Опитування про фонему Е на сайті Ізборник  


[Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст. — К., 1965. — С. 628-643.]

Попередня     Головна     Наступна





ПОЯСНЕННЯ СЛІВ



А — вживається іноді в значенні сполучника «і».

Аж — вживається іноді в значенні «якщо».

Актуар — протоколіст, регістратор.

Афини — чорниці.


Бадьо — батько, дядько.

Бакун — сорт тютюну.

Бакуняр — торговець тютюном (контрабандист).

Баники — назва страви, готується з кукурудзяної муки.

Барани — бурхливі хвилі.

Бардиця — барда, бойова сокира.

Барки — околиці, боки, барки.

Бачний — розумний, вдумливий.

Без тху — без духу.

Белендіти — говорити дурниці.

Берд, бердо — глибокий яр.

Берда — скала.

Бефело — наказ.

Бзина — бузина.

Билє — стебла, гілки.

Бисаги — подвійний мішок, що перекидається через плечі.

Блавукати — дармувати.

Блони — хмари.

Бобона — забобон, повір’я.

Бовди — кам’яні стовпи, гостроверхі скали.

Болдаки — будяки.

Болоня — оболонь, пасовисько.

Борющий — бурхливий.

Брика — бричка.

Бріднявий — багнистий, болотистий.

Броїти — коїти.

Бурмило — ведмідь, товстун. /629/

Бута — пиха, зарозумілість.

Бутний — пихатий, гордий.

Бутор — харч.


Вадитися — сперечатися.

Вайда — старший колядник.

Вартуга — череда овець, гурт опришків.

Ватас — стрілець, мисливець.

Верета — рядно.

Веречи — кинути.

Вертеп — лійковидна западина.

Веточний — старий, давній.

Взмінка — згадка, увага.

Взрок — погляд.

Вивенутися — викрутитися.

Виж — вище, понад.

Вилудити — сполошити, вигнати страхом.

Витропити — вистежити, вислідити (звіра).

Вичинятися — чванитися.

Відав — мабуть, видно.

Відсонє — сонячне місце.

Вінчана — вбрана, прикрашена.

Вітія — оратор, красномовець.

Вітрити — відчувати нюхом.

Віячка — віялка.

Влектися — волоктися.

Внеобав — незабаром, несподівано.

Внуряти — поринати.

В обаві — згодом.

Вовківня — яма, пастка на вовків.

Вовкун — вовкулак.

Вовня, волня — хвиля.

Воївний — бойовий.

Волсуватись — битись.

Воні — пахощі, аромат.

Ворошний — спільний, гуртовий.

Востхнути — зітхнути.

Вотхновенє — натхнення.

Втирхати — навантажити.

Втогід — минулого року, торік.

Втямитися — навкучитися.

Вуй, вуйко — дядько, дядько по матері.

Вурда — заправлене на бринзу молоко, рідка страва.


Гавра — лігво, берліг ведмедя.

Гайдєї, гєйдєї — погоничі-

Гайт — гайда.

Гаморити — гуторити.

Гана — хиба, оцінка чого-небудь.

Гей — наче.

Гейби — начеб, ніби.

Гдекольвек — де коли-небудь.

Гибіти — загибати, пропадати.

Гидний — поганий, гидкий. /630/

Гира — журба.

Гідра — уособлення зла.

Гістьба — подорож, мандрівка, гостина.

Глипіти — блимати, животіти.

Гліг — глід.

Глітне пированє — шумне багатолюдне бенкетування.

Глітно — тісно, людно.

Глодати — ковтати.

Глотитися — товпитись.

Глуханя — тиф.

Гляба — годі, дарма.

Гнет — скоро, вже, швидко.

Гнеть — геть.

Гойна — гожа, придатна.

Голосниця — гортань.

Голотече, голетеча — відкрите, пусте місце.

Горі — горою, вверх.

Горіниць — горілиць, навзнак.

Городище — укріплення, замок.

Госноватися, госнуватися — користуватися.

Госновитий — корисний.

Гостити — подорожувати, мандрувати.

Грабежний — хижий, грабіжний.

Гранці, граньці — іскри, жаринки.

Грань — жар.

Грехіт — скелі, каміння.

Гримоти — гуркіт (грому).

Гримотіти — гримати, стукати.

Грузи — розвалини, обломки.

Грузь — сипуча земля.

Гряди — жердка, сволок.

Гудьба — гул, шум, гомін.

Гулити — глузувати, ганити, манити.

Гульден — давня австрійська монета.

Гутур, готур — глухий тетерець, дикий півень.


Данє — знахарський напій, отрута.

Даток — дарунок.

Двигненє — піднесення, розвиток.

Двоеротний — дволичний, дволикий, нещирий.

Дворак — двірський наймит.

Дебельний — непорушний, мертвий.

Деревище — труна.

Дерзко запирались — хоробро оборонялись.

Делина, дилина — груба дошка, брус.

Джума — чума.

Дзигарок — годинник.

Диби — колодки, диби, кайдани.

Дивий — зловісний, підступний.

Дивіти — дивіться.

Дивоглєд — недоречність, нісенітниця, дивацтво.

Дик — дикий кабан.

Димня — комин, димохід. /631/

Дихавиця — хвороба легенів, задуха, астма.

Дідина — дідівщина, батьківщина.

Для того — тому.

Днесь — тепер.

Днині — до тепер, до сьогодні.

Добиток — надбання, здобуток.

Довгий, довга — гадюка, змія.

Доконалість — завершення, здійснення.

Допоки — поки.

Доптати — топтати.

Дораз — відразу, повністю, в цю ж мить.

Драниці — тонкі дощечки для покрівлі будинків.

Дранка — зношена сорочка.

Дрань — дрібниці.

Драча — податки, здирство.

Драчливий — гнівний, роздратований.

Древле — давно.

Дріб — домашня птиця.

Дудонь — тупот, гул.

Думітувати — роздумувати.

Думний — гордий, самовпевнений.

Дуфати — надіятись, дбати, гордитися.


Ексцерпт — вислів, цитата.

Електор — виборець.


Ємкий — жвавий, здібний, спритний.

Єхиднино — гадюче, зміїне.


Жасний — жахливий, страшний.

Же, жеб — що, щоб.

Жегнати — прощати; хрестити.

Жегущий — пекучий.

Жентиця — сироватка.

Живло — стихія.

Живко — швидко.

Жизний — життєдайний.

Жир — здобич, пожива, багатство.

Жироїдний — хижий.

Жмит — жмут, пучок.

Жонд — уряд.

Жура, журиця — журба, гризота, клопіт.


Забавитися — затриматися, погостювати;

Забагати — забажати, захотіти.

Забитки — маєтки, достатки.

Заборола — мур, укріплення.

Заведений — заснований, утворений.

Заверла — закинула.

Завистіти — завидувати, заздрити.

Заволока — зайда, волоцюга, пройдисвіт.

Завсе — понад усе, завжди.

Заганка — загадка.

Загони — набіги.

Задощіли стріли — посипались, як дощ, стріли. /632/

Задраснула остров тернев ногу — скалічила, поранила ногу гострою терниною.

За другим опалом — за другим заходом.

Задумка — задума.

Зажегнений — запалений.

Заздростити — заздрити.

Заєдно — заодно, разом з тим, одночасно; постійно.

Зак — заки, поки.

Закервити — закривавити.

Залабський — той, що за рікою Лаба (Ельба).

Залом — край, кінець.

Замутитися — засмутитися.

Западовець — західний вітер.

Запізнане — знайомство.

Зарятувати — допомогти, виручити.

Зарінок — берег ріки, вкритий дрібним камінням (рінню).

Засолювати — залагодити.

Затрібувати — спробувати.

Заулок — закуток.

Захланний — скупий, зажерливий.

Зацухнути — затхнути.

Зачернути — зачерпнути, набрати.

Зброчений — скроплений.

Збутніти — зазнатися, загордитися.

Звада — сварка, чвари, звада.

Зветочніти — зістарітися.

Звід — розвідка.

Звідоватися — довідуватися, питатися.

Звіздострійний — прикрашений зорями, зоряний.

Звір, узвір — глибокий яр, провалля.

Звіринець — заповідник.

Звістун — провісник.

Зглада — руїна, знищення.

Зганути — згадати.

Згар — згарище, попіл, випалений ліс.

Зглотитися — стовпитися.

Здаритися — здаватися.

Здвиг — натовп.

Зде — тут.

Здобити — прикрашати.

Здрій — струмок.

Здумілий — здивований.

Здуміти — остовпіти, злякатися, закам’яніти.

Зженний — спалений.

Зіва — паща.

Злобремінний — зловісний.

Зломи — бурелом.

Злудливо — оманливо; спокусливо; підступно.

Злудний — оманливий; спокусливий; підступний.

Змерщина — майно померлих батьків, спадщина.

Змітки — зношені личаки.

Змітуватися — зніяковіти, знітитися, засоромитися.

Змор — виснаження, смерть, гнітючий, привид, морення. /633/

Знайда-хлоп’я — підкинена дитина.

Знуда — перешкода, ярмо комусь.

Зомпля — нетрі, гущавина.

Зочити — побачити, наврочити.

Зрезигнувати — відмовити.

Зріниця — зрачок, вія, око.

Зробок — виснажена, спрацьована людина.

Зьдє — тут.


Ізвідуватися — довідуватися, питатися.

Ізкіпніти — розтанути.

Ізмінний — зрадливий.

Ізм’язкати — роздавити, зім’яти.

Ізпровола — повільно.

Іль — або.

Імити, ймити — зловити, піймати, взяти.

Імінє — майно.

Імховий — пуховий.

Іно — лише, але, тільки.

Інощо — щойно, тільки шо.


Їдь — отрута, жало, лють, злість.

Їж — їжак.


Йжли — якщо.

Йно — тільки.


К — до.

Казнений — ув’язнений.

Казниця — в’язниця.

Калений — гартований.

Квочка — сузір’я.

Канюка — каня, порода шуліки.

Киртиня, кертиня — кріт.

Кімача, кімачє — ломаччя.

Китиця — букет, вінок.

Кладні, клані — копи на полі.

Кмети, кметі — селяни, господарі.

Кмітувати — обдумувати, обмірковувати.

Кнехти — наймані піхотинці, слуги.

Ковирувати — бідувати.

Коб — коби, щоб.

Колиба — курінь.

Конар — товста гілка.

Коновка, конов’ятко — цеберка, дерев’яне відро, кухоль.

Контина — магометанська каплиця.

Корець — міра ваги, центнер.

Корняти — підгонити; живити, порушувати; будити.

Королька — золотоцвіт, хризантема; дика конюшина.

Корч — кущ; судорога.

Котвиця — знак щастя, якір.

Крайка — тканий жіночий пояс.

Крайобраз — краєвид.

Крася — веселка.

Краян — земляк. /634/

Крейсгауптман — начальник округу.

Крейцар — дрібна монета.

Кресаня, крисаня — бриль, капелюх.

Криска; прийде і на вас криска — риска; дійде черга і до вас.

Кріс, крес — пістоль, рідше: рушниця.

Кругавець — яструб, шуліка.

Крутость — завзяття, відвага.

Кудерний — крислатий, кучерявий.

Курище — курява, табір з вогнищем.

Кус — кусок, шматок.

Куситись — братися.


Лаз — березовий або осиковий лісок, гай.

Лакнущий — липкий.

Ланцух — ланцюг.

Лахмани, лахматє — лахміття.

Лев — грошова одиниця в Австрії (близько карбованця).

Легінь, легіник, ледіник — парубок, юнак, молодець.

Легіт — легкий вітер.

Леда — перший-ліпший, будь-хто; ледь, трохи.

Лелітка — дрібні бляшки для прикраси голови у гуцулок; ласкаве звертання до дівчини.

Лем — лиш, тільки.

Лискавиця — блискавиця.

Лискати — блискати.

Лім — бурелом; потовчене каміння.

Ліпота — краса, прикраса.

Ліска — ліщина.

Літісь — минулого літа.

Літоросток — підліток.

Ліци — уздечка, віжки.

Лодь — човен.

Ложе — ліжко; русло ріки.

Ломанє — ломання (збирання) кукурудзи.

Луком (тече ріка) — дугою (тече ріка).

Лучниця — скіпка.

Любимене — незабудка.

Льзя — можна, треба.


Магон — магонія, рід рослин з родини барбарисових.

Май — більше, дужче, ще (служить як частка при утворенні вищого ступеня прикметника, прислівника).

Малжонство — одруження, шлюб.

Мамейко — мамусенько.

Мамона — багатство, гроші. В християнських текстах — злий дух, уособлення сребролюбства.

Мандатор — урядовець.

Мельдувати, мельдуватися — заявляти, повідомляти; зголошуватися.

Мериндя, мерендя — приготовлена страва; харчі в дорогу.

Мерша — мерці, полеглі в бою.

Мильший — миліший.

Ми — мені. /635/

Ми-м — моїм.

Мимохітне — мимохіть, мимоволі.

Миса — миска.

Мішаня — згін весною овець різних господарів в одну отару.

Мішна — гаманець.

Мовня — блискавка.

Можний — сильний.

Мочара — мокра або багниста лука, сіножать; трясовина.

Мравій — мурашка.

Му — йому.

Мусат — точило, брусок.

Мутитися — сумувати, смутитися.

Мутний — смутний; каламутний.

Мя — мене.


Навідвороть — навпаки.

На добність — вдоволення, приємність.

Натанути — пригадати.

Наймній — найменше.

Нань — на неї.

Наперати — підганяти, примушувати.

Наповиди — сновидіння.

Наповидний — красний з виду, вродливий.

Напрасно — раптово, швидко.

Напретити — наказати.

Нарік — на наступний рік.

Наспи — насипи (земляні).

Натирхати — навантажити.

Наський — свій, наш.

Натокмити — намістити, розмістити.

Натха — чари.

Неглуп — дурень, йолоп.

Незженний — той, що не може згоріти.

Незмущенний — чистий, неспотворений.

Немічка — хвороба, слабість.

Немно — невиразно.

Необав — незабаром.

Неомаль — майже, трохи що не...

Непрозрінний — непроглядний.

Нетямка — забуття.

Нехати — перестати.

Нешпірний — несприятливий.

Не чім — через що, тому.

Ніговати — топтати.

Нім — поки, доки.

Ніт — нема.

Нора, норя — джерело.

Нуд, нуди — нудьга, прикрість.

Нуждний — хворий, нужденний.

Нуждувати — бідувати.

Нута — мелодія, мотив; пісня, музика.

Ню — неї.

Няньо, неньо — тато. /636/


О нім — про нього.

Обава — затримка.

Обачити — побачити.

Обізріти — оглянути.

Обіч — крутий високий берег, бік гори.

Обкитити — обгорнути.

Обключити — оточити.

Облаз — важка для переходу вузька стежка в горах.

Обліг — переліг, пустир.

Облікати — одягати.

Облоки — небеса.

Ободовий — окружний.

Обора — подвір’я.

Обоча — узбіччя, бік гори.

Обриднати — проклинати, зневажати, надокучати.

Обротянка — мотузяна упряж.

Обцес — просто, прямо.

Обшар — поміщицький маєток.

Об’яровувати — виконувати весняні польові роботи.

Овий, ова, ове — той, та, те.

Овшім — авжеж, звичайно.

Оже — що.

Окаянник — непоправний (про людину).

Окрухи — крихти, дріб’язок; уривки.

Оний — той, цей.

Онтуд — он туди, ось туди.

Онь — аж, дуже.

Опадом — заходом.

Опиханий — обчищений у ступі (про зерно).

Опліт — огорожа.

Опока — твердий камінь, тверді грудки.

Опони — окови, кайдани.

Оруж — зброя.

Оружний — озброєний.

Остроємий — хижий, пазуристий.

Оттінія, одтінія — відтінки.

Охрестность — навколишність, оточення.

Очайдуша — смільчак.


Паволока — дорога орнаментована тканина для накривання столів, лав.

Падь — хвороба, нещастя.

Паленочка, паленька — горілка.

Паплянина — варнякання, белькотання.

Патини — туфлі, постоли.

Первісний — молодий пагін.

Перебисажити — перевалити, перекинути.

Пережегнати — перехрестити.

Перелка — перлинка.

Персть — порох, земля.

Перун — грім (від Перун — бог грому).

Петечина, петек — верхня одежа, сірачина.

Пилувати, пиловати — спішити, підганяти. /637/

Пилуватися — квапитися, спішити.

Пирснути — тріснути, скреснути (про кригу), лопнути.

Писовня — правопис.

Питомий — рідний, свій.

Півець — співець, поет.

Підметчата — підкинуті діти.

Пінє — спів.

Піти — співати, розповідати (про письменника).

Піянєтко — посудина для пиття, кухлик.

Плай — лісова стежка в Карпатах.

Плече — плекає, годує (від плекати).

Повид — погляд, вигляд, увага.

Повізорично — офіційно, формально.

Погріб — похорон.

Подвійка — двоствольна рушниця.

Подоба — обличчя, вираз обличчя, лице.

Подоле, подоля — низовини, рівнини.

Подра, подрє — горище, поверхи.

Пожед — користь, пожадливість.

Пожиточний — корисний.

Пожога — пожежа.

Познаємность — знайомство.

Покіпніти — почорніти, розтанути.

Покресковати — покреслити, виправити.

Пола — велика суцільна скеля.

Полох — страх.

Поминка — згадка.

Помітувати — зневажати, поштурхуватися, послуговуватися.

Помора — пошесть.

Поношатися — кепкувати, глумитися.

Попер — перець.

Поранок — світанок.

Пораньом — на світанку, вранці.

Поскоромити — засоромити, заспокоїти.

Потеря — псуття, шкода.

Потир (бути потиром на світі) — наймит, поштурханець.

Потокмити — полагодити, обміркувати.

Потоменний — успадкований, власний, рідний.

Потомність — нащадки, наступні покоління.

Поуфало, подуфало — гордо, зарозуміло.

Походня — факел, смолоскип.

Прадуха — легкий вітерець, прохолода.

Празденьственний — святковий, празниковий.

Презент — подарунок.

Прейзон — полон.

Прем — зовсім, певно, дійсно.

Прибагати — вигадувати, придумувати.

Привід — цитата.

Прилудитися — пристати.

Примшений — порослий мохом.

Принос — дар, жертва.

Притлумляти — приглушувати, гальмувати, руйнувати.

Причікнути — присісти. /638/

Причка, прічка — лиха пригода.

Прищезнути — зникнути.

Прість — продасть, загибель.

Пробиток — житло.

Провал — яр.

Проканути — покотитися (про сльози), впасти.

Промітати — пересипати, змішувати.

Простогін — відкрите місце, під голим небом.

Противно — навпаки, проти.

Протяг — напрям.

Прощо — чому.

Пруд — натовп, течія.

Псота — пустощі, витівки.

Пструг — форель.

Пугар — склянка, келих.

Пудити — гнати, лякати.

Пустошак — пустир, переліг.

Путующий — мандруючий.

Пушка — рушниця.

П’ясть — кулак, кисть.

П’ятичи більша — в п’ятеро більша.


Ражений-поранений, вражений.

Рана дорога — рання дорога.

Рахкот грома — гул грому.

Регімент — полк.

Резигнація — зречення, відмова від чогось, покора долі.

Ринський — грошова одиниця (близько карбованця).

Рівня — рівнина.

Ригорозний — суворий, вимогливий (ригорозний екзамен — екзамен для одержання вченого ступеня).

Рінець — дрібне каміння, галька.

Родак — земляк, односельчанин; родич.

Родим — рідний, свій.

Родолюбивий — люблячий овій народ, патріот.

Розверлись — розкинулись.

Розвовнити — розхвилювати, розбушувати.

Роздоли — яри.

Розгалити — роз’яснити.

Розломи — розвалини.

Розлучний — рішучий; докладний.

Розпірнутися — розступитися.

Розпудити — розполошити, розігнати.

Розтвори — простори.

Роля — рілля.

Руб, руби — рубець; лахміття, дрантя.

Ружа — рожа.


Саїти — верхній одяг.

Сарака — нещасливий, сірома, бідолаха.

Сваненьки — свашеньки.

Све — своє.

Свей — своєї.

Свідущество — усвідомлення, розуміння. /639/

Свіща — свічка.

Своєна — свійня, рідня.

Семенище духовне — духовний скарб.

Сесь, сеся, сесе, сесі — цей, ця, це, ці

Си — собі.

Сигма — смерека з високим голим стовбуром і шапкуватим верхом; смерековий ліс.

Сквапливе — швидко, поспішно.

Сквар — спека.

Склезь, склезя — стрімка скала.

Скляви — раби, невільники.

Скорити — спішити.

Скрутнявий — крутий, неучтивий.

Скудерлений — покручений, кучерявий.

Скуплений — спільний, гуртовий.

Скусний — гарний, майстерний, мистецький.

Скуток — звершення, результат.

Скуточний — дійовий, успішний.

Сли, сли би-сь, сли-м — якщо, якщо би ти, якщо я.

Сліпи — очі, сліпаки (зневажливо).

Сліпота — темрява, неосвіченість.

Слог — стиль, виклад; склад слова.

Смага — нагла хвороба, несподіване лихо, біда.

Снідий — смуглий, смаглий.

Сночі, сночи — вчора звечора, минулого вечора.

Сокотити — стерегти, доглядати.

Сороковець — дрібна срібна монета.

Сорокатий — строкатий, рябий.

Сотнар — центнер.

Спади — спадщина.

Спас — жарт.

Спинати, спинатися — піднімати, напинати, підніматися.

Спіти — спішити, йти.

Сплавити — зігнати.

Сповчитися — ополчитися.

Сподар — господар, поважна особа.

Спорий — чималий.

Спращати — прощатися, виряджати.

Сприкритися — знервуватися, остогиднути.

Спрятка — запас.

Спуг — попіл, зола.

Спуд — накип, осадок.

Спудити — сполошити.

Сража — бій, побоїще.

Срібельний, сріберний — срібний.

Срогий — хижий.

Станлі — стремена.

Старанливий — дбайливий, старанний.

Старунок — турбота, порятунок.

Статки — достатки.

Статний, ста точний — поважний, шановний.

Стая — житло пастуха на полонині; загін поля.

Стезя — стежка. /640/

Стеняти — дрожати, здригатися.

Стеранка — затірка.

Стокмити — зрозуміти, згодити, домовитися.

Стопи (гори) — підніжжя (гори).

Сточити — з’єднати.

Страсть — настрій, захоплення.

Стратенець — загиблий, засуджений до страти.

Стрій — одяг, вбрання.

Стромий — стрімкий.

Сув — снігова лавина.

Судина — посудина.

Сукман — панська одежа.

Сукромі — окремі, осібні.

Сутки — вузенька вуличка.

Сутствовати — існувати.

Суфраган — титул у католицькій церкві, помічник епіскопа або митрополита.

Сушенина — сушені фрукти.

Схнюритися — нахнюпитися.

Сяжнодовгий — довжиною в сажень.


Такой — таки, проте, все-таки.

Таліяни, таліянець — італійці, італієць.

Таляр, талярець — срібна монета.

Тарабан — барабан.

Твар — обличчя.

Теметів — цвинтар, кладовище.

Тельмом — швидко, духом.

Термітка — папір, карточка.

Ти — тобі.

Тижба — натовп, гурт.

Тин — укріплення, замок.

Типик — правило, статут.

Тирх, терх — пакунок, клунок, вантаж.

Тирхати — накладати, навантажувати.

Тливо — тепло.

Тлінний — ледь живий, ледь теплий.

Тлум — гурт, юрба.

Тлустий — жирний.

Той — вживається часто в значенні цей.

Токмити — міркувати.

Токмо — тільки.

Толпавий — гуртовий.

Топелиця — русалка.

Торбан — музичний інструмент, подібний до бандури.

Торонкий — великий, могутній.

Тоск, туск — туга, смуток, жаль.

Тоскавий — сумний.

Точний — поточний, біжучий.

Трібувати — пробувати.

Трійсічний — отруйний.

Тройгілє — тройзілля.

Тромбета, трумбета, трумбіта — трембіта, музичний інструмент. /641/

Трумна — труна. .

Трунок — напиток.

Трунути — торкнути, поворушити, зачепити.

Ту — тут.

Тужба — журба, туга.

Тужчий — важкий, гірший.

Туй, туй-туй — тут, ось тут, ось-ось.

Турма — табун, череда.

Тутка — тут, ось.

Тутнити — дудніти.

Тхнути — віяти, тягнути.

Тя — тебе.

Тяглий — тривалий.

Тямити — пам’ятати.

Тямка — пам’ять.


Уверть — вирване з коренем дерево.

Удатнійший — досконаліший.

Уділати — зладнати, упорати.

Ужиточний — практичний, необхідний.

Узір — зразок, взірець.

Узток — схід.

Упор — рішучість.

Урази — образи.

Уроєня — фантазія, уява.

Уростлий — рослий, високий ростом.

Уроч — принада, чари.

Урочий — чарівний.

Учта — шана.

Ущовби — великі скали.


Фаля, филя — хвиля.

Ферезія — широкий верхній одяг.

Флорін — монета в багатьох країнах Європи.

Фоліял — фоліант, велика книга.

Фрасунок — журба, клопіт.


Xабник — чагарник, чагур.

Хабнича — урвища, ущелини.

Хайность — охайність, порядок.

Хінянський — китайський.

Хісноватий — вигідний, корисний.

Холібатися — хитатися, коливатися.

Хмаролом — злива, проливний дощ.

Xосен — користь, вигода.

Xроби — хробаки, черви.


Цаль — міра довжини, 2,5 см.

Царина — засіяне поле на гірських полянах; обгороджена сіножать біля села.

Царська (цісарська) дорога — битий шлях.

Цівка — дуло рушниці; рушниця; трубка.

Ціпи — кліщі, залізні хватки, багри.

Ціха — знак, прикмета.

Цоркнути — клацнути. /642/

Цофнути — відступити.

Цундравий — обдертий.

Цундравець — голодранець, обідранець.

Цюра — слуга, джура.


Чагури — провалля, поросле чагарником.

Чепаш — вузька стежка в горах.

Червінь — назва риби.

Череп — череп’яний горщик, черепок.

Черес — оздоблений, широкий шкіряний пояс із кишенями.

Чей — адже, можливо.

Червенький — червоний.

Черлений — червоний.

Черткуєсь (золотом) — оздоблюється (золотом).

Четвега (коней) — четверик (коней).

Чир — рідка страва з борошна.

Чільний — справжній, активний.

Чіпи — ланцюги, окови, кайдани.

Чунявий — хирний, сумовитий.

Чюркало — джерело.


Шайний — буйний, грізний, шальний.

Шаність — шана, повага; милосердя.

Шаруга — буря, сильний вітер з дощем.

Швадрон — ескадрон.

Швалієри — легка французька кіннота.

Шелюг, шеляг — дрібна монета.

Шибати, шибатися — линути, ганяти; метатися, тинятися.

Шиловатий — шпилькуватий.

Шипіт — водоспад, шум води.

Ширий — широкий.

Ших — шар, верства.

Шкалубина — щілина, тріщина.

Шкварно — гаряче, жарко.

Шнити — нишпорити, шукати.

Шльохати — хлипати.

Шопа — навіс.

Шпони — пазури, кігті.

Штука — мистецтво.

Штукувати — надточувати, додавати.

Шувар — очерет.


Щербавий — щербатий.

Щетя — щетина, щітка.

Щипта — горстка, пучок.

Щит — верхів’я гори, гірський хребет.

Щовб — скала.


Ю — її.


Яти — починати, стати.

Яв ся — взявся.

Яліти — червоніти.

Яловий — ялиновий. /643/

Яль — ялина.

Яр — весна.

Ярбуйний — дужий, сильний молодістю.

Яритись — сердитись.

Ярний — весняний.

Ярувати — веснувати.

Ярчата — ягнята, молоді вівці.

Ясир — турецька неволя.

Яскиня — грот, печера.

Яспідний — гаспидний, зміїний, гадючий.










Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.