Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


Попередня     Головна (тексти)     Наступна






СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ (II)


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]



Абіє — уже, зараз же, відразу, зненацька

авва — отець, настоятель монастиря

авдитор — член суду

адамант — діамант

аже — що, якщо, навіть, тим паче, а, аж

азаж — хіба ж, чи ж

азалі — чи, хіба

албовЂм — бо, оскільки

алить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; але

амінь — істинно, кінець

амофор — див. омофор

анімуш — натхнення, піднесення; характер

апостат — відступник

артос, артус — квасний хліб, освячений на Великдень; пшеничний хліб, прикрашений священними зображеннями і написами, що протягом усього святого тижня зберігається в церкві, а в наступну після Великодня неділю роздається шматками всім, хто приходить до церкви

асистенція — почет, ескорт, супровід

аще — якщо, чи, хоча


Баволна — бавовна

бандолет — портупея; короткоствольний мушкет

басни вигадки

баяніє — заговорювання, ворожба

безецный — безчесний, підлий, негідний; потворний

быдлята — худоба

бынамні — аж ніяк, анітрохи

бинда — бант, перев’язь, стрічка

блажити — хвалити, воздавати хвалу (честь); зичити добра (щастя); поважати; виявляти милосердя; робити блаженним

близно — вада, рубець, шрам

бодець — острога

брменьє — бриніння

брмячий — той, що бринить

буджацькая волокита — війна з татарськими і турецькими загонами впродовж 1674 — 1696 рр.


Вакувати — пустувати, бути порожнім, вакантним

валечний — войовничий, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю

валчити — воювати

вандровати — мандрувати

варкач — коса, довге волосся

варувати — стерегти, укріплювати, зумовлювати

варунок — умова

васні — звади, свари, підступи

ввередити — пошкодити

ведлуг — згідно, відповідно до

ведро — година, ясна і тиха погода

векгеря, векгерина — ґирлиґа, пастуша палиця

векуисти — віковічний

велбити — схилятися перед ким-небудь, обожнювати, славити

вельце — вельми, багато, дуже

вервь, вервено — мотузка, стрічка, поворозка

вертеп — печера, ущелина, яр, сховище, пристановище, сад

вертоград — сад

вертоградар — садівник

веспол — разом, спільно

вжди, вижди — принаймні, адже, однак, проте

взбождати — збуджувати

взгарда — погорда

взгніщати, возгніщати — розводити вогонь

взрок — зір, погляд

виницовати — перелицьовувати, вивертати, переробляти

винниця — виноградник

вину — завжди, вовіки

виридар — сад, палісад

виспа — острів

витічка — вилазка

витрвати — витримати

вицвічоний — освічений

вікуістичний — вічний, одвічний

вісти — знати

власька мова — італійська мова

влочня — спис

вневіданий — невіданий

внийти — увійти

вобец — згідно з тим, з огляду на, у зв’язку з тим

возбнути — прокинутись

волочебний, волочебник — той, що ходить по домах на святій неділі з віншуваннями

воміняти — доручати

вонний — пахучий; вонність — пахощі, запах, аромат

вонтпення — сумнів

вонхати — нюхати

вонь — запах

вотувати — давати обітницю; голосувати

вреждати — шкодити

времби — східці, щаблі

врыхлі — в скорому часі

вруби — зарубки, щаблі

врящий — той, що вирує, кипить

вспак — навпаки, в зворотному напрямі (порядку)

вспаняло — чудово, розкішно, пишно

втропи — вслід

вшак — адже, однак

вшетечний — розпусний

вщинати — учинити, починати, підносити, збуджувати

вязити — ув’язнювати

вящше — більше, краще


Габіт — чернеча ряса

гелм — шолом

герба — трава

герезія — єресь

гіпподемон — демон у постаті коня; пор.: гіппогриф — міфічна істота: напівкінь — напівгриф

главица — верхівка, маківка

гойний — гарний

голдовати, голдувати — схилятися перед кимось, виявляти честь, підкорятися

головщина — штраф за вбивство

гонзати — тікати

горливость — старанність, запопадливість, щирість

гуф, гуфець — загін, громадка, юрба

гяур, гявур — собака; зневажливе означення немусульманина


Дактиль — горіх

дедикувати — присвячувати

делва — посудина, амфора, бочка, діжка

денниця — вранішня зоря

десно — праворуч

деспект — зневага, образа

дибольський — диявольський

діля — заради

діоцезія — округа, єпархія, єпископство

длань — долоня

днесь — сьогодні

довтіп — розум, дотеп, хист, лукавство

доколі — доки (поки) не, аж доки (поки)

дол — яма

долегати — знемагати, личити, турбувати

донелі — див. доколі

драган, драгон — драгун, гвардієць, здоровило

драсньоний — зачеплений, вражений

дрентвілий — оціпенілий

дручати — мучити

дуга — веселка

дуфность — самовпевненість


Єдза — яга, відьма

єже — щоб, як, якщо

єлей — оливкова олія

єлико — скільки, що


Жак — школяр, бідний студент

жегнати, жекгнати — прощатися

желживість — образливість

живот — життя


Завій — чалма, тюрбан

заземблений — зазубрений

заїсте — воістину, справді так

зайзріти — заглянути, глянути

закрочити — заступити, прокрокувати

залеценне — пропозиція

занадра — пазуха

занє — бо, тому що, оскільки, щоб

запол — пола

запрітися — зректися, заперечити

запуст — біг наввипередки

засажка — засідка

засупитися — задихатись

зацный — значний, знатний, шляхетний

зашаргати — забруднити

зброчити — залити, заляпати, заросити

звендіти — стягти, вкрасти; прокоптити

звлаща — тим більше, особливо

звонпити — засумніватися

зголдовати — схилитися, потрапити в залежність

згон — сконання, смерть; загін

згрібілий — зістарілий

зданнє — думка, погляд, судження

здар — випадок (?)

здаритися — трапитися

здрентвіти — оніміти, оціпеніти, завмерти

здрой — струмінь, потік, течія

зегар — годинник

зелжив ость — зневага, ганьба, наруга, сором, кривда, обмова

земдлити — зомліти

земста — помста

зестя — сходження

зілний — рослинний

зіло — дуже

зіолко — зіллячко

злецити — доручити

злітовати — змилосердитись

змаза — пляма, вада, порок

змирна, смирна — смола для кадіння

знароку — зненацька

зочити — глянути, дивитися, бачити

зрак — зір, погляд

зрениця — зіниця

зрок — див. зрак


Ізвиче — узвичаєно

ізочити, зочити — побачити

імати — брати

імеск — мул, ішак

інвенція — винахідливість, кмітливість

істо — істинно, правдиво

істикгатор — судовий обвинувач; підбурювач


Кабуз — дощенту, гамузом

каденція — рима

каженик — євнух, скопець, оскоплений

камка — шовкова тканина з розводами

камо — куди

канцеровати — ламати, псувати

капелан — священик, жрець

капелюш — капелюх

карк — горло, шия

кгарнець — горнець, горщик

кгерос — геройство

кгмах — будинок

кгмін — гурт, громада

кграбя — граф

кгроти — вістря

кир — пан, владика

кір — чорна траурна тканина; в кірі — в траурі, в труні

кіта — плюмаж, султан, китиця

кламство — неправда, брехня, наклеп, обмова

клепсидра — водяний або пісковий годинник

клямця — брехун

кновати — затівати, замишляти, інтригувати

кокош — курка, квочка

кольвек — скільки

компут — загін

консекрований — посвячений, висвячений

копець — копач

корд — короткий меч, палаш

котвиця — якір; держава; ствердження; допомога, потіха

кошниця — плетений кошик

кошуля сорочка

краєгранесіє — рима

крати, кратні — грати, гратовані

креований — створений; призначений, обраний

крес — край, межа, окраїна

кре[и]вина — рослина; те, що росте з кореня (коревина)

крижувати — розпинати на хресті

крин — лілія

крнобрность — непослух

кросна — ткацький верстат

кротофиля — жарт, витівка, забава

ктитор — засновник, покровитель монастиря, церкви

куншт — майстерність, мистецтво; фокус

купина — кущ


Лаба — лапа

ларм — шум, ґвалт, тривога

латво — легко, неважко, нетрудно, без зусиль, охоче

лацно — див. латво

левіт — священнослужитель у староєврейському релігійному культі, член спадкової касти священнослужителів (левітів)

леда — ледве, казна

ледви, ледвиці — ляшки

лемма — надмогильний напис

лехце — легко

леча, але, однак, все ж

лзи — сльози

лисканне — виблискування

литість — милість

лишше — більше, багатше, надто, тим більше, краще

ліновище — стара шкіра змії, скинута нею внаслідок линяння

ліпота — врода, краса

ліска — посох, палиця

ліствиця — драбина, сходи

літостивий — милостивий

лос — доля

луп — здобич, трофеї

люб — хоч, або, може, навіть

ляда-кому — казна-кому

лямент — плач, голосіння

лярва — привид, личина

льотр, лотр — негідник


Магон — червоне дерево

маєстат — величність

малжонка, манжелька — жона

матач — крутій, шахрай

маяти — маячити, виднітися, даленіти

меновіте — саме

менство — мужність

ме[с]к — мул, ішак

ми — мені

миас — талант (грошова одиниця)

мирофор — миротворець

мистерне — майстерно

містриня — майстриня

мнимати, мнімати — мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти

мордирці — вбивці

мосць — милість

моцарство — держава

мручати — мурчати

мя — мене


Набавляти — додавати, надавати

найвенцей — найбільше

намнити — вказати, назначити; див. також мнимати

намній — аж ніяк, ніяк, щонайменше

натарчивий — настирливий

невісцюх — жонолюб, бабник

невчас — злидні; неслушний час

недопир — нетопир, кажан

неіміяй — той, що не має

некгувати — заперечувати, скасовувати

нелітний — малолітній

нелітостивий — немилостивий

нендза — бідність, убогість

неомылний — безпомильний

неповстиглість — нестриманість, недотримання міри, надмірність у бажаннях, прагненнях, у заживанні чого-небудь

непщати — думати, сумніватися; див. також мнимати

непщевати — думати, гадати, міркувати

нерихлий — нешвидкий

нестети — на жаль

неститеж, нестите — на жаль

несумінний — безсумнівний

нецнота — нероба, негідник; підлість, безчесність

ни — нас

ницувати — перелицьовувати, вивертати; викривляти; критикувати, придиратись

нікоєя — ніякої, жодної

ніций — жебрак, нікчема

нобілет — удостоєний шляхетства

нобілітація — надання шляхетства


Обавяти — боятися

обалити — повалити

обаче — але, однак, проте

обачити — побачити, помітити

обваровати — забезпечити, запобігти, постачити, спорядити, укріпити

оби — аби, щоб; обидва

обикнути — звикати

обісити — повісити, привісити

область — володіння, панування

оболоки — хмари

обора — загін (загороджене місце) І для худоби, корівник; худоба; яма для гною

обфітий, обфітний — багатий, в достатку, розкішний, рясний

обцовати — спілкуватися

ов, ова, ово — той, та, те

овамо — туди

овде — в іншому місці, там

овогда — іноді

овшеки — зовсім, цілком; справді; аж ніяк, у жодному разі; дійсно, насправді, зараз; тим більше

овшем — так, аякже, звичайно, зрозуміло; охоче; навпаки

одесную — праворуч

ожегати — обпалювати

окгон — хвіст

окпити — пошити в дурні; осміяти

окрутнє — підступно, жорстоко

оле — о, ой, ох, о горе

ольбрим — велетень

омава — обмова

омдлівати — мліти, зомлівати

омофор — довга, широка стрічка, яку носить архієрей через груди як пастирський знак

онаго — того

опако, опаки — назад

опатрність — дбайливість

опока — скеля; опора, твердиня; біла глина

опона — покривало

оршак — почет; юрба, зборище

островидз — гострозора, прониклива людина

отнелі — відтоді

отнюдь — аж ніяк

отуха — бадьорість, надія

отхлань — безодня, пекло

оцкнутися — отямитися

ошацований — оцінений

ошиб — хвіст

ошпеценя — спотворення

ошую — ліворуч

ощеп — спис


Павимент — підлога

падол — долина, юдоль, сповнене бідами сьогосвітнє життя

паїж — щит, тарча кінного лицаря

паки — назад; знову, ще; потім; навпаки; в свою чергу; же, а; все-таки; крім того, інакше; також

патрохаль, патрохіль — єпітрахіль, частина убрання священика

пахолє — хлоп’я, козачок

пекторалик — маленький годинник, який носили на шиї (на грудях)

пелькгрим — пілігрим, паломник, прочанин

перст — палець

персть — пил, земний прах

перун, пйорун — блискавка, грім

перхливий — полохливий

пещота — сластолюбство, насолода, пестощі, розкошування

пітель — півень

плесна — стопа, «връхняя часть стопы ножнои» (П. Беринда)

плонний — марний, безплідний, даремний

плужити — орати, тягти плуг, трудитися, приносити користь, благоденствувати

плюдри — широкі штани

плястр — щільник

повольність — добровільність; покірливість, услужливість; вибачливість, милостивість, поблажливість терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість

повстягливий — стриманий, помірний; той, що знає міру; поміркований

повстягнути — стримати, примусити

погвар — гомін, розмова

погоднє — сприятливо

пожегнати — попрощатися

позор — видовище, грище, дивовисько; ганьба, сором

покари — харч

покост — шкода

полецати — доручати, веліти

полисковати — виблискувати

поличок — щока, ляпас

полкнути — проковтнути

полть, польть — шмат м’яса

поневаж — оскільки

понехати — знехтувати

поноси — обмови

понявиця — килим, покривало

посліжде — кінець кінцем, зрештою, нарешті

послушенство — послух

потвар — наговір, обмова, наклеп

потентат — покровитель

потичка — сутичка

поткання — зустріч, зіткнення

потлачений — розбитий, потовчений

потомні сини — нащадки

потщитися — намагатись, старатись

пофолговати — пробачити, попустити

похлібовати — лестити

похлібство — лестощі

похлібця — улесник

праві — прямо, сторч; справедливо; правдиво; дійсно, справді, так і е; твердо, незмінно

предся — проте

презвітер — пресвітер, священик

преко — навпаки, всупереч, наперекір

пренагабання — примус

прето — тому, отже

пригана — докір

прижекгліовати — приплисти

прилбиця — шишак, шолом

приспішати — допомагати

притрафити — трапитись

прісно — завжди, постійно

прожно — даремно, марно, порожньо

профос — наглядач

прячка — пряжка (?)

псяж — псар, собачник

пуд — страх, переляк

пузак — труба (?)

пуклір — круглий щит, захист

пщевати — думати, мріяти

пяток — п’ятниця

пьенкний — гарний, красивий


Раздежений — розпалений

рамо — плече, рамено

рачити — зволити

рекрація, рекреація — перерва, відпочинок, канікули, розвага

ржетлійший — дуже заіржавілий

ритинер — кіннотник

рихло — швидко

робацтво — комашня

розказанне — наказ

розтемпний — розцокотілий підковами

розтропність — обачність, розумність

Роксоланське (море) — Руське (Чорне) (море)

росквилити — розплакатись

румати — плакати


Сакра — благословіння, затвердження на єпископство

самохотне — добровільно

свада — сварка, сум’яття

світно — згідно

сельний — польовий, луговий

семен — козак на службі при дворі у магната

серафими — ангельський чин

сий — сущий, наявний

сікера — хмільний напій

сімо — сюди

сінь — тінь

сірсько — сірійське

сітовен — дієприкметник від «сЂтовати» — плакати, жалітися, скаржитися, сумувати

сіце — так

сіцевая — така

скренповати — зв’язати

скри — іскри

скридла — крила

скуток — наслідок

сличний — гарний, красивий

сляка — скривлена; виснажена

смаровати — мазати, змазувати

смич — повідок (?)

смок — змій

спадне — легко, легковажно, поверхово

снать, снат — мабуть

снитіє — сошествіє, сходження

снідь — їжа

снійти — зійти

содітель — создатель, створитель

спира — загін, зграя

сполечний — суспільний

спона — година

споро — вдало, вигідно, успішно, вправно; швидко

спросность — непристойність; розпуста

срод е — суворо

срожитись — сердитись

стобенька — «здобенька», оздоба (?)

стрий — дядько, батьків брат

стрій — одяг

студ — сором

студенець — колодязь, джерело з холодною водою

студня — криниця, колодязь

студоличен — сороміцький (?)

стуждий — чужий

сугубо — двоїсто, подвійно

сукцесія — спадкоємність, успадкування

сумт — видатки, збитки

сучець — сучок

сцептр — скіпетр


Табала — шкіряна сумка

талант — монета

тарча — щит

тать — розбійник

твар — лице, обличчя

тезоіменитий — однойменний

тектон — тесля

тестамент — заповіт

тикграс — тигр

тимпан — музичний інструмент

титло — титул; напис

толиче — так багато

точію — тільки

тощно — старанно, переконливо

треба — жертва, офіра, обряд

трен — плач

тропи — сліди

троскливий — дбайливий

тунє — даром, даремно, без причини

тушити — сподіватися

тху и силнестаєт — духу і сил не стає

тщалив, тщаливий — дбайливий

тщити — дбати

тьма — десять тисяч, безліч


Убо — так, бо

убрус — хустка, рушник, скатертина

уведренний — погідний

увелбити — обожнювати

угобз итися — уродитися, дати гарний урожай; процвісти, возвеличитися

уж — змій, вуж

укрижовати — розп’яти на хресті

укрух — окраєць (хліба), шматок

умд дівати — мліти

умієтность — вміння, мистецтво

умодеровати — стримати, дотримати міри; обладнати; привести до ладу

уне — краще

унзенний — пронизаний

упреймость — приємність, ґречність, поштивість

упстрений — строкатий

уротити — зобов’язати (присягою) (ротою)

усиритися — скваситися, перетворитися на сир

усрітати — зустрічати

утрапенє — засмучення, прикрість, гіркота

утро — завтра

уфати — сподіватися

уфность — довір’я, надія


Ферувати — виносити вирок

ферула — лінійка для биття учнів, суворий нагляд, дисципліна

фігель — завиток, закрутка, кучерик

філяр — колона, стовп

фірмамент — небозвід, небосхил

фолькговати — давати поблажку, давати волю

фортель — витівка

фрасунок — сум, печаль, жаль

фуяра — сопілка


Хартія — матеріал для письма (пергамент, папір тощо)

хентне — охоче

херувими — ангельський чин

хлюбити — хвалитись

хрборницький — лицарський

хуть — хіть, охота, бадьорість

цвічоний — учений, освічений, навчений

цедовати — поступатись своїми правами, передавати кому-небудь свої права

целебрувати — урочисто відправляти обряд

цера — шкіра

цинобра — кіновар (фарба)

цорка — дочка

цофнути, цофнутися — повернути назад; скасувати ухвалу; взяти назад слово; відступитися

цята, цата — дрібна монета


Част — доля, талан

чаяти — мати надію, покладати надію, сподіватися чворо — четверо


Шальбірський — шарлатанський, шахрайський

шанц — шанець, окоп

шатан — чорт

шацу[о]вати — оцінювати

шванковати — кульгати, мати вади, страждати; пустувати

шедивий — сивий

шик — стрій

шишак — шолом

шкалювати — лаяти, зводити наклепи

шкарадий — гидкий

шкарлат — пурпур

шляк — шлях; удар

шопа — повітка, стайня, хлів

штир — залізна вісь, болт

штира — ялова вівця

штих — вістря, укол, удар чимось. гострим

шуйця — ліва рука


Щегулне — особливо, зокрема щитити — пишатися


Юж — вже

юнак — богатир, доблесний воїн


Язя (язва) — неміч, слабість

ялмужна — милостиня, пожертва

ям — єстем, я е

яр — гнів

яра — весна

ярий — яровий, весняний; гнівний,

відважний, завзятий

яскиня — печера

яти — брати, взяти

















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.