Попередня     Головна     Наступна






Симеон Ставницький



Всякаго чина православный читателю,

Господу Богу благодареніє воздаймо, яко благодателю!

Сподобил убо нас аще и напослЂдок лЂтом,

Познати волю свою с благим отвЂтом.

В сіє время люто и плача достойно

Ужасається сіє зря серце богобойно,

ДЂйствуєт-бо Бог, якоже сам вЂсть,

Своим созданієм ум чоловЂч не съвЂсть.

Слово-бо Божіє ни в чом премЂнится,

Род правых в всем благословиться.

Прежде-бо великій Владымер крещенієм просвЂтил,

Всю землю Рускую благоразумієм освЂтил.

Слал послы избранныя, да увЂдять явЂ,

В коєй Церкви уставы к Божієй славЂ.

ЗразумЂют достойны сих послЂдовати,

И на лЂта вЂчныи потомству подати.

Они яко искусны прилЂжно внимали,

И благоразумно увЂдавши, пославшему дали.

Восточныя Церкве яко дневи начало,

И дЂйтвы богоподобными изрядно сіяло.

Нам же преславно явися всемирная радость,

ВсесвЂтлых писаный неизглаголанная радость.

Владимир-бо свой народ крещенієм просвЂтил,

Писанієм богоразумыя гойне освЂтил.

Тогда многобожіє упразнися идолскія лести,

НынЂ же славиться божество єдиноя власти.

Болше о сем недоумЂю, ниже дерзаю писати,

Ини-бо о сем множає могут и лучше сказати,

О[т] блаженна-бо корене благій прозябе плод,

Тако-бо благословится от Бога православный род.

Являшеся преславно от начала даже и до нынЂ

Видимих враг и невидимых неизглаголаннои гордынЂ.

ВЂчный и всесилный Боже всякоя благодати,

Своим милосердієм благоволи нам ся дати,

Да обитель сія богатно благословится на многіє лЂта.

И да не оскудЂєт слава єи до скончанія свЂта!

И нас, Христе Боже, сподоби одесную тебе стати

И с избранными радостный глас услышáти!











ПРИМІТКИ


Симеои Ставницький


Симеон Ставницький — наприкінці 60-х і на початку 70-х років друкар в Уневі.



«Всякаго чина православный читателю...»Софонович Феодосій. Выклад о церкви. — Унів, 1670. — Арк. 12, звор. — 13 (ненумеровані), після тексту житія св. Володимира. Підпис: Симеон Ставницкій Типограф. (Запаско, Ісаєвич. — № 473.)

Публікація: Перетц В. Н. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI — XVIII веков. — М.; Л., 1962. — С. 157.

Це переробка вірша Герасима Смотрицького із острозької Біблії 1580 — 1581 рр. з переадресуванням «похвали» князю Володимиру Святославичу.

Подається за публікацією В. М. Перетца.
















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.