Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи
Йоаникій Галятовський
Чуда пресвятои Богородици межи сибЂллями,
пророчицями поганскими, которыи пред зачатієм єи, за обявленієм Бозским, знали
єи и в книгах своих оную писали и людєм проповЂдали и выславляли
Чудо первоє
СибЂлля Персика, пророцким духом от Бога наполнена, такіи слова о пречистой Ā†в своих вЂршах написала:
Прійдет на свЂт великій пророк,
З высоких краин през оболок,
З дЂвы ся чистои народить
А нас з Богом-Отцем погодить 1.
1 На березі вказано джерело: «Мартин БЂлскій, книга 1, лист 120».
Чудо второє
СибЂлля Либика, за побудкою Духа Святого, так о пречистой Ā†пророковала:
Ото прійдет день свЂтлости,
Роспорошить всЂ темности,
Котрого часу вЂчный Пан
Для всЂх грЂха будет послан,
Будет ведлуг тЂла жити,
Панна єго будет мЂти,
Накормить персьсми своими,
Так єст тайнами Бозскими.
Чудо третєє
СибЂлля Делфика, маючи в себЂ Духа Святого, такоє о пречистой Ā†написала пророцтво:
О человЂче, знай Пана своєго,
Пророк прійдет, для збавленя твоєго,
Той наукою въвесь свЂт освЂщаєт,
Нехай в памяти кождый єго маєт,
Бозским ся дЂйством з дЂвици народить
И своим вЂрным серца охолодить.
Чудо четвертоє
СибЂлля Химерія, от Духа Святого наученна, такіє о пресвятой Богородици слова написала:
ДЂвица в молодом вЂку
Будет в чести человЂку,
Мы всЂ будем єи чтити,
Царя в руках будем мЂти,
Котрому принесуть дары
ПравовЂрныє три цары.
Чудо пятоє
СибЂлля Самія, за справою Духа Святого, о пречистой Ā†так пророковала:
Ото на свЂт к нам прійдет Пан богатый з неба,
Народится з убогой дЂвици, так треба,
ЗвЂрята єму хвалу будуть отдавати,
Небо, земля, аггели будуть вызнавати.
Чудо шестоє
СибЂлля Кумеа такоє пророцтво мЂла о пречистой ДЂвЂ, даноє собЂ от Духа Святого:
Юж мои слова юж остатечныє
Правдиве суть и будуть теж вЂчныє,
Которыи нам Царя знаменують
И пристьє єго на свЂт обЂцують,
Котрый в покою будет з нами жити
И всему свЂту милый маєт быти,
Пріймет на себе людскоє он тЂло,
Господу Богу тоє барзо мило,
ДЂвицу озмет собЂ он за матку,
Обачить бовЂм єи в правым статку,
Прейдет певне нас невЂста годностю,
Покорою и цнотою, чудностю,
Для того звабить Пана тут своєго
В чистый живот свой з неба высокого.
Чудо семоє
СибЂлля Гелълеспонтика о пречистой Ā†духом пророцким так написала:
Кгды-м теж якійсь речы розмышляла,
Панну-м в великой чести оглядала,
Котрая свого дару такового
Годна з прейзреня Пана премудрого.
Так уважить Пан свою служебницу,
Же в єи живот прійдет, як в ложницу.
А той Рожай єст барзо знаменитый,
В Бозской спра†так пред людми закрытый,
Же великоє диво ся покажет,
Панна такои речы кгды докажет.
Чудо осмоє
СибЂлля Фрікгія през науку Духа Святого пророцкіє вЂршЂ такіи о пресвятой Богородици зложила:
ВидЂла-м Пана над всЂх найвышшого,
На злосливый свЂт барзо гнЂвливого,
МЂл юж незбожных людей загубити,
Знову братерство з ними схочет мЂти,
Пошлет к дЂвици аггела своєго,
Жебы з вЂрою приняла оного.
ПредвЂчному єст Богу тоє мило,
Єсли он озмет от дЂвици тЂло.
Тоє за своих Он офЂровати
Маєт, упалых людей заховати.
Чудо девятоє
СибЂлля Європеа, за споряженьєм Духа Божего, такоє пророцтво о пречистой Ā†свЂту объявила:
Прійдет на свЂт Слово вЂчноє,
ВЂрным своим пожытечноє,
З неба єст от Бога посланный,
През живот цнотливои панны,
Горы и великіє валы
Прейдет, будет тут час немалый.
Чудо десятоє
СибЂлля Тибуртина, Духом Бозским наполненная, такіє слова о пречистой Ā†Богородици в вЂршах своих написала:
Бог правдивый дал минЂ вымову такую,
Же-м обявила свЂту дЂвицу дивную,
Котрая в ВифлеомЂ синачка породить,
Єднак дЂвицству єи тоє не зашкодить.
Святая то годная, щасливая мати,
Которая дасть тому свой покарм дитяти!
[ВІРШІ ПРО ВІЩУВАННЯ СИВІЛЛ]
* * *
...мЂл Христос з Маріи уродитися, бо в своих вЂршах написала:
«З живота Маріи-дЂвици новая свЂтлость востала».
* * *
Сибилля Геллеспонтика в вЂршах своих о том пророковала, же мЂл Христос остатных часов быти посланый на свЂт от Бога-Отца, бо мовить:
А так вЂку остатніого
Пошлет на свЂт справцу свого.
* * *
Сибилля Тибуртина о том пророковала, же Христос мЂл уродитися з ВиθліомЂ от дЂвици и рождеством своим дЂвства єи не нарушити, бо в вЂршах своих так мовить:
Бог правдивый дал минЂ вымову такую,
же-м обявила свЂту ДЂвицу дивную.
Котрая в ВиθлеомЂ сыначка породить,
єднак дєвицтву єи тоє не зашкодить 1.
* * *
Сибилля Химерія, пишучи о ХристЂ новорожденном, пророковала о том, же єму подарунки мЂли три цари офЂровати, бо в своих вЂршах написала:
Котрому принесуть дари
правовЂрныи три цари.
* * *
Сибилля Єриθреа о тым пророковала, же под час Рождества Христового мЂла звЂзда новая, от Бога учиненая, показатися волхвом и до Христа новорожденного их провадити и єго в яслєх показати, бо такіи вЂрши написала:
Волхвы теж звЂзду видячи новую,
шановали, кгды видЂли [...] 2
Которая в яслєх дитя им открыла,
так шануючих Бозкій Закон чтила 3.
* * *
Сибилля Європеа пророковала о том, же Христос мЂл ся ужалити над людми своими и для них зостати кролем убогим и, Богом будучи, мЂл ся в тЂлЂ людском показати, бо в вЂршах своих так написала:
Будет в убозст†людєм кролевати,
бо схочет своих ся ужаловати,
Так я вЂрую и так ознаймую,
же Бога в тЂлЂ всЂм исповЂдую.
* * *
Знайдується и о том пророцтво в Книгах 1 сибиллЂных, же Месія пятьма хлЂбами и двома рыбами мЂл пять тисячей мужей накормити, и уломков того хлЂба мЂло дванадцять кошов зостати, бо в сибиллиных вЂршах написано:
Гойне он пятьма хлЂбами,
так же водными рыбами,
Пять тисячей маєт люду
накормити з свого суду.
Дванадцять кошов зостанет
уломков, єднак всЂм станет 4.
1 На березі вказівка на джерело: «Мартин БЂлскій, книга 1, лист 120».
2 У книжці бракує слова.
3 На березі вказівка на джерело: «Сибилля Єриθреа, книга 50, Оракул сибил».
4 На березі вказано джерело: «Книг 1 Оракул. Сибил».
* * *
Сибилля Персика о тым пророковала, же мЂл Христос до мЂста Ієрусалимского на ослици пріихати и мЂл з темностей пекелных отцов святых, пророков и патріархов старого и прирожоного закону выпровадити, бо в своих вЂршах так написала:
На ослЂ к мЂсту пріЂдет,
з темностей отцов выведет.
* * *
Сибилля Делфика пророковала о тым, же Месія мЂл быти поличкованый, и оплеваный, и желчю кормленый, и отцом от жидов незбожных напоєный, бо в вЂршах своих, в КнизЂ 1 пророцтв сибиллиных, так спЂваєт:
В той час незбожный єго жид поличковати
будет и на твар єго святую плевати,
Желчю теж єго будет кормити горкою,
оцет єму дасть пити з прикростю квасною 1.
* * *
Тая ж сибилля Делфика пророковала о тым, же под час муки Христовои мЂла завЂса церковная быти роздертая, и солнце о полудню мЂло ся затмити, и през тры годинЂ въвесь свЂт мЂли темности прикрыти, бо там же спЂваєт:
Церковная теж будет завЂса раздрана,
в день през тры годынЂ нощ будет неслыхана.
* * *
Сибилля Фрикгія о тым пророковала, же Христос мЂл тЂло своє за народ людскій офЂровати и през тоє людей упалых збавити и заховати от грЂха и от вЂчнои неволЂ пекелнои, бо в вЂршах своих мовить:
ПредвЂчному єст Богу тоє мило,
єсли Он озмет от ДЂвици тЂло.
Тоє за своих Он офЂровати
маєт, упалых людей заховати.
* * *
Знайдуєтся о том пророцтво в книгах сибиллЂных, же тЂлом человЂчим Бог приодЂтый, Месія наш, мЂл быти на крестЂ прибитый, и крест той маєт под час страшного суду на небЂ показатися, бо нКига 6 вЂршов сибиллЂных такою крест чтить пЂснею:
О щасливоє древо! Бог был на котором!
Земля тебе не поймет! Леч небесным тором
Прохожатися будеш, кгды сядет на θронЂ
и свЂт судити будет правый Бог в СіонЂ 2.
1 На березі вказано джерело: «Делфина, Книга 1 пророцтв сибил[линых]».
2 На полі вказано джерело: «нКиг 7 Пророцтв сибил[линых] ».
* * *
Знайдуєтся и о тым пророцтво в книгах 1 сибиллиных, же Месія на голо†своєй мЂл носити корону терновую, и бок єго мЂла рука жолнЂрская копією пробити, бо там написано:
Корону з терней будет на гла†носити,
Бок єго маєт рука влочнею пробити 1.
1 На березі вказано джерело: «Книга 1 пророцтв сибил[линых]».
* * *
Знайдуєтся там же в книзЂ 1 пророцтв сибиллЂных пророцтво и о тым, же Месія мЂл третєго дня з мертвих въстати и през оболок до неба въступити, бо там написаны суть вЂрши такіи:
Третєго дня, кгды з мертвых Он повстанет
и свЂтлость єго науки настанет,
До небесного вознесется кгмаху
на оболоках, до горнєго даху.
Йоаникій Галятовський
Йоаникій Галятовський (? — 1688) — письменник-полеміст, агіограф, проповідник, гомілет, педагог, громадсько-політичний і церковний діяч. Учився в Києво-Могилянській колегії, викладав у ній, з 1657 р. став її ректором та ігуменом братського Богоявленського монастиря. З 1669 р. до смерті — архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові.
Чуда пресвятои Богородици межи сибЂллями,
пророчицями поганскими, которыи пред зачатієм еи, за обявленієм Бозским, знали
єи и в книгах своих оную писали и людем проповЂдали и выславляли. — З книги: Небо новоє з новыми звЂздами сотворенно, то єст
Преблагословенная ДЂва Марія Богородица з чудами своими, за старанєм найменшого
слуги своєго недостойного ієромонаха Іоаникія Кгалатовского, ректора и
ігум[ена] Брат[ского] Кієв[ского]. — Львів: Друкарня Михайла Сльозки. 1665. —
Арк. 1 — 3 (Запаско, Ісаєвич. — № 422.)
Публікація: Галятовський І. Ключ розуміння / Підготувала до видання І. П. Чепіга. — К., 1985. — С. 245 — 248.
Подається за першодруком.
[Вірші про віщування сивілл]. — З книги: Месія правдивий, Ісус Христос, син Божій... от
недостойного ієромонаха Іоаникін Галятовского, архимандрыта ЧернЂговского...
показаный. — K., друкарня Києво-Печерської лаври, 1669. — Арк. 6 — 10.
Подається за першодруком, примірник Бібліотеки Вільнюського університету, R 239.
Див. також:
Іоаникій ГАЛЯТОВСЬКИЙ. НАУКА, АЛЬБО СПОСОБ ЗЛОЖЕННЯ КАЗАННЯ. Українська література XVII ст.
Іоаннікій Галятовський. Хрестоматія давньої української літератури О.Білецького.
ҐАЛЯТОВСЬКИЙ Йоаникій. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник
