Результати веб-опитування про проект правопису на сайті Ізборник  


[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 168-169.]

Попередня     Головна     Наступна





РИЖСЬКИЙ Іван Степанович (07/18.09.1759 — 15/27.03.1811) — філософ. Народився в Ризі. Освіту здобув у Псковській та Троїце-Сергієвій семінаріях. Після закінчення останньої (1779) викладав у ній риторику, історію, філософію (1783 — 85). Працював губернським секретарем (1785). У 1786 — 99 pp. читав логіку, риторику, латину, історію, географію у С.-Петерб. Гірничому кадетському корпусі. В 1799 — 1801 pp. — секретар Св. Синоду, в 1801 — 03 — член Держ. БергКолегії. Від 03.05.1802 р. — академік Рос. АН. Професор рос. словесності та красномовства (з 07.02.1803), голова Підготовчого комітету (1804) і перший ректор (з 18.01.1805) Харків. ун-ту. Доктор філософії (1807). У Харкові читав перший в Росії курс історії рос. літ-ри. Автор ґрунтовного викладу «теорії словесності», за яким її читали у Моск. та Казанському ун-тах.

Р. — людина радше XVIII, ніж XIX ст., речник більше франц. просвітництва, ніж нім. ідеалізму, швидше талановитий компілятор і систематизатор, ніж оригінальний мислитель. Автор одного з перших у Росії підручників з логіки (1790) та навч. посібника з риторики (1796), за якими навчалось кілька поколінь студентів. Логіка Р. є критичною обробкою праць Х. Вольфа, Ф. Баумайстера, Г. Гельмана. В естетиці Р. — посередник між вченнями XVIII і XIX ст.; ґрунтувався на Буало, Батте, Вольтера, Руссо, Дідро, Жерара, на естетику рос. просвітницького класицизму (М. Ломоносов), але не нехтував і мовознавство О. Шишкова. Сучасник І. Канта, в галузі естетики Р. виявляє себе автором докантівського періоду. Залишив неопубліковану працю з логіки, дві частини якої зберігаються в Архіві РАН (С.-Пб.).



Твори P.: Сокращение богослужения древних римлян, с кратким вступлением, содержащим некоторые древности, касающиеся до города Рима. Собрал из разных писателей Троицкой Семинарии учитель риторики и поэзии Ив. Рижский. — М., 1784; Полит. состояние Древнего Рима или основание правлення, бывшего в Древнем Риме во время царей, республики и императоров. Собрал из разных писателей Ив. Рижский. — М., 1788; Умословие, или Умственная философия. — СПб., 1790; Опыт риторики (те саме; Х., 1805; М., 1809; К., 1822). О изящных науках // Речи, говоренные в торжеств. собр. 7 генв. 1805 г. при открытии Имп. Харьков. ун-та. — Х., 1805; О познании, свойственном воображению // Речи, говоренные в торжеств. годовом собрании Имп. Харьков. ун-та. 17 генв. 1806 г. — Х., 1806; Введение в круг словесности. — Х., 1806 (те саме; Х., 1822); О состоянии славянского языка в древние времена: Речь. — Х., 1808; О том, что внимательное упражнение в российском слове внушает любовь к отечеству: Речь. — Х., 1806; Наука стихотворства. — СПб., 1811.



Про нього див.: Известие о жизни и смерти профессора Имп. Харьков. университета Ивана Степановича Рижского. — Х., 1811; [Иконников Л.] Мысли при кончине Ивана Степановича Рижского, Имп. Харьков. ун-та ректора и Имп. Российской академии члена и кавалера. — Х., 1811; Сухомлинов М. Н. Исследования и статьи по русск. лит-ре и просвещению. Т. 1. — М., 1889; Багалей Д. И. Опыт истории Харьков. ун-та (по неизд. материалам).Т. 1. (1802 — 1805). — Х., 1893 — 1898; Историко-филол. ф-т Харьков. ун-та за первые сто лет его существования (1805 — 1905). — Х., 1908. — Ч. II; Азанчевский В. Рижский Иван Степанович // Русск. биограф. словарь. — Т. «Рейтери — Рольцбург». — СПб., 1913; Смирнов Л. Рижский Иван Степанович // ФЭ; В 5 т. — Т. 4. — М., 1967; Почапский А. М. Развитие филос. мысли на Украине. Первая пол. XIX в. — К., 1984; Шпет Г. Г. Очерк развития русск. философии // Шпет Г. Г. Соч. — М., 1989.



В. Білодід















Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.