Попередня     Головна (тексти)     Наступна





СЛОВНИЧОК


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]



абіє — уже, зараз же, відразу, зненацька

аже — що, якщо, навіть, тим паче, а, аж

алить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; але

апостат — відступник

артос (артус) — квасний хліб, освячений на Великдень; пшеничний хліб, прикрашений священними зображеннями і написами, що протягом усього святого тижня зберігається в церкві, а в наступну після великодня неділю роздається шматками всім, хто приходить до церкви

аще — якщо, чи, хоча

блажити — хвалити, воздавати хвалу (честь); зичити добра (щастя); поважати; виявляти милосердя; робити блаженним

близно — вада, рубець, шрам

бынамнЂ — аж ніяк, ані трохи



велце — вельми, багато, дуже

вервь — мотузка, стрічка, поворозка

ветхій денми — бог

выну — завжди, вовіки

всмак — навпаки, в зворотному напрямі (порядку), з кінця наперед

вєкуисты — віковічний

возбнути — прокинутись

вЂсти — знати

вящше — більше, краще



гипподемон — демон у постаті коня; пор.: гіппоіриф — міфічна істота напівкінь — напівгриф

гонзати — тікати

горливость — старанність, запопадливість, щирість



делва — посудина, амфора, бочка, діжка

доколЂ — доки (поки) не, аж доки (поки)

донелЂ — див. доколЂ

драган (драгон) — драгун, гвардієць, здоровило



єже — щоб, як, якщо

єлико — скільки, що



занадра — пазуха

занє — бо, тому що, оскільки, щоб

запуст — біг наввипередки

звлаща — тим більше, особливо

зданє — думка, погляд, судження

здаритися — трапитися

зеґар — годинник

зелживость — зневага, ганьба, наруга, сором, кривда, обмова

злецити — доручити



иже — котрий, який, хто, що

имати — брати

исто — істинно, вірно, правду (сказати, почути)



Іопія — стародавнє портове місто в Палестині, згадується в Біблії під назвою Іафо, сучасна Яффа



каденція — рима

каженик — євнух, скопець, оскоплений

камо — куди

кламство — неправда, брехня, наклеп, обмова

клепсидра — водяний або пісковий годинник

компут — загін

консекрований — посвячений, висвячений

котвица — якір; держава; ствердження; допомога, потіха

кошница — плетений кошик

крин — лілія

купина — кущ



латво — легко, неважко, нетрудно, без зусиль, охоче

лацно — див. латво

левіт — священнослужитель у староєврейському релігійному культі, член спадкової касти священнослужителів (левітів)

леч — а, але, однак, все ж

лишше — більше, багатше, надто, тим більше, краще

люб — хоч, або, може, навіть



маяти — маячити, виднітися, даленіти

ми — мені

миас — мина, талант (грошова одиниця)

мистерне — майстерно

мнимати (мнЂмати) — мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти



намнЂй — аж ніяк, ніяк, щонайменше

намнити — вказати, назначити; див. також: мнимати

неповстиглость — нестриманість, недотримання міри, надмірність у бажаннях, прагненнях, у заживанні чого-небудь

непщати — думати, сумніватися; див. також: мнимати

непщевати — думати, гадати, міркувати

ны — нас



обаче — але, однак, проте

обачити — побачити, помітити

обваровати — забезпечити, запобігти, постачити, спорядити, укріпити

оби — аби, щоб; обидва

область — володіння, панування

обфитий, обфитний — багатий, в достатку, роскішний, рясний

обвЂсити — повісити, привісити

ов, ова, ово — той, та, те

овамо — туди

овшем — так, аякже, звичайно, зрозуміло; охоче; навпаки

оле — о, ой, ох, о горе

олико — скільки

омофор — довга, широка стрічка, яку носить архієрей через груди як пастирський знак

опако, опакы — назад



паки — назад; знову, ще; потім; навпаки; в свою чергу; же, а; все таки; крім того, інакше; також

плесна — стопа, «връхняя часть стопы ножнои» (П. Беринда)

поліндром — слово, речення, вірш, які можна читати зліва направо і навпаки

пекторалик — маленький годинник, який носили на шиї (на грудях)

пещота — сластолюбство, насолода, пестощі, розкошування

повольность — добровільність; покірливість, услужливість; вибачливість, милостивість, поблажливість, терпеливість, терплячість; непоквапливість, повільність, розважливість

повстягнути — стримати, примусити

повстягливий — стриманий, помірний; той, що знає міру; поміркований

позор — видовище, грище, дивовисько; ганьба, сором

потентат — покровитель

похлЂбство — лестощі

пра†— прямо, сторч; справедливо; правдиво; дійсно, справді, так і е; твердо, незмінно

презвітер — пресвітер — священик

преко — навпаки, всупереч, наперекір

прето — тому, отже

присно — завжди, постійно



рамо — плече, рамено



сакра — благословіння, затвердження на єпіскопство

сикера — хмільний напій

сице — так

сицевая — така

сляка — скривлена; виснажена

снадне — легко, легковажно, поверхово

спира — загін, зграя

споро — вдало, вигідно, успішно, вправно; швидко

студ — сором

стуждий — чужий

сугубий — подвійний

сукцесія — спадкоємність, успадкування

сЂмо — сюди

сЂтовен — дієприкметник від «сЂтовати» — плакати, жалітися, сумувати



тарча — щит

тезоіменитий — однойменний

точію — тільки

тунє — задарма, марно

тьма — десять тисяч, безліч



убрус — хустка, рушник, скатертина

убо — так, бо

угобзитися — уродитися, дати гарний урожай; процвісти, возвеличитися

укрух — окраєць (хліба), шматок

уне — краще

усиритися — скваситися, перетворитися на сир

уфность — довір’я, надія



фігель — завиток, закрутка, кучерик

цедовати — поступатись своїми правами, передавати кому-небудь свої права

цинобра — кіновар (фарба)

цЂле — повністю, цілком; щиро

цята (цата) — дрібна монета



част — доля, талан

чаяти — мати надію, покладати надію, сподіватися

чворо — четверо

щегулне — особливо, зокрема



юж — вже



ям — я єстем — я є

яр — гнів

яра — весна

ярий — яровий, весняний; гнівний, відважний, завзятий

яти — брати, взяти















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.