Попередня     Головна     Наступна





Серафим ЮШКОВ

НАРИСИ З ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ І ПОЧАТКОВОГО РОЗВИТКУ ФЕОДАЛІЗМУ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ



КИЇВ
НАУКОВА ДУМКА
1992 (перевидання 1939)





ЗМІСТ



Серафим Володимирович Юшков
Від упорядників



Розділ перший
Основні риси суспільно-економічного ладу Київської Русі в дофеодальний період і виникнення передумов для розвитку феодалізму

І. Питання про значення землеробства в господарській системі Київської Русі в дофеодальний період

II. Техніка сільського господарства

III. Сільська община

IV. Розклад сільської общини

1. Розвиток ремесла

2. Розвиток торгівлі

3. Воєнні заходи князів

4. Збирання данини

V. Виникнення міст

VI. Виникнення патріархального рабства

VII. Організація влади і управління

1. Територіальна структура

2. Князівська влада

3. Дружина

4. Родоплемінна знать

5. Віче

6. Адміністративні органи




Розділ другий
Виникнення і початковий розвиток феодального землеволодіння, феодальної залежності і феодальної ренти

І. Виникнення і розвиток феодального землеволодіння

1. Виникнення і розвиток князівського землеволодіння

2. Виникнення і ріст боярського землеволодіння

3. Виникнення і розвиток церковних сеньйорій

II. Виникнення і початковий розвиток феодальної залежності

1. Перетворення холопів у кріпосне селянство

2. Закабалення сільського населення

3. Форми експлуатації закупів

4. Перетворення данини в феодальну ренту

5. Патронат

6. Найми

7. Насильницьке закріпачення

8. Організаційне оформлення феодальної сеньйорії

III. Виникнення і початковий розвиток феодального міста




Розділ третій
Виникнення і оформлення класу феодалів і феодально-залежного селянства

1. Виникнення класу феодалів

2. Розклад дружини

3. Розвиток боярського васалітету і підвасалітету

4. Виникнення міністеріалітету

5. Виникнення і початковий розвиток бенефіціальної і ленної системи

6. Виникнення класу феодально-залежного селянства




Розділ четвертий
Виникнення і початковий розвиток феодальної монархії

І. Історіографічний огляд

II. Про територіальну структуру Київської держави в XI — XII ст.

III. Князь і ріст князівської влади

IV. Питання про князівських радників

V. Питання про віче

1. Вступні зауваження

2. Питання про соціальну суть вічових зборів

3. Питання про віче як постійний орган державної влади

4. Висновки

VI. Феодальні з’їзди

VII. Організація управління

1. Двірсько-вотчинна система управління

2. Двірські чини і їх функції

3. Місцеві органи

VIII. Виникнення і розвиток імунітету




Розділ п’ятий

І. Місцеві особливості в процесі феодалізації

1. Вступні зауваження

2. Новгород

3. Ростовсько-Суздальське князівство

4. Галицько-Волинська земля

II. Про особливості в виникненні і початковому розвитку феодалізму в Київській Русі



Примітки (2) (3) (4) (5)




ДОДАТКИ


Коментарі


Спогади про батька


Найважливіші наукові праці С. В. Юшкова


Праці про С. В. Юшкова








Юшков C. В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі / АН України, Ін-т історії України, Археограф. комісія. Відп. ред. В. А. Смолій. — К. : Наук. думка, 1992. — 352 с.

ISBN 5-12-003305-9 (в опр.):

Юшков С. В. Очерки истории возникновения и начального развития феодализма в Киевской Руси.


У монографії відомого історика, члена-кореспондента АН УРСР С. В. Юшкова (1888 — 1952) досліджуються проблеми генезису та еволюції феодальних відносин у Київській Русі. Розкриваються основні риси її суспільно-економічного устрою, територіальна структура, висвітлюється феодально-ієрархічна організація врядування, виявляються загальні закономірності і місцеві особливості процесів розвитку феодалізму.

Для істориків, народознавців, викладачів вищої і середньої школи, студентів, усіх зацікавлених історією рідного краю.

Упорядники В. М. Ричка, О. П. Толочко










Див. також:

Серафим Юшков. Руська Правда (тексти на основі 7 списків та 5 редакцій). Київ, 1935.













© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
5.IV.2003







Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови ua_etymology:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.