[Грамоти XIV ст. / Упорядк., вст. ст., ком. i слов.-покаж. М. М. Пещак — К., 1974. — С. 145.]

Попередня     Головна     Наступна






Сторінка 145.








* * *


Грамоты XIV ст.

(На украинском языке)

Друкується за постановою вченоі ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук Української РСР

Редактор М. М. Друченко

Художній редактор В. М. Тепляков

Оформлення художника Д. Д. Грибова

Технічний редактор Н. П. Рахліна

Коректор О. С. Улезко

Здано до набору 9. VII. 1971 р. Підписано до друку 26. XI 1973 р. БФ 00595. Зам. №4-330. Вид. № 137. Тираж 5000. Папір № 2, 70×90 1/16. Друк. фіз. аркушів 16, 0. Умовн. друк. арк. 18, 72. Обліково-видавн, арк. 21, 52. Ціна 1 крб. 58 коп.


Видавництво «Наукова думка», Київ, Рєпіна, 3.


Надруковано з матриць Головного підприємства республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, м. Київ, Довженка, 3 на Харківській книжковій фабриці «Комуніст» республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Харків. вул, Енгельса, 11.








Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.