Опитування Найвидатніші українці на сайті Ізборник                                        


‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Макс ВЕБЕР

ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ



Київ — 1994






ЗМІСТ



Олександр Погорілий. Макс Вебер і його класична праця.



Попередні зауваження до «Збірника праць з соціології релігії»
Примітки



ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ


І. Постановка проблеми

1. Віросповідання і соціальне розшарування

2. «Дух» капіталізму

3. Концепція покликання у Лютера. Завдання дослідження


Примітки



II. Професійна етика аскетичного протестантизму

1. Релігійні засади світського аскетизму

2. Аскеза і капіталістичний дух


Примітки     (2)     (3)












Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму. — К.: Основи, 1994. — 261 с. Класичний твір світової соціології, що належить перу Макса Вебера (1864 — 1920), присвячений аналізові впливу протестантизму на формування капіталістичних відносин. У праці розглянуто питання зв’язку між віросповіданням і соціальними розшаруваннями, проаналізовано комплекс психологічних і культурних факторів, що сприяють утвердженню ринкових відносин в економіці. Значну увагу приділено вивченню професійної етики протестантизму, зокрема лютерівської концепції професії-покликання як фактору, що сприяв інтенсивній раціоналізації господарського та політичного життя Заходу.

Переклад з німецької О. Погорілого за виданням:

GESAMMELTE AUFSÄTZE ZUR RELIGIONSSOZIOLOGIE von MAX WEBER

1

1963

J. С. В. MOHR (PAUL SIEBECK) TÜBINGEN










Див. також:
Політологія посткомунізму. (Політичний аналіз посткомуністичних суспільств), Київ, 1995.
Роман Шпорлюк. Імперія та нації, Київ, 2000.
Ернест Ґелнер. Нації та націоналізм. Націоналізм, Київ, 2003.











‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Цензура про «Буквар» Шевченка, липень 1861 р.:   Издание как этой книжки, так и других ей подобных, т. е. составляемых для простонародия в Малороссии на малороссийском языке, хотя и печатаемых русскими буквами, обнаруживает намерение вызывать снова к отдельной жизни малорусскую народность, которой постепенное и прочное слияние в одно неразрывное целое с народностию великорусскою должно быть предметом не насильственных, но тем не менее постоянных стремлений правительства. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.