Головна     Наступна





Авґустин ВОЛОШИН

ВИБРАНІ ТВОРИ




ЗМІСТ



Життя і творчість Авґустина Волошина. Вступна стаття О. В. Мишанича



СПОМИНИ. ІНТЕРВ’Ю. ПРОМОВИ. ПУБЛІЦИСТИКА


Спомини

Інтерв’ю [газеті "День"]

Страх о Підкарпатську Русь

Причини упадка народа нашего

Яка праця чекає нас для піднесення освіти серед населення?

Ко вопросу політичної консолідації

Промова з нагоди створення "Народного Дома" в Ужгороді, дня 7.Х.1928

Промова з нагоди 10-літнього ювілею прилучення Підк[арпатської] Руси до Ч[ехо]сл[овацької] Республіки

Промова посла А. Волошина дня 7. VII. 1929 на з’їзді руської молоді

Христос родиться — славіть його!

Жіноче питання. З промови А. Волошина на першім жіночім конгресі дня 28. V.1934 в Ужгороді

Всім русинам доброї волі

Боротьба за прапор. Меморандум Першої Руської Народної Ради до правительства

Гаслова політика. Також: відповідь "Неділі"

Перша авдієнція русинів у пана президента-визвольника

Засновання й розвиток т-ва "Просвіта". З реферату, виголошеного в Ужгороді дня 17.Х.1937

З першим числом українського щоденника

Хто винен?

З промови, виголошеної дня 26-го жовтня 1938 р. в Ужгороді

Проголошення прем’єра д-ра Волошина. 3-го грудня 1938 в Хусті

Мир людям доброї волі

Різдвяна промова прем’єра Карпатської України, оголошена по радіо на святвечір до українського народу

Про актуальні проблеми Карпатської України

Прем’єр А. Волошин про демонстрації проти іменування ген. Прхали міністром

Солодкий мій народе!





НАУКОВІ ПРАЦІ


ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ І КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНЕ ПРОБУДЖЕННЯ

Греко-католичеська церков у Подкарпатськой Русі

Початки національного пробудження на Підкарпатській Русі

Прелат-протоєрей др. Василь Гаджега. Короткі спомини з нагоди 50-літньої діяльності




МОВОЗНАВСТВО

О письменном язиці підкарпатських русинов

Оборона кирилики




ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

Пам’яті Олександра Духновича

K читателям! [Передмова до книжки Василя Ґренджі-Донського "Золоті ключі"]




П’ЄСИ [див паперове видання]

Маруся Верховинка. П’єса на три дії

Без Бога ні до порога. П’єса в трьох діях

Фабіола. Історична драма в 4 діях, 6 картинах

Князь Лаборець послідній володар самостійної "Країни Русинів". (MARCHIAE RUTHENORUM).




ОПОВІДАННЯ

Паленка-загуба

Народна свідомість

Анцька освідомилася





ДОДАТКИ

Ціна крові

Русини чи українці?

Маніфест до українського народу Підкарпаття

Маніфест уряду Карпатської України до всіх громадян Карпатської України

Розпорядження правительства Підкарпатської Русі з дня 25 листопада 1938 про державну мову

Розпорядження міністерства культу, шкіл і народної освіти в Хусті з дня 25 листопада 1938 про мову (язик) навчання

До всіх громадян Карпатської України!

До всього українського народу. Відозва уряду Карпатської України

Громадяни Карпатської України!

Конституційний закон ч. 1.

[Великоднє звернення до українців у Югославії]

Мій заповіт (тестамент)



Примітки







ВОЛОШИН Авґустин Іванович

ВИБРАНІ ТВОРИ


Волошин А. І. Вибрані твори / Упорядкування, вступна стаття та примітки О. В. Мишанича. — Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — 528 с., іл.

ISBN 966-7703-42-8


Авґустин Волошин (1874—1945) — видатний український педагог, культурно-освітній, релігійний і державний діяч, журналіст і письменник, професор і ректор Українського Вільного Університету в Празі, — скінчив свій життєвий шлях в’язнем Лефортівської та Бутирської тюрем у Москві. Президент Карпатської України, він вписав одну із яскравих сторінок в українське державотворення. До книги ввійшли його оповідання, п’єси, наукові праці, а також спомини та кращі зразки публіцистичних творів, написаних ним як редактором газет, членом чехословацького парламенту, прем’єр-міністром та Президентом Карпатської України, який палко бажав рідному українському народові "почесне місце в родині цивілізованих націй" і розглядав Карпатську Україну як перший крок до самостійності України.



Августин Волошин. З Енциклопедії Українознавства-II.










Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.