Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна (тексти)     Наступна






СЛОВНИК


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]



Агдеш — а де ж

аиpній — повітряний

анимýш — натхнення, душевне піднесення, завзяття, підбадьорювання, бадьорість; характер, вдача, норов

анфологіон — християнська богослужбова книга, збірник послідувань (тобто викладів молитов або вказівок на молитви) на господні та богородичні свята, а також на дні пам’яті святих; синоніми: анфологій, трефологіон, трефологій, цвітослов, цвітна мінея, святкова мінея.

апостат, апостата — відступник

арxа (Ноєва арха) — ковчег, судно, корабель

аспект — положення планети чи сузір’я відносно сонця (астрологічне) ; погляд, певне розуміння чого-небудь

аспид — отруйна змія; дракон

астролатри (звЂздослужители) — волхви, жерці

ач — якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи

ачей — може

аще — якщо, чи, хоча


Бі(Ђ)гуни — втікачі, перебіжчики, перекинчики, ренегати

білоглова — жінка

благостыня — милосердя, милосердність, милостивість, доброчинність, благодіяння, плата за працю

блáзи — благі, доброчинні

блуды — помилки, гріхи

бобкове древо — лазр, лаврове дерево

бовЂм — тому що, оскільки, бо

бута — пиха, гонор, гордовитість, зарозумілість, чванство


Вадити — заважати, бути на заваді; сварити

ваку(о)вати — бути вакантним, бути порожнім, пустувати

валечный — войовничий, переможний, героїчний; славетний військо-

вою доблестю, воєнними подвигами

валка — війна

ведзь — знай

ведлуг — щодо, на честь, відповідно до, згідно з чим-небудь

вейзрéнє — погляд

велебность — преподобіє (титулування священика)

велице — дуже

веліа — велика

велій — великий

вельце — дуже

венц — отже

верже (від «вергти») — кидає

вертеп — печера, ущелина, яр, сховище, пристановище, сад

вдя́чне — гарно

вжды — принаймні, адже, однак, проте

взє́мше — взявши

взоp — взірець, зразок, приклад

взpок — погляд

вы — вас

выборне — відмінно, якнайкраще, як на відбір, взірцево, зразково

вызнанье вЂры — віросповідання

выницовати — перелицьовувати, вивертати навиворіт, переробляти

виноград — сад

выносити — славити, прославляти, уславляти

виридар — монастирський сад; садочок біля будинку

выpóк — відступник; той, що відрікся; зрадник

витай — приймай вітання, слався

Влаская земля — Італія

власкій язик — італійська мова

власность — властивість, функція, призначення, якість

влочня — спис

вмЂтати — вмітати (мітлою); вметувати, вкидати

внет(ь) — аж, враз, одразу ж, зараз, миттю, негайно, скоро

вож — вождь, проводир

вонности — пахощі

вóня — пахощі, аромат

вонь — пахощі, аромат

воp — міх, торба

воспріати стéпень — здобути вчений ступінь

воcxод — сходи, драбина

вóта — вотум; дар на вівтар у церкву; церковна обітниця

вотувати — вотувати, голосувати; давати обітницю, брати зобов’язання; приносити дар на церковний вівтар

вpЂти — жевріти, тліти; вирувати, кипіти, клекотати

врубы — зарубки, насічки; геральдичний знак: три горизонтальні паралельні насічки-лінії, що укорочуються зверху вниз «лійкою»

вшакже — однак, проте

вшелякій — всілякий

вшетечность — розпуста, розпусність

въжделЂнный — жаданий

въ прод — на майбутнє, наперед, прозапас, впрок

въспирати — підпирати, підтримувати, підносити

въставичне, уставичпе — постійно, завжди

въcтаніє — воскресіння

въсхищен — вознесений

вЂжество — знання

вЂcти — знати, вміти


Гды — коли

гдысь — коли

гелм — шолом

герцЂрове — вершники, кіннотники (від «гарцювати»)

глейт — охоронна грамота, перепустка; охорона, конвой

гойный — добрий, гарний, багатий

голд — честь

голдувати — воздавати честь

гомити — нечистоти

гонор — честь, почуття честі, гордість, гордовитість

горливость — запал

горожа — огорожа заслона, оборона, захист

гуф — військо, рать, почт, загін ,


Дáток — подарунок

двоp — загал

дебелость — неуцтво, дурість

дедикація — посвята, дарчий напис

дедикованая — присвячена, подарована

декрет — суд, судження, присуд, вирок, устав, статут, традиція, рада

дécно — праворуч

діоцезія — територіальна одиниця в церковному управлінні

днecь — сьогодні

доброть — доброта, добрість

довцЂп — дотеп, дотепність, хист

дозор — нагляд

дойзрала — дозріла

дондеже — доки, доки не, коли, як тільки, що, як, чому, через що

досведчати — випробовувати, досліджувати

достоить — достойно, гідно, варто, можна, доречно, слід

доcтъ(ь) — досить

дощяду — без пощади, до ноги (побити, вибити, винищити)

дpіáды — лісові німфи, мавки

дхлый — дохлий

дЂлатели — робітники

дЂлати — робити, працювати


Евpы — вітри, зокрема східні чи південно-східні, ранкові; в грецькій і римській міфології істоти божественного походження, що уособлюють ці вітри

екзарх — повноважний самостійний представник церкви як організації або певної значної її частини, щось середнє між митрополитом і патріархом; у православній церкві — єпископ чи митрополит, підпорядкований патріархові; він керує церковним округом, за яким визнається певна самостійність

елефант — слон


Єдновлáсность — одновладдя, самовладдя

єже — щоб, як, якщо

єpeй (ієрей) — священик

єpодіиcь (єродіа, єродій) — чапля

єсли — якщо, чи


Забави — заняття

законный — чернечий

залецáти — доручати

залецéньє — доручення, призначення

занє — бо, тому що, оскільки, щоб

запрЂтися — відмовитися, зректися

зацный — знатний, родовитий, шляхетний, славетний

зачáло — параграф; на зачала розділені тексти Євангелія й Апостола; кожне зачало є закінченим викладом певної події

збавéнє — спасіння, порятунок, звільнення

збыть — надто

збоp — загал

звáлчити — перемогти, побороти

зволóчати — стягати, скидати

згладити — знищити

згóла — зовсім, цілком

зголдована — упокорена, полонена; така, що підпала під чиюсь владу

згрЂбЂлый — зістарілий, одряхлілий

зданьє — положення, думка, теза, висловлювання, речення

здарити — настати, наступити, статися

здойми́ти — піднести, підняти, привести в гарний настрій

здpoй — потік, течія, струмінь

здумЂтися — здивуватися

зезвóлити — зволити

зЂло — дуже

з кгрунту — дощенту

злеци́ти — доручити

змазапорок, вада, гріх, скверна,

пляма

змышленый — вигаданий

значно — примітко, помітно, значимо, вагомо

зодіак — звірине коло, пояс неба, який складають дванадцять сузір’їв, що їх названо іменами тварин; кожне із цих сузір’їв має свій знак — зображення відповідної тварини; по цьому колу здійснюється видимий річний рух Сонця; кожному сузір’ю зодіака і його знакові астрологи надають містичного значення

зpок — зір

зpяще — бачачи

зъгола — вельми, цілком, зовсім, всіляко, аж ніяк

зъдарити — подарувати, зробити, учинити

зъєднати — набути


Жарливоє — сповнене жару, запальне, пристрасне

жecь — що

живот — життя


Ид, їдь — яд, отрута, кислота; уїдливість, заїдливість, злість, злоба

идольска — поганська

иже — котрий, який, хто, що; які, якими

изражати — зраджувати

имнологія — піснеслів’я

имяше — мала

иож (іож) — вже

иpмоc — (від грецьк. зв’язувати) — перший вірш кожного канону; ірмос зв’язує «стройно в числЂ стоп и строк» наступні вірші канону — тропарі

испровръже — перекине, зруйнує

иcтыи — істинні, правдиві, справжні


Камо — де, куди

канон — ряд піснеспівів (ірмосів і тропарів); канон поділяється на дев’ять частин-пісень, кожна з яких містить по одному ірмосу і по кілька тропарів: канони мають прозову або віршову форму; кожний канон за змістом виражає суть події, що відзначається даною церковною відправою, і її внутрішнє значення, канони бувають повні (з дев’яти пісень) і неповні (з однієї, двох, трьох, чотирьох пісень); форму канона розробив у VIII ст. Іоанн Дамаскін.

касія — ароматична рослинна речовина, яку давні євреї застосовували для ритуального помазання.

кгдыcь — коли, як

кгpóты — дротики, маленькі списи; штучні печери в садах; печери

кды — коли

кимвáл — музичний інструмент у давніх євреїв, який застосовувався при богослужінні; складався із двох металевих глечиків, якими під час гри били один об другий

кир — пан, владика, государ (при імені)

кіновар (цинобра) — фарба червоного кольору

кіновія — форма чернечого співжиття у вигляді монастирської корпорації, організованої за певним статутом

кламати — брехати

кламливи — брехливі

клейнóты — знаки; коштовності, ювелірні вироби; скарб; герб; регалії

клиpик — будь-який священо- чи церковнослужитель

ключар — ключник, той, що пильнує ключів і замків

кокош — курка

колвек — тільки

костел — церква

котвиця — якір

который — той

креви́на — рослина; те, що росте з кореня (коревина)

креованый — створений; призначений; обраний

кретовы очи — кротові, тобто сліпі чи підсліпуваті очі

кримінал — в’язниця, тюрма

крЂпость — міць

ксенофиліово здоровьє — здоров’я, яке забезпечує довге життя; про грецького математика Ксенофіла (V ст. до н. е.) Лукіан писав, що він помер, досягши стоп’ятилітнього віку

куншты — мистецькі вміння; фокуси, штучки, витівки, хитрощі, хитромудрі витребеньки; викрутаси; сміхотворство

куншты Марсовы — прояви військового мистецтва, подвиги кустодії — в старовинних рукописах і друках слова чи вислови (їхні фрагменти), з яких починається текст наступної сторінки; вони вміщувалися наприкінці сторінки (на нижньому березі праворуч)


Лавра — великий, багатолюдний, славетний монастир, що має особливе значення, користується популярністю серед віруючих і привілеями

ладан — ароматична деревна смола, спалюючи яку, обкурюють церкву під час відправи

лацина — латинська моза

левіти — за Біблією, коліно нащадків сина Іакова Левія, яке набуло особливих прав на богослужіння; у стародавніх євреїв священослужителі розділялись на первосвяще-

ників, священиків і левітів; на левітів покладались нижчі обов’язки священослужіння, зокрема вони були співцями й музиками, читцями і суддями, з утвердженням християнства із середовища левітів вийшло багато християнських священиків

лéпЂй — краще

леч — а, але, однак, все ж, проте

лик — зображення тих, хто співає в церкві; клирос (місце в церкві, на якому стоять співаки під час відправи; самі співаки на клиросі); собор святих; зображення особи, обличчя

лЂпо — добре

лЂпо ýбо — добре-бо

лобызати — цілува ги

ловитва — погоня, полювання, лови

лýпы — трофеї, воєнна здобич

лучитися — єднатися

люб — або, чи

любо — хоч

лямент — плач, голосіння


Малженка — шлюбна жінка, дружина

малженок — шлюбний чоловік

малмазія — південноєвропейські, забалканські, сіцілійські, канарійські, іспанські і, зокрема, грецькі вина; в Речі Посполитій мальвазії надавали перевагу перед винами західноєвропейськими і угорськими; головним осередком торгівлі мальвазією був Львів; за найкращі мальвазії вважались мускатель, іпсима, алікант, латика, коцифал

мамона — багатство, маєток, зокрема неправедно набуті; слово сірійського чи халдейського походження; у Новому Завіті воно застосовується як ім’я злого духа, який сприяє збагаченню й багатіям

марънотравность — марнотратність, марнотратство

маθусаилове лЂта — довгі роки життя (біблійний патріарх Мафусаїл прожив начебто 969 років)

мдлистый — нудотний, приторний (смак, запах); тьмяний, мутний (світло); тьмяний, бляклий, сірий, нудний; слабкий, хирявий; боязкий, легкодухий

мéнжне — мужньо

миро — мастило, що застосовується християнською церквою в таїнстві миропомазання; спершу миро виготовлялося із чистої рослинної олії, згодом до олії почали примішувати різні ароматичні речовини

миропомазання — християнське таїнство, через яке людині має передаватися божа благодать, яка дає їй силу для успішного подвижництва в духовному житті; полягає у помазанні чола, очей, уст,

ніздрів, вух, грудей, рук і ніг миром із відповідним примовлянням

мнимати — вважати

мнóго плЂни́ти — заволодіти, оволодіти

мнять ся — вважають себе

мняще — вважаючи

модлы — молитви

можний — могутній, славний, славетний, спроможний, можновладний

музы — в грецькій міфології дев’ять богинь, покровительок різних мистецтв і наук, натхненниць творчості; переносно музою називають джерело творчого, зокрема поетичного, натхнення, яке уособлюється в образі жінки, богині


Набоженство — богослуження, церковна відправа

над заказ — всупереч забороні

над статечність — незважаючи на статечність

нáзбыть — дуже, надто

наздáніє — відтворення, відновлення, відродження

наїзди — збройні напади шляхтичів (магнатів і їхньої шляхти) на сусідські маєтки з метою зведення економічних, політичних, родових чи особистих рахунків; королівська влада Речі Посполитої і міські уряди боролися з наїздами як із незаконними виявами сваволі

намнЂй — якнайменше

нань — на нього

направа — відбудова, реставрація, ремонт

народи — сукупність людей, люд

наслЂдити — наслідувати, успадкувати

небо — ніби

невечерный cвЂт — немеркнучий, тобто сталий, незмінний, вічний світ (йдеться про «той світ»); немеркнуче, стале, вічне світло

недза, нендза — нужда, злиденність

недóпыр — кажан

незвитяжоный — непереможний

нéкгдысь — колись

некгýєт — заперечує

несторовы лЂта — довгі роки життя; один із персонажів «Іліади», цар Пилосу Нестор, найстарший із грецьких вождів під Троєю, дожив до глибокої старості і відзначався великою мудрістю, опертою на життєвий досвід

нетескливе — безтужно

нєx — нехай

ны — нас

ниже — ані

никгды — ніколи

нищета — бідність, убожество, злиденність

нищі — бідні, убогі, злиденні, знедолені, смиренні

ні(Ђ)гдись — колись

ні(Ђ)кгды — ніколи

ні(Ђ)коих — декого

ні(Ђ)сть — не є

нужници — бідолахи, див.: нищі


Обецнє — тепер, зараз

обилноє — багате, щедре

обЂти — обіцянки, зобов’язання, обітниці

образ — приклад, взірець, зразок

обря́дки — обряди

обрЂсти — знайти

обфите — багате, щедре, розкішне

обфЂтувати — розкошувати

обходити (праздник) — справляти, святкувати, відбувати, відзначати, проводити, зазнавати

овшем — навпаки

одесную — праворуч

оказалый (герб) — пишний, розкішний; видатний, показний, відмітний, відмінний

окрут — корабель

окрутный — підступний

ольбрим — велетень

оный — той

оного — того

опатренє — опіка

оплаток — римсько-католицький опріснок, тоненький коржик, який у католиків замінює просфору (відповідає просфорі), символізуючи тіло Христове в таїнстві причастя

опока — скеля; опора, оплот, твердиня, основа

опрЂснок — корж із прісного неквашеного тіста, який застосовується в іудейському релігійному вжитку як пасхальна їжа; маца; прісний хліб у іудеїв; прісний хліб, який застосовувався християнськими єретиками для здійснення таїнства євхаристії ще в І ст.; звичай цей перейшов у XII ст. в іспанську церкву і швидко розповсюдився по всій католицькій Європі

оpшак — почт, юрба, зборище люду, сонм, збори, поїзд (пан у супроводі почту)

осанна — радісний молитовний вигук, славослів’я, що означає в перекладі з грецької мови «спаси!», «сохрани!»

остробóдныє — колючі

островидз — гострозорий, далекоглядний, проникливий

отвратитися — відвернутися

откупитель — той, хто дає викуп за когось

отмЂтати — відкидати, заперечувати

отпусты — відпущення гріхів

от раз — одразу

отроки — діти від семи до п’ятнадцяти років; придворні; слуги, раби

офЂpа — жертва


Пагуба — загибель, згуба

падый — той, що впав

пакт — договір, умова, угода

пан — бог

папЂжи — папи

параклит — утішитель (це слово застосовується тільки на означення святого духа)

пастыри — пастухи, вчителі, наставники

патериця — жезл, посох

патрон — покровитель, потентат, меценат

паучина — павутина

пáче — більше, тим більше

пенд — стрімкий, швидкий рух; біг; політ; потяг, порив; прорість

пенитарxа — старший над п’ятіркою учнів у школі

переднЂйшій — найперший, найкращий

перекладати над иншіє речи — віддавати перевагу переставати — перебиватися, задовольнятися

перъсть — прах, порох, пил

пéтра — скеля

петpъ, пéтрус — камінь

підскарбій (королівський) — скарбник, казначей, посада королівської адміністрації; підскарбій займався фінансовими справами

пЂнези — гроші

пЂняжний — грошовий

пищали — різновид вогнепальної зброї

плясаньци — танцюристи

пляц — місце, площа, майдан, поле бою

повожéнє — гарний стан, успіх

подлый — бідний, убогий, примітивний, нікчемний

подойшлый вЂк — поважний, літній, підтоптаний вік

подсмеіанъна — гідна (варта) сміху, осміяння

пожекгнати — попрощатися

позмишляти — вигадувати

покой — мир

поколя — доки

полецати — доручати

полечность — довір’я

поликратово шастьє — нестале, ненадійне щастя; за переказом, життя Полікрата тирана Самосу (537 — 522 до н. е.), проходило щасливо, у всьому йому велося; єгипетський цар Амазис застерігав його перед гнівом богів і радив добровільно піддати себе якомусь терпінню, принести богам якусь жертву; Полікрат викинув у море улюблений коштовний перстень; однак боги не прийняли його жертву — за кілька днів перстень було знайдено у виловленій рибині; через кілька років Полікрат загинув

полки — війська, загони, обози, раті

полученіє — випадок

помазанный — посвячений через помазання священим єлеєм або

миром, зокрема, в сан священика чи архієрея; визначений з волі божої на яке-небудь високе служіння

понéже — оскільки

попрáти — підкорити, перемогти

поработáти — підкоритися

поруганы — зневажені

порфира — верхній урочистий одяг червоного (багряного) кольору, багряниця

послЂдувати — наслідувати

послýшники — підвладні

постава — постать, форма, обриси

поступуючи — чинячи

потвар — наклеп, напасть, пакость, капость, спокуса

потварáти — зводити наклепи, нападати, пакостити, спокушати

потварца — наклепник, пакосник

потентат — покровитель, патрон, меценат

потомность — майбутність

прáве — майже

превеліа — превелика

предъглаголати — віщувати, пророкувати

предстáтель — представник, захисник, повірений довірена особа

през (щось) — з допомогою чогось

през вас — вами

през тебе — тобою

презацный — пречесний, преславний

прелесть — зваба, спокуса

преложéнство — зверхність, керівництво

пренаслЂдованьє — переслідування

преподобный — означення ченця, уславленого моральними подвигами і святістю життя; праведний, святий

преслушáти — не слухати, виявляти непослух

преч — геть

прибыток — набуток

при́cно — завжди

приспЂти — прибути

приступ — екзордіум, вступ, початок

причи́нци — ті, що вносять «причину»; ті, що клопочуться перед кимсь за когось

прияти — прийняти

пріамовы лЂта — довгі роки життя, похилий вік (Пріам — останній троянський цар, який дожив до глибокої старості й був забитий під час вторгнення греків у Трою)

провожати — проводити, провадити, проживати

промишляти — дбати

промованый (від промоція) — той, кому присвоєно вчений ступінь, військове звання; підвищений по службі; переведений у наступний клас; той, кому виявляється покровительство; протегований

просфонима — привітання, звернення з промовою, голос

просфора — квасний пшеничний хлібець, який у православній церкві застосовується для здійснення таїнства причастя як аналог тіла Христового


Рачей — швидше, вірніше; краще

рачити — благоволити, зволити, воліти, хотіти

ректи — казати, промовляти

рецЂм — кажімо

речéнная, вся речéнная — всього, що вище сказано

рыболовци — рибалки

рыхло скоро — як тільки

póвне — так само

рóвне теж — також

poжай — рід, різновид

розвлЂкати — роздягати

розказувати — наказувати, веліти

роспужоны — розігнані страхом

русчизна — руська мова


Савромати — сармати

сакраментувати — причащати

самаритани, самаритяни — давні мешканці Самарії, частина давніх ізраїльтян, яка злилася з ассірійськими колоністами і поступово перейшла в поганство, що спричинило вороже ставлення до них з боку іудеїв

сатурносовыи часы — очевидно, сатурналії: давньоримське свято на честь Сатурна яке тривало сім днів по закінченню польових робіт; у давньоримській міфології Сатурн був богом часу і плодючості

свЂтлозрачный — світлоокий; із світлим поглядом; світлий на вигляд; осяйний

секта — рід

сице — так

симонія — святокупство, продаж священих посад, торгівля церковними і монастирськими посадами

сі(Ђ)нь — тінь, сутінки, морок

скіпетры — знаки влади

скóра — шкіра

скрушéны — розбиті

скуток — наслідок

слагáтися (в землю) — кластися

сличный — гарний, красивий

сличность — краса

слодковонный — ароматний, запашний

слухи — вуха

смарагды — ізумруди, коштовне каміння, самоцвіти

смьíслы, смысл — розум, почуття

смирна — ароматна смола, яку використовують для кадіння

смоки — змії, дракони

смоковница — фіга, фігове дерево; біблійна смоковниця — тутове

дерево, що родить плоди, подібні до винної ягоди (інжиру) чи фіги, сикомор

смотреніє — догляд, опіка

снáдный — гарний, гідний; такий, як слід; належний; по сназі, посильний

снЂдáти — з’їдати

собор — збір, сукупність, множина

сподоблени — удостоєні

справувати — робити, чинити, діяти; справляти (обряд)

статечный — сталий певний, стійкий, постійний, надійний

стáток — статечність, сталість, твердість у переконаннях; корабель

стезя — стежка

стихира — похвальний тропар, який співають на ранішніх і вечірніх богослужіннях; піснеспів, який складається з багатьох віршів і попереджається здебільшого віршами із Біблії; назву взято із Старого Завіту; першим автором стихир був константинопольський патріарх Анатолій (V ст.)

столець — престол

столиця — престол

страшъки — залякування

студенець — криниця, колодязь

студы — сороми

сумт, сумпт — витрата, видаток

сфолкгувати — ослабнути, зменшитись; відпустити гріхи, дати поблажку, попустити

схизма — розкол єдності

схизматик — розкольник церкви, порушник церковної єдності

сцептри — скипетри

съдержати — утримувати, займати

съкруши́ти — розбити, звалити

сънЂдáти — з’їдати

съраслен — той, що зрісся з чим-небудь


Таїнство, сакрамент — за християнськими уявленнями священнодійство, через яке під яким-небудь видимим знаком, наприклад, водою, миром, хлібом, вином тощо, таємничим і невидимим чином учасникам церковної громади чи окремому християнину передається благодать божа; православна церква приймає сім таїнств: хрещення, миропомазання, причастя, покаяння, священство, шлюб і єлейосвящення

тарча — щит

тва — твоя

твар — личина, зовнішній вигляд, зовнішність, обличчя

твépжа — твердиня

тéды — тоді

теплійший — найгарячіший, найпалкіший, найполум’яніший, найзавзятіший

тецЂм — ідімо

теченіє — хід (плин) земного життя; біг, хода, процесія; хід (плин) часу; служіння; подвиг

тыл — зад

тип — друк, друкарня

типікаровóдець — друкар, типограф, керівник (розпорядник) друкарні

товоля — сумка, торбина

тóжде — теж

толи́ка — така, така ж (щодо кількості, ступеню, міри)

толиких — стількох

топазин, топазій — топаз, коштовний камінь, самоцвіт

тоpжно — урочисто

тріодь, трипіснець — церковна богослужбова книга, що містить у собі канони, які складаються з трьох пісень; розрізняють тріодь пісну, яка містить канони на служби від неділі митаря і фарисея до світлої сідмиці, і тріодь цвітну, яка містить канони на служби від світлої сідмиці до неділі всіх святих

тpойця — трьохіпостасне християнське божество; єдиний бог, сущий у трьох іпостасях — отця, сина і святого духа

тропами — слідом, услід

тропар — церковний вірш-піснеспів; тропарі в каноні йдуть за ірмосом; вони звертаються до ірмосу і підкоряються його ритму і тону; тропарі являють собою молитовні пісні, в яких розповідається про суть свята і священної події, що відзначається, або про головні події життя і головні подвиги святого, котрий уславляється

трость — перо, пристрій для письма

тщеславніи — марнославні


Убо — так бо

убожухно — убого, смиренно

увельбити — обожнювати

увяcло — див.: клейнот

удобно — зручно, легко

укоp — докір, ганьба

укрыжовати — розп’ясти на хресті

умно — розумово, мисленно

упоминок — подарунок на пам’ять, пам’ятний подарунок

упрéймость — ввічливість, ґречність, учтивість, люб’язність

уpазы — вади

урожона — притаманна, властива, вродлива

ускрóмити — втихомирити, упокорити

уcты — устами

утлый — слабкий

уфность — надія

ученієм прилежащіи — ті, що навчаються, здобувають освіту; учні, студенти


Фавор — милість, прихильність, покровительство

фенікс — у давньогрецькій міфології птах, наділений здатністю спалювати себе і знову відроджуватися з попелу; символ вічного оновлення, відродження

ферувати — виносити вирок

філeopти, празнолюбці — ті, що святкують; учасники свята

филіомузы — аматори муз, музолюби

филяр, фЂляр — стовп, колона, опора

форботы — мереживо, пацьорки

форта — титульний аркуш книжки

фортуна — доля

фрасунок — жаль, горе, смуток

фундована — заснована, грунтована, закладена

фурія — гнів


Хéнтне — охоче

хиротонія — голосування піднесенням рук; рукопокладення, посвячення в ступінь священства (на диякона, священика, єпископа)

хоть — див.: хуть

хуть — хіть, охота, бажання, прагнення


Цвичóный — освічений, вправний

целебровати — правити урочисте богослужіння, урочисто сповняти обряд, священнодіяти

ци́мерман — тесля

ці(Ђ)ло — цілком

цний — чесний, славний, славетний, шляхетний

цнóты — чесноти


Чада — діти, нащадки

чáчка — квітка

чаяти — сподіватись, мати надію

чвора — четверо

чин — порядок, статут, устав, прийнята послідовність дій (в обряді), звичай

чудЂтися — дивуватися


Шедли́ва (старость), шедива (старость) — сива

шедливость, шедивость — сивизна

шифар — корабельник

шкрипт — писання, рукопис

штука — мистецтво, витівка


Юзники — в’язні

юж — вже


Я†— явно

язьíки — народи

яже — яка, що; ніж

яко — що, як

ялмужна — милостиня

яcкиня — печера, яма, прірва, нора, берлога
















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.