. Греческая печать на Украине в XVI веке. Иван Федоров и его последователи. — У зб.: Книга. Т. 7. М., 1962, с. 186 — 192; Максименко, Львів, 1975, № 5).

«Грамматіку» укладено учнями Львівської братської школи за участю Арсенія Еласонського — «митрополита демонитського і еласонського», який прибув до Львова з Греції і викладав у цій школі протягом двох років (1586 — 1588) грецьку мову. В укладанні й виданні книжки могли брати участь тодішні вчителі львівської школи Стефан та Лаврентій Зизанії і Кирило Транквіліон-Ставровецький. Комусь із них можуть належати і вміщені в ній вірші.

Публікації: Студинський К. Адельфотес. — ЗНТШ, т. 7, кн. 3, 1895, с. 10; Перетц, т. 1, ч. 1, Спб, 1900, с. 6.

Подається за першодруком, ЛДМУМ, О. 750, 070407 II

Богу дающу зависть ничтоже возможе. У тій же книжці, арк. 182 зв.

Публікації: Студинський К. Адельфотес, с. 23; Перетц, т. 1, ч. 1, Спб., 1900, с. 6.

Подається за першодруком, див. ті ж примірники.











Сторінка з Граматики. Львів, 1591.






Див. також:

АНОНІМ. Леополіс . Українська література XIV-XVI ст.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.